Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 143/324/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: 21.12.2020. Зареєстровано: 22.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2020.

Номер судового провадження: 2/143/332/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 143/324/20
		 
		    РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08.12.2020 року                                 м. Погребище
		 
		Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого  судді Бойка А. В.,
		з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
		представника позивача  адвоката Дробахи С.В.,
		представника відповідачів - адвоката Путіліна Є. В., 
		представника Міністерства юстиції України Іванова Ю. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України про визнання протиправними, скасування наказів Міністерства юстиції України від 10.02.2020 №485/5, від 04.02.2020 №378/5, від 05.02.2020 №398/5 та про зобов`язання Міністерства юстиції України поновити зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - 
		 
		Встановив:
		 
		В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, в період 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були укладені договори оренди земельних ділянок, які належать відповідачам на праві приватної власності.
		В подальшому, 14.02.2012 вказані договори оренди земельних ділянок було зареєстровано у відділі Держкомзему. Однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зазначено дати (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права (права оренди земельних ділянок) або зазначено невірно, у зв`язку із чим СТОВ «Зоря» звернулось до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінського Анатолія Анатолійовича щодо внесення відповідних змін до державного реєстру. Державним реєстратором Левінським А.А. було прийнято відповідні рішення та внесено зміни щодо дати (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права СТОВ «Зоря» щодо оренди земельних ділянок у відповідачів.
		Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями державних реєстраторів, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Міністерства юстиції України з відповідними скаргами.
		Розглянувши вищевказані скарги Міністерством юстиції України прийнято наступні рішення:
		Розглянувши скаргу ОСОБА_2 від 15.10.2019 (далі  скаргу ОСОБА_4 ), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.10.2019 за №36160-33-19, на рішення від 01.07.2019 №47563584, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським Анатолієм Анатолійовичем (далі  державний реєстратор Левінський А.А.), комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія) сформувала висновок від 16.12.2019, на підставі якого згодом був винесений Наказ Міністерства юстиції України від 10.02.2020 №485/5, яким:
		Згадану скаргу ОСОБА_2 від 15.10.2019 задоволено в повному обсязі.
		Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2019 №47563584, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським А.А.
		Розглянувши скаргу ОСОБА_1 від 15.10.2019, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.10.2019 за №36158-33-19 (далі-скарга ОСОБА_5 ), на рішення від 19.07.2019 №47854288, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським Анатолієм Анатолійовичем (далі  державний реєстратор Левінський А.А.), комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія) сформувала висновок від 27.12.2019, на підставі якого згодом був винесений Наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2020 №398/5, яким:
		Згадану скаргу ОСОБА_1 від 15.10.2019 задоволено в повному обсязі.
		Скасовано рішення від 19.07.2019 №47854288, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським А.А.
		Розглянувши скаргу ОСОБА_3 від 15.10.2019, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.10.2019 за №36159-33-19 (далі-скарга), на рішення від 15.07.2019 №47562977, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським Анатолієм Анатолійовичем (далі  державний реєстратор Левінський А.А.), комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія) сформувала висновок від 27.12.2019, на підставі якого згодом був винесений Наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2020 №378/5, яким:
		Згадану скаргу ОСОБА_3 від 15.10.2019 задоволено в повному обсязі.
		Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.07.2019 №47562977, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським А.А.
		Вважаючи накази Міністерства юстиції України протиправними, СТОВ «Зоря» звернулось до суду з позовною заявою.
		Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 17.03.2020 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 03.06.2020 було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 та витребувано у Міністерства юстиції України відомості стосовно:
		- чи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсканований договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523480600:09:002:0062, укладений 10 вересня 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 ? Яке ПІБ, посада особи, що завантажила, а також дата завантаження у державний реєстр речових прав на нерухоме майно згаданих скан-копій зазначеного вище договору оренди земельної ділянки? Чи наявна на згаданому договорі оренди земельної ділянки відмітка про реєстрацію його у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004677;
		- чи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсканований договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523480600:01:001:0094, укладений 10 серпня 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_1 ? Яке ПІБ, посада особи, що завантажила, а також дата завантаження у державний реєстр речових прав на нерухоме майно згаданих скан-копій зазначеного вище договору оренди земельної ділянки? Чи наявна на згаданому договорі оренди земельної ділянки відмітка про реєстрацію його у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004760;
		- чи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсканований договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523480600:03:003:0194, укладений 10 травня 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_7 ? Яке ПІБ, посада особи, що завантажила, а також дата завантаження у державний реєстр речових прав на нерухоме майно згаданих скан-копій зазначеного вище договору оренди земельної ділянки? Чи наявна на згаданому договорі оренди земельної ділянки відмітка про реєстрацію його у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004747.
		Міністерство юстиції України надало пояснення щодо ухвали Погребищенського суду Вінницької області від 03.06.2020 (а.с. 192-202, т.2), в яких зазначило, що:
		У розділі №863563505234 відкритому на земельну ділянку з кадастровим номером 0523480600:03:003:0194, міститься електронна копія Договору оренди земельної ділянки від 10 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря».
		У розділі №858480105234 відкритому на земельну ділянку з кадастровим номером 0523480600:01:001:0094, міститься електронна копія Договору оренди земельної ділянки від 10 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Зоря».
		До заяви про державну реєстрацію права власності №15842677 на земельну ділянку з кадастровим номером 0523480600:09:002:002 долучено електронну копію договору оренди землі від 10 вересня 2009, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Зоря». 
		Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 09.07.2020 було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 та витребувано у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» відомості стосовно:
		- чи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсканований договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523480600:09:002:0062, укладений 10 вересня 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 ? Яке ПІБ, посада особи, що завантажила, а також дата завантаження у державний реєстр речових прав на нерухоме майно згаданих скан-копій зазначеного вище договору оренди земельної ділянки? Чи наявна на згаданому договорі оренди земельної ділянки відмітка про реєстрацію його у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004677;
		- чи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсканований договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523480600:01:001:0094, укладений 10 серпня 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_1 ? Яке ПІБ, посада особи, що завантажила, а також дата завантаження у державний реєстр речових прав на нерухоме майно згаданих скан-копій зазначеного вище договору оренди земельної ділянки? Чи наявна на згаданому договорі оренди земельної ділянки відмітка про реєстрацію його у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004760;
		- чи наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсканований договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523480600:03:003:0194, укладений 10 травня 2009 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 .? Яке ПІБ, посада особи, що завантажила, а також дата завантаження у державний реєстр речових прав на нерухоме майно згаданих скан-копій зазначеного вище договору оренди земельної ділянки? Чи наявна на згаданому договорі оренди земельної ділянки відмітка про реєстрацію його у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004747.
		Державне підприємство «Національні інформаційні системи» витребуваної інформації не надало.
		27.04.2020 представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був поданий відзив, в якому остання заперечила аргументи, викладені в позовній заяві та у задоволенні позову просила відмовити (а.с. 176-181, т.1).
		Свою позицію представник Відповідачів обґрунтовує тим, що по-перше, накази Міністерства юстиції в частині скасування рішень державного реєстратора з підстав допущення ним порушень є законними та обґрунтованими, а в самих діях комісії відсутні будь-які порушення норм чинного законодавства. 
		Представник зазначає, що комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації також було встановлено порушення вимог закону та порядку в частині відсутності у реєстратора документів, необхідних для проведення державної реєстрації, зокрема, оригіналів договорів оренди, що є безумовною підставою для скасування рішень державного реєстратора.
		Також сторона відповідачів у своєму відзиві зазначає, що на момент винесення наказів Міністерством юстиції України жодних судових проваджень вже не було, адже рішення апеляційної інстанції, на яке посилається позивач було прийняте 30.01.2020, а оскаржувані позивачем накази  в лютому місяці 2020 року. Крім того, на думку представника відповідачів, провадження з того самого предмета та тих самих підстав не існувало.
