Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/103/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2020. Зареєстровано: 04.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/20466/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 листопада 2020 року 
		Київ
		справа №640/103/19
		адміністративне провадження №К/9901/20466/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Калашнікової О.В., 
		за участю: 
		секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - адвоката Ачкіназі Є.Б.,
		представника ДМС України - Карманського І.Б., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/103/19
		за позовом громадянки республіки Вірменія ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою адвоката Ачкіназі Євгенія Борисовича, який діє в інтересах громадянки республіки Вірменія ОСОБА_1 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року, ухвалене суддею Клочковою Н.В.
		на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка        Я.М., Кузьменка В.В.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У січні 2019 року громадянка Республіки Вірменія ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1, ДМС України), Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач 2, ГУ ДМС України в Одеській області), в якому просила:
		1.1. визнати бездіяльність уповноважених осіб ДМС України, виражену у незабезпеченні при створенні, супроводженні та підтримці функціонування Єдиного державного демографічного реєстру можливості для ГУ ДМС України в Одеській області виконання вимог статей 4-5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в частині здійснення ГУ ДМС України в Одеській області обміну посвідки на тимчасове проживання із застосуванням засобів реєстру у строк - за 10 календарних днів до дня закінчення строку її дії;
		1.2. визнати протиправною бездіяльність ГУ ДМС України в Одеській області, яка полягає у недотриманні 26 грудня 2018 року вимог статей  4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» при прийнятті документів для продовження строку дії посвідки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , в тому числі у ненаданні письмової відповіді про неможливість вчинення необхідних дій із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру та опису прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів, а також у невиданні в порушення вимог частини 1 статті 5-3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» посвідки у десятиденний строк з дня отримання заяви про продовження строку дії посвідки;
		1.3. зобов`язати ДМС України забезпечити функціонування Єдиного державного демографічного реєстру з урахуванням положень статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в частині здійснення Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області обміну посвідки на тимчасове проживання із застосуванням засобів реєстру у строк - за 10 календарних днів до дня закінчення строку її дії;
		1.4. зобов`язати ГУ ДМС України в Одеській області надати ОСОБА_1 опис прийнятих 26 грудня 2018 року із заявою про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів, та розглянути подані 26 грудня 2018 року документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання шляхом її обміну в порядку статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого        постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25 квітня 2018 року, та видати на виконання вимог частини 1 статті 53 Закону посвідку на тимчасове проживання ОСОБА_1 .
		2. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що остання є громадянкою Вірменії, з 2015 року на законних підставах проживає на території України зі своїм чоловіком - громадянином України ОСОБА_5 , з яким з 30 січня 2016 року перебуває у шлюбі, та донькою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ГУ ДМС в Одеській області 02 лютого 2016 року позивачу видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 , дія якої двічі продовжувалась на один рік в порядку Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». 26 грудня 2018 року позивач звернулась до уповноважених осіб ГУ ДМС України в Одеській області з метою чергового продовження строку дії посвідки.
		2.1. Проте, як зазначає позивачка, працівниками управління її було повідомлено про неможливість прийняття документів в порядку статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у зв`язку з введенням в дію з 01 червня 2018 року Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25 квітня 2018 року.
		2.2. За змістом вказаного Порядку, як вказує позивачка, здійснення обміну посвідки строком дії до 05 січня 2019 року із застосуванням Єдиного демографічного реєстру для уповноважених осіб ГУ ДМС України в Одеській області є технічно можливим у разі отримання відповідних документів у строк 15 робочих днів до закінчення строку її дії, тобто до 14 грудня 2018 року, у разі надходження документів у період з 17 грудня 2018 року по 26 грудня 2018 року, електронна система застосовує норми постанови Кабінету Міністрів України, а не норми Закону, та не допускає подальшу роботу з документами.
