Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-А-552/10/2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2010. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                              Справа № 2-А-552/10/2011 
		П О С Т А Н О В А  
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  
		 17 лютого 2010 року         Дзержинський районний суд м. Харкова у складі: 
		головуючого судді                  Грищенко І.О.  
		при секретарі                    Мушаровій Г.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Харкова молодшого сержанта міліції Бутенко Максима Вікторовича про поновлення строку для оскарження дій, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  
		 В С Т А Н О В И В: 
		    20.05.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк для оскарження дій ІДПС БДПС м. Харкова Бутенко М.В. та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АХ №092684 від 21.03.2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.  
		   Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.05.2009 року вона отримала постанову серії АХ №092684 від 21.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, що була винесена ІДПС БДПС м. Харкова, молодшим сержантом міліції Бутенко М.В., в якій зазначено, що 21.03.2009 року о 11:29 годині керувала автомобілем SUBARU IMPREZA д/н НОМЕР_1 по проїзду 2-й Панасовський від вул. Клочковій до вул. Котлова, перевищила встановлену швидкість на 47 км/год. Рухалась зі швидкістю 107 км/год, чим допустила порушення п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась за допомогою приладу ВІЗИР серійний №0711202, тобто скоїла правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпроАП. На неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., підтвердженням чого було надано фотознімки автомобіля. Вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення є незаконним, а постанова підлягає скасуванню з підстав того, що правопорушення було зафіксовано приладом «Візир». Згідно з діючим законодавством дані фото фіксації приладом «Візир» не можуть бути єдиною підставою для притягнення до відповідальності. Прилад «Візир» не є приладом, який працює в автоматичному режимі, тому-що працівник ДАІ власноруч натискає кнопку «Контроль», після чого прилад фотографує. Після такого фіксування працівник ДАІ повинен зупинити правопорушника та скласти протокол, але водія ніхто не зупиняв та не складав протокол, як це передбачено ст. 254 КУпАП. В постанові відсутні посилання на ст. 14-1 КУпАП, тобто вважається, що вона була винесена в загальному порядку. При цьому працівник ДАІ не зупинив правопорушника, не встановив його особу та не склав відповідний протокол.  
		На судовому засіданні представник позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.  
		Відповідач - інспектор ДПС БДПС м. Харкова  молодший сержант міліції Бутенко М.В.. на судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, письмових заперечень не надав. 
		Згідно положень ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 
		Справа розглядається у відсутність відповідача, на підставі наявних доказів. 
		Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та докази, надані в їх обґрунтування, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, з наступних підстав. 
		Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  
		Рішення відповідача  постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.  
		Згідно положень ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.  
		Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. 
		Судовим розглядом справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля SUBARU IMPREZA д/н НОМЕР_1. 
		04.05.2009 року позивач отримала постанову серії АХ 092684 від 21.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, що була винесена ІДПС БДПС м. Харкова, молодшим сержантом міліції Бутенко М.В., в якій зазначено, що 21.03.2009 року о 11:29 годині керувала автомобілем SUBARU IMPREZA д/н НОМЕР_1 по проїзду 2-й Панасовський від вул. Клочковій до вул. Котлова, перевищила встановлену швидкість на 47 км/год. Рухалась зі швидкістю 107 км/год, чим допустила порушення п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась за допомогою приладу ВІЗИР серійний №0711202, тобто скоїла правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпроАП.  
		За вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпроАП постановлено накласти на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.  
		Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки вона винесена з порушенням норм права, у зв'язку з тим, що порушення ПДР України зафіксовано засобом фото та відеофіксації "Візир", яке не є автоматичним приладом. Робітниками ДАІ він в той день, як порушник правил Дорожнього руху України, зупинена не була, та протокол у відношенні неї не складався. Ствердження інспектора ДПС, що автомобілем керувала саме вона, як власник автомобілю, безпідставне, тому вважає дії інспектора Бутенко М.В. по винесенню постанови, незаконними.  
		До постанови додано 2 фотознімки. На обох зображено задню частину автомобілю моделі SUBARU IMPREZA державний номер НОМЕР_1, зазначено дату  21.03.2009 року, час  11:29:30, швидкість руху  107 км/год. На другому фотознімку  нечітке зображення проїжджої частини з іншими автомобілями, зазначено дату 21.03.09 року, час  11:29:32. 
