Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/656/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2020. Зареєстровано: 30.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2020.

Номер судового провадження: 20/01/911/656/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" жовтня 2020 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/656/20  
		Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Фізичної особи-підприємця Слинька Руслана Сергійовича ( АДРЕСА_1 )
		до Комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" (08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 87),
		за участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Васильківської районної ради (08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, буд. 4),
		про визнання продовженим договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме - частини нежитлового приміщення дорослої поліклініки,
		 
		секретар судового засідання: Павлюк В.Г.
		від позивача: Крикунов О.В. (ордер КС № 694010 від 13.08.2020 р.);
		від відповідача: Сироткіна А.О. (довіреність № 137 від 16.03.2020 р., наказ № 8-К від 14.01.2020 р.);
		від третьої особи: не з`явився.
		Обставини справи:
		Фізична особа-підприємець Слинько Руслан Сергійович (ФОП Слинько Р.С., позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" (далі - КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня") про визнання продовженим договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме - частини нежитлового приміщення дорослої поліклініки. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на відмову балансоутримувача (орендодавця) орендованого ФОП Слиньком Р.С. приміщення на продовження терміну дії договору, у зв`язку з чим останній просить суд визнати продовженим договір оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме - частини нежитлового приміщення дорослої поліклініки площею 18 м.кв. 
		Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, про дату і час якого, у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи постановлено повідомити додатково ухвалою суду.
		18.05.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив № 234 від 07.05.2020 р. (вх. № 9481/20 від 18.04.2020 р.) на позов, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" зазначає, що 01.11.2015 р. між підприємством та ФОП Слиньком Р.С. було укладено договір оренди № 95 строком на 24 місяці, а саме - до 31.10.2017 р., який, в подальшому, за мовчазної згоди сторін було пролонговано до 31.10.2019 р. Відповідач зазначає, що ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції від 10.04.1992 р.), було передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Як стверджує відповідач, ФОП Слинька Р.С. було повідомлено листами № 575 від 30.08.2019 р. та № 713 від 22.10.2019 р. про неможливість продовження строку дії договору у зв`язку з відсутністю наданої на це згоди власника орендованого майна, а саме - Васильківської районної ради.
		Також, відповідач, посилаючись на п. 5.2 Статуту КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня", наголошує, що підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатись закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів без попередньої згоди засновника, а отже, неможливість укладення нової або додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна обумовлена обмеженістю прав відповідача щодо укладення такої угоди без згоди Васильківської районної ради. Окрім того, відповідач зазначає, що 03.10.2019 р. було внесено зміни до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 4 ст. 18 якого рішення про продовження договору оренди державного майна і рішення про відмову у такому продовженні приймаються орендодавцем. Також відповідач вказує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні останнього до орендаря.
		Крім того, як зазначає КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня", Васильківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області було проведено позапланову перевірку відповідача, та відповідно до припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 43 від 17.03.2020 р. встановлено вимоги вжити заходи щодо звільнення евакуаційного виходу на першому поверсі поліклініки шляхом демонтування аптечного пункту. Відповідач стверджує, що 21.04.2020 р. повідомив позивача про необхідність демонтажу аптеки, 24.04.2020 р. надіслав ФОП Слиньку Р.С. вимогу щодо демонтажу аптеки з метою приведення шляхів евакуації у відповідність до вимог законодавства, однак останній ухиляється від виконання зазначеного припису.
		З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2020 р. було повідомлено учасників справи, що підготовче судове засідання у справі № 911/656/20 відбудеться 16.07.2020 р. 
		25.06.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь б/н від 25.06.2020 р. (вх. № 12846/20 від 25.06.2020 р.) на відзив, за змістом якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, ФОП Слинько Р.С. зазначає, що на виконання рішення Васильківської районної ради про визнання позивача переможцем конкурсу, 01.11.2015 р. між останнім та відповідачем було укладено договір оренди № 95, термін дії якого (з урахуванням продовження строку дії договору) становив до 31.10.2019 р. Позивач вказує, що ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції від 10.04.1992 р.), було передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, мав переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Однак, як стверджує ФОП Слинько Р.С., оскільки ні відповідач, ні третя особа не повідомляли, що останні мають намір використовувати майно для власних потреб, а термін, встановлений законом для такого повідомлення, закінчився 31.07.2019 р., то, відповідно, у позивача виникло право на продовження договору оренди, як у орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки, на той самий строк (24 місяці), тобто, до 31.10.2021 р.