		2.3. У зв`язку з чим, позивачкою за вх. П 2012/6/5101-18 від 26 грудня 2018 року подано до канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області заяву (у довільній формі) про продовження строку дії посвідки з передбаченими законом документами, проте, працівниками управління відмовлено позивачу у наданні письмової відповіді про неможливість вчинення необхідних дій із застосуванням засобів реєстру та опису прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття цих документів.
		2.4. За доводами позивачки, протиправна бездіяльність уповноважених осіб ДМС України, яка полягає у незабезпеченні при створенні, супроводженні та підтримці функціонування Єдиного державного демографічного реєстру можливості для ГУ ДМС України в Одеській області виконання вимог статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
		2.5. Також, позивачка зазначила, що протиправна бездіяльність ГУ ДМС України в Одеській області, за її твердженнями, полягає у недотриманні 26 грудня 2018 року вимог статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» при прийнятті документів для продовження строку дії посвідки, в тому числі у ненаданні письмової відповіді про неможливість вчинення необхідних дій із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру та у ненаданні опису прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів, а також у невиданні посвідки у десятиденний строк з дня отримання заяви про продовження строку дії посвідки.
		2.6. За доводами позивачки, вирішуючи питання щодо прийняття та розгляду заяви про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання з доданими документами уповноважені особи ГУ ДМС України в Одеській області 26 грудня 2018 року зобов`язані застосувати норми статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а не положення відповідної постанови Кабінету Міністрів України.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, у задоволенні позовних вимог громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 відмовлено.
		4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанцій, виходив з того, що своєчасне звернення позивачки до ГУ ДМС України в Одеській області з приводу продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, але не дотримання вимог діючого законодавства щодо форми такого звернення, не свідчить про порушення з боку відповідачів прав, свобод та інтересів останньої. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		5. 14 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Ачкіназі Євгенія Борисовича, який діє в інтересах громадянки республіки Вірменія ОСОБА_1 , у якій скаржник з урахуванням уточненої касаційної скарги просить скасувати постанову рішення Окружного адміністартивного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2040/5550/18.
		6. У касаційній скарзі скаржник вважає, що суди попередніх інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 2040/5550/18. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що вирішення даного спору має виняткове значення для позивачки оскілько порушено положення статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статей 11, 14 Закону України «Про охорону дитинства». 
		6.1. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування положень пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» та частини другої статті 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI. Вказує, що ця справа має значення фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами попередніх інстанцій у справах з аналогічними обставинами надано протилежну оцінку та по-різному застосовано вищевказаний Закон та Порядок.
		6.2. Крім того скаржник зазначає, що блокування на власний розсуд відповідачами встановленої законодавцем процедури продовження строку дії посвідки та заміщення її процедурою обміну посвідки у зв`язку з закінченням строку дії шляхом «усної відмови у прийомі документів» є порушенням відповідачами прав позивача та не може вважатись правомірною поведінкою органів державної влади. 
		7. 14 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.
		8. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 04 листопада 2020 року закінчено підготовчі дії у даній справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України.
		10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністртивного суду від 05 листопада 2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 340 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		11. 28 вересня 2020 року від ДМС України надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач 1 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що в Україні існує єдиний строк для подання документів для обміну посвідки на тимчасове проживання, а саме не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання, передбачене пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», відтак, позивач звернулася з порушенням зазначеного терміну для обміну посвідки на тимчасове проживання, а отже дії ДМС і ГУ ДМС України в Одеській області є правомірними і ніяким чином не порушують прав, свобод та законних інтересів позивача.
		12. 28 вересня 2020 року від ГУ ДМС України в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач 2 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. В обґрунтування відзиву відповідач 2 навів доводи з аналогічних підстав відзиву ДМС України.
		Установлені судами фактичні обставини справи
		13. Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою Республіки Вірменія (т.1, а.с. 14-15,16-17).
		14. 30 січня 2016 року позивачка зареєструвала шлюб з громадянином України ОСОБА_5 згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (т.1, а.с. 19).
