Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4751/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2020. Зареєстровано: 11.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2020.

Результат оскарження 09.06.2021 Центральний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.12.2020р. Справа № 904/4751/20
		За позовом: Приватного акціонерного товариства «Суха Балка», м. Кривий Ріг 
		До: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг 
		Про: визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки 
		 
		Суддя Васильєв О.Ю. 
		ПРЕДСТАВНИКИ: не викликалися
		 
		СУТЬ СПОРУ :
		ПрАТ «Суха Балка» (позивач) звернувся з позовом до Криворізької міської ради (відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №2016158 від 13.04.2016р. (державна реєстрації права оренди від 23.04.16р. №143077022), в редакції позивача. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину, що Податковим кодексом України з 01.01.18р. надано пільгу гірничодобувним підприємствам щодо плати за землю; яку відповідач безпідставно відмовляється врахувати в орендних відносинах з позивачем. 
		Ухвалою суду від 07.09.20р. було відкрите провадження у справі №904/4751/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. 
		Криворізька міська рада (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи наступне: 27.06.18р. Криворізькою міською радою було прийняте рішення №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році». Відповідно до вказаного рішення для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.19р. встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста. Тому міськрада в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. При цьому умови , запропоновані позивачем у додатковій угоді, яка є предметом спору в даній справі, не можуть бути прийняті Криворізькою міською радою, оскільки не узгоджуються з рішеннями міської ради № 1862 від 12.07.17р., № 2816 від 27.06.18р., № 3897 від 26.06.19р. Також зазначає, що ст. 288 Податкового кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України при визначенні розміру орендної плати. Податковим законодавством окремо встановлено межі розміру: 1. річної орендної плати за землю; 2. земельного податку. При цьому, статтею 284.4 Податкового кодексу України чітко визначено « 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 277 цього Кодексу», тобто дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст.274 Податково кодексу України, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст.288 Податкового кодексу України. Окрім того, вказує, що згідно договору позивачеві надано земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення магістрального повітропроводу, що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого п. 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки не пов`язане з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин. Також зазначає, що визначення у спірній додатковій угоді дати обчислення розміру орендної плати з 01.01.2018 є таким, що суперечить приписам ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 187 Господарського кодексу України.
		ПрАТ «Суха Балка» (позивач) у відповіді на відзив заперечувало проти обставин, зазначених у відзиві, зазначаючи наступне: положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій; імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати; не врахування відповідачем у своєму рішенні зазначених норм пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України створює передумови для дискримінації щодо діяльності позивача з видобутку корисних копалин у порівнянні з аналогічними підприємствами, які здійснюють видобуток корисних копалин та сплачують податок на землю. Також позивач, що інших доводів відповідача зазначає, що ПрАТ «Суха Балка» є гірничодобувним підприємством, що здійснює видобування залізних руд підземним способом (код КВЕД 07.10) на підставі спеціальних дозволів на користування надрами № 592 від 05.08.1996, № 599 від 06.08.1996 та актів про надання гірничого відводу № 3317 від 02.04.2018 та № 3318 від 02.04.2018.
		Окрім того, позивач не погоджувався з твердженнями відповідача про те , що визначення у спірній додатковій угоді дати обчислення розміру орендної плати з 01.01.18р. є таким, що суперечить приписам ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 187 Господарського кодексу України, зазначаючи, що відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Тобто, день набрання чинності рішення щодо внесення змін до договору оренди № 2016158 від 13.04.16р. вважається днем укладення правочину і ніяким чином не впливає на умови укладеного правочину, зокрема, розмір оплати та період, за який вноситься дана оплата. На підтвердження даної правої позиції позивач посилається на практику Верховного Суду у постановах від 13.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 11.09.2019 у справі №904/5638/18, від 18.09.2019 у справі №904/5632/18, від 18.09.2019 у справі №904/3712/19; які розглядалися з аналогічних предмету та підстав за участю цього відповідача.
		Криворізька міська рада (відповідач) у запереченнях на відповідь на відзив, заперечувала проти обставин, викладених, в ньому, з підстав зазначених у відзиві на позов. 
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
		 
