Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 433/1461/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 28.12.2020
Номер судового провадження: 3/426/8213/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 433/1461/20 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2020 року ,                                    м.Сватове
		Сватівський районний суд Луганської області в складі:
		головуючого судді Криви Ю.В.,
		за участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,
		прокурора  Барабаша Ю.М.,
		особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове матеріали справи об`єднаної в одне провадження про адміністративне правопорушення, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності зач. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який працює головою Троїцького районного суду Луганської області, -
		 
		встановив:
		 
		Згідно змісту протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №30/221 та № 30/222 від 16 жовтня 2020 року, складених заступником керівника департаменту  керівником першого відділу перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Сандигою МВ., ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1, 2ст. 172-7 КпАП України, за наступних обставин.
		Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»» суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні.
		Згідно із положеннями ст.ст. 126-128 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування  самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
		Зокрема, до завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Троїцького районного суду Луганської області 18.03.2020 року о 14.00 год за адресою: Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вул.. 1-го Травня, 5А, зал судових засідань № 2 були проведені збори суддів Троїцького районного суду Луганської області.
		Згідно з протоколом зборів суддів Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року № 4 на зазначених зборах були присутні (зареєстровані) 2 (двоє) суддів Троїцького районного суду Луганської області: головуючий суддя Певна О.С. та секретар суддя ОСОБА_1 .
		Першим питанням порядку денного збору суддів Троїцького районного суду Луганської області 18 березня 2020 року визначено вибори голови Троїцького районного суду Луганської області.
		Головуючий  суддя ОСОБА_2 повідомила про необхідність затвердження списку кандидатів з обрання на адміністративну посаду, запропонувала кандидатуру ОСОБА_1 та запитала ОСОБА_1 на висування його кандидатури на адміністративну посаду голови суду, який надав таку згоду.
		За результатами голосування за затвердження списку кандидатів з обрання на адміністративну посаду («за  одноголосно») ухвалено «внести в список кандидатів на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області суддю ОСОБА_1 ».
		Надалі головуючий  суддя ОСОБА_2 запропонувала затвердити список кандидатів на адміністративну посаду голови суду з числа судді ОСОБА_1 , який за результатами голосування («за  одноголосно») ухвалено.
		Обрання на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду відбувалося шляхом таємного голосування.
		Після таємного голосування секретар зборів суддів суддя ОСОБА_1 встановив загальну кількість бюлетенів, що знаходилися в скриньці для голосування і підрахував кількість голосів, після чого склав і підписав протокол № 1 засідання лічильної комісії з виборів голови Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року. 
		Згідно з протоколом № 1 засідання лічильної комісії про результати таємного голосування (повторного таємного голосування) з обрання на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області (далі Протокол № 1) від 18 березня 2020 року, усього було виготовлено та отримано суддями Троїцького районного суду Луганської області 2 бюлетені для таємного голосування, тобто загальна кількість дійсних бюлетенів  2. Внесений в бюлетень єдиний кандидат ОСОБА_1 отримав 2 голоси.
		Головуючий суддя ОСОБА_2 запропонувала затвердити результати голосування, яким на посаду голови Троїцького районного суду Луганської області одноголосно вибрано суддю ОСОБА_1 . Визначити строк виконання повноважень голови Троїцького районного суду Луганської області з 18.03.2020 року до 17.03.2023 року.
		За результатами голосування («за» - одноголосно) ухвалено призначити на посаду голови Троїцького районного суду Луганської області суддю ОСОБА_1 зі строком повноважень 18.03.2020 року до 17.03.2023 року. Вищезазначені результати голосування оформлені рішенням № 3 зборів суддів Троїцького районного суду від 18.03.2020 «Про обрання голови Троїцького районного суду Луганської області».
		Приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у бажанні обійняти адміністративну посаду голови суду, що надасть можливість ОСОБА_1 отримувати додаткові грошові кошти у вигляді щомісячної доплати в розмірі 10 % посадового окладу судді, а також приймати управлінські рішення з питань внутрішньої діяльності Троїцького районного суду Луганської області.
		Тобто, суддя Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 , усвідомлюючи існування приватного інтересу в результатах голосування за власну кандидатуру на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 та ч. 1 ст. 35 Закону не повідомив Раду суддів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що виник 18 березня 2020 року під час участі в обговоренні та голосуванні на зборах суддів Троїцького районного суду Луганської області за питання порядку денного щодо обрання голови Троїцького районного суду Луганської області, де ОСОБА_1 був висунутий єдиним кандидатом.
