Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-767км10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.05.2010. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2010.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах  
		Верховного Суду України у складі: 
		 
		головуючого Пивовара В.Ф. суддів 
		за участю прокурора Шевченко Т.В., Заголдного В.В. 
		Саленка І.В. засуджених 
		захисника засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_6 і ОСОБА_5 
		ОСОБА_7  
		розглянула в судовому засіданні в м.Києві 22 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5 та захисників останнього ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 на судові рішення щодо засуджених. 
		 Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2009 року 
		ОСОБА_6, 
		1979 року народження, не судимого,  
		засуджено за ч.2 ст. 368 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладено відповідні обовязки, передбачені ст.76 КК України; 
		 ОСОБА_5, 
		1960 року народження, не судимого,  
		засуджено за ч.2 ст. 368 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладено відповідні обовязки, передбачені ст.76 КК України. На підставі ст.54 КК України ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання "майор міліції". 
		 По справі вирішено долю речових доказів. 
		Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2009 року вирок залишено без зміни. 
		 ОСОБА_6 і ОСОБА_5 засуджені за те, що обіймаючи посади дільничних інспекторів міліції Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області, 4 серпня 2005 року у приміщенні опорного пункту міліції №20 за попередньою змовою групою осіб вимагали та отримали від ОСОБА_9 хабар у розмірі 350 грн. за те, що не реєструватимуть та знищать заяву ОСОБА_10 про вчинений злочин. 
		 У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_5 та захисники останнього ОСОБА_7 і адвокат ОСОБА_8 просять скасувати судові рішення щодо засуджених та закрити справу за відсутністю в їхніх діях складу злочину. Посилаються на порушення вимог кримінально-процесуального закону, що потягло необґрунтоване засудження ОСОБА_6 і ОСОБА_5 Вважають, що досудове і судове слідство проведено неповно, однобічно і необ'єктивно, в основу вироку покладено недопустимі докази, які отримані незаконним шляхом. Посилаються на порушення права засуджених на захист, зокрема, внаслідок порушень вимог КПК України під час проведення слідчих дій, а також предявлення неконкретного обвинувачення. Крім того, захисник ОСОБА_8 вважає, що, предявляючи ОСОБА_5 обвинувачення, прокурор безпідставно послався на те, що до його обовязків дільничного інспектора міліції входить виконання адміністративно-господарських функцій, а засуджений ОСОБА_6 вважає, що призначення йому додаткового покарання у виді позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків є необґрунтованим. 
		 Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та захисника останнього ОСОБА_7, які підтримали касаційні скарги і просили скасувати судові рішення, думку прокурора Саленка І.В., який вважав, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судові рішення  зміні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що їх необхідно задовольнити частково, а судові рішення  змінити з таких підстав. 
		 Висновок суду про доведеність винності  ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину ґрунтується доказах, яким суд надав належної оцінки, та підтверджується показаннями ОСОБА_9 про вимагання засудженими у нього хабара та передачу ним грошей; показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13  працівників Управління внутрішньої безпеки в Дніпропетровській області про обставини передачі ОСОБА_9 спеціально помічених грошей у якості хабара; показаннями свідка ОСОБА_14, який показав, що був присутнім в якості понятого при огляді опорного пункту міліції, під час якого на столі були виявлені заява ОСОБА_10 про крадіжку електроінструментів та пояснення останнього, а в тумбочці стола  7 купюр по 50 грн. з написом "УВБ", що світився зеленим кольором, таким же чином світилися і праві долоні засуджених та права кишеня штанів у ОСОБА_5; даними протоколів огляду і помітки грошей, огляду місця події, висновком судово-хімічної експертизи про те, що спеціальні хімічні речовини, виявлені на ватних тампонах зі змивами з рук засуджених, форменому одязі ОСОБА_5, фрагменті паперу зі зразком люмінесцентної речовини, використаної для помітки грошей, а також на поверхнях вилучених грошей мають загальну родову належність; даними протоколу огляду диктофона та прослуховування звукозапису розмови, зі змісту якої видно, що дільничні інспектори не зареєстрували заяву про крадіжку та вимагали гроші від ОСОБА_9; висновком судово-фонетичної експертизи, сукупністю інших доказів. 
		 Доводи про те, що дії ОСОБА_6 і ОСОБА_5 неправильно кваліфіковані за ознакою вимагання хабара, є безпідставними. Так, згідно з приміткою до ст.368 КК України, вимаганням хабара, зокрема, визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар. Як видно, з матеріалів кримінальної справи, засудженими були створені такі умови, за яких ОСОБА_9 усвідомлював, що діями останніх могла бути заподіяна шкода його законним інтересам, а саме, щодо нього могла бути порушена кримінальна справа за вчинення злочину, вини в якому він не визнавав (постановою від 22.08.2005 року матеріали, що стосуються факту викрадення майна ОСОБА_10 з кримінальної справи були виділені в окреме провадження для проведення додаткової перевірки). 
		 
		Таким чином, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази, дав їм правильну юридичну оцінку, кваліфікувавши дії засуджених за ч.2 ст.368 КК України. Основне покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України. 
		 Разом з тим, при обранні засудженим додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, суд не врахував, що за змістом ст.55 КК України, особу можна позбавити права обіймати тільки ті посади або займатися такою діяльністю, у звязку з якими було вчинено злочин.  
		 Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як працівники міліції здійснювали функції представників влади. Тому призначення їм такого додаткового покарання, яке обрано судом, не можна вважати обґрунтованим. 
		 Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при проведенні досудового і судового слідства, що тягли б скасування судових рішень, по справі не встановлено. 
		 За таких обставин, на підставі ч.1 ст.398 КПК України, судові рішення щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_5 підлягають зміні у звязку з неправильним застосуванням судом кримінального закону .  
		        Виходячи із наведеного та керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів  
		       у х в а л и л а : 
		 касаційні скарги засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково. 
		 Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2009 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 змінити. Виключити рішення суду про застосування щодо кожного з них додаткового покарання у виді з позбавлення права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на 3 роки. В решті судові рішення залишити без зміни. 
		     С у д д і : 
		  Шевченко Т.В.               Пивовар В.Ф.          Заголдний В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...