АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №
22ц-530/2007 р. Головуючий
по 1 інстанції
Категорія
інші справи Клочко
О.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшин В.І.
суддів Качан
О.В., Корнієнко Н.В.
при
секретарі Шульзі
Я.В.
з участю
предст. відповідача ОСОБА_2
позивача ОСОБА_3
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ВАТ
«Укравтобуспром» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14
грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного
товариства «Український інститут автобусотролейбусобудування» про захист прав
споживача, -
Встановила:
ОСОБА_3
звернувся до суду з позовом до ВАТ «Укравтобуспром» про захист прав споживача,
посилаючись на те, що між ним та відповідачем 14 травня 2003 року укладено
договір, згідно якого ВАТ «Укравтобуспром» зобов'язався виготовити на
замовлення позивача продукцію, один малий автобус моделі ТУР А-061 по ціні
108000 гривень, в тому числі 18000 гривень ПДВ. 14 травня 2003 року по акту
прийому-передачі виготовлена продукція, малий автобус А-061 на базі самохідного
вантажного шасі та була передана позивачеві у власність. Згідно п. 4.1 договору
від 14.03.2003 року відповідач гарантував якість продукції та її відповідність
стандартам виробника, тобто ВАТ «Укравтобуспром» протягом одного року з дня
підписання акту приймання-передачі, якщо пробіг за цей час не перевищував 30000
км. 18 лютого 2004 року, в період гарантійного строку, ОСОБА_3 на ім'я
відповідача надіслав повідомлення про вихід з ладу автобуса і просив виробника
направити до них представника для огляду продукції та складання акту. 26 лютого
2004 року в м. Черкаси за участю представника відповідача було оглянуто
автобус, в результаті огляду автобуса був складений акт про виявлені недоліки,
які не дозволили експлуатації автобуса за призначенням, безпосередньо впливали
на безпеку руху і являлись наслідком конструктивних недоліків завода -
виробника. Крім недоліків, зазначених в акті експертного огляду, позивач
зіткнувся з проблемою легалізації автобуса в органах ДАІ, оскільки шасі, двигун
та кузов автобуса виявились 1978 року випуску, а не 2003 року, як гарантував
відповідач. 04 березня 2004 року відповідач направив листа, в якому визнав наявність
недоліків, засвідчених актом огляду і пропонував здійснити гарантійний ремонт
автобуса протягом березня-квітня 2004 року. Така пропозиція відповідача не
задовольнила позивача, оскільки не усувала проблеми якості виробленої
продукції, а тому ОСОБА_3 запропонував розірвати договір купівлі-продажу
автобуса, так як якість продукції впливає на
4
безпеку
пасажирських перевезень. Крім того, ОСОБА_1 понесено матеріальні витрати на
ремонт автобуса в період гарантійного строку на суму 14301 гривна. Продажою
йому продукції неналежної якості йому причинено і моральну шкоду, яку він
визначає в 380000 гривень. Просив суд розірвати договір НОМЕР_1, укладений між
покупцем ОСОБА_1 та продавцем ВАТ «Укравтобуспром», зобов'язавши його повернути
автобус моделі А-061 відповідачеві, стягнувши з відповідача на його користь
108000 гривень вартості автобуса, 14301 гривню матеріальних витрат на ремонт
автобуса в період гарантійного строку, 380000 гривень моральної шкоди та 9720
гривень штрафних санкцій.
Рішенням Придніпровського районного суду від 14 грудня
2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір від 14
травня 2003 року на виготовлення та передачу автобуса, укладеного між ОСОБА_1
та ВАТ «Укравтобуспром», зобов'язано ОСОБА_1 повернути автобус ВАТ
«Укравтобуспром», а ВАТ «Укравтобуспром» повернути ОСОБА_1 вартість повернутого
автобуса в сумі 108000 гривень. Стягнуто з ВАТ «Укравтобуспром» на користь
ОСОБА_1 витрати на ремонт автобуса в сумі 14301 гривна, моральну шкоду в сумі
25000 гривень та судові витрати по справі.
В апеляційній скарзі ВАТ «Укравтобуспром» просить рішення Придніпровського
районного суду від 14 грудня 2006 року скасувати, вважаючи, що воно
постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та
направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і
обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної
скарги, колегія суддів приходить до наступного.
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Укравтобуспром» про захист прав
споживача, посилаючись на те, що згідно договору НОМЕР_1, укладеного між
сторонами по справі , відповідач ВАТ «Укравтобуспром» зобов'язався виготовити
та надати позивачу один малий автобус моделі ТУР А-061 по ціні 108000 гривень,
в тому числі 18000 гривень ПДВ. 14 травня 2003 року по акту прийому-передачі
було передано виготовлений автобус моделі А-061 позивачеві, який оплатив
отриманий товар. Згідно п. 5.2 договору виконавець дав гарантію на продукцію
терміном на один рік з дня підписання акту приймання-передачі замовником, при
умові, що річний пробіг не більше 30 тисяч кілометрів. В період гарантійного
строку на продукцію, 26 лютого 2004 року, з участю представника відповідача
було встановлено ряд недоліків товару, які явились наслідком конструктивних
недоліків завода - виробника.