		Також суддя Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 , усвідомлюючи існування приватного інтересу в результатах голосування за власну кандидатуру на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 18 березня 2020 року на зборах суддів Троїцького районного суду Луганської області взяв безпосередню участь в обговоренні та голосуванні за питання порядку денного щодо обрання головою Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 , що був висунутий єдиним кандидатом. 
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні правопорушень не визнає. По ч. 1 ст. 172-7 КУпАП пояснив, що 04 листопада 2016 року Рада суддів вже розглянула питання щодо повідомлення про конфлікт інтересів та винесла рішення, згідно якого волевиявлення кожної особи  учасників зборів суддів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів. Дане рішення Ради суддів України було розіслано на адреси всіх судів, в тому числі і на Троїцький районний суд. Це рішення було доведено до їх відома і під запис вони були з ним ознайомлені. Тому він вирішив, що немає сенсу звертатись до Ради суддів України за роз`ясненням наявності конфлікту інтересів, оскільки вважав і вважає на теперішній час, що конфлікту інтересу не існує. По ч. 2 ст. 172-7 КУпАП він також не визнає вину, оскільки вважає, що відсутній конфлікт інтересів, згідно того ж Рішення Ради суддів України, тому не потребує будь-якого врегулювання. На момент проведення зборів суддів він головою суду не являвся, здійснював свої повноваження як суддя. Він тричі звертався до НАЗК, але жодної відповіді не отримав. Також він звернувся до Ради суддів України, на що отримав Рішення № 54 від 24 вересня 2020 року, згідно якого Рада суддів України уважає незмінною позицію, висловлену Радою суддів України в рішенні від 04 листопада 2016 року № 77, що волевиявлення кожної особи  учасника зборів суддів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це. Зазначає, що вибори голови суду відбулися 18 березня 2020 року, а в 20-х числах березня місяця 2020 року вже до НАЗК поскаржився місцевий скаржник, який не згоден з його процесуальними рішеннями як слідчого судді. Тобто НАЗК вже наприкінці березня 2020 року знало про те, що відбулися збори суддів, а протокол про адміністративне правопорушення складений лише в жовтня 2020 року. Також зауважує, що на той момент в Троїцькому районному суді Луганської області працювало лише двоє суддів: він та суддя Певна О.С. Суддя ОСОБА_2 на той момент не бажала і не бажає наразі бути головою суду, а він  є старшим за віком суддею, то автоматично він і так би виконував обов`язки голови суду. Також зазначає, що у нього не було приватного інтересу у вигляді надбавки за адміністративну посаду. Провадження по справі просить закрити.
		Прокурор Барабаш Ю.М. в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 з урахуванням висновків, викладених у рішенні Ради суддів України № 77 від 04.11.2016 року просив закрити провадження відносно нього у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення. Надав свої письмові висновки до матеріалів справи.
		Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАПпідлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного корупційного правопорушення з наступних підстав.
		Відповідно до диспозиції норми ч. 1ст. 172-7 КУпАП, відповідальність несуть особи у випадку неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до диспозиції норми ч. 2ст. 172-7 КУпАП, відповідальність несуть особи у випадку вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 
		Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 30/221 від 16.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи існування приватного інтересу в результатах голосування за власну кандидатуру на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 та ч. 1 ст. 35 Закону не повідомив Раду суддів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що виник 18 березня 2020 року під час участі в обговоренні та голосуванні на зборах суддів Троїцького районного суду Луганської області за питання порядку денного щодо обрання голови Троїцького районного суду Луганської області, де ОСОБА_1 був висунутий єдиним кандидатом.
		Також, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 30/222 від 16.10.2020 року вбачається, що суддя Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 , усвідомлюючи існування приватного інтересу в результатах голосування за власну кандидатуру на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 та Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 18 березня 2020 року на зборах суддів Троїцького районного суду Луганської області взяв безпосередньо участь в обговоренні та голосуванні за питання порядку денного щодо обрання головою Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 , що був висунутий єдиним кандидатом. 
		Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Троїцького районного суду Луганської області.
		Відповідно до пп. "ґ" п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"професійні судді є суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону.
		За змістом положень ч. 1ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції"особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно дост. 35 Закону України "Про запобігання корупції"Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Як встановлено в ч. 10ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" У разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов`язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.
		З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2020 року о 14.00 год за адресою: Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вул.. 1-го Травня, 5А, зал судових засідань № 2 були проведені збори суддів Троїцького районного суду Луганської області.
		Порядок обрання суддів на адміністративні посади врегульованийЗаконом України "Про судоустрій і статус суддів".