		По-друге, на думку представника, предметом розгляду Міністерства юстиції України являються саме рішення державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, тому жодних порушень Міністерством юстиції України допущено не було.
		Щодо доводів позивача про пропуск скаржниками строків для подання скарги в колегію, то представник відповідачів зазначає, що скарга може бути подана протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення або з дня, коли особа дізналась чи могла дізнатись про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. А посилання позивача на те що скаржники мали б довідатись про вказані обставини раніше є безпідставними, оскільки власники земельних ділянок не зобов`язані щоденно входити в реєстр речових прав та перевіряти чи не перереєстроване право оренди щодо належних їм земельних ділянок.
		08.04.2020 Міністерство юстиції України надало відзив та просило в задоволенні позову СТОВ "Зоря" - відмовити повністю (а.с. 133-144, т.1). Свою позицію останнє обґрунтовує наступним:
		По-перше, щодо законності наказу Міністерства юстиції України №378/5 від 04.02.2020, Міністерство стверджує, що підстави його скасування відсутні, а сам оскаржуваний Наказ є законним і прийнятим в порядку і спосіб визначений чинним законодавством.
		В своєму обґрунтуванні, комісія стверджує, що державним реєстратором Левінським А.А. не було встановлено, що строк дії договору оренди між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря» розпочинається з моменту укладення договору оренди, тобто, з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов.
		Таким чином, комісія дійшла висновку, що згадане рішення прийняте з порушенням державним реєстратором Левінським А.А. з порушенням вимог статей 10, 23, 24, 27 Закону, пункту 813 Порядку №1127, оскільки ним не було перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій. 
		По-друге, щодо законності наказу Міністерства юстиції України, №398/5 від 05.02.2020 та №485/5 від 10.02.2020, Міністерство стверджує, що підстави його скасування відсутні, а сам оскаржуваний Наказ є законним і прийнятим в порядку і спосіб визначений чинним законодавством, оскільки реєстратором не було перевірено документи, на підставі яких вносились зміни до строку оренди.
		Відповідач (Міністерство юстиції України) зазначає, що під час прийняття державним реєстратором Левінським А.А. оскаржуваного рішення ним не було належним чином встановлено відповідності відомостей про речові на нерухоме майно та їх обтяжень, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться поданих/отриманих документах, а також наявність факту виконання умов правочину, з яким закон або відповідний правочин пов?язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду відповідних заяв, а також відмови у державній реєстрації прав оскільки до заяви СТОВ "Зоря" не було додано договору оренди землі, який підтверджує підстави для внесення змін про право оренди земельної ділянки.
		Таким чином, Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб?єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегії) зроблений висновок, що рішення прийняте державним реєстратором Левінським А.А. з порушенням вимог статтей 10, 23, 24, 27 Закону, пункту 40 Порядку №1127 та підлягає скасуванню.
		Окрім того 05.10.2020 на підставі клопотання представника позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, судом здійснено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлено наступні обставини.
		Так, в процесі доступу до державного реєстру було встановлено наявність в реєстрі речових прав наступних відомостей:
		Електронні скан-копії договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0523480600:09:002:0062 від 10 вересня 2009 року, укладений між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_2 строком на 10 років, що був зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004677. Дата внесення згаданих відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі  Державний реєстр прав) 01.03.2016 (а.с. 68-70, т.3).
		Електронні скан-копії договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0523480600:01:001:0094, укладений між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_1 від 10 серпня 2009 року, що укладений строком на 10 років був зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004760. Дата внесення згаданих відомостей в Державний реєстр прав  17.03.2016 (а.с. 62-64, т.3). 
		Електронні скан-копії договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0523480600:03:003:0194, укладений між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_3 від 10 травня 2009 року, що укладений строком на 10 років та був зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004747. Дата внесення згаданих відомостей в Державний реєстр прав  16.03.2020 (а.с. 65-67, т.3).
		Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 15.10.2020 було вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
		Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в ньому. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3  ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог СТОВ «Зоря» в повному обсязі. 
		Представник відповідача Міністерства юстиції України  Іванов Ю.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог СТОВ «Зоря» в повному обсязі.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, в межах заявлених вимог, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності приходить до висновку, що позов обґрунтований та повному задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Судом, належними і допустимими доказами по справі установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
		За правилами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 ЦПК України.
		Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Судом встановлено, що 10 вересня 2009 року між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0523480600:09:002:0062 строком на 10 років, що був зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004677. Дата внесення згаданих відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі  Державний реєстр прав)  01.03.2016 (а.с. 68-70, т.3).
		10 серпня 2009 року між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_1 був укладний договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0523480600:01:001:0094, що укладений строком на 10 років був зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004760. Дата внесення згаданих відомостей в Державний реєстр прав  17.03.2016 (а.с. 62-64, т.3).
		10 травня 2009 року між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0523480600:03:003:0194, укладений між СТОВ "Зоря" та ОСОБА_3 , що укладений строком на 10 років та був зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.02.2012 за №052348064004747. Дата внесення згаданих відомостей в Державний реєстр прав  16.03.2020 (а.с. 65-67, т.3).
		Вважаючи що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зазначено дати (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права (права оренди земельних ділянок) або зазначено невірно, СТОВ «Зоря» звернулось до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінського Анатолія Анатолійовича щодо внесення відповідних змін до державного реєстру та реєстрації речового права. 
		Так, з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено наступне:
		Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54111797, сформованої 26.02.2016 ОСОБА_9 , Реєстраційна служба Оратівського районного управління юстиції Вінницької області, даний державним реєстратором не було зазначено дати (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права (а.с. 42-43, т.1). 
		Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 55591299, сформованої 21.03.2016 Дроновою Валентиною Олександрівною, приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Вінницької області, даним реєстратором невірно було зазначено дату (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права (а.с. 57-58, т.1). 
		Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54668397, сформованої 07.03.2016 року ОСОБА_9 , Реєстраційна служба Оратівського районного управління юстиції Вінницької області, даний державним реєстратором не було зазначено дати (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права (а.с. 61-62, т.1). 
		Разом з тим, за заявами СТОВ «Зоря» державним реєстратором Левінським А.А. були прийняті відповідні рішення, а саме:
		рішення від 01.07.2019 №47563584, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським А.А., яким була зазначена дата закінчення строку дії речового права, а саме договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Зоря».
		рішення від 19.07.2019 №47854288, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським А.А. яким була зазначена дата закінчення строку дії речового права, а саме договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Зоря».
		рішення від 15.07.2019 №47562977, прийняте державним реєстратором Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Левінським А.А., яким була зазначена дата закінчення строку дії речового права, а саме договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря».
		Вважаючи, що згадані рішення є протиправними, фізичні-особи відповідачі звернулись зі скаргами в комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
		Розглянувши згадані скарги, комісією були винесенні описані вище накази, в яких йшлося про наступне: 
		По-перше, щодо законності наказу Міністерства юстиції України №378/5 від 04.02.2020, Міністерство стверджує, що підстави його скасування відсутні, а сам оскаржуваний наказ є законним і прийнятим в порядку і спосіб визначений чинним законодавством.
		В своєму обґрунтуванні, комісія стверджує, що державним реєстратором Левінським А.А. не було встановлено, що строк дії договору оренди між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря» розпочинається з моменту укладення договору оренди, тобто, з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов.
		Таким чином, комісія дійшла висновку, що згадане рішення прийняте з порушенням державним реєстратором Левінським А.А. з порушенням вимог статей 10, 23, 24, 27 Закону, пункту 813 Порядку №1127, оскільки ним не було перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій. 
