Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 690/232/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 24.03.2021
Результат оскарження 24.03.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2020 року справа № 690/232/17
		11 годин 45 хвилин м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді  Трофімової Л.В., за участі секретаря  Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 690/232/17
		за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1  особисто]
		до Ватутінської міської ради Черкаської області (вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33