Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/3589/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2020.
Дата набрання законної сили: 21.10.2020
Номер судового провадження: 61-16895ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                 
		 
		21 жовтня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 509/3589/16-ц
		 
		провадження № 61-16895св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),   Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартино-експлуатаційного відділу міста Одеси,
		відповідач -  ОСОБА_1 ,
		треті особи: концерн «Військторгсервіс», Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Південного регіону України на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у складі судді Кочка В. К. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2017 року у складі колегії суддів: Станкевича В. А., Сидоренко І. П., Цюри Т. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2016 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартино-експлуатаційного відділу (далі - КЕВ) м. Одеси до ОСОБА_1 , треті особи: концерн «Військторгсервіс», Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та зобов`язання її повернути.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що на підставі державного акту на право постійного користування квартирно-експлуатаційній частині Одеського району, правонаступником якої є КЕВ м. Одеси, у 1986 році виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. На частині вказаної земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», яке у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25 липня 2006 року                   № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого на сьогодні є концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі». 
		Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 11 липня 2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України визнано право власності на будівлі та споруди «Оздоровчого комплексу « Ювілейний », що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного розпорядження 14 липня 2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно «Оздоровчого комплексу « Ювілейний » (37 будівель та споруд). 
		20 березня 2008 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення №1121-У «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно додатку) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області».
		У подальшому, рішенням Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року № 1266-У:
		-затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_2 );
		-передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки)                             у с. Молодіжне (згідно додатку, зокрема ОСОБА_1 );
		-видано державні акти на право власності на землю.
		На підставі вищевказаного рішення Молодіжненської сільської ради             ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 319458 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану на АДРЕСА_3 .
		Отже, рішенням Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року  № 1266-У зазначена земельна ділянка площею 0,085 га. виведена з державної власності та передана до приватної власності, змінено її цільове призначення із земель оборони на землі житлової та громадської забудови.
		Вважав, що вилучення Молодіжненською сільською радою спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням норм законодавства України і вказана земельна ділянка незаконно передана у власність ОСОБА_1 .
		 
		Ураховуючи наведене, прокурор просив суд скасувати вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку та зобов`язати ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку Міністерству оборони України.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурор пропустив строк позовної давності для звернення до суду з такими вимогами та Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області заявила про застосування наслідків спливу позовної давності.
		При цьому, висновків щодо обґрунтованості позову прокурора суд не виклав.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2017 року апеляційні скарги заступника військового прокурора Одеського гарнізону та представника Міністерства оборони України відхилено.
		Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду щодо пропуску прокурором строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні його позову.
		При цьому, питання обґрунтованості позову прокурора апеляційний суд також не перевіряв.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,                                    перший заступник військового прокурора Південного регіону України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно застосували наслідки спливу строку позовної давності, оскільки з відповідною заявою звернувся не відповідач, а третя особа. 
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, фактично з власної ініціатив відмовили у задоволенні позову, через пропуск строку позовної давності, що не відповідає вимогам статті 267 ЦК України.
		Крім того, вказує, що жоден учасник процесу не довів обізнаність Міністерства оборони України про порушення його прав раніше 2016 року, тому, вважає, що строк позовної давності пропущено не було.
		 
		Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
		 
		У серпні 2017 року Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, оскільки прокурором пропущено строк позовної давності, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2018 року справу передано судді-доповідачу                  Курило В. П.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Курило В. П., Коротуна В. М., Червинської М. Є. справу призначено до судового розгляду.
		 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Сердюку В. В.
		 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Рішення про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки було прийнято Молодіжненської сільською радою Овідіопольського району Одеської області у 2008 році.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга першого заступника військового прокурора Південного регіону України підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		 
		Згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
		 
		Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується. 
		 
		Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність. 
		 
		Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.
		Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
		 
		Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України                       у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-738цс15.
		 
		Верховний Суд України виклав подібну правову позицію й у постанові                         від 22 березня 2017 року у справі № 6-3063цс16, вказавши, що суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.
		 
		Відповідно до частини першої статті 26 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судами, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
		 
		Згідно із частиною першою статті 30 ЦПК України 2004 року сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову прокурора у зв`язку з пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, помилково взяв до уваги заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, яка була подана Молодіжненської сільською радою Овідіопольського району Одеської області, яка не була залучена до розгляду справи, як відповідач, а є третьою особою у справі.
		При цьому, відповідач ОСОБА_1 , з відповідною заявою до суду першої інстанції не зверталася.
		 
		Крім того, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. У разі, коли суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги, є необґрунтованими, суд повинен відмовити у задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
		 
		У справі, яка переглядається, як суд першої інстанції, так й апеляційний суд, висловили висновки тільки щодо пропуску строку позовної давності. При цьому, питання щодо обґрунтованості позову прокурора суди не досліджували, не розглянули заявлених позовних вимог по суті спору.
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.  
		 
		Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, порушення норм процесуального права допущені обома судами, які не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, фактично по суті її не розглянувши, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Південного регіону України задовольнити частково.
		 
		Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 червня              2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. А. Воробйова   Г. В. Коломієць   Р. А. Лідовець   Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...