Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2341/20 : не визначено.
Надіслано судом: 21.12.2020. Зареєстровано: 21.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2020.
Дата набрання законної сили: 22.04.2021
Результат оскарження 22.04.2021 Верховний Суд: скасовано повністю постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		(додаткове)
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" грудня 2020 р.Справа № 922/2341/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Жигалкіна І.П.         
		при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
		без участі представників сторін 
		 
		розглянувши заяву (вх. 27659 від 27.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" про вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу по справі 
		за позовом      до Товариство з обмеженою відповідальністю "Белвіт"   про  стягнення коштів  
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.07.2020 р. до Господарського суду Харківської області звернулась Фізична особа-підприємець Щербань Олена Павлівна (надалі - Позивач) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" (надалі - Відповідач) суму у розмірі 702978,38 грн. (де: сума заборгованості за договором поставки - 12743,61 грн.; штрафні санкції - 690234,77 грн.). Також просить суд стягнути суму судового збору за подання позову до суду.
		Господарським судом Харківської області постановлено судове рішення від 16.11.2020 по справі № 922/2341/20, яким відмовлено в позові повністю. 
		27.11.2020 р. через канцелярію господарського суду від представника Відповідача надійшла заява (вх. № 27659) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник відповідача просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Щербань Олени Павлівнави витрати на правничу допомогу в розмірі 31000,00 грн.
		Ухвалою суду від 01.12.2020 прийнято заяву (вх. № 27659 від 27.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат до розгляду та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "08" грудня 2020 р. о 11:00.
		В судове засідання Позивач не з`явився, 08.12.2020 р. через канцелярію суду надав заяву (вх. № 28676) про розгляд справи без участі представника, яку долучено до матеріалів справи.
		В призначене судове засідання Відповідач не з`явився, але 03.12.2020 р. через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 4945) про розгляд заяви за відсутністю Відповідача та його представника, яке долучено до матеріалів справи.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
		Відповідно до положень ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розглянувши матеріали справи та заяву (вх. № 27659 від 27.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
		В підтвердження своєї заяви та зазначених витрат до матеріалів справи та до заяви надав копію Договору від 06.05.2020 р. № б/н про надання правничої (правової, юридичної) допомоги, укладеного між ТОВ "Белвіт" (Клієнтом) та Адвокатським бюро "Матвеєвої Л.В. "Альфа-омега" (Виконавцем), відповідно до пункту 1.1 якого, Виконавець зобов`язується надавати клієнту правничу (правову,юридичну) допомогу на умовах та в порядку, передбачених Договором, а Клієнт зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити її.
		З Додаткової угоди від 03.08.2020 до Договору № б/н від 06.05.2020 року вбачається, що сторони узгодили вартість послуг з представництва інтересів ТОВ "Белвіт" у господарському суді Харківської області по справі № 922/2341/20 та складає 31000,00 грн.
		Також надано копію акту здавання-прийому наданої правничої допомоги до договору від 04.11.2020 на суму 31000,00 грн., рахунок на оплату правничої допомоги № 109 від 04.11.2020 р. та платіжне доручення № 20489 від 04.11.2020 р. про сплату ТОВ "Белвіт" адвокатському бюро витрат на правничу допомогу.
		Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат у справі.
		Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу витрати, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
		Суд зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
		У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
		Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		07.12.2020 р. до суду від Позивача надійшло заперечення (вх. № 28533), в якому він просить суд відмовити Відповідачу в повному обсязі в задоволенні вимоги про стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що заявлена Відповідачем сума витрат в розмірі 31000,00 грн. не відповідає вимогам співрозмірності, оскільки: 1) акт здавання-прийому наданої допомоги містить види послуг, що не були передбачені договором про надання правничої допомоги; 2) заявлено дію, зокрема, підготовка додатків до відзиву (друкування, копіювання документів) не потребує професійних навичок; 3) перелік заявлених клопотань (про зупинення провадження у справі, призначення комплексної експертизи, виклик свідка, заяви про  те, що додані до справи документи викликають сумнів) був не доцільний та не справляв вплив на перебіг розгляду справи; 4) завищено вартість виконання певних процесуальних дій, яка не співвідноситься з публічно-розміщеною вартістю послуг адвокатським бюро; 5) вартість послуг є завищеною у порівнянні із складністю справи та витраченим часом.
		Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
		Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Дослідивши матеріали справи з урахуванням всіх наданих доказів, відповідно до змісту як Договору від 06.05.2020 р., так і Додаткової угоди від 03.08.2020 р. до Договору, та акту здавання-прийому надання послуг від 04.11.2020 р., згідно з положеннями статті 44 Господарського процесуального кодексу України та на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн.
		Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок Позивача має бути встановлено, що такі витрати Відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 ГПК України та у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Таким чином, вартість послуг, які Відповідач просить стягнути з Позивача є значно завищеною, тому суд частково задовольняє заяву ТОВ "Белвіт" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу.
		Керуючись ст. ст. 123-129, 233, 244, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" (вх. № 27659 від 27.11.2020) - задовольнити частково.
		 
		Ухвалити у справі № 922/2341/20 додаткове рішення.
		 
		Стягнули з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, код ЄДРПОУ 40038443) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		В іншій частині заяви ТОВ "Белвіт" (вх. № 27659 від 27.11.2020 р.) про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
		 
		Повний текст додаткового рішення складено 18.12.2020 р.
		 
		Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/. 
		 
		 
		Суддя І.П. Жигалкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...