Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/25723/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2020. Зареєстровано: 15.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2020.
Дата набрання законної сили: 11.12.2020
Номер судового провадження: К/9901/27364/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 грудня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 826/25723/15
		адміністративне провадження № К/9901/27364/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві 
		на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2015 року (Суддя: Вовк П.В.),
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року (Судді: Мамчур Я.С., Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.),
		у справі № 826/25723/15 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Констракшн» 
		до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про   визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Констракшн» (далі - позивач, ТОВ «Імперіал Констракшн») звернулося до Окружного адміністративного   суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податковою декларацією та неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2015 року; зобов`язання  відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Констракшн» за червень 2015 року датою її фактичного отримання контролюючим органом - 18 липня 2015 року.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року, позов задоволено.
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив задовольнити скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
		 
		Касаційну скаргу обґрунтував правомірністю не прийняття податкової декларації за червень 2015 року, оскільки остання була заповнена з порушенням вимог її складання, встановлених статтями 46-48 ПК України, а саме, в декларації вказано невідповідне найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, та не зазначено ініціали, прізвище та реєстраційний номер облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (головного бухгалтера).
		 
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Як встановлено судами, 18 липня 2015 року ТОВ «Імперіал Констракшн» було подано засобами телекомунікаційного зв`язку (e-mail) до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (а.с. 12-15), яка отримана відповідачем 18 липня 2015 року та вказано «пакет прийнято», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 2 (а.с. 19).
		 
		Листом від 23 липня 2015 року за № 12171/10/26-55-15-06 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про невизнання поданої ним податкової декларації в якості податкової звітності, у зв`язку з її заповненням з порушенням встановлених статтями 46-48 ПК України вимог, зокрема, невідповідним найменуванням контролюючого органу, до якого подається звітність, та не зазначенням в декларації ініціалів, прізвища та реєстраційний номер облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (головного бухгалтера) (а.с. 20).
		 
		19 серпня 2015 року товариством було повторно направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року на адресу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (а.с. 21-24), яка отримана відповідачем 19 серпня 2015 рок та вказано «пакет прийнято», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 2 (а.с. 28).
		 
		Листом від 21 серпня 2015 року за № 16497/10/26-55-15-01 відповідач повідомив товариство про невизнання зазначеної податкової звітності з підстав, аналогічних тим, що були викладені в листі № 12171/10/26-55-15-06 від 23 липня 2015 року (а.с. 29).
		 
		02 вересня 2015 року позивачем втретє було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року на адресу відповідача (а.с 30-33), яка отримана відповідачем 02 серпня 2015 року та вказано «пакет прийнято», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 2 (а.с. 37).
		 
		Проте листом від 03 вересня 2015 року № 18101/10/26-55-15 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повторно повідомило товариство про невизнання такої звітності з підстав, аналогічних тим, що були викладені в попередніх листах контролюючого органу (а.с. 38).
		 
		Незгода з такими діями відповідача та вимоги про зобов`язання останнього прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року первісною датою її надіслання стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції керувався безпідставністю дій відповідача щодо не прийняття декларації, оскільки податкова декларація відповідає вимогами Податкового кодексу України, зокрема, в ній вірно вказано найменування контролюючого органу, до якого подається декларація, та не зазначено особу, яка відповідає   за ведення бухгалтерського обліку, оскільки такою особою є особисто директор товариства.   До того ж такі реквізити як ініціали, прізвище та реєстраційний номер облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (головного бухгалтера), згідно приписами п. 48.3 статті 48 ПК України не є обов`язковими реквізитами податкової декларації.
		 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до положень п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Положеннями п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
		Відповідно до пп.48.5.1 п. 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
		Відповідно до п. 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови
		Як вбачається з матеріалів справи позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, було зазначено - ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві, що повністю відповідає даним витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого повним найменуванням відповідача є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а скороченим - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
		Крім цього, вимогами ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», допустимим є скорочення «р-н» від слова «район».
		З огляду на викладене колегія суддів повністю погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначення в поданій звітності найменування контролюючого органу як ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС   у м.   Києві дає безсумнівну можливість ідентифікувати відповідний   податковий орган, до якого подається така звітність, що відповідає меті закріплення в п. 48.3 статті 48 ПК України такого обов`язкового реквізиту податкової декларації.
		До того ж, колегія суддів повністю погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність неприйняття декларації у зв`язку з не зазначенням в ній ініціалів, прізвища та реєстраційного номера облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (головного бухгалтера), оскільки це не є обов`язковим реквізитом декларації в розумінні вимог п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України. Підпис відповідальної за ведення бухгалтерського обліку особи, а відповідно й зазначення її ініціалів, прізвища та реєстраційного номера облікової картки, вимагається лише пп. 48.5.1 п. 48.5 статті 48 ПК України і виключно в разі якщо керівник платника податку самостійно не веде бухгалтерський облік та подає податкову декларацію. 
		Проте, як повідомив позивач, в TOB «Імперіал Констракшн» особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку є особисто його директор ОСОБА_1 Посада головного бухгалтера або будь-яка інша посада, що передбачає відповідальність за ведення   бухгалтерського обліку   та подання податкової   звітності не передбачені штатним розписом TOB «Імперіал Констракшн». Тому підписання податкової декларації декларації самим керівником повністю відповідає вимогам п. 48.5 статті 48 ПК України і є правомірним.
		До того ж судом першої інстанції правомірно враховано те, що в поданій раніше позивачем податковій звітності, а саме уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 07 липня 2015 року, податкових деклараціях з податку на додану вартість від 26 червня 2015 року та 18 травня 2015 року, TOB «Імперіал Констракшн» також не було вказано ініціалів, прізвища та реєстраційного номера облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (головного бухгалтера), проте така звітність була прийнята податковим органом.
		Крім цього суд касаційної інстанції звертає увагу, що у відповідності до положень пунктів 7.5-7.7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. 
		Проте, як вбачається з матеріалів справи, на всіх квитанціях № 2, надісланих позивачу  міститься відмітка «документ прийнято», та у відмітці виявлені помилки вказано «-» (а.с. 19, 28, 37), що свідчить про безпідставність дій відповідача про неприйняття податкової декларації позивача за червень 2015 року як податкової звітності.
		Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а також дублюють доводи апеляційної скарги і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.
		Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій  виконано  всі  вимоги  процесуального  законодавства, всебічно  перевірено  обставини  справи,  вирішено  справу  у  відповідності  до  норм  матеріального  права, постановлено  обґрунтовані  рішення,  в  яких  повно  відображені  обставини,  що  мають  значення  для  справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року у справі № 826/25723/15 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 Головуючий суддя    І.А. Васильєва Судді:    С.С. Пасічник     В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...