Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/1098/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2020. Зареєстровано: 08.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 листопада 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1098/20-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), у якому просить :
		- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернівецькій області, що виявилось в результаті неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці", помилково сплачених грошових зобов`язань з ПДВ в розмірі 153000 грн;
		- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці" № НОМЕР_1 , помилково сплачених 30.01.2020 р. грошових зобов`язань з ПДВ в розмірі 153000 грн;
		- стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці" судовий збір в розмірі 2295,00 грн.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
		1. Позивач в обґрунтування позовних позивач зазначив, що 30.01.2020 року, платіжним дорученням № 4622 помилково перераховано з власного поточного рахунку підприємства замість електронного ПДВ-рахунку системи електронного адміністрування СЕА ПДВ, безпосередньо на бюджетний рахунок узгоджену за декларацією за грудень 2019 року суму податку на додану вартість в сумі 153000 (сто п`ятдесят три тисячі) гривень.
		Звертав увагу суду на те, що для погашення узгодженого податкового зобов`язання за декларацією за грудень 2019 року та отримання ліміту для реєстрації податкових накладних платіжним дорученням № 4594 від 12.02.2020 року повторно перерахував ПДВ в сумі 15300,00 грн, але вже на рахунок СЕА ПДВ. Відтак, на думку останнього в інтегрованій картці утворилась переплата на бюджетному рахунку в сумі 153000 грн, що відповідно відображається в електронному кабінеті за кодом бюджетної класифікації 14010100, а не на рахунку СЕА ПДВ за кодом 14060100.
		Зазначив, що з метою повернення помилково перерахованих коштів, листом за № 61 від 13.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку п. 43.4 ст.43 ПКУ, про повернення коштів на поточний рахунок підприємства, з якого вони були перераховані.
		Відповідач листом залишив без виконання заяву останнього з посиланням на можливість повернення відповідних коштів виключно на рахунок СЕА ПДВ згідно п. 43.4-1 ст. 43 ПКУ.
		Вважає, що в результаті протиправної бездіяльності посадових осіб відповідача, позивач позбавлений можливості виправити помилку щодо сплати без суттєвих майнових втрат (в разі повернення помилково/надміру сплаченого через рахунок СЕА ПДВ, платник втратить суму ліміту у відповідному обсязі). Крім того, протиріччя між законодавством України та діями ДПС призвело до того, що останній втратив право вільного володіння та розпорядження своїми коштами.
		2. Представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечуючи проти позовних вимог зазначає наступне.
		Перерахована позивачем з поточного рахунку до бюджету сума ПДВ  153000,00 грн (платіжне доручення від 30.01.2020 року № 4622) була зарахована в інтегрованій картці платника податку в рахунок нарахувань до декларації з ПДВ за грудень 2019 року, згідно якої було задекларовано узгоджене податкове зобов`язання в сумі 152 836, 00 грн, по терміну сплати 30 січня 2020 року. Таким чином, станом на 01 лютого 2020 року в інтегрованій картці платника податків рахувалась переплата в сумі 2256,00 грн.
		Разом з тим, 12 лютого 2020 року позивачем було здійснено поповнення коштами електронного рахунку в ДКСУ та при наявній сумі заборгованості на електронному рахунку в сумі 150744, 00 грн, що виникла за рахунок задекларованого узгодженого податкового зобов`язання по декларації за грудень 2019 року, зазначена перерахована сума списана до ІКПП платника та станом на 25.05.2020 року в інтегрованій картці позивача за кодом 14010100 (ПДВ) рахується переплата в сумі 153000, 00 грн, яка ідентифікується як переплата, що виникла за рахунок коштів, які надійшли з рахунку платника в СЕА ПДВ. 
		Однак, вказані кошти не можуть бути повернуті на поточний рахунок платника з урахуванням вимог статті 43 ПКУ, а виключно на рахунок СЕА ПДВ, з чим позивач безпідставно не погоджується.