		Окрім того, позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", наголошує, що в місячний термін після закінчення дії договору, а саме - з 31.10.2019 р. по 30.11.2019 р., КНП Васильківська районна рада "Васильківська центральна районна лікарня" та Васильківська районна рада не надіслали заяву про припинення договору або зміну його умов, що, в свою чергу, на думку ФОП Слинька Р.С., також є підставою вважати договір оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна продовженим до 31.10.2021 р.
		Поряд з цим, позивач повідомляє, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 43 від 17.03.2020 р., яким встановлено вимоги вжити заходи щодо звільнення евакуаційного виходу на першому поверсі поліклініки шляхом демонтування аптечного пункту, не набрав на даний час законної сили, оскільки оскаржується ФОП Слиньком Р.С. у судовому порядку.
		06.07.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення № 321 від 30.06.2020 р. (вх. № 13597/20 від 06.07.2020 р.) на відповідь на відзив, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що листами № 575 від 30.08.2019 р. та № 713 від 22.10.2019 р. позивача було повідомлено про неможливість продовження строку дії договору у зв`язку з відсутністю наданої на це згоди власника орендованого майна, а саме - Васильківської районної ради, а отже, вимоги щодо своєчасності повідомлення сторони про припинення правовідносин відповідачем було дотримано.
		Також відповідач наголошує, що станом на даний час останній повертає сплачені позивачем в якості орендної плати кошти, а відповідні рахунки, в тому числі - за комунальні послуги, КНП Васильківською районною радою "Васильківська центральна районна лікарня" ФОП Слиньку Р.С. не виставляються.
		Окрім того, як стверджує відповідач, у нього не було необхідності надсилати заяву про припинення договору або зміну його умов в період з 31.10.2019 р. по 30.11.2019 р., оскільки позивача вже було повідомлено про вказане листом № 713 від 22.10.2019 р.
		Підготовче засідання відкладалось.
		У судовому засіданні 13.08.2020 р. представник позивача зазначав, що ФОП Слиньком Р.С. на користь відповідача сплачуються кошти згідно договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна; представник відповідача проти позову заперечувала, а також наголошувала, що станом на даний час відповідач повертає сплачені позивачем в якості орендної плати кошти, а відповідні рахунки, в тому числі - за комунальні послуги, КНП Васильківською районною радою "Васильківська центральна районна лікарня" ФОП Слиньку Р.С. не виставляються. Окрім того, представники позивача та відповідача клопотали про надання часу для перевірки зазначених обставин. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
		08.09.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло пояснення б/н від 08.09.2020 р. (вх. № 18974/20 від 08.09.2020 р.), за змістом якого позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, ФОП Слинько Р.С. наголошує на тому, що оскільки ні відповідач, ні третя особа не повідомляли, що останні мають намір використовувати майно, передане позивачеві в оренду на підставі договору № 95 від 01.11.2015 р., для власних потреб, а термін, встановлений законом для такого повідомлення, закінчився 31.07.2019 р., то, відповідно, у останнього виникло право на продовження договору оренди, як у орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки, на той самий строк (24 місяці), тобто, до 31.10.2021 р. Окрім того, позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", наголошує, що в місячний термін після закінчення дії договору, а саме - з 31.10.2019 р. по 30.11.2019 р., КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" та Васильківська районна рада не надіслали заяву про припинення договору або зміну його умов, що, в свою чергу, на думку ФОП Слинька Р.С., також є підставою вважати договір оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна продовженим до 31.10.2021 р.
		Водночас, ФОП Слинько Р.С. стверджує, що за період з 31.10.2019 р. по вересень 2020 року останнім на користь відповідача сплачувалася орендна плата за договором оренди № 95 від 01.11.2015 р., що підтверджується відповідною банківською випискою, та, при цьому, КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" вказаних коштів позивачеві не повертало.
		14.09.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 442 від 11.09.2020 р. (вх. № 19414/20 від 14.09.2020 р.), відповідно до якого КНП Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" просить суд долучити до матеріалів справи документи на підтвердження тієї обставини, що останнім було повернуто позивачеві сплачені ним кошти за договорами оренди №№ 94, 95 від 01.11.2015 р. у сумі 16500,00 грн., а саме - рахунок № 319 від 18.10.2019 р. та платіжне доручення № 259 від 03.09.2020 р.
		У судовому засіданні 14.09.2020 р. представник позивача підтримував позовні вимоги та позицію ФОП Слинька Р.С., викладену у поясненні б/н від 08.09.2020 р. (вх. № 18974/20 від 08.09.2020 р.), представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та наголошувала на тому, що кошти, сплачені позивачем за договором оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна, були повернуті останньому, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
		Також у судовому засіданні 14.09.2020 р. представники позивача та відповідача заявили про надання суду всіх наявних у Фізичної особи-підприємця Слинька Руслана Сергійовича та Комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" доказів, що мають значення для вирішення спору.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020 р.