		Вст. 20 вказаного Законувстановлено, що адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника (заступників) голови суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом. 
		Обрання судді ОСОБА_1 на посаду голови Троїцького районного суду Луганської області відбулось з додержанням вимог вищенаведеної норми.
		До судового складу Троїцького районного суду Луганської області на момент проведення зборів суддів входило двоє суддів: ОСОБА_1 та Певна О.С., які повідомлялись про проведення зборів суддів 18.03.2020 року та порядок денний.
		18.03.2020 року в Троїцькому районному суді Луганської області відбулись збори суддів, перебіг яких відображений в протоколі № 1.
		Згідно з протоколом зборів суддів Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року № 4 на зазначених зборах були присутні (зареєстровані) 2 (двоє) суддів Троїцького районного суду Луганської області: головуючий суддя Певна О.С. та секретар суддя ОСОБА_1 .
		Першим питанням порядку денного збору суддів Троїцького районного суду Луганської області 18 березня 2020 року визначено вибори голови Троїцького районного суду Луганської області.
		Головуючий  суддя ОСОБА_2 повідомила про необхідність затвердження списку кандидатів з обрання на адміністративну посаду, запропонувала кандидатуру ОСОБА_1 та запитала ОСОБА_1 на висування його кандидатури на адміністративну посаду голови суду, який надав таку згоду.
		За результатами голосування за затвердження списку кандидатів з обрання на адміністративну посаду («за  одноголосно») ухвалено «внести в список кандидатів на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області суддю ОСОБА_1 ».
		Надалі головуючий  суддя ОСОБА_2 запропонувала затвердити список кандидатів на адміністративну посаду голови суду з числа судді ОСОБА_1 , який за результатами голосування («за  одноголосно») ухвалено.
		Обрання на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду відбувалося шляхом таємного голосування.
		Після таємного голосування секретар зборів суддів суддя ОСОБА_1 встановив загальну кількість бюлетенів, що знаходилися в скриньці для голосування і підрахував кількість голосів, після чого склав і підписав протокол № 1 засідання лічильної комісії з виборів голови Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року. 
		Згідно з протоколом № 1 засідання лічильної комісії про результати таємного голосування (повторного таємного голосування) з обрання на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області (далі Протокол № 1) від 18 березня 2020 року, усього було виготовлено та отримано суддями Троїцького районного суду Луганської області 2 бюлетені для таємного голосування, тобто загальна кількість дійсних бюлетенів  2. Внесений в бюлетень єдиний кандидат ОСОБА_1 отримав 2 голоси.
		Головуючий суддя ОСОБА_2 запропонувала затвердити результати голосування, яким на посаду голови Троїцького районного суду Луганської області одноголосно вибрано суддю ОСОБА_1 . Визначити строк виконання повноважень голови Троїцького районного суду Луганської області з 18.03.2020 року до 17.03.2023 року.
		За результатами голосування («за» - одноголосно) ухвалено призначити на посаду голови Троїцького районного суду Луганської області суддю ОСОБА_1 зі строком повноважень 18.03.2020 року до 17.03.2023 року. Вищезазначені результати голосування оформлені рішенням № 3 зборів суддів Троїцького районного суду від 18.03.2020 «Про обрання голови Троїцького районного суду Луганської області».
		Вст. 1 Закону України "Про запобігання корупції"визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у вищезгаданій статті, з урахуванням висновку науково  правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи..., що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Таким чином для встановлення факту наявності прийняття рішення, вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів необхідна наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішень; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. 
		ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за те, що він усвідомлюючи існування приватного інтересу в результатах голосування за власну кандидатуру на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області проголосував на зборах суддів за власну кандидатуру, маючи бажання отримувати доплату 10% посадового окладу.
		Збори суддів місцевого суду є організаційною формою суддівського врядування.
		Відповідно дост. 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
		За змістом положень ч.ч. 4, 5ст. 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадських об`єднань, журналісти, інші особи. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 вищезгаданого Закону - голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду.
		В ч. 11 ст. 128 цього ж Закону визначено, що Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах.
		Виходячи з положеньст. 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"збори суддів Троїцького районного суду Луганської області за умови присутності 2 суддів були правомочними. Усі присутні на зборах судді наділені правом брати участь у прийнятті рішень, визначених в ч. 5 ст. 128 Закону. При цьому, жодних обмежень щодо участі у голосуванні з питання обрання на адміністративні посади осіб, що є кандидатами на ці посади, чинним законодавством не визначено.