		встановив: 
		13.04.16р. між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ПАТ «Євраз Суха Балка» (правонаступник - ПрАТ «Суха Балка», орендар) укладено договір оренди земельної ділянки договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 (державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 14377951), площею 0,4414 га, кадастровий № 1211000000:04:086:0030.
		Предметом вказаного договору встановлено, що орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 24.02.2016 № 367 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням  для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що по`вязані з користуванням надрами (код 11.01),для розміщення магістрального повітропроводу, яка знаходиться у Жовтневому районі, м. Кривого Рогу.
		Пунктом 7 зазначеного договору оренди земельної ділянки визначено, що річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься орендарем в розмірі 20 242 грн. 80 коп. виключно у грошовій формі.
		Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.
		Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України (далі  ПК України) у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документацій (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 №3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу».
		Згідно п. 8 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.
		В п.11 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається з внесенням змін до договорів у разі: затвердження базової вартості 1 м2 земель міста та зміни даної базової вартості; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту; в інших випадках передбачених законодавством та цим договором. (а.с.17-23).
		З 01.01.18р. набрали чинності зміни до ПК України, а саме ст. 284 доповнено пунктом 284.4, яким визначено, що : «плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу», а з 01.01.19 р. цим пунктом встановлено, що «Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.»
		Як вбачається із положень ст. 265 ПК України, податок на майно складається з:
		-податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
		-транспортного податку;
		-плати за землю.
		Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1. ст.14 ПК України).
		Виходячи з вказаних положень Податкового кодексу України, земельний податок та орендна плата за земельну ділянку є формами плати за землю.
		Тобто, із викладеного вбачається, що передбачена законодавством пільга у розмірі 25 відсотків встановлена відносно плати за землю, яка в свою чергу включає в себе і земельний податок, і орендну плату (тобто застосовується як при сплаті земельного податку так і орендної плати).
		Крім того, рішенням Криворізької міської ради від 12.07.17р. № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2018 році (додаток 1 до рішення). 
		Вищевказаним рішенням встановлено, що ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) код розділу КВЕД 07, 09 для юридичних осіб на 2018 рік встановлена на рівні 1,000% від нормативної грошової оцінки земель міста.
		Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства та укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди, 20.04.2018 ПрАТ «Суха Балка» (позивач) в порядку статті 188 Господарського кодексу України , листом від 20.04.18р. вих. № 69.2/1004 надіслало на адресу відповідача проекти додаткових угод до договорів оренди (серед іншого і до Договору оренди земельної ділянки від 13.04.2016 № 2016158 (державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 14377951). У запропонованій редакції додаткових угод до договорів оренди зазначалось про необхідність внесення змін до Договору в частині розрахунку річної орендної плати, що відповідає змінам до податкового законодавства України. (а.с.34).
		Частиною 3 ст. 181 ГК України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцяти денний строк після одержання договору.
		Відповідач листом від 03.05.2018 вих. № 6/18-1812 отриманий позивачем 10.05.2018 вх. № 1456, відмовив у підписанні запропонованих додаткових угод. Мотивувавши свою відмову тим, що відповідно до п. 288.1. ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Також зазначивши, що жодна із земельних ділянок, які перебувають у користуванні ПрАТ «СУХА БАЛКА» не має документально підтвердженого цільового призначення «Надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин». (а.с.35-36).
		 