		У судовому засіданні 19.10.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача проти позову заперечувала; представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		У судовому засіданні 19.10.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
		встановив:
		Згідно рішення Васильківської районної ради Київської області № 768-42-VI від 03.09.2015 р. «Про передачу (подовження) в оренду майна, що належить до спільної власності територіальної громади» було передано (подовжено) в оренду Фізичній особі-підприємцю Слиньку Руслану Сергійовичу нерухоме майно, що належить до спільної власності територіальної громади, а саме - частину нежилого приміщення першого поверху дорослої поліклініки Васильківської ЦРЛ, площею 18,0 кв.м, що знаходиться в місті Василькові Київської області по вулиці Декабристів, 87, для розміщення аптечного пункту на умовах попереднього договору.
		01.11.2015 р. між Васильківською центральною районною лікарнею (орендодавець, Васильківська ЦРЛ) та Фізичною особою-підприємцем Слиньком Русланом Сергійовичем (орендар) було укладено договір оренди № 95 індивідуально визначеного нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме - частину нежилого приміщення дорослої поліклініки, розташоване за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87 (хол поліклініки), загальною площею 18,0 (вісімнадцять) кв.м.
		Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
		У відповідності з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди.
		Пунктом 2.3 договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу).
		Орендна плата перераховується щомісячно на поточний рахунок орендодавця не пізніше 30 числа поточного місяця (п. 3.3 договору).
		Відповідно до п. 5.6 договору орендар зобов`язується в разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
		Цей договір укладений строком на 24 місяці, і діє з 01.11.2015 р. до 31.10.2017 р. включно, а в частині зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання ним своїх зобов`язань (п. 10.1 договору).
		Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом 1 місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 договору).
		Згідно з п. 10.6 договору реорганізація орендодавця чи орендаря, або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.
		У відповідності з п. 10.7 договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; взаємної згоди сторін на його дострокове припинення; за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
		Як слідує з позову, після закінчення терміну дії даного договору (31.10.2017 р.), позивач продовжував користуватися майном та сплачувати орендну плату, відповідач та третя особа жодними діями не висловлювали намірів припиняти орендні відносини та продовжували отримувати орендну плату і не повідомляли позивача про наміри використовувати приміщення, яке передано в оренду, для власних потреб. Таким чином, в силу вимог ст.ст. 3, 5, 7, 9, 15, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, ст.ст. 284, 285 Господарського кодексу України та ст.ст. 764, 770 Цивільного кодексу України, сторони договору оренди, за мовчазною згодою, визнали даний договір продовженим на той самий період, на який він укладався та на тих самих умовах, тобто до 31.10.2019 р.
		Зазначена обставина учасниками справи не заперечувалася.
		Комунальне некомерційне підприємство Васильківської районної ради листом № 575 від 30.08.2019 р. повідомило ФОП Слинька Р.С. про те, що договір оренди не може бути в подальшому пролонгований, вказавши в якості підстави ту обставину, що сторону договору оренди - Васильківську центральну районну лікарню було реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня». Також у вказаному листі було зазначено про те, що оскільки КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» не є стороною договору, його пролонгація не допускається, у зв`язку з чим орендодавець пропонував у 20-денний строк зупинити господарську діяльність в орендованому приміщенні та звільнити останнє, або вирішити питання про укладення нового договору оренди нежитлового приміщення. 
		ФОП Слинько Р.С. у відповідь на лист № 575 від 30.08.2019 р. надіслав на адресу КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» лист б/н від 17.09.2019 р. з проханням продовжити термін дії договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. до 31.10.2021 р. При цьому позивач у вказаному листі повідомляв відповідача про те, що строк, передбачений ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо повідомлення власника про намір використовувати майно для власних потреб, минув, і що Васильківська районна рада Київської області такого повідомлення за 3 місяці до закінчення договору оренди не надсилала та у створеного КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» відсутні повноваження, передбачені ст. 9 Закону, на ініціативу укладання нового договору оренди на вказане майно з іншими особами, з огляду на що КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» не має права не передати пропозицію ФОП Слинька Р.С. власнику майна - Васильківській районній раді Київської області.
		Окрім того, ФОП Слинько Р.С. звертався до голови Васильківської районної ради із заявою б/н від 02.10.2019 р., відповідно до якої позивач просив винести на чергову сесію Васильківської районної ради Київської області його заяву та внести зміни до рішення № 768-42-VI від 03.09.2015 р. щодо продовження оренди та постійного користування приміщенням за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87, для розміщення аптечного пункту на І поверсі в холі дорослої поліклініки Васильківської ЦРЛ, площею 18 кв.м.
		КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» було надіслано на адресу ФОП Слинька Р.С. лист № 713 від 22.10.2019 р., відповідно до якого відповідач повідомляв позивача про те, що договір оренди № 95 від 01.11.2015 р. пролонгуватися не буде, а для того, щоб мати можливість продовжувати свою підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні потрібно укласти новий договір оренди, який має погоджуватися Васильківською районною радою.
		У відповідь на лист № 713 від 22.10.2019 р. ФОП Слинько Р.С. надіслав на адресу КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» лист б/н від 05.11.2019 р., за яким позивач зазначав, що листи щодо відмови в пролонгації договору оренди без будь-якого погодження такої дії з власником майна, який не виказував наміру використовувати майно для власних потреб, є порушенням статей 5 та 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
		Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що з 12.03.2020 р. до 13.03.2020 р. Васильківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області було проведено позапланову перевірку КНП ВРР «Васильківська ЦРЛ», за результатами якої було винесено припис № 43 від 17.03.2020 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно п. 26 якого вимагалось звільнити від захаращення евакуаційний вихід на І поверсі поліклініки, а саме - демонтувати аптечний кіоск, у зв`язку з чим КНП ВРР «Васильківська ЦРЛ» було надіслано на адресу ФОП Слинька Р.С. повідомлення № 200 від 21.04.2020 р., згідно якого відповідач просив позивача привести шляхи евакуації у відповідність до вимог законодавства, а саме - демонтувати аптечний пункт, а також вимогу № 207 від 24.04.2020 р., згідно якої відповідач просив позивача негайно привести шляхи евакуації у відповідність до вимог законодавства, а саме - демонтувати аптечний пункт до 01.06.2020 р.
		Звертаючись до суду, позивач вказує, що між сторонами виник спір щодо внесення змін до договору, а саме - щодо продовження строку його дії, у зв`язку з чим ФОП Слинько Р.С. просить суд визнати продовженим до 31.10.2021 р. договір оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна - частини нежитлового приміщення дорослої поліклініки, розташованого за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87 (хол поліклініки), загальною площею 18,0 кв.м, укладений з ФОП Слиньком Р.С.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.
		Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		У відповідності зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом; 4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства.
		За приписами ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і далі за текстом - у редакції Закону від 10.04.1992 р., зі змінами та доповненнями станом на час виникнення та існування спірних правовідносин) орендодавцями є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
		Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Як слідує з матеріалів справи, спір у даній справі виник у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди комунального майна № 95 від 01.11.2015 р. та бажанням позивача продовжити його дію.
		Відповідач, вважаючи договір оренди припиненим внаслідок закінчення строку його дії, в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначав про те, що листами № 575 від 30.08.2019 р. та № 713 від 22.10.2019 р. позивача було повідомлено про неможливість продовження строку дії договору у зв`язку з відсутністю наданої на це згоди власника орендованого майна, а саме - Васильківської районної ради, а отже, вимоги щодо своєчасності повідомлення сторони про припинення правовідносин відповідачем, на його думку, було дотримано. 
		У відповідності зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
		Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Враховуючи положення частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Поряд з цим, відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Слід відзначити, що норма ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не вказує на те, що відповідне повідомлення про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку мають зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
		Правовий аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
		Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі № 914/433/16, від 09.04.2019 р. у справі № 904/3415/18, від 29.05.2018 р. у справі № 923/854/17, від 05.06.2018 р. у справі № 904/7825/17, від 12.06.2018 р. у справі № 910/15387/17, від 03.04.2019 р. у справі № 911/928/18, від 08.04.2020 р. у справі № 915/1124/18.
		Поряд з цим, відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
		Судом встановлено, що договір оренди № 95 індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.11.2015 р. було укладено строком на 24 місяці. Отже, діяв зазначений договір з 01.11.2015 р. до 31.10.2017 р. включно, про що вказано і безпосередньо у п. 10.1 договору.
		При цьому, за умовами пункту 10.7 укладеного сторонами договору його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
		Як слідує з матеріалів справи, після закінчення терміну дії даного договору (31.10.2017 р.), позивач продовжував користуватися майном та сплачувати орендну плату, відповідач та третя особа жодними діями не висловлювали намірів припиняти орендні відносини та жодним чином не повідомляли позивача про будь-які наміри використовувати приміщення, яке передано в оренду, для власних потреб.
