Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/11966/15-ц : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 22.12.2020. Зареєстровано: 23.12.2020. Оприлюднено: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Результат оскарження 25.02.2021 Апеляційний суд міста Києва: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 4-с/752/233/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 752/11966/15-ц 
		провадження №: 4-с/752/233/20 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		 
		 
		11.12.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
		у складі:
		головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
		секретаря - Воробйова І.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
		В С Т А Н О В И В :
		У вересні 2020 року на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
		Скарга обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2016 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки поштова кореспонденція до м. Луганську не доставляється, на час розгляду Голосіївським районним судом м. Києва заявником зазначалася адреса тимчасового перебування: АДРЕСА_1 . Разом з тим, з 16.07.2015 заявник проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Заявою від 09.07.2019 заявником повідомлено Голосіївський районний відділ виконавчої державної служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про місце фактичного проживання/перебування (воно ж є місцем реєстрації). Однак, заяву від 09.07.2019 державним виконавцем було проігноровано, відповідь не надано, та виконавчий документ у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» для виконання за місцем проживання не направлено. Заявою 08.12.2019 заявником було повідомлено державного виконавця, що за реквізитами Голосіївського районного відділу виконавчої державної служби міста Київ ОСОБА_1 було сплачено аліменти за серпень, вересень (03.12.2019), за жовтень та листопад (05.12.2019), у зв`язку з чим просив скасувати заходи примусового виконання. Станом на 24.09.2020 державним виконавцем відповіді на вказані заяви не надано, виконавчий лист для виконання за місцем проживання не направлено, розрахунок по аліментам не надано, заходи примусового виконання не скасовані. При цьому, заявник вказує, що регулярно сплачує аліменти на утримання доньки, та будь-яка заборгованість відсутня. 
		Враховуючи викладене, заявник просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що пов`язана з не скасуванням заходів примусового стягнення після погашення заборгованості по аліментах; невиконанням приписів ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку державного виконавця надати розрахунок по аліментам; зобов`язати державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на виконанні якого перебуває виконавче провадження усунути порушення (поновити порушене право заявника), в тому числі: згідно заяви від 07.08.2020 повернути стягувачу виконавчий лист № 752/11966/15-ц виданий 01.09.2016; згідно вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» надати ОСОБА_1 розрахунок заборгованості по аліментам згідно виконавчого листа № 752/11966/15-ц від 01.09.2016, направивши його на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; враховуючи відсутність заборгованості по аліментам, виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, скасувати заходи примусового стягнення (арешт на майно), та будь-які обмеження (виїзду за межі України), пов`язані з примусовим виконанням виконавчого листа № 752/11966/15-ц від 01.09.2016.
		В судове засідання скаржник не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).
		В судове засідання державний виконавець не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду). 
		З метою забезпечення процедури розгляду скарги на дії державного виконавця відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України повідомлялись сторони виконавчого провадження та державний виконавець про час та місце його проведення, й про необхідність державного виконавця забезпечення суду.
		В судове засідання заінтересована особа (стягувач) не з`явилась, належним чином повідомлені про час та місце його проведення.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
		За таких підстав суд визнав за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника, стягувача та державного виконавця, на підставі доказів, наявних в матеріалах скарги, та за погодженнями вказаних осіб.
		Вивчивши скаргу заявника, її доводи, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дослідивши матеріали виконавчого провадження, витребувані судом у державного виконавця, у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.
		З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України.
		Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Так, згідно з п.1 ч.4 ст.54 закону №2453-VI суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати й вирішувати справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
		Відповідно до ст.2 вказаного закону суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР.
		Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України).
		Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч. 1 ст. 450 ЦПК України).
		Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2016 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.07.2015 і до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
		На виконання зазначеного рішення Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 752/11966/15-ц від 01.09.2016.
		Вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
		09.07.2019 скаржник ОСОБА_1 звернувся до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про перерахунок заборгованості по сплаті аліментів та направлення матеріалів виконавчого провадження до виконавчої служби за місцем його реєстрації: АДРЕСА_3 . 
		Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченка М.О. від 11.07.2019 було скасовано, заходи примусового виконання та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. 
		З тексту зазначеної постанови вбачається, що боржником ОСОБА_1 було сплачено заборгованість зі сплати аліментів в повному обсязі. 
		Копію зазначеної постанови суду, державним виконавцем було направлено на адресу боржника: АДРЕСА_1 , яка останнім була отримана та її копія знаходиться в матеріалах справи.
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2020 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заінтересована особа: ОСОБА_2 , задоволено частково. Визнано неправомірною діяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 52162020 щодо ненадання відповіді на звернення скаржника від 15.01.2020, в якому ОСОБА_1 просив направити матеріали виконавчого провадження за місцем його проживання та надати розрахунок заборгованості по аліментам. Зобов`язано компетентного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 52162020 розглянути та надати ОСОБА_1 відповідь на заяву від 15.01.2020, в якому ОСОБА_1 просив направити матеріали виконавчого провадження за місцем його проживання. Зобов`язано компетентного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 52162020 надати ОСОБА_1 довідку про наявність та/або відсутність заборгованості зі сплати аліментів, зокрема, направивши її на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині вимог скарги відмовлено.
		Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 24.09.2020 запис 1: боржник ОСОБА_1 , категорія стягнення: стягнення коштів на користь держави, орган ДВС/приватний виконавець, в якому перебуває на виконанні - Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві; запис 2: боржник ОСОБА_1 , категорія стягнення: аліментів, орган ДВС/приватний виконавець, в якому перебуває на виконанні Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 
		Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. (ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження").
		Як встановлено судом, виконавче провадження по стягненню аліментів перебуває на виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Проте, як вбачається з матеріалів справи заявник звертається до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
		Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про витребування доказів. 
		Відтак вважати, що державним виконавцем у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не надана інформація зазначена скаржником в прохальній частині скарги, є безпідставним, оскільки вказані процесуальні дії відносяться до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), так як у них на виконанні перебуває виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 .
		Так, порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
		Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. (ч.ч.1-2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Відповідно до ч.6 ст. 71 вказаного закону спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
		За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, серед перелуку яких й про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (п.1 ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Державний/приватний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, оскаржувана постанова відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і виклоначий документ (лист) пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
		Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
		Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
		Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною.
		Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.
		Окрім того, інші доводи заявника, оскаржуваної дії посадової особи (державного виконавця), які наведені у скарзі, не впливають на висновок суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 452 ЦПК України.
		Так, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
		За таких підстав зі скаржника на користь держави підлягають стягненню 420 грн. 40 коп. - судового збору.
		Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересована особа: ОСОБА_2 , - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. - судового збору.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		Суддя                                                                         Ю.Ю. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...