Вважаючи, що йому була поставлена продукція неналежної якості, 25 вересня
2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду про захист прав споживача, розірвання
договору поставки автобуса, повернення сторін по договору в первоначальний стан
та відшкодування матеріальної та моральної шкоди в вересні 2005 року, тоді як
гарантійний строк закінчився в травні 2004 року.
Вказані правовідносини регулюються Законом України «Про
захист прав споживачів» в редакції від 01 грудня 2005 року та Порядком
гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх
транспортних засобів, прийнятого на підставі постанови KM України
від 10.08.2004 року № 1022 «Про делегування повноважень на затвердження
нормативно-правового акта та внесення змін до Порядку гарантійного ремонту
(обслуговування) або гарантійної заміни технічно складаних побутових товарів».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про захист прав
споживача» виробник забезпечує належну роботу (застосування, використання)
продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку,
встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи
договором.
В період
гарантійного строку комісією з участю представника відповідача було оглянуто
автобус поставлений позивачеві ОСОБА_1 і виявлено цілий ряд недоліків, які
3
стались в період
гарантійного строку експлуатації
транспортних засобів і є наслідком конструктивних недоліків заводу-виробника.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав
споживача» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку
недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має
право вимагати - пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків
товару в розумний строк та відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Листом НОМЕР_2 ВАТ «Укравтобуспром» повідомило ОСОБА_1 , що згідно акту
експертного огляду автобуса від 26.02.2004 року вони приймають в березні-квітні
2004 року на гарантійний ремонт автобус з супутнім усуненням виявлених в
процесі ремонту дефектів ( а. с. 10). Але ОСОБА_3 відмовився надати для
гарантійного ремонту автобус, пропонуючи розірвати договір та повернути сторони
в первісний стан, при цьому продовжуючи використовувати автобус за
призначенням.
Ч. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживача» передбачає, що
лише у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних
недоліків, які виникли з вини виробника товару, або фальсифікації товару, підтверджених
за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що
встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи
договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця чи виробника
розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. При цьому,
згідно Порядку, істотним недоліком являється такий недолік, що робить
неможливим або недопустимим використання дорожнього транспортного засобу
відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для
життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі
витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.
Таких даних в акті експертного огляду автобусів не мається і позивачем суду
не надано. Весь період гарантійного строку на автобус , він проходив
щоквартальні технічні огляди працівниками ДАІ та використовувався за
призначенням по перевезенню пасажирів, тому у позивача відсутні підстави
вимагати розірвання договору та повернення сторін в первинний стан.
Також позивачем не доведені заявлені ним вимоги про
фальсифікацію товару, яка згідно з Законом розглядається як продукція, що
виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знаку для
товару та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так
само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Але суд першої інстанції зробив невідповідність висновків обставинам
справи, неправильно застосував норми матеріального права, що привело до
неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає
до скасування з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Що стосується заявлених позивачем відшкодування понесених ним витрат на
проведений ремонт в період гарантійного строку, то проведення такого ремонту
було проведено без повідомлення відповідача та з порушенням вимог п. 20-22
Порядку, а тому дані вимоги також підлягають до відхилення.
Так як в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити, то підлягає
до скасування і ухвала про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.
303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
вирішила:
Апеляційну
скаргу ВАТ «Укравтобуспром» на рішення Придніпровського районного суду від 14
грудня 2006 року , - задоволити. Рішення
Придніпровського районного суду від 14 грудня 2006 року, 0 скасувати.
2
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ВАТ «Укравтобуспром» про
розірвання договору на поставку автобуса, зобов'язанню позивача повернути
автобус ВАТ «Укравтобуспром» та стягнення з ВАТ «Укравтобуспром» на користь
позивача вартості автобуса, вартості витрат на проведений ремонт в період
гарантійного строку, моральної шкоди та штрафних санкцій.
Ухвали Придніпровського районного суду від 13 травня 2005
року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ВАТ
«Укравтобуспром» в сумі 132021 гривна, що знаходиться на р/р 26001017023 у
Франківському ТВБВ Львівської філії AT «Кредит банк» та
від 12 жовтня 2005 року про накладення арешту та заборони відчуження майна ВАТ
«Укравтобуспром» на суму 132021 гривну, скасувати.
Рішення
суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення,
але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців,
прочинаючи з дня його проголошення.