		15. З матеріалів особової справи громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 слідує, що остання 02 лютого 2016 року звернулася до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою встановленого зразка для отримання посвідки на тимчасове провадження. На підставі поданих документів позивач документована посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 строком до 07 лютого 2017 року, в подальшому строк дії посвідки було продовжено до 12 січня 2018 року та до 05 січня 2019 року (т.1, а.с. 66-80).
		16. 26 грудня 2018 року позивачка звернулась до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою, написаною власноручно у довільній формі, в якій просила у відповідності до вимог статей 4 - 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» продовжити строк дії посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 на один рік, а також видати опис прийнятих документів (т.1, а.с. 22).
		17. Листом вих. № П-2012/6/5101-18/5100.5.3/268-19 від 09 січня 2019 року ГУ ДМС України в Одеській області повідомило позивачку, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» обмін посвідки на проживання здійснюється у разі закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, а також, з посиланням на  положення пункту 67 вказаної постанови КМУ, роз`яснено, що документи для її обміну подаються не пізніш ніж 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії (т.1, арк. 64).
		18. На думку позивачки, невиконання відповідачами передбачених законом обов`язків призвело до порушення передбачених статтями 4-5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прав позивача подати документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії, отримати опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів, отримати чинну посвідку на тимчасове проживання у десятиденний строк з дня подачі заяви про продовження строку дії посвідки, а також право продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання необмежену кількість разів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
		Нормативне регулювання 
		19. Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		20. Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		21. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		22. Відповідно до статті 2 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI, у редакції чинній на час винекнення спірних правовідносин) правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України, у разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
		23. Відповідно до статті 1 Закону № 3773-VI, іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
		24. Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
		25. Пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону № 3773-VI передбачено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
		26. Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
		27. Статтею 4 Закону № 3773-VІ передбачено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
		28. Зокрема, відповідно до частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4 Закону №3773-VІ іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання; іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
		29. Частиною 14 статті 5 Закону № 3773-VI визначено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною 14        статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
		30. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 5-1 Закону № 3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить один рік.
		Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом.
		31. Частинами 1, 2 статті 5-3 Закону № 3773-V передбачено, що посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки.
		Іноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.
		32. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання регулюється статтею 5-5 Закону № 3773-VI, відповідно до якої іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
		Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов`язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
		Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.
		33. Згідно з частиною 18 статті 5 Закону № 3773-VI технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		34. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи врегульовані Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI).
		35. Пунктом «г» частини 2 статті 13 цього Закону передбачено, що документом, оформлення якого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до його функціонального призначення є посвідка на тимчасове проживання.
		36. У відповідності до частини 1 статті 32 Закону № 5492-VI встановлено, що посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Згідно з частиною 2 цієї ж статті посвідка на тимчасове проживання оформляється іноземцям та особам без громадянства (незалежно від віку), визначеним статтею 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Посвідка на тимчасове проживання є власністю України (частини 3        статті 32 цього Закону ).
		37. Частиною 4 статті 32 Закону № 5492-VI передбачено, що до посвідки на тимчасове проживання вноситься така інформація: 1) ім`я особи; 2) стать; 3) громадянство; 4) дата народження; 5) унікальний номер запису в Реєстрі; 6) номер документа; 7) дата видачі документа; 8) дата закінчення строку дії документа; 9) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 10) відцифрований підпис особи; 11) підстава для отримання посвідки на тимчасове проживання (код); 12) місце народження; 13) відцифрований образ обличчя особи.
		38. Відповідно до частини 5 статті 32 Закону № 5492-VI посвідка на тимчасове проживання видається строком на один рік, якщо інше не передбачено Законом України  "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
		39. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 15 липня 2013 року № 681 затверджено Тимчасовий порядок розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Тимчасовий порядок № 681).
		40. Відповідно до п.п. 5.1-5.4 Розділу V (Розгляд заяв про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання) Тимчасового порядку № 681 продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання здійснюється відповідно до п. 10 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання від 26 грудня 2002 року № 1983 (затверджений        постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251), на підставі заяви про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та документів, зазначених у п. 3.3 розділу ІІІ цього Тимчасового порядку.