		По-друге, щодо законності наказу Міністерства юстиції України, №398/5 від 05.02.2020 та №485/5 від 10.02.2020, Міністерство стверджує, що підстави його скасування відсутні, а сам оскаржуваний Наказ є законним і прийнятим в порядку і спосіб визначений чинним законодавством, оскільки реєстратором не було перевірено документи, на підставі яких вносились зміни до строку оренди.
		Відповідач (Міністерство юстиції України) зазначає, що під час прийняття державним реєстратором Левінським А.А. оскаржуваного рішення ним не було належним чином встановлено відповідності відомостей про речові на нерухоме майно та їх обтяжень, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться поданих/отриманих документах, а також наявність факту виконання умов правочину, з яким закон або відповідний правочин пов?язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду відповідних заяв, а також відмови у державній реєстрації прав, оскільки до заяви СТОВ "Зоря" не було додано договору оренди землі, який підтверджує підстави для внесення змін про право оренди земельної ділянки.
		Таким чином, Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб?єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегії) зроблений висновок, що рішення прийняте державним реєстратором Левінським А.А. з порушенням вимог статтей 10, 23, 24, 27 Закону, пункту 40 Порядку №1127 та підлягає скасуванню.
		Таким чином, стосовно досліджених матеріалів справи та обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне:
		Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
		Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізуЦК Україниможна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.
		Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями18,20 Закону "Про оренду землі", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		За змістом статей 18, 20 Закону "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
		Дане положення дублюється у Земельному Кодексі України, девказано, що правона оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. (ч.2 ст.125 ЗК України)
		Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 5 ст.411 ЦПК України)
		У постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 (далі - Постанова від 13.06.2016) зроблено схожий висновок, що: «…цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положеньстатті 638 ЦК України, статтей125,126 ЗК Українидоговір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації».
		Висновок, зроблений в постанові від 13.06.2016, вже неодноразово був застосований Верховним Судом (зокрема, в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 140/960/15-ц та постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року у справі № 136/2211/15-ц).
		Верховний суд наголошує, що «набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 917/108/18).
		В інших правових висновках Верховного Суду України, також йдеться про те, що моментом укладення договору оренди землі є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації» (постанова ВСУ від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16).
		Згодом Верховний Суд виніс іншу постанову, в якій уточнив, що «строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін». 
		Суд зазначає, що оскільки Договір оренди зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис, то саме з цієї дати починається перебіг строку договору оренди. 
		Зазначена правова позиція підтверджується усталеною практикою Верховного Суду, зокрема постановах від 14 лютого 2018 року у справі №388/66/16-ц (провадження № 61-2262св18), від 19 вересня 2018 року у справі №615/490/17 (провадження № 61-32817св18), від 06 лютого 2019 року у справі №459/9148/16-ц (провадження № 61-23334св18), від 15 серпня 2018 року у справі №532/384/16-ц (провадження № 61-7580зпв18), від 30 січня 2018 року у справі №484/272/16-ц (№ 61-913св18). 
		Суд вважає за необхідне наголосити на різниці між поняттями «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки», які різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі. 
		Зазначена правова позиція підтверджується усталеною практикою Верховного Суду Постанова ВСУ від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.
		Сторони в договорі оренди землі мають право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору,оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
		Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальнимЗаконом "Про оренду землі", який прямо встановлює, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.
		В даному випадку, в самих же договорах оренди між СТОВ «Зоря» та Відповідачами, зокрема в п.38 передбачено, що Договір оренди набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. 
		Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.
		Сформований судом висновок підтверджується аналогічною правовою позицією Великої Палати ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, в якій підсумовано, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. 
		Натомість Комісія, розглядаючи скарги не врахувала норми чинного законодавства та сталу судову практику.
		Враховуючи наявність приписів закону, та сталої судової практики, які чітко стверджують про те, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності (державної реєстрації), а не з моменту його укладення, комісія не мала права відступати від норм матеріального права та виробленої правової позиції.