		ОСОБА_1 , при обранні себе на адміністративну посаду голови Троїцького районного суду Луганської області реалізував своє право, передбачене ст. 38 Конституції України  «вільно обирати та бути обраним». А також здійснював свої повноваження, визначені ст. 20 Закону № 1402 щодо забезпечення ефективного та належного адміністрування суду.
		Слід також зазначити, що голосування ОСОБА_1 за себе само по собі не може створювати безпосередній причинно  наслідковий зв`язок між його діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом, тобто зборами суддів.
		При цьому, кожен суддя наділений правом брати участь у суддівському самоврядуванні і це право не може бути ніким обмежено ні в цілому, ні в окремих його проявах, зокрема, щодо участі в голосуванні під час обрання суддів на адміністративні посади
		Досліджені в судовому засіданні докази про обставини проведення зборів суддів свідчать про те, що збори суддів Троїцького районного суду Луганської області 18 березня 2020 року з питання обрання голови суду проведені з додержанням вимог ст. 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішення приймалось шляхом таємного голосування.
		Окрім того, Рада суддів України, яка відповідно до п. 6 ч. 8 ст. 133 Закону № 1402 здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, у рішенні від 04 листопада 2016 року № 77 констатувала, що волевиявлення кожної особи  учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів та підставою для притягнення до відповідальності за волевиявлення особи під час таємного голосування. 
		Як зазначив ОСОБА_1 в судовому засіданні, вказане рішення Ради суддів України було направлено на адреси судів України, в тому числі і до Троїцького районного суду Луганської області, він був обізнаний про існування такого рішення Ради суддів України, тому не вважав і не вважає на теперішній час те, що він мав необхідність повідомити Раду суддів України про конфлікт інтересів, оскільки відсутність такого конфлікту встановлення вищезгаданим рішенням Ради суддів України.
		Вказане рішення Ради суддів України неодноразово публікувалось в ЗМІ та в мережі інтернет.
		Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 19 серпня 2020 року звернувся до Ради суддів України щодо можливого порушення його діями вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції під час обрання головою суду.
		На вказане рішення Радою суддів України було ухвалено рішення № 54 від 24 вересня 2020 року, яким звернуто увагу суддів та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції), що згідно з рішенням Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 75 єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України; Національному агенту з питань запобігання корупції утримуватись в питаннях щодо роз`яснення конфлікту інтересів у суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників, оскільки врегулювання конфлікту інтересів в їх діяльності визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і відноситься до компетенції Ради суддів України; уважати незмінною позицію, висловлену Радою суддів України в рішенні від 04 листопада 2016 року № 77, що волевиявлення кожної особи  учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це; у зв`язку з цим визнати, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 під час голосування на зборах суддів за самого себе при обранні голови суду конфлікт інтересів відсутній.
		Копію вказаного рішення направлено керівникам спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції для відома та використання в роботі, про що зазначено в самому рішенні.
		Також, в судовому засіданні прокурор просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. 
		Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що рішення про обрання голови Троїцького районного суду Луганської області приймалось шляхом таємного голосування, відповідно, жодних об`єктивних підстав вважати, що волевиявлення ОСОБА_1 в будь-який спосіб вплинуло чи могло вплинути на результати прийнятого рішення, немає, суд вважає необґрунтованими висновки, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення про те, що голос ОСОБА_1 обумовлений його приватним інтересом, що полягав у бажанні зайняти адміністративну посаду та одержувати за це доплату в розмірі 10% від посадового окладу, мав для виборів вирішальне значення, і вказана суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями вплинула на об`єктивність та неупередженість прийнятих рішень, вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, які за своєю суттю є припущеннями та не підтверджуються жодними об`єктивними та достовірними доказами.
		Також суд бере до уваги той факт, що з рішенням Ради суддів України № 77 від 04 листопада 2016 року суддя ОСОБА_1 був ознайомлений, йому було відомо про зміст вказаного рішення, а саме про те, що волевиявлення кожної особи  учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів, тому не повідомляв Раду суддів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а тому і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КУпАП є необґрунтованим. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обставини правопорушення, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення № 30/221 та № 30/222 від 16.10.2020 року відносно ОСОБА_1 , не містять даних про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2ст. 172-7 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
		Керуючись ч. 1, 2 ст.172-7,221, 247, 283, 284 КУпАП, суд -
		 
		постановив:
		 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення об`єднаній в одне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 2ст. 172-7 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з дня проголошення.
		Повний текст постанови складено 23 грудня 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя Ю.В. Крива

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...