Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/10095/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2020. Зареєстровано: 22.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2020.
Дата набрання законної сили: 05.01.2021
Номер судового провадження: 1-кс/205/1656/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040690002149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/10095/20
		Провадження № 1-кс/205/1656/20
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 грудня 2020 року             м. Дніпро 
		 
		Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020040690002149, внесеному 19 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		21 грудня 2020 року до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого. В обґрунтування клопотання зазначено, що 18 грудня 2020 року приблизно о 01 годині 11 хвилин (більш точний час не встановлено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході конфлікту, у вказаному місці та у вказаний час у ОСОБА_5 раптово виник кримінально  протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 . Так, ОСОБА_5 , реалізуючи вище вказаний кримінально  протиправний умисел, визначив знаряддям вчинення кримінального правопорушення ніж, який він мав при собі. Після чого, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи та свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті людини, тримаючи вищевказаний ніж у руці, наніс ним не менше одного удару в область життєво - важливих органів ОСОБА_7 , а саме в передню частину тулубу в область лівої 1/2 грудної клітини, тим самим, спричинивши останньому тілесні ушкодження, відповідно до медичної довідки від 19.12.2020 з КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР», у вигляді: колото-різаної проникаючої рани лівої 1\2 грудної клітини, пневмоторакс. Після чого, ОСОБА_5 виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення, до кінця, з місця події втік. Однак, ОСОБА_7 після завданих йому тілесних ушкоджень, була своєчасно надана медична допомога, та настання смерті потерпілого вдалося уникнути, тим самим, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 . Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуються за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
		19.12.2020 року ОСОБА_8 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення? передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
		Підозра ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується зібраними доказами в ході досудового розслідування у своїй сукупності.
		В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та вивчення особистості підозрюваного ОСОБА_8 встановлено ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні ; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Вищевказані ризикиобґрунтовуються тим,що ОСОБА_8 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відносятьсядо категоріїособливо тяжких,за якепередбачено покаранняу вигляді,виключно,позбавлення воліна строквід 7до 15років. Таким чином, існують беззаперечні відомості про наявність у матеріалах досудового розслідування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_8 іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім як, тримання під вартою, не призведе до належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. 
		Крім того, тримання підозрюваного під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави, викладені у клопотанні, та просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 
		Під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_8 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, зазначаючи, що між потерпілим у нього була лише сварка, під час якої вони наносили один одному удари кулаками, вказує, що потерпілий себе поводив не адекватно, але ножа у нього при собі не було і хто заподіяв ножем порання потерпілому він не бачив, а тому просить застосувати до нього домашній арешт.
		Захисник у судовому засіданні заперечував проти вказаного клопотання з мотивів не доведеності прокурором зазначених ризиків, просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: нічний домашній арешт із встановленням обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
		Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		В провадженніСВ НовокодацькогоВП ДВПГУ Національноїполіції Українив Дніпропетровськійобласті перебуваютьматеріали кримінальногопровадження,внесеного доЄРДР 19грудня 2020року за№12020040690002149,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.1ст.115 КК України.
		19грудня 2020року ОСОБА_8 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.1ст.115 КК України, що виразилось у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця проживання і роботи; наявність судимостей у підозрюваного.
		Причетність ОСОБА_8 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 19 грудня 2020 року за адресами: м. Дніпро, пров. Парусний, біля буд. № 19 та пров. Парусний, навпроти під`їзду № 1; протоколом огляду від 19 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 19 грудня 2020 року; протоколом перегляду відео записів за участю свідка ОСОБА_10 від 19 грудня 2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 19 грудня 2020 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_8 від 19 грудня 2020 року.
		Вказані вище докази у своїй сукупності дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного ОСОБА_8 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. 
		Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
		Отже, слідчий суддя приймає до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному правопорушенні.
		Так, прокурором доведено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у замаху на вчиненні зазначеного особливо тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 , під загрозою застосування покарання та усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
		Крім того, відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 Рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». 
		Таким чином, під час досудового розслідування встановлені достатні підстави вважати, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
		Зокрема,перевіряючи доводиклопотання слідчогона предметнаявності ризику,передбаченого п.3ч.1ст.177КПК України,а саме,що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконновпливати насвідків уцьому жкримінальному провадженні,слідчий суддявважає не доведений, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані, що ОСОБА_8 якимось чином намагався або може здійснити незаконний вплив на свідків, які вже допитані, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а прокурором вказаних відомостей не надано.
		Інший ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України  вчинити інше кримінальне правопорушення не доведений, оскільки  ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та матеріалами кримінального правопорушення не підтверджено будь-яких дій підозрюваного щодо намагання вчинити протиправні дії, та прокурором вказаних відомостей не надано.
		Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
		Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
		Слідчий суддя вважає, що в цьому випадку сукупність вищевказаних ризиків та обґрунтованість доводів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є достатніми.
		Крім того, на вказаному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не повноважний оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		Разом з тим, згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає причетність підозрюваної особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення достатньо вірогідною, що обумовлює законодавче передбачену можливість застосування обмежувального заходу.
		Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, де проживає разом із своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, з 19 вересня 209 року по 02 жовтня 2020 року працював на підприємстві ТОВ НВП «Промуглерод» на посаді оператора сушильного обладнання, де характеризувався позитивно, вперше підозрюється у замаху на вчиненні кримінального правопорушення. 
		Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, що гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Частиною 2 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таким чином не можна ототожнювати мету запобіжного заходу, який застосовується до особи, із покаранням за вчинення злочину, якщо вина підозрюваного у скоєнні останнього буде доведена у передбаченому законом порядку. 
		У такому випадку, слідчий суддя вважає, що саме заборона залишати житло цілодобово, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного, який ніде не працює, та обставинами пред`явленої йому підозри, у тому числі забезпечить як право підозрюваного на свободу, так і повністю буде запобігати ризику, доведеному прокурором, та забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020040690002149, внесеному 19 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  відмовити. 
		Обрати щодо підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 14 години 00 хвилин 15 лютого 2021 року, заборонивши ОСОБА_8 цілодобово залишати місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 .
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_5  такі обов`язки:
		1) прибувати до кабінету слідчого за вимогою слідчого, прокурора; 
		2) заборони підозрюваному залишати житло цілодобово; 
		3) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях. 
		Роз`яснити підозрюваному  ОСОБА_8 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Звільнити з-під варти  ОСОБА_5  в залі суду.
		Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.
		Копію ухвалидля забезпеченняконтролю виконання надіслатидо Новокодацького ВПДВП ГУНПУкраїни в Дніпропетровській області.
		Встановити строк дії вказаної ухвали до 15 лютого 2021 року включно.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її прооголошення.
		 
		Слідчий суддя:                             ОСОБА_1 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...