		Разом з тим, в оскаржуваних наказах, відповідачі зазначають, що підставою для скасування записів державних реєстраторів, стало те, що заявником, до заяв державному реєстратору не додано, а реєстратором не перевірено та не відскановано відповідні договори оренди землі, які підтверджують підстави для внесення відповідних змін про право оренди земельної ділянки.
		При цьому, норми чинного законодавства свідчать про те, що державний реєстратор виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); (п.7 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Таким чином, твердження Міністерства юстиції України та представника фізичних осіб-відповідачів про те, що реєстратор вніс відомості до державного реєстру прав за відсутності належно оформленого договору оренди безпідставні, оскільки:
		Договори оренди землі із відповідачами були зареєстровані лише 14.02.2012, а тому, зважаючи на усе вищевикладене, потреба в перепідписанні нового договору або укладанні додаткової угоди відсутня, так як строк дії договорів відповідно розпочинається з дати їх державної реєстрації та закінчуються 14.02.2022 з правом пролонгації. 
		У реєстратора не було потреби повторно виготовляти електронні скан-копії договорів оренди або ж вимагати їх надання з боку СТОВ "Зоря", оскільки згадані скан-копії вже були виготовлені та внесені до реєстру попереднім реєстратором, а тому, маючи можливість ознайомитись із ними та безпосередньо із відміткою на них про дату реєстрації у книзі записів державної реєстрації, реєстратор правомірно не вимагав повторного надання згаданих договорів у заявника та абсолютно законно не виготовляв повторно їх електронні скан-копії, оскільки станом на день внесення відповідних змін, мав можливість безпосередньо ознайомитись з ними.
		Також суд звертає увагу на пропуск відповідачами строків звернення зі скаргами до Комісії:
		Відповідно до частини 3 стаття 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
		У правовій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у справі № 234/3341/15-ц від 22 травня 2019 року здійснено порівняльний аналіз термінів «дізналася» та «могла дізнатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який відповідачі не знали про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом вчасно, недостатньо.
		При цьому, суд відзначає, що правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №234/3341/15-ц від 22 травня 2019 року може бути застосована щодо питання позовної давності, оскільки, формулювання частини 3 стаття 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідає статті 261 Цивільного кодексу України.
		Таким чином, відповідачі, будучи орендодавцями за договорами оренди землі мали всі належні інструменти для перевірки інформації щодо земельних ділянок, власниками яких вони являються. 
		Державний реєстр речових прав на нерухоме майно  це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. При цьому, загальними засадами державної реєстрації речових прав є відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.
		Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства (частини 1-2 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Суд наголошує, що інформація про речові права на нерухоме майно та їх обтяження є загальнодоступною, що власне підтверджується доданими СТОВ «Зоря» інформаційними довідками та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		З наведеного вбачається, що відповідачі, маючи всі належні правові інструменти, не вчинили жодних дій, спрямованих на перевірку наявності та/або відсутності порушення своїх прав, при цьому, будучи власники земельних ділянок, мали б цікавитися станом іншого речового права відносно належних їм земельних ділянок. 
		Таким чином, відповідачі пропустили визначений законом 60-ти денний строк для подання скарги, оскільки: 
		Рішення №47563584 було прийняте 01.07.2019, при цьому скарга була подана лише 15.10.2019 (Наказ №485/5).
		Рішення №47854288 було прийняте 19.07.2019, при цьому скарга була подана лише 15.10.2019 (Наказ №398/5).
		Рішення №47562977 було прийняте 15.07.2019, при цьому скарга була подана лише 15.10.2019 (Наказ №378/5).
		Проте, незважаючи на загальнодоступність відомостей про інше речове право, та обов?язок скаржників, будучи власниками, слідкувати та цікавитися станом належних їм земельних ділянок, останні не надали належного пояснення тому, що заважало їм ознайомитися та звернутися зі скаргою протягом більш ніж трьох місяців, а тому неуважність та необачність щодо власного майна не може бути підставою для поновлення процесуальних строків. 
