Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/1345/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 24.11.2020
Номер судового провадження: 22-ц/810/700/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                      Головуючийсуду 1інстанції - Третяк О.Г.
		Доповідач -Коновалова В.А.
		 
		Справа № 409/1345/19
		Провадження № 22-ц/810/700/20
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		  
		 ПОСТАНОВА
		Іменем України
		24 листопада 2020 року  м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  Коновалової В.А.,
		суддів: Луганської В.М., Стахової Н.М.,
		за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С.,
		учасники справи:
		позивач  Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»,
		відповідачі  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		третя особа  Луганське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
		за апеляційною скаргою ОСОБА_2 
		на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року, ухвалене у складі судді Третяка О.Г. в смт. Білокуракине Луганської області,
		за позовом Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа  Луганське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»,
		в с т а н о в и в:
		У червні 2019 року Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 
		Під час розгляду справи Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 20 жовтня 2017 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі на протязі п`яти років не виконують свої фінансові зобов`язання за кредитним договором від 06 травня 2014 року № 0001/2014, і станом на 30 квітня 2019 року мають заборгованість перед Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в розмірі 361754,77 грн. 
		Позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на придбану 20 жовтня 2017 року ОСОБА_2 квартиру загальною площею 60.1 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тріфоновою Т.А., зареєстрованим за номером 37680501 від 20 жовтня 2017 року.
		Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на придбану 20 жовтня 2017 року ОСОБА_2 квартиру загальною площею 60.1 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тріфоновою Т.А., зареєстрованим за номером 37680501 від 20 жовтня 2017 року.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року скасувати, оскільки вважає, що ухвала винесена із порушенням норм процесуального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_2 за кошти, які вона позичила у своїх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору позики від 15 жовтня 2017 року. Згідно п.1.2 цього договору позика надається позикодавцями виключно для придбання позичальницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 для малолітніх дітей. ОСОБА_2 та діти є особами, переміщеними з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідними довідками і вказана квартира є єдиним місцем проживання їх родини.
		Також, відповідачка вказує на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на придбання якої надавався кредит за кредитним договором № 0001/2014 від 06 травня 2014 року.
		Зазначає, що оскаржувана ухвала суду є невмотивованою, внаслідок чого, нез`ясованим є факт існування обставин стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зазначена обставина, згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, є фактично умовою застосування заходів забезпечення позову. Відсутність такої умови перешкоджає застосуванню заходів забезпечення.
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , Державній спеціалізованій фінансовій установі «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі та Луганському регіональному управлінню Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» роз`яснювалося право подання до апеляційного суду пояснень у письмовій формі.
		Копію ухвалипро відкриттяапеляційного провадженнята апеляційнускаргу Державнаспеціалізована фінансоваустанова «Державнийфонд сприяннямолодіжному житловомубудівництву» отримала23жовтня 2020року, Луганськерегіональне управлінняДержавної спеціалізованоїфінансової установи«Державний фондсприяння молодіжномужитловому будівництву»отримало копіюухвали таапеляційну скаргу21жовтня 2020року,про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 108,109).
		У відзиві на апеляційну скаргу Луганське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» просить відмовити в задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , посилаючись на те, що оскільки відповідачі з липня 2014 року не сплачують за кредитним договором. Крім того, згідно інформації квартира в місті Луганську, яка придбана за кредитні кошти, відповідачами продана в 2017 році.
		Представник Луганського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень і у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Луганського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
		Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи маєправовжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюванихправабо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюванихправабо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
		Забезпечення позову  це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
		По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
		У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Відповідно до вимог ст. 260 ЦПК України ухвала суду, що викладається окремим документом, складається з вступної частини; описової частини; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини.
		Однак, в мотивувальній частині ухвали від 19 грудня 2019 року відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновку про задоволення заяви Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про забезпечення позову.
