Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/1022/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 19.11.2020. Зареєстровано: 20.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2020.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Результат оскарження 18.02.2021 Донецький апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/229/846/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Номер провадження 2/229/846/2020 
		Справа № 229/1022/20 
		 
		11 листопада 2020 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого судді Лебеженка В.О.,
		за участю: секретаря судового 
		засідання Слободкіної Т.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати, 
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 липня 2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок, його було переведено до виробничого підрозділу «Ясинуватське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», про що маються відповідно записи у трудовій книжці.
		15.03.2017 року в.о. начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ №384-11 від 15.03.2017 року «Про встановлення простою». 
		28.04.2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ №645-113-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до чинного законодавства. 
		10.05.2017 року ОСОБА_1 видано повідомлення про ліквідацію та виведення із штатного розпису його посади з підписами усіх членів комісії, про що останній особисто ознайомився. 
		21.06.2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 2192/ДН-ОС про його звільнення з 22.06.2017 року на підставі п.1ст.40 КЗпП України. Одночасно ОСОБА_1 було виплачено компенсація за 22 дні відпустки з виплатою одноразовою грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку. 
		У день звільнення з ним відповідач повний розрахунок не провів, як наслідок він має перед ним е погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
		Сума заборгованості по заробітній платі за період з березня по червень 2017 року складає 23413,54 грн.
		Крім того, при порушенні термінів виплати зарплати роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику компенсацію за втрату зарплати у зв`язку з інфляцією. Ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. 
		Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати становить 5131,30 грн.
		Просить стягнути з відповідача на його користь, заборгованість за трудовим договором за період з березня 2017 року по червень 2017 року в розмірі 23413,54 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з березня 2017 року по червень 2017 року на нараховану заробітну плату в розмірі 5131,30 грн.
		 
		Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05 березня 2020 року провадження в справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження до судового засідання з викликом сторін. 
		Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05 березня 2020 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
		 
		Представник відповідача АТ "Українська залізниця" надав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначив наступне.
		В Дружківському міському суді знаходиться на розгляді справа №229/1022/20 за позовом ОСОБА_1  про стягнення з АТ «Укрзалізниця» заборгованості із заробітної плати.
		Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 року також визначено районами проведення антитерористичної операції. 
		У зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця» розташованих зокрема у м.Донецьк, Луганськ у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. 
		За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження №12017050420000286 за ознаками ст.341 КК України. 
		Висновком торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно АТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території , непідконтрольній українській владі, у тому числі Донецькій та Луганській областях. 
		Отже, відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Дебальцево, м. Донецьк, Луганськ місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами. 
		При цьому, за період з 1 березня 2017 року по 15 березня 2017 року позивачу була нарахована заробітна плату за першу половину березня 2017 року у сумі 851,82 грн. , яку він отримав. 
		Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» відмовити у повному обсязі; справу розглянути без участі представника відповідача. 
		 
		В судове засідання позивач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. 
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
		 
		Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді оглядача-ремонтника вагонів 5 розряду Пункту технічного обслуговування вагонів станції Ясинувата 1 класу Виробничого підрозділу «Ясинуватське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
		22 червня 2017 року був звільнений у зв`язку зі скороченням штату, відповідно до наказу № 2192/ДН-ОС від 21 червня 2017 року п.1 ст. 40 КЗпП України.
		З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по червень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 4454,78 грн., до виплати 2401,71 грн., в квітні 2017 року всього 2765,79 грн., до виплати 1491,13 грн., в травні 2017 року всього 2801,02 грн., до виплати 1510,12 грн., в червні 2017 року всього 13391,95 грн., до виплати 9304,58 грн. 
		Поряд з цим, з приводу заборгованості, яка виникла за період з березня 2017 року по липень 2017 року, відповідач зазначив, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
		Позивачем дана інформація не спростована. При цьому, враховуючи зазначене, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачем за період з березня 2017 року по липень 2017 року.
		Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
		Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Стаття 47 КЗпП України передбачає обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Частина перша цієї норми права наголошує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
		Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
		Отже, виходячи з положень Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
		Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
		Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
		Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 81 ЦПК України.
		Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
		Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		Поняття доказів розкрито у частині першій статті 76 ЦПК України. Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
		За змістом ст. ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
		Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач з березня 2017 року по червень 2017 року припинив виплачувати заробітну плату та просила стягнути заборгованість із заробітної плати у розмірі 23413,54 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з березня 2017 року по червень2017 року на нараховану заробітну плату в розмірі 5131,30 грн.
		Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження, що у спірний період позивач являвся на робоче місце, за ним зберігався середній заробіток за час простою. Зазначені обставини не підтверджені належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами, зокрема табелями обліку робочого часу, Журналом обліку приходу-уходу працівників, які знаходяться на простої, з підписом працівника, табуляграмами.
		Надані позивачем розрахунки заробітної плати за період з березня 2017 року по червень 2017 року без номерів та дат не є належними доказами, тому не відповідають вимогам процесуального закону та фактичним обставинам справи.
		Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції.
		Місто Ясинувата Донецької області входило до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, дію якого призупинено розпорядженням від 5 листопада 2014 року № 1079-р, а також визнано таким, що втратило чинність, розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р.
		Крім того, місто Ясинувата входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, а також включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який є додатком № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07 листопада 2014 року № 1085.
		У частині першій статті 116 КЗпП визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		Згідно з частиною першою статті 113 КЗпП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
		Частиною першою статті 117 КЗпП передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 (провадження № 61-48088сво18) вказано, що: зважаючи на вимоги позивача - виплата заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсацію за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства. 
		Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 
		У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. 
		Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. 
		Відповідно до статті 117 КЗпП підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника. 
		Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»). 
		Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини. 
		Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно АТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьку. З 20 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно АТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі на території Донецької області, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Унеможливлення виконання АТ «Укрзалізниця», регіональною філією «Донецька залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, статей 47, 83, 115, 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території Донецької області, тривалими перервами в роботі транспорту, регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбачуваними і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язаної сторони за трудовим договором.
		Аналогічний правовий висновок було висловлено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 266/4637/18 (провадження № 61-7583св19), від 03 березня 2020 року у справі № 233/836/19 (провадження № 61-16679св19), від 03 березня 2020 року у справі № 233/4474/19 (провадження № 61-1434св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 323/3736/18 (провадження № 61-13593св19).
		При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
		Встановивши, що у трудових правовідносинах між АТ «Українська залізниця» та його працівниками, зокрема, позивачем ОСОБА_1 з березня 2017 року на тимчасово окупованій території виникли та до тепер існують обставини непереборної сили, у період існування яких відповідач позбавлений можливості виконати зобов`язання перед своїми працівниками, передбачені умовами трудового договору (контракту, угоди тощо), законодавчими та іншими нормативними актами, а позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог.
		З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявність заборгованості по заробітній платі та її розмір не підтверджені позивачем належними, достатніми і допустимими доказами, а тому підстав для задоволення позову не має.
		Зазначена позиція суду також знаходить своє підтвердження в постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року в справі № 233/836/19, № 233/4474/19 від 02 березня 2020 року.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України сторонами судові витрати не понесено.
		Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати  відмовити у повному обсязі.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.
		Повний текст рішення суду складений 11 листопада 2020 року.
		 
		Суддя: В.О .Лебеженко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...