		Мало того, Міністерство юстиції України не звернуло увагу та у своїх оскаржуваних наказах жодним чином не висвітлило факт пропуску скаржниками визначеного законодавством строку на оскарження рішень державних реєстраторів.
		Таким чином, суд доходить висновку, що в СТОВ "Зоря" виникли правомірні очікування того, що скаржникам відомо про внесені відомості та вони з ними цілком погоджуються.
		Необхідно звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності, що є підставою для констатації порушення Відповідачами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» заява № 12742/87 рішення від 23.10.1991, Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. 
		«Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. 
		З наведеного слідує висновок про те, що після укладення даного Договору у СТОВ «Зоря» виникло право мирно володіти майном, яким є право оренди. 
		При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права, є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
		Суд зазначає, що договори оренди землі, як підстава з якої виникає право оренди, укладені між позивачем та відповідачами не були визнані недійсними, та не були розірваними.
		Також в скаргах не заперечувався факт існування договірних відносин зі СТОВ «ЗОРЯ» та відмова від таких відносин на майбутнє, не було також вказано, що СТОВ «ЗОРЯ» незаконно заволоділа земельними ділянками.
		Законність укладення договорів оренди та волевиявлення сторін під час укладення таких договорів сумнівів не викликала. Також судом встановлено, що на момент розгляду скарг позивач користувався земельними ділянками близько трьох років, що свідчить про його добросовісність в якості належного користувача.
		Твердження представника фізичних осіб - відповідачів про те, що скаржники не могли довідатись про вказані обставини раніше, оскільки власники земельних ділянок не зобов`язанні щоденно входити в реєстр речових прав на нерухоме майно та перевіряти земельні ділянки є безпідставними, адже в даному випадку, мова йде про пропуск відповідачами строків звернення зі скаргами більш ніж на місяць, що в умовах одночасного, на думку відповідачів, закінчення строку оренди, повинно було б спонукати останніх до більш ретельного моніторингу становища власного майна.
		При цьому, у своїх висновках колегією жодним чином не досліджувалось питання пропуску скаржниками строків звернення зі скаргами.
		Також позивач звертає увагу, що комісія, розглядаючи скарги, перевіряла не лише дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, а й вирішувала спори про право, тим самим виходила за межі своєї компетенції.
		Як було досліджено судом, реєстраційними діями, скасування яких стало наслідком прийняття згаданих двох наказів, було зареєстровано інше речове право, зокрема право оренди.
		Сторона позивача зазначає, що скасування Міністерством юстиції України згаданих реєстраційних дії спричиняє припинення дії договору оренди та іншого речового права, що фактично має ті ж наслідки, що й одностороннє розірвання договору оренди.
		Представник відповідачів у своєму відзиві заперечив та стверджує, що предметом розгляду Міністерства юстиції України являються саме рішення державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, тому жодних порушень Міністерством юстиції України допущено не було.
		Суд, дослідивши обставини справи та вислухавши пояснення сторін, вказує, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. В положеннях статті 31 Закону України "Про оренду землі» йдеться про те, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
		В даному випадку, в п.34 Договорів передбачено, що обов?язковою умовою одностороннього розірвання договору є документально підтверджений факт порушення однією із сторін умов договору. 
		При цьому комісія, приймаючи рішення про винесення оскаржуваних наказів, не досліджувала та не могла досліджувати обставини, що могли б слугувати підставою для одностороннього розірвання договорів оренди, оскільки, як вже було зазначено раніше, дане питання відноситься до виключної компетенції органів суду. 
		Таким чином, винесенням наказів, що по суті спричинило наслідки, рівнозначні до припинення дії договорів оренди, Мін`юст фактично вийшов за межі власних повноважень, перебравши на себе функції суду, що призвело до безпідставного скасування реєстраційних дій та є безумовною підставою скасування згаданих наказів. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 14.08.2019 у справі № 826/15468/17 та у постанові Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 821/669/17.