		Як стверджує позивач, 21.03.2009 року не керувала своїм автомобілем уданий час та у даному місці. 
		Постанову винесено 20.05.2009 року. Позивач звернулася до суду з позовом про скасування даної постанови 21.03.2009 року, посилаючись на те, що про існування постанови їй стало відомо 04.05.2009 року, коли вона отримала рекомендовану поштову кореспонденцію, у зв'язку з чим просить відновити пропущений процесуальний строк оскарження постанови, встановлений законом.  
		Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін. 
		Приймаючи до уваги, що відповідач на судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову, в яких би просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, не надав, суд вбачає підстави для поновлення процесуального строку оскарження постанови.  
		Крім цього, суд також враховує, що відповідач Бутенко М.В. порушив встановлений ст. 258 КУпАП триденний строк для направлення копії постанови та матеріалів фото-кінозйомки порушнику, що явилося додатковою перешкодою для позивача своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом. 
		Підставою для складання зазначеної постанови є фіксація порушення правил дорожнього руху, а саме фотознімок автомобіля позивача. Таким чином із постанови вбачається, що єдиним доказом скоєння вказаного правопорушення, є зазначений фотознімок, фіксуючий порушення правил дорожнього руху  перевищення швидкості руху у населеному пункті. Посилань на наявність будь-яких інших доказів, що свідчили би про вказане правопорушення, в постанові не має. 
		Дані фотознімки не містять будь-яких інших ознак, які б давали можливість індивідуалізувати будівлю (адреса, місцезнаходження, номер будинку, назва вулиці, назва будівлі чи організації, що розташована в цій будівлі тощо). Таким чином за наданими фотознімками не можливо встановити чи зроблено вказані фотознімки в населеному пункті, відображеному дорожнім знаком 5.45. «Населений пункт», передбаченому п. 12.4. Правил дорожнього руху чи за його межами, відсутня привязка до місцевості. Також на фотознімку не зображено особу, що керувала в ту мить автомобілем, а тому ствердження, що автомобілем керував саме позивач не підтверджено жодним належним та допустимим доказом. 
		Будь яких інших обєктів (наприклад, автомобільного шляху, дорожніх знаків тощо) та місцевості, за допомогою яких можливо було б ідентифікувати місце знаходження автомобілю під час його зйомки, на фотознімках не зображено. 
		Таким чином, ані з постанови, ані з фотознімку, яким зафіксовано швидкість руху автомобілю SUBARU IMPREZA д/н НОМЕР_1, не вбачається, що перевищення допустимої швидкості руху було зафіксовано і даний фотознімок був зроблений саме в населеному пункті. За таких обставин ці фотознімки не можуть бути відповідно до ст.ст. 251, 258 КУпАП достатнім доказом вчинення правопорушення позивачем в населеному пункті, де встановлено обмеження швидкості руху транспортних засобів до 60 км/год, що є суттєвою обставиною для вирішення питання про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення. 
		Судом, також, встановлено наступне порушення при винесення спірної постанови. Відповідно до вимог ст. 141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів. 
		Згідно «Великого тлумачного словника сучасної української мови» (видавництво ВТФ «Перун», 2002 р., КІМ 966-569-013-2), автоматичними вважаються прилади, що працюють без втручання людини, (див. додаток № 2) 
		Так, згідно отриманої позивачем постанови, правопорушення було зафіксовано приладом «Візір» №0711202.  
		Відповідно до Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір», прилад потребує ручної настройки людини, у тому числі кожний раз під конкретний тип автодороги, погодні умови та обмеження швидкісного режиму. Контроль швидкості при режимі роботи приладу «Фото» потрібно виконувати і шляхом ведення цілі та натискання кнопки «Контроль». Робота приладу у режимі патрулювання з фіксацією приладу в автомобілі здійснюється з пульту дистанційного керування. Що безумовно свідчить про не автоматичність даного приладу. У зв'язку з чим така фіксація не може вважатись фіксацією працюючою в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом. 
		Стаття 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року N 113/98-ВР встановлює, що результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань. 
		Правилами Дорожнього руху України передбачається, що порушенням вважається перевищення дозволеної швидкості на 20 кілометрів. 