		Статтею 764 ЦК України передбачено, що, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а відповідно до наведеної вище ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Наведені норми законодавства визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
		Відсутність такого заперечення може мати прояв у «мовчазній згоді» і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Відтак, у 2017 році дія договору оренди № 95 індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.11.2015 р. була продовжена на той самий строк і на тих саме умовах до 31.10.2019 р. 
		У подальшому, ФОП Слинько Р.С. звертався до КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ» з листом б/н від 17.09.2019 р., відповідно до якого підприємець просив продовжити термін дії договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. до 31.10.2021 р.
		Також ФОП Слинько Р.С. звертався до голови Васильківської районної ради із заявою б/н від 02.10.2019 р., за якою просив винести на чергову сесію Васильківської районної ради Київської області його заяву та внести зміни до рішення № 768-42-VI від 03.09.2015 р. щодо продовження оренди та постійного користування приміщень за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87, для розміщення аптечного пункту ФОП Слинька Р.С. на І поверсі в холі дорослої поліклініки Васильківської ЦРЛ, площею 18 кв.м.
		З матеріалів справи вбачається, що власником нежитлового приміщення за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87, є Васильківська районна рада Київської області, яка має право на розпорядження зазначеним вище майном від імені відповідної територіальної громади.
		Відповідно до приписів ч.ч. 1, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. 
		Суд констатує, що будь-яких доказів прийняття Васильківською районною радою Київської області у 2019 році рішення про продовження строку дії договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. до матеріалів справи не надано.
		При цьому, як слідує з матеріалів справи, орендодавцем за договором оренди № 95 від 01.11.2015 р. виступив балансоутримувач - Васильківська центральна районна лікарня, яка в подальшому була реорганізована у КНП Васильківської районної ради «Васильківська ЦРЛ».
		Пунктом 10.6 договору оренди сторони встановили, що реорганізація орендодавця чи орендаря, або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.
		Наведена умова договору відповідає приписам ч.ч. 4, 5 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якими передбачено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди. 
		Згідно з п. 1.2 Статуту КНП Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня» підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків закладу Васильківської центральної районної лікарні.
		Засновником та власником підприємства є територіальні громади Васильківського району Київської області в особі Васильківської районної ради Київської області (п. 1.4 Статуту). 
		При цьому, підприємство не має право відчужувати або іншим способом розпоряджатись закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди засновника. Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно третім особам (юридичним чи фізичним особам) крім випадків, прямо передбачених законодавством. Усі питання, які стосуються відмови від права на земельну ділянку, що знаходиться на балансі підприємства або її відчуження, вирішуються виключно засновником (п. 5.2 Статуту).
		Отже, з урахуванням зазначеного вище, зміна балансоутримувача спірного комунального майна не тягне припинення відносин оренди. 
		Поряд з цим, суд враховує, що відповідач не має права розпоряджатись закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди засновника.
		Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем листами № 575 від 30.08.2019 р. та № 713 від 22.10.2019 р. було повідомлено ФОП Слинька Р.С. про неможливість продовження строку дії договору, зокрема, й у зв`язку з відсутністю наданої на це згоди власника орендованого майна, а саме - Васильківської районної ради. Зазначені листи були отримані позивачем, і ця обставина останнім не заперечується.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент закінчення строку дії договору оренди № 95 індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.11.2015 р. були наявними заперечення зі сторони орендодавця щодо продовження терміну дії вказаного договору, викладені у вказаних вище листах орендодавця № 575 від 30.08.2019 р. та № 713 від 22.10.2019 р., у зв`язку з чим дія договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. припинилася, і передбачені законодавством підстави вважати його продовженим у даному випадку є відсутніми.
		Також суд вважає за необхідне зазначити про відхилення посилань позивача та відповідача щодо повідомлення орендаря про використання майна для власних потреб власника, оскільки обов`язок власника письмово попередити орендаря про намір використовувати майно для власних потреб не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору встановлений у частині 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено переважне право орендаря, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, в той час як у даній справі предметом спору є визнання продовженим договору оренди, а не його укладення на новий термін. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу (у тому числі - щодо розміщення аптечного кіоску на шляху евакуації та внесення у зв`язку з цим припису органом ДСНС України, а також щодо обставин прийняття та повернення орендодавцем орендної плати) була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
		Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд  
		вирішив:
		У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Слинька Руслана Сергійовича ( АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради "Васильківська центральна районна лікарня" (08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 87), за участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Васильківської районної ради (08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, буд. 4), визнання продовженим договору оренди № 95 від 01.11.2015 р. індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме - частини нежитлового приміщення дорослої поліклініки, відмовити повністю.
		 
		Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя                                                                                        В.М. Бабкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...