		Подібна ситуація склалась при обґрунтуванні комісією винесення інших оскаржуваних наказів: «Комісія зазначає, що державним реєстратором не було встановлено наявності факту виконання правочину, з яким закон пов`язує виникнення, перехід або припинення речового права».
		Проте, як вже було зазначено раніше, маючи можливість ознайомитись із скан-копіями відповідних договорів оренди та безпосередньо із відміткою на них про дату реєстрації у книзі записів державної реєстрації, реєстратор правомірно вніс записи до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Також суд звертає увагу, що до державного реєстру прав вносяться такі відомості про інше речове право, похідне від права власності, та суб`єктів такого права: дата (число, місяць та рік) закінчення строку дії речового права (у разі коли інше речове право має строк дії) (пп. 4 п. 31 постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 року №484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»).
		Таким чином, з боку державного реєстратора не було порушено процедури проведення реєстраційних дій, оскільки останнім було лише уточнено дату закінчення строку дії речового права, так як попереднім державним реєстратором вона зазначена не була, або була зазначена невірно, зважаючи на помилкове тлумачення початку строку дії договору.
		Разом з тим, за клопотанням представника фізичних-осіб відповідачів, в процесі дослідження доказів, судом було оглянуто та встановлено наявність у позивача оригіналів договорів оренди між СТОВ «Зоря» та фізичними особами  відповідачами. На згаданих договорах наявна згадана вище відмітка про їх реєстрацію у Держкомземі.
		При цьому, суд критично ставиться до твердження представника відповідача стосовно обов`язкового надання позивачем оригіналів договорів оренди реєстратору, оскільки у СТОВ «ЗОРЯ» не було потреби надавати згадані оригінали, так як державним реєстратором Левінським А.А. не здійснювалась реєстрація права власності або іншого речового права, а лише вчинялись дії, спрямовані на уточнення відомостей в реєстрі. 
		Суд також вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно розгляду протиправності винесених наказів, зважаючи на наявність провадження Апеляційного суду Вінницької області в справі №143/1205/16-ц, оскільки предмет розгляду згаданого провадження відрізнявся від предмету розгляду скарг.
		Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		Національне законодавство містить ряд норм, які характеризують право оренди, як майнове право і підтверджують його майнову природу, що дає всі підстави розглядати право оренди в розумінні терміну «майно» згідно з ст.1 Першого протоколу до Конвенції. 
		Зокрема ст.7 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
		Частиною 5 ст. 93 Земельного кодексу України, передбачається, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
		Аналогічна правова позиції викладена у висновку Верховного Суду України, який був зроблений в постанові від 11 травня 2016р. в справі № 6 -2903цс15:
		«Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. У контексті цієї норми під майном розуміється ціла низка інтересів економічного характеру, до яких можна віднести й право оренди земельної ділянки для створення фермерського господарства». 
		Отже, в суду не викликає жодних сумнівів, що права оренди земельних ділянок, які має позивач підлягають захисту за допомогою ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
		Оскільки позов задоволено повністю, тому з урахуванням вищевикладеного та вимог Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
		Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 263, 264, 265 ЦПК України,
		 
		 
		Вирішив:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 10.02.2020 №485/5.
		Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №13495127, внесені на підставі рішення державного реєстратора Левінського А.А. від 01.07.2019 №47563584.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2020 №378/5.
		Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесені на підставі рішення державного реєстратора Левінського А.А. від 15.07.2019 №47562977.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2020 №398/5.
		Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесені на підставі рішення державного реєстратора Левінського А.А. від 19.07.2019 №47854288.
		Стягнути з  ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , жительки с. Андрушівка Погребищенського району Вінницької області,  ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 ,  ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3 , жительки с. Андрушівка Погребищенського району Вінницької області, Міністерства юстиціїУкраїни, код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001    ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (код ЄДРПОУ 03731218, с. Андрушівка Погребищенського району Вінницької області, 22255) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1576 грн. 50 коп. з кожного із них.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення виготовлений 18.12.2020.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...