		Податкове законодавство України ґрунтується на принципах єдиного підходу до встановлення податків та зборів.
		Як вже вказувалося вище, як земельний податок так і орендна плата за земельну ділянку є формами плати за землю, а отже пільга у розмірі 25% застосовується до кожної із вказаних форм плати за землю.
		Законом, що визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій є Закон України від 06.10.1999 року № 1127-ХІУ «Гірничий закон України», статтею 1 якого, зокрема, визначено: гірнича (гірничодобувна) промисловість  комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення; гірниче підприємство  цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).
		Відповідно до пункту 14.1.37 статті 14 ПК України господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX цього Кодексу  діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.
		ПрАТ «Суха Балка» є гірничодобувним підприємством, що здійснює видобування багатих залізних руд підземним способом, на підставі спеціальних дозволів на користування надрами № 592 від 05.08.1996 року в полі ш. «Ювілейна» та № 599 від 06.08.1996 року, в полі ш. ім. Фрунзе.
		Пунктом 14.1.74 статті 14 ПК України надано визначення: земельна ділянка  частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
		Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
		Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
		Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
		Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
		Відповідно до статті 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
		Таким чином, землі, які використовує позивач (у тому числі на підставі укладених договорів оренди) для видобування корисних копалин та розробки корисних копалин (промислової або ж дослідно-промислової) є землями гірничодобувного підприємства.
		Підпункт 14.1.51 п.14.1. ст.14 ПК України передбачає, що добування корисних копалин  сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.
		Земельна ділянка за договором оренди № 2016158 від 13.04.2016 надана для розміщення магістрального повітропроводу. 
		Добування залізної руди на ш. Ювілейна та ш. ім. Фрунзе здійснюється за допомогою енергії стисненого повітря. Стиснене повітря утворюється внаслідок роботи промислових компресорів і далі, за допомогою мережі магістральних повітропроводів, дане стиснене повітря поставляється на глибину (до шахти Ювілейна та шахти ім. Фрунзе) і використовується для добування корисних копалин. Фактично енергія стисненого повітря, яке поставляється до шахт через мережу магістральних повітропроводів  це процес добування корисних копалин (залізної руди).
		Тобто на цій земельній ділянці розміщені гірничо-технічні споруди та будівлі, які безпосередньо задіяні в процесі видобування залізної руди та входить до єдиної технологічної схеми гірничодобувного підприємства.
		Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України гірничі роботи  це комплекс робіт із проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Класифікація цих робіт наводиться в наказі Міністерства промислової політики України «Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування» від 07.05.2004 р. № 221 (далі  Положення). 
		Враховуючи вищезазначене, надана в оренду земельна ділянка відповідно до Договору оренди № 2016158 від 13.04.2016 використовується ПрАТ «Суха Балка» для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, про що зазначено і у п. 284.4 ст. 284 ПК України.
		 
		Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 ЦК України).
		Відповідно до ст.759, 762 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
		Договір оренди землі укладається у письмовій формі. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»). 
		Позивач просить внести зміни до пункту 7 Договору, які стосуються розміру орендної плати.
		Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди. 
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (з відповідними змінами) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		Зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).
		Пунктом 284.1 статті 284 ПК України встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. 
		Ставки земельного податку з урахуванням пп.12.4.1 п.12.4 ст.12 ПК України встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст.274 та ст.277 ПК України.
		Поняття «земельного податку» також закріплено у ПК України (пп.14.1.72. п.14.1. ст.14), так, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
		Стаття 143 Конституції України передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування в тому числі встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.
		Статтею 274 ПК України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
		Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (ст. 277 ПК України).
		Так, п. 271.1. ст. 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є: - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. 
		ПрАТ «Суха Балка», як підприємство, що використовує орендовану земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин має право на пільги зі сплати орендної плати (як форми плати за землю) у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПК України.
		Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
		Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
		Згідно з п.288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
		1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків; нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
		2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
		3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
		Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.
		Встановлюючи податкову пільгу на плату за землю, законодавець не відокремив від неї складову податку  відповідну орендну плату. Отже, податкові пільги мають поширюватися на орендну плату за землю державної та комунальної форми власності.
		Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. 
		День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
		Статтею 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 
		У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин.
		У передбачені законодавством України строки сторони не досягли згоди стосовно істотних умов Договору через ухилення Відповідача від виконання обов`язків щодо вирішення питання земельних відносин. Такі дії Криворізької міської ради порушують права та охоронювані законом інтереси Позивача.
		Відповідно до постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»: П.2.18. Вирішення спорів про внесення змін до договору пов`язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов`язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов`язання відповідача внести такі зміни до договору. 2.19. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
		Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
		Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».
		Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.
		При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили».
		Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		За змістом статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
		Згідно з частинами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
		Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст.13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Так, згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Необхідно зазначити, що крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов`язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність тощо), власністю в розумінні ст.1 Першого Протоколу до Конвенції є оренда майна. Так, у справі «Меллахер та Інші проти Австрії» (1989р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування) і тому дане право є одним із аспектів права власності. 
		Крім цього, власністю в розумінні ст.1 Першого Протоколу є і «законні сподівання» на отримання на підставі закону майна для забезпечення своєї діяльності (справа Компанія Пайн Веллі девелопментс ЛТД проти Ірландії (1991р.), а згідно рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» (2003 р.) майном у значенні статті 1 Першого протоколу вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
		Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з частиною сьомою статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Частиною 1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. 
		Відповідно до ч. 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК України). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч.8 ст.181 ГК України).
		Відповідно до ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
		Відповідно до пункту 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року (зі змінами) № 6 «Про судове рішення» у рішенні про спонукання укласти договір господарські суди повинні зазначати умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору», а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.
		Враховуючи вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем зміни до договору оренди земельної ділянки №2016158 від 13.04.2016р. щодо розміру орендної плати, ґрунтуються на нормах права, і є випадком, який дозволяє позивачеві на законних підставах вимагати внесення цих змін до зазначеного договору. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		Одночасно, приймаючи рішення у цій справі , суд враховує наявність у позивача Спеціальних дозволів на користування надрами Державної служби Геології та Надр України №592 від 05.08.1996р. в полі ш. «Ювілейна» та №599 від 06.08.1996р. , в полі ш. «імю Фрунзе» 12.01.2001, виданих ПрАТ "Суха Балка" з метою користування надрами та актом про надання позивачу гірничого відводу шахт «ім. Фрунзе» та "Ювілейна» з метою видобування залізних руд; строк дії яких закінчується -05.08.2026 року. (а.с.37-42, 43-44).
		Доказів, які спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, відповідачем не надано.
		З урахуванням встановлених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані.
		Аналогічній правовій позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 11.09.2019 у справі №904/5638/18, від 18.09.2019 у справі №904/5632/18, від 18.09.2019 у справі №904/3712/19. 
		За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ: 
		1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		2. Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки 
		№ 2016158 від 13.04.2016 державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 143077022, в наступній редакції:
		 
		«ДОДАТКОВА УГОДА №1
		про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016
		 
		 
		м. Кривий Ріг__________________2018 р.
		 
		Криворізька міська рада (код ЄДРПОУ 33874388, юридична адреса: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) в особі ________________________________________________, який діє на підставі __________________________________________________________, іменований в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та
		ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА»
		 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, б.5
		(прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, юридична адреса орендаря)
		в особі Генерального директора Баша Віталія Олександровича,
		(якщо фізична особа, то паспортні дані, ідентифікаційний код)
		іменоване в подальшому «Орендар», яке діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду про наступне:
		 
		1. У зв`язку з внесенням змін Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до ст. 284 Податкового кодексу України та зміни розміру річної орендної плати «Орендодавець» та «Орендар» дійшли згоди викласти:
		 
		Пункт 7 Договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 в наступній редакції:
		«Річна орендна плата з 01 січня 2018 року вноситься «Орендарем» в розмірі 5 960 грн. 33 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 33 копійки) виключно у грошовій формі.»
		абз. 2 п. 7 Договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 в наступній редакції:
		Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», № 1862 від 12.07.2017 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році».
		2. Всі інші умови Договору оренди земельної ділянки № 2016158 від 13.04.2016 залишаються незмінними.
		3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки 
		№ 2016158 від 13.04.2016 і набирає чинності після підписання сторонами.
		Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. 
		Додаток: Розрахунок розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати у 2018 році ПрАТ «СУХА БАЛКА» до договору оренди земельної ділянки.
		 
		Реквізити та підписи сторін
		 
		«Орендодавець» Криворізька міська рада«Орендар» ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1 ідентифікаційний код 33874388  _____________________/________________/50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329  __________________________/ В.О. Баш/ М.П.М.П.».
		 
		3. Стягнути з відповідача - Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388) на користь позивача  Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5; код ЄДРПОУ 00191329): 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
		Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
		Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 09.12.2020р.
		 
		Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя О.Ю.Васильєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...