		Також, ухвала суду не містить в собі будь-якого обґрунтування того, чому суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову має бути здійснено саме у такий спосіб, на якому наполягав позивач. Не містить ухвала суду про забезпечення позову обґрунтування того, чому суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд не зазначив доказів і не навів мотивів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та відповідності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.
		Отже, ухвала суду від 19 грудня 2019 року не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходівзабезпечення позовуз тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходизабезпечення позовузастосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву прозабезпечення позову,суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність видузабезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. 
		Вирішуючи питання прозабезпечення позову,суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходівзабезпечення позовуз тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. 
		Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		Отже, при вирішенні питання прозабезпечення позовусуд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів дозабезпечення позовуз урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом дозабезпечення позовуі предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
		Як підставу для звернення до суду із заявою прозабезпечення позову позивач зазначив те, що відповідачами з 2014 року не виконуються умови кредитного договору від 06 травня 2014 року № 0001/2014 і станом на 30 квітня 2019 року існує заборгованість в сумі 361754,77 грн, тому вважає, що ці обставини в подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і просить накласти арешт на квартиру, яка належить ОСОБА_2 .
		Із копій матеріалів вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 травня 2014 року № 0001/2014, укладеним між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі директора Луганського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 , згідно умов якого відповідачу було надано кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 451234 грн, строком на 288 місяців починаючи з моменту перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника.
		Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредит надається на будівництво житла, двох кімнатної квартири АДРЕСА_3 , згідно з договором відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15 квітня 2014 року.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 22 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 , 07 травня 2014 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Орловой О.А. внесено запис про іпотеку  договір іпотеки, серія та номер 488, від 07 травня 2014 року, іпотекодержатель Луганське регіональне управляння Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», за основним зобов`язанням, кредитний договір № 0001/2014 від 06 травня 2014 року, строк виконання якого 05 травня 2038 року, розмір основного зобов`язання 451234 грн. 
		Зазначені обставини свідчать про те, що на забезпечення виконання кредитного договору № 0001/2014 від 06 травня 2014 року укладено договір іпотеки від 07 травня 2014 року майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення.
		Посилання представника Луганського регіонального управляння Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на те, що згідно інформації квартира в м. Луганську, яка придбана за кредитні кошти, відповідачами продана в 2017 році не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 28-30).
		Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не є предметом іпотеки, позивачем взаяві прозабезпечення позовуне наведенообґрунтованих фактівта ненадано доказівіснування реальноїзагрози,що квартираможе бутивідсуджена третімособам,і в вподальшому ускладнитьвиконання можливогорішення судуу разізадоволення позовупро стягненнязаборгованості закредитним договором.
		Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 0001/2014 від 06 травня 2014 року між Луганським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_5 , приватним підприємцем (поручитель), ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір поруки від 06 травня 2014 року, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати за порушення виконання зобов`язання позичальником зобов`язань перед кредитором відповідно до кредитного договору № 0001/2014 від 06 травня 2014 року.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про забезпечення позову не підлягає задоволенню. 
		Посилання третьої особи у відзиві на апеляційну скаргу на те, що відповідачкою пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки позивачем засобами електронного зв`язку на адресу відповідачів направлялась позовна заява разом з ухвалою про забезпечення позову не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Копію ухвалиБілокуракинського районногосудуЛуганськоїобластівід19грудня 2019року представниквідповідача отримав28вересня 2020року,що підтверджуєтьсякопією заявипро видачуухвали.Апеляційна скарга ОСОБА_2 подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення її представнику оскаржуваної ухвали суду.
		В матеріалах справи відсутні докази направлення судом на адресу відповідачів, їх представника або їх повідомлення про постановлення ухвали в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Як і відсутні докази направлення позивачем ухвали про забезпечення позову на адресу відповідачів. 
		Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		З урахуваннямвикладеного,апеляційний судвважає,що ухвалу суду слід скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про забезпечення позову відмовити.
		Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення.
		У задоволенні заяви Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про забезпечення позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 26 листопада 2020 року.
		 
		Головуючий   В.А. Коновалова
		 
		Судді В.М. Луганська 
		Н.В. Стахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...