		В порушення вимог вказаного закону у постанові відсутні відомості стосовно розміру похибок даного приладу «Візір» №0711202, що також, з урахуванням вищевказаної статті, перешкоджає використанню результатів вимірювання в якості доказів по справі. 
		Крім того, очевидно, що технічний засіб, за допомогою якого було здійснено фіксацію був розташований у припаркованому на узбіччі автомобілі. Втім, на зазначеній ділянці автошляху не було припаркованих на узбіччі автомобілів із спеціальними ознаками машини ДПС .  Тому позивач припускає, що автомобіль був приватний. Це, згідно Інструкції по діяльності дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N 1111) не є законним.  
		Відповідно п. 12 Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України від 03.11.2006 N 1111 основними формами несення служби є: 
		12.1.1. Патрулювання на автомобілях та мотоциклах. 
		12.1.2. Піше патрулювання. 
		12.1.3. Несення служби на постах (у тому числі стаціонарних). 
		12.1.4. Супроводження транспортних засобів та ескортування осіб, відносно яких здійснюється державна охорона.  
		12.2. Нагляд за дорожнім рухом з використанням транспортних засобів та без такого може бути відкритим, прихованим та змішаним. 
		Відкритий нагляд здійснюється працівниками ДПС при пішому патрулюванні, а також на службових транспортних засобах (автомобілях, мотоциклах), які мають спеціальне пофарбування. 
		Потайний нагляд. Здійснюється працівниками ДАІ на службових транспортних засобах (автомобілях) звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків, під час руху в загальному потоці транспортних засобів. 
		Змішаний нагляд. Здійснюється одночасно на декількох службових транспортних засобах (автомобілях, мотоциклах), з яких щонайменше один повинен мати спеціальне, а решта - звичайне пофарбування.  
		12.3. Під час несення служби  на  транспортних  засобах застосовуються такі тактичні способи: 
		12.3.1. Рух у потоці транспортних засобів (для контролю за поведінкою водіїв з метою попередження та виявлення порушень Правил дорожнього руху (1306-2001-п). 
		Таким чином, стоянка автомобіля без спеціального пофарбування, для фіксації порушень не передбачена, але на порушення вимог вказаного наказу, як вбачається з наданого фото, воно було зроблено з узбіччя дороги, а не в потоці машин. 
		Радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «Візир» може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото (в даному випадку автомобіля позивача), при цьому приладом фіксується швидкість, авто що рухається з більшою швидкістю. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле зору не попав сусідній автомобіль. «Візир» під час контролю швидкості фіксує швидкість руху більш великого авто, який має більшу площу віддзеркалення сигналу, що й сталося у даному випадку. Так поряд з легковим автомобілем, який зображено на фотознімку, рухалися інші автомобілі, які можуть мати більшу площу віддзеркалення сигналу. На другому фото не видно моделі легкового автомобілю, що дискредитує даний знімок як доказ. Тому, немає жодних підстав вважати, що швидкість, яка зазначена на фото, належить саме автомобілю, який зазначений на першому фото. 
		Частиною 6 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. 
		Але згідно керівництва з експлуатації БКЮФ2.788.100 РЄ радіолокаційний відеозаписуючий пристрій для вимірювання швидкості «ВІЗИР» призначений для контролю за швидкісним режимом руху автотранспорту співробітниками Державної автомобільної інспекції, і не працює у автоматичному режимі, так як для використання приладу та фіксування факту порушення правил дорожнього руху необхідне втручання співробітника Державної автомобільної інспекції для визначення параметрів, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, режими, кут огляду приладу тощо. В постанові відсутні дані про те, яким чином співробітник ДАІ вимірював швидкість руху автомобіля позивача і в якому режимі роботи приладу «ВІЗИР», що не виключає збільшення похибки вимірювання. 
		Між тим, ст. 141 КУпАП передбачає, що для застосування фіксації необхідно, щоб вона велася саме засобами фото-кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі. За вказаних обставин, враховуючи, що радіолокаційний відеозаписуючий пристрій для вимірювання швидкості «ВІЗИР» він не працює у автоматичному режимі, такий фотознімок не являється підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за його відсутності. 
		За зазначених умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, а отримані за допомогою такої фіксації докази є незаконними та не можуть визнаватися належними та допустимими, і не можуть бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.  
		Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.  
		Таким чином, постанову винесено за результатами фото-фіксації у порядку ст. 141 КУпАП незаконно і вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. 
		Згідно з положеннями ст.2 ЗУ «Про міліцію» - основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення. Відповідно до п.5 ч. 1 ст.10 ЗУ «Про міліцію» - міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них. Відповідно п. 12) ч. 1 ст.10 Закону України «Про міліцію», працівник міліції зобовязаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері. 
		Оскільки вимірювальний прилад «ВІЗИР» не є стаціонарним, то за таких умов, при виявленні перевищення швидкості, зафіксованого вимірювальним приладом, інспектор ДАІ повинен був зупинити транспортний засіб та скласти протокол про адміністративне порушення, беручи до уваги пояснення особи, яка керувала автомобілем, та видати йому другий екземпляр протоколу під розпис. 
		Факт правопорушення повинен бути зафіксований протоколом про адміністративне правопорушення, до якого вже додаються результати фото-фіксації, але протокол на місці складений не був, права, передбачені ст. 268 КУпАП не роз'яснювались, пояснення з приводу порушення Правил дорожнього руху, зауваження на протокол не відбиралися, копію протоколу на руки не видавалася. Таким чином були грубо порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і яка має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Вказане є безумовною підставою для скасування спірної постанови, оскільки були порушені права позивача, зокрема право на захист та на користування послугами адвоката.  
		Також, відповідачем не було враховано положення ч. 3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».  
		Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Крім того, відповідно до п.13.2. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 № 1111 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Однак у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото-фіксацію за допомогою засобу вимірювача швидкості "Візир". Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, які в адміністративній справі відсутні, що позбавляє доданий до спірної постанови фотознімок. ознак допустимості та належності, а тому такий фотознімок не може бути відповідно до ст.ст. 251, 258 КУпАП достатнім доказом вчинення правопорушення позивачем 
		Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  
		Відповідачем не надано будь-яких інших доказів того, що дійсно позивач порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. 
		Крім того, при накладенні адміністративного стягнення відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 268, 280, 283 КУпАП та проігнорував вимоги п.2.8-2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме, в наданій позивачем суду постанові серії АХ №092684 від 21.03.2009 року, у розділі «Встановив» поверхово викладено обставини та суть вчиненого правопорушення, а у розділі «Постановив» не є зрозумілим чи визнана особа винною у вчиненні правопорушення. У постанові також чітко не зазначено найменування органу (посадової особи), який виніс Постанову. Так, у постанові зазначається ІДПС БДПС м. Харкова молодший сержант міліції Бутенко Максим Вікторович, проте не зазначено до якого органу влади відноситься ця посадова особа. Таким чином, факт скоєння адміністративного правопорушення зафіксовано неналежним чином.  
		Згідно з положеннями ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів до оскаржуваної постанови не надано. 
		Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про недоведеність того факту, що 20.04.2009 року позивач, керуючи автомобілем SUBARU IMPREZA д/н НОМЕР_1 в м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 192, рухалася зі швидкістю 083 км/год., перевищивши швидкість на 23 км/год, чим допустила порушення п. 12.4 ПДР України.  
		Таким чином, судом встановлено відсутність події адміністративного правопорушення, що тягне за собою закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 86, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України ст.ст. 141, 122, 245, 254, 256, 258, 268, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», керуючись, суд,   
		 ПОСТАНОВИВ: 
		 Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити. 
		Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження дій ІДПС БДПС м. Харкова молодшого сержанта Бутенко Максима Вікторовича про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. 
		Визнати протиправними дії ІДПС БДПС м. Харкова молодшого сержанта Бутенко Максима Вікторовича при складанні постанови серії АХ №092684 від 21.03.2009 року, по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 300 (триста) гривень. 
		Скасувати постанову серії АХ №092684 від 21.03.2009 року, по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП, що була прийнята ІДПС БДПС м. Харкова молодшого сержанта Бутенко Максима Вікторовича про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. на ОСОБА_1. 
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 Кодексу України - закрити. 
		  Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набере законної після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не буде скасовано, набере законної сили після апеляційного розгляду справи. 
		 Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України. 
		    Повний текст постанови виготовлено 17.02.2010 року. 
		 Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...