		З метою з`ясування наявності підстав для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання особам, зазначеним у пп. 12 п. 3.1 розділу III цього Тимчасового порядку, територіальний орган ДМС, який видав посвідку, за 1 місяць до закінчення строку дії посвідки направляє запит до органу, який розміщував іноземця або особу без громадянства в ПТПІ, для з`ясування наявності обставин, які унеможливлюють примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
		На підставі отриманої інформації готується висновок, який у разі звернення особи, зазначеної в пп. 12 пункту 3.1 розділу III цього Тимчасового порядку, за продовженням строку дії посвідки на тимчасове проживання є підставою для продовження її терміну дії.
		41. Розгляд заяв про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання здійснюється відповідно до п.п. 3.5-3.7 розділу ІІІ цього Тимчасового порядку.
		42. Згідно з п.п. 3.5-3.7 розділу ІІІ цього Тимчасового порядку № 681, працівник територіального органу ДМС при надходженні заяви про оформлення посвідки на тимчасове проживання перевіряє наявність підстав для видачі посвідки, дійсність поданих документів, своєчасність їх подання, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або документа, що підтверджує законність перебування іноземця, особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, з`ясовує законність перебування іноземців та осіб без громадянства в державі та відсутність відомостей, що перешкоджають подальшому перебуванню цих осіб в Україні. При розгляді заяв, прийнятих від осіб, зазначених у підпункті 12 пункту 3.1 розділу III Тимчасового порядку, працівником органу ДМС невідкладно надсилається запит до територіального органу ДМС, який розмістив іноземця або особу без громадянства в ПТПІ, з метою отримання другого примірника висновку.
		Перевірка наявності відомостей, що є підставою для відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання, здійснюється за обліками бази даних „АРМОР" з метою виявлення осіб, які під час перебування в Україні скоїли правопорушення або перебувають у розшуку. Про результати перевірки робиться відмітка на заяві іноземця чи особи без громадянства із зазначенням посадових осіб, які здійснювали перевірку, та вказується дата перевірки.
		За результатами розгляду заяви у строк не більше п`ятнадцяти днів з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки. Про прийняте рішення робиться відмітка в заяві із зазначенням терміну, до якого видається посвідка, або про причини відмови в її видачі. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, прийняті з порушенням вимог закону, скасовуються наказом голови ДМС повністю або в окремій частині. Посвідки, що були видані на підставі рішень, які скасовані наказом Голови ДМС, визнаються недійсними та підлягають вилученню. Наказ Голови ДМС про скасування рішення про видачу або відмову у видачі посвідки може бути оскаржений до суду.
		43. На підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 470 від 10 червня 2019 року Тимчасовий порядок № 681 втратив чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання» та абз. 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, які регулюють діяльність Державної міграційної служби України, у відповідність до законодавства України.
		44. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25 квітня 2018 року затверджено порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322).
		45. Відповідно до п.п. 1, 2 та 4 Порядку № 322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
		Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
		Посвідка видається строком на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом.
		46. Згідно з пунктом 7 Порядку №322 обмін посвідки здійснюється у разі:
		1) зміни інформації, внесеної до посвідки;
		2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
		3) закінчення строку дії посвідки;
		4) непридатності посвідки для подальшого використання.
		47. Пунктом 16, 17, 19 Порядку № 322 перебачено, що документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні. У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
		48. Згідно з пунктом 21 Порядку № 322 працівник територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
		49. Перелік документів, необхідних для здійснення обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні зазначений у пунктах 32, 33, 39 Порядку № 322.
		50. Згідно з пунктом 42 Порядку № 322 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		51. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		52. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктами 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		53. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
		54. Відмовляючи у задоволенні позовної заяви суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент звернення позивачки до територіального органу ДМС про чергове продовження терміну дії посвідки на тимчасове проживання змінилося нормативно-правове регулювання цього питання, зокрема на підставі наказу МВС №470 від 10 червня 2019 року Тимчасовий порядок № 681 втратив чинність у зв`язку набранням чинності з 15 травня 2018 року Порядку № 322.
