Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 508/809/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано судом: 09.11.2020. Зареєстровано: 10.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2020.

Номер судового провадження: 2/508/33/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 508/809/19
		Провадження № 2/508/33/20
		У Х В А Л А 
		Іменем             України
		 
		"09" листопада 2020 р.                         смт. Миколаївка
		Миколаївський районний суд Одеської області 
		у складі:
		головуючогосудді  Банташ Д.С.
		з участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів,
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів, при цьому просила суд стягнути на її користь з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні витрати) у розмірі 51361,12 гривень; відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 10421,56 гривень; відшкодування упущеної вигоди у розмірі 43760,59 гривень; моральну шкоду у розмірі 45000 гривень; поштові витрати у розмірі 281,72 гривень.
		Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Просила проводити розгляд справи у її відсутність (оборот а.с. 6). Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. 
		Представник відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений. В матеріалах справи наявний відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 28-36, 45-49), а також клопотання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (а.с. 63-64).
		Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
		Згідно з матеріалів справи судом встановлено, що позивач таПАТ«Банк Михайлівський» відкрито договір банківського рахунку № НОМЕР_1 .
		На підставі рішення Національного банку України (НБУ) від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівсський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2590/17 (після апеляційного оскарження набрала законної сили), було визнано бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» - протиправною, щодо не включення повної інформації до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО. Зобов`язано уповноважену особу внести зміни до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду.
		Позивач вважає, що зобов`язання з виплати відшкодування за рахунками виникло з 15.07.2017 року, і саме з цього дня має бути нараховано суми, передбачені ст. 625 ЦК України, до дня фактичної виплати вкладів (23.12.2016 року позивачу повернуто 1593 грн. 13 коп., 04.05.2018 року позивачу повернуто 189714 грн. 16 коп.). 
		Таким чином, позивачем заявлено право на отримання грошових коштів з посиланням, в тому числі, як на правову підставу, на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Відповідно достатті 19 ч. 1 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Стаття 4 КАС Українивизначає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
		публічно-правовий спір - спір, у якому:
		хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Відповідно дост.19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
		1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
		2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
		3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
		4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
		5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;
		6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
		7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
		8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
		9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
		10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
		11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
		12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбаченіЗаконом України"Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
		13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
		14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
		15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
		У відповідності до ч. 1ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
		1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
		2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
		оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
		уточнення списку виборців;
		оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
		оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
		3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
		примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
		примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
		затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
		продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
		затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
		затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
		4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
		5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
		Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч.2ст.20 КАС України).
		Статті3, 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»визначають, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		При аналізі зазначених норм Закону вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб`єктом владних повноважень і на нього державою покладено здійснення владних управлінських функцій в сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
		Пункт 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз`яснено, що відповідно до частин першої та другоїстатті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правиламиКАС України.
		Згідно вимог ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частин першої та другоїстатті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
		Окрім цього, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, НБУ, регулюютьсяЗаконом України від 23 лютого 2012р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»(далі - Закон № 4452-VI).
		З урахуванням, положень ст. ст.2,3,26,27,28,36 Закону № 4452-VI, відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам.
		Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв`язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2ст. 4 Закону № 4452-VI).
		Разом з тим, Фонд як самостійна юридична особа є особою публічного права. (частини перша і другастатті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		Велика Палата Верховного Суду, при розгляді справи № 1820/1591/15, № 813/921/16 у своїх постановах від 12.04.2018 року та 18.04.2018 року, дійшла висновку, щоЗакон N 4452-VI(Закон N 4452-VI) є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		Відповідно дост. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цьогоЗакону.
		Відповідно до п. 1, 3 ч. 5ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.
		Згідно з п. 1 ч. 6ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
		На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цимЗаконом, здійснює такі функції: 1) веде реєстр учасників Фонду; 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначенихстаттею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; 3 1) здійснює розміщення облігацій у порядку та за напрямами залучення коштів, визначеними цимЗаконом, і видачу векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; 5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; 6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; 7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; 9) здійснює перевірки банків відповідно до цьогоЗакону; 10) надає фінансову підтримку банку відповідно до цьогоЗакону; 11) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам; 12) надає цільову позику банку для фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті36, пунктів 7 і 8 частини другої статті37та частини четвертої статті47цьогоЗакону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом; 13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюванихзакономінтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цьогоЗакону; 14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.
		Фонд здійснює інші функції в межах своїх повноважень, визначених цимЗаконом, іншими актами законодавства.
		Здійснення гарантованихзакономвиплат за поточними та вкладними рахунками у неплатоспроможному банку та акцептування кредиторських вимог здійснюється Фондом на підставіЗакону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»в порядку здійснення ним функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
		Таким чином, вимоги про стягнення суми 3% річних та стягнення інфляційних втрат є похідними від вище зазначених позовних вимог щодо стягнення гарантованої суми вкладу, а тому вбачається, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він стосується захисту прав, свобод і інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, та відповідно дост. 19 ЦПК Українине підлягає розгляду в загальних судах.
		За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, щоЗакону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону). А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц).
		Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116 цс 19) та Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 761/11256/17 (провадження № 61-31354 сво 18), а також у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року (справа 761/14189/20).
		Крім того, у постановах зазначено, що заявлені до Фонду позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов`язання стосуються безпосередньо правомірності дій останнього, пов`язаних із виплатою відшкодування за вкладами, відповідно також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
		Виходячи з вищевикладеного, вимоги, заявлені позивачем, мають розглядатись за правилами адміністративного судочинства судом адміністративної юрисдикції з огляду на положення ст. 20 КАС України.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Отже, оскільки в даному випадку вимоги до відповідача виникли з публічно-правових правовідносин, так як відповідач  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб`єктом владних повноважень, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255,256,263 ЦПК України, ст.ст.4,19, 20 КАС України, суд - 
		У Х В А Л И В:
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів - закрити.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		 
		Суддя                             Д.С. Банташ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...