Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 579/806/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2020.
Дата набрання законної сили: 02.11.2020
Номер судового провадження: 61-14843ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		02 листопада 2020 року
		м. Київ
		справа № 579/806/19
		провадження № 61-14843ск20 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 18 травня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 ЕІС-код, штрих-код, десятизначний рахунок споживачів.
		Зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» вести облік, всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1 як побутового споживача за прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем проживання.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постановою Сумського апеляційного суду від 18 травня 2020 року рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2020 року скасовано в частині зобов`язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 штрих-код, десятизначний рахунок споживачів та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду                     від 18 травня 2020 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		У касаційній скарзі заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 18 травня 2020 року.
		Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що оскаржувану постанову отримано 09 вересня 2020 року, на підтвердження чого надано поштовий конверт Сумського апеляційного суду                             від 03 вересня 2020 року та довідкою АТ «Укрпошта» від 30 вересня 2020 року.
		Враховуючи положення частини другої статті 390 ЦПК України, а також те, що копію постанови апеляційного суду від 18 травня 2020 року заявником отримано 09 вересня 2020 року, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
		Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
		Для касаційних скарг, поданих після 08 лютого 2020 року, законодавцем встановлений новий порядок подання та підстави звернення особи з касаційною скаргою до суду.
		Право на касаційне оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.
		Цивільний процесуальний закон містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги, за умови дотримання яких касаційна скарга може бути прийнята судом до розгляду (стаття 392 ЦПК України). Положеннями цієї статті передбачено, що у касаційній скарзі повинні бути зазначені підстави касаційного оскарження.
		У даній справі заявник оскаржує в касаційному порядку судове рішення суду апеляційної інстанції, право на касаційне оскарження яких передбачене пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1)     якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2)     якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3)     якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4)     якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
		Скаржник узагальнено посилається на те, в чому на її думку полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми права у даних відносинах, однак, незважаючи на імперативну вказівку пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, чітко не зазначає конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав).
		Суд касаційної інстанції звертає увагу на положення статті 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Верховний Суд роз`яснює скаржнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		За правилами частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
		Виконання вищенаведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. 
		Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. 
		Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах, тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали.
		За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
		За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		З урахуванням вищенаведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.
		Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ :
		Клопотання  ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
		Поновити  ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 18 травня 2020 року.
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 18 травня 2020 року залишити без руху.
		Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
		Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                              А. А. Калараш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...