		55. Вказаним Порядком № 322 не передбачено продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання у формі книжечки, виданої у відповідності до Тимчасового порядку № 681, а визначено порядок її обміну у разі закінчення строку її дії, оскільки нова форма посвідки має вигляд картки, що містить безконтактний електронний носій, та повинна видаватися із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
		56. Суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, оскільки 26 грудня 2018 року позивачка не подавала заяву за формою згідно Додатку 6 Тимчасового порядку № 681 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, а також не подавала заяву про обмін посвідки у формі книжечки на посвідку у формі картки з безконтактним електронним носієм за формою згідно Порядку № 322, а звернулася до ГУ ДМС України в Одеській області , із заявою, написаною у довільній формі, то це свідчить про необґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДМС України в Одеській області, яка полягає у недотриманні 26 грудня 2018 року вимог статей 4 - 5-5 Закону № 3773-VI, а також виключає можливість задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 2 розглянути подані 26 грудня 2018 року документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання шляхом її обміну відповідно до Порядку № 322.
		57. Верховний Суд не погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
		58. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 322 від 25 квітня 2018 року запроваджено з 01 червня 2018 року із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру оформлення і видачу посвідки на тимчасове проживання, зразок бланка якої затверджено цією постановою, іноземцям та особам без громадянства відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого цією постановою.
		59. Пунктом 3 цієї ж постанови установлено, що: до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних органів і територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі посвідки на тимчасове проживання, зразок бланка якої затверджено цією постановою, посвідка на тимчасове проживання може оформлятися з використанням бланка посвідки на тимчасове проживання у формі книжечки; посвідка на тимчасове проживання, що не містить безконтактного електронного носія, оформлена та видана на підставі документів, поданих до 01 червня 2018 року, є чинною протягом строку, на який її було видано.
		60. Згідно з пунктом 16 Порядку № 322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
		61. Пунктами 17 та 19 Порядку № 322 встановлено, що документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні. У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
		62. У судовому засіданні представник ДМС України пояснював, що позивачка 26 грудня 2018 року звернулася не до уповноважених осіб ГУ ДМС України в Одеській області, визначених пунктом 16 Порядку № 322, а подала заяву довільної форми до канцелярії цього територіального органу ДМС, у зв`язку з чим вона і була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», а рішення в Порядку № 322 за заявою позивачки від 26 грудня 2018 року не приймалося відповідачем 2.
		63. У свою чергу позивачка та її представник заперечували цю обставину та пояснювали, що ОСОБА_1 26 грудня 2018 року одразу звернулася до уповноважених осіб відповідача 2, але їй в усній формі було відмовлено у прийнятті документів з посиланням на пропуск нею 15 денного строку, встановленого пунктом 17 Порядку № 322, а тому вона з метою фіксування тієї обставини, що вона зверталася в цей день подала власноручно написану заяву до канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області, якою просила розглянути питання продовження терміну дії її посвідки у строк, встановлений статтею 5-5 Закону № 3773-VI, та до якої додала необхідний пакет документів.
		64. Відповідно до пунктів 11 та 12 Порядку № 322 внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС, для внесення якої формується заява-анкета, зразок якої затверджується. При цьому за змістом положень пунктів 20-22 Порядку № 322 така заява-анкета формується безпосередньо у відомчій інформаційній системі ДМС визначеним керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС працівником, який виконує функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки.
		65. Так пунктом 23 Порядку № 322 передбачено, що після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення. За приписами пункту 24 цього ж Порядку після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до неї відомостей про особу.
		66. За такого правового регулювання у випадку відмови уповноважених працівників територіального органу/територіального підрозділу ДМС у формуванні заяви-анкети у відомчій системі ДМС особа не має об`єктивної можливості подати таку заяву встановленої форми у відповідності до Порядку № 322.