		ПРОЦЕСУАЛЬДІ ДІЇ В СПРАВІ.
		1. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.
		1. Згідно з платіжним дорученням № 4622 від 30.01.2020 року позивачем перераховано з власного поточного рахунку підприємства № НОМЕР_2 , а не з електронного ПДВ-рахунку № НОМЕР_3 системи електронного адміністрування (СЕА ПДВ), безпосередньо на бюджетний рахунок № НОМЕР_4 суму податку на додану вартість - 153000 (сто п`ятдесят три тисячі) гривень. (а.с.6)
		2. Згідно з платіжним дорученням № 4594 від 12.02.2020 року позивачем перераховано суму ПДВ  153000,00 грн на рахунок СЕА ПДВ, що відображається в електронному кабінеті за кодом бюджетної класифікації 14010100. (а.с.7)
		3. З метою повернення помилково перерахованих коштів, листом № 61 від 13.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку п. 43.4 ст.43 ПКУ про повернення коштів на поточний рахунок підприємства, з якого вони були перераховані. (а.с.8)
		4. Відповідач листом за № 1004/10/24-13-56-03 від 18.02.2020 року залишив без виконання заяву позивача з посиланням на можливість повернення відповідних коштів виключно на рахунок СЕА ПДВ згідно п. 43.4-1 ст. 43 ПКУ. (а.с.9)
		5. Позивач 24.02.2020 року звернувся до Державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України, Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України із скаргою за № 84 про протиправну бездіяльність відповідача та спонукання підготувати і направити Казначейству у встановлені строки висновок про повернення 153000 грн., в якій останній вказав на безпідставні посилання відповідача на вимоги п.43.4-1 ст. 43 ПКУ, яка була підставою відмови відповідача в задоволені заяви позивача, оскільки позивач мав намір повернути кошти помилково сплачені 30.01.2020 року не з рахунку СЕА ПДВ, а з поточного рахунку підприємства в порядку 43.4 ст. 43 ПКУ.
		6. Міністерство фінансів України листом за № 26030-07-10/8852 від 23.03.2020 року повідомило про направлення зазначеної скарги за належністю до ДПС України для надання відповіді по суті порушених питань. (а.с. 13)
		7. ДПС України листом № 15102/6/99-00-04-01-01-06 від 04.05.2020 року зазначило, що сума, яка формувала переплату з ПДВ в сумі 153000,00 грн, була сплачена саме з рахунку
		позивача в СЕА ПДВ 12.02.2020 року. Також зазначено, що сумою, сплаченою 30.01.2020 року, було погашене узгоджене податкове зобов`язання за поданою платником податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2019 року. 
		При цьому повідомлено, що надміру сплачені кошти, які рахуються в інтегрованій картці позивача підлягають поверненню виключно на рахунок СЕА ПДВ даного платника. (а.с.14-15)
		7. Згідно листа від 20.07.2020 року № 12-06-06/12627 Державна казначейська служба України повідомила позивача, про що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені здійснюється Казначейством на підставі електронних висновків органів ДПС.
		Повідомлено при цьому, що станом на 20.07.2020 року Казначейство не отримувало від органів ДПС електронного висновку щодо повернення з бюджету помилково сплачених податків коштів в сумі 153000,00 грн. (а.с.26-27)
		8. Судом досліджена інтегрована картка позивача за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (Податок на додану вартість із вироблених в України товарів, робіт, послуг, що підтверджує інформацію про надходження коштів. (а.с. 45-48)
		ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
		1. Згідно положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
		2. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010. 
		Пунктом 14.1.182 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що помилково сплачені грошові зобов`язання це - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.
		При цьому, підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
		3. Зміст спірних правовідносин в даній справі по своїй суті зводиться до законодавчо визначених підстав повернення грошових зобов`язань платника на поточний, або ж на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, з огляду на вказане суду зазначає наступне.
		Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, зокрема, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
		У відповідності до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
		В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
		4. Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
		У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124.