		67. Врахуванню також підлягає той факт, що на підставі наказу МВС №470 від 10 червня 2019 року Тимчасовий порядок № 681 втратив чинність у зв`язку набранням чинності з 15 травня 2018 року Порядку № 322, в тому числі і додаток № 6 до Тимчасового порядку № 681, яким встановлювалася форма відповідної заяви.
		68. За таких обставин Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачка на момент звернення до ГУ ДМС України в Одеській області 26 грудня 2018 року мала б подати заяву за формою, затвердженою додатком № 6 Тимчасового порядку № 681.
		69. Обставини справи свідчать, що основною причиною неприйняття документів у позивачки 26 грудня 2018 року було пропущення нею 15 денного строку звернення, встановленого пунктом 17 Порядку № 322.
		70. З цього приводу Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку із набранням чинності Закону № 5492-VI, пунктом «г» частини 2 статті 13 якого передбачено оформлення посвідки на тимчасове проживання із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, змін до Закону № 3773-VI, який є спеціальним для визначення правового статусу іноземців, внесено не було.
		71. Закон № 5492-VI не містить ані порядку прийняття заяви про оформлення або продовження строку чи обміну дії посвідки на тимчасове проживання ані строків, у які іноземець чи особа без громадянства має звернутися для такого оформлення.
		72. В той же час порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання визначений статтею 5-5 Закону № 3773-VI, відповідно до якої іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, який у свою чергу зобов`язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
		73. Частинами 1, 2 статті 5-3 Закону № 3773-VІ передбачено, що посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки. Іноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.
		74. Поряд з тим, ані Закон № 3773-VI, ані Порядок № 322 не встановлюють права відповідача - суб`єкта владних повноважень не прийняти документи, які подані до розгляду з підстав порушення строку їх подання.
		75. Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
		76. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
		77. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
		78. Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України. Зокрема, до таких питань віднесено статус іноземців та осіб без громадянства.
		79. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
		80. Пункти 17 та 19 Порядку № 322, якими визначено, що у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії, суперечать приписам статті 5-3 Закону №3773-VІ.
		81. Тому у відповідності до принципу верховенства права у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норму закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
		82. Конституційний Суд України у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 наголосив, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості у трактуванні у правозастосовчій практиці і неминуче призводить до сваволі.
		83. Тож, відмовивши позивачці у прийнятті документів 26 грудня 2018 року (за 10 днів до закінчення терміну дії посвідки), ГУ ДМС в Одеській області діяло протиправно.
		84. ДМС України у свою чергу мало б звернути увагу на невідповідність окремих положень Порядку № 322 статті 5-3 Закону № 3773-VI та застосувати свої повноваження в частині розроблення проектів нормативних актів для усунення цієї невідповідності.
		85. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд констатує, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми Закону № 3773-VI, Закону № 5492-VI та Порядку № 322, що за правилами частини першої статті 351 КАС України є підставою для скасування судових рішень і ухваленням нового рішення.
		86. Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		87. Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		88. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, оскільки ефективним способом захисту позивача буде визнання протиправною відмови відповідача у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року з доданими документами про продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні і зобов`язання ГУ ДМС України в Одеській області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року з доданими документами про продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні у відповідності до вимог Закону № 3773-VI з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
		89. Верховний Суд вважає, що механізм відновлення порушеного права позивачки має бути застосований ГУДМС України в Одеській області у ефективний спосіб, тобто такий, який  виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		90. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		91. За змістом частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		92. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих судових рішень, Верховний Суд вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, вийти за межі вимог касаційної скарги, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасувати. Ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		93. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката Ачкіназі Євгенія Борисовича, який діє в інтересах громадянки республіки Вірменія ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 640/103/19 скасувати, ухвали нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
		3. Визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Одеській області у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року з доданими документами про продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.
		4. Зобов`язати ГУ ДМС України в Одеській області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року з доданими документами про продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні у відповідності до вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
		5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2020 року.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		О.В. Калашнікова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...