		5. Пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань (далі Порядок №1146) передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №1146, у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються, зокрема, на поточний рахунок платника податку в установі банку.
		Згідно з пунктом 7 Порядку №1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.
		Пунктом 8 Порядку №1146 передбачено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу маж державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
		Відповідно до пункту 11 Порядку № 1146 на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку.
		Аналіз наведених норм вказує на те, що законодавець передбачив чітку процедуру і алгоритм дій, як платника податків, так і фіскального органу в правовідносинах повернення надміру або помилково сплачених платежів. 
		6. В ході розгляду справи судом встановлено, що станом на 30 січня 2020 року за позивачем рахувалась заборгованість в сумі 150744,00 грн, щодо погашення податкового зобов`язання, задекларованого по Декларації від 16.01.2020 року № 9331123511. 
		Згідно даних інтегрованої картки платника податку встановлено, що перерахована позивачем сума ПДВ  153000,00 грн, згідно платіжного доручення від 30.01.2020 року №4622, була зарахована в рахунок погашення нарахувань по Декларації з ПДВ за грудень 2019 року, згідно якої задеклароване узгоджене податкове зобов`язання становить в сумі 152836, 00 грн, термін сплати якої 30.01.2020 року. Отже, станом на 01.02.2020 року у позивача рахувалась переплата в сумі 2256,00 грн.
		Разом з тим, 12.02.2020 року позивачем здійснено перерахування коштів з електронного рахунку в ДКСУ та при наявній сумі заборгованості на електронному рахунку в сумі 150747,00 грн, що виникла за рахунок задекларованого узгодженого податкового зобов`язання по декларації за грудень 2019 року. Зазначена перерахована сума була списана до ІКПП платника та станом на 20.05.2020 року в інтегрованій картці платника податків за кодом 14010100 (ПДВ) рахується переплата в сумі 153000,00 грн.
		З огляду на аргументи, які заначили позивач та відповідач у поданих заявах, останніми не заперечується те, що вказана переплата виникла за рахунок сплати коштів, які надійшли з рахунку платника в СЕА ПДВ. 
		7. При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 43.41 ст. 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
		Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин, дає підстави вважати, що надміру сплачені кошти, які було сплачено до бюджету з електронного рахунку платника податку в рахунок сплати його податкових зобов`язань з ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок СЕА ПДВ платника. 
		8. Суд звертає увагу на те, що повернення коштів з електронного рахунку платника податку на його поточний рахунок здійснюється у порядку, встановленому пунктом 2001.6 статті 2001 Податкового кодексу України та порядку 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.
		Так, якщо платник виявив бажання надміру зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати (повернути) на поточний рахунок, то він зобов`язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі додаток (Д4)).
		У такому випадку у додатку (Д4) платник зобов`язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету для сплати податкових зобов`язань за відповідний звітний період (далі таблиця про відомості).
		Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
		а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
		б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
		в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про помилковість аргументів позивача, оскільки зміст спірних правовідносин з урахуванням наведених вище норм свідчить про неможливість повернення коштів з рахунку в СЕА на поточний рахунок платника, з урахуванням того, що попередньо оплачені кошти - ПДВ в сумі 153000,00 грн, згідно платіжного доручення від 30.01.2020 року №4622, були зараховані саме в рахунок погашення нарахувань по Декларації з ПДВ за грудень 2019 року.
		9. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що звертаючись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог посилався окрім іншого також і на рішення Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі №826/7354/17. Однак, суд відхиляє наведені аргументи, оскільки зміст спірних правовідносин у згаданому рішенні є відмінним від правовідносин у цій справі.
		10. Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що державний відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі та в межах повноважень і в спосіб визначений податковим законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
		1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат. 
		Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- 
		 
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області відмовити повністю.
		Розподіл судових витрат не здійснюється. 
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Чернівці" (вул. Головна, 265-Н, м.Чернівці, Чернівецька область, 58032, код ЄДРПОУ: 33395205)
		Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 43143196).
		 
		Суддя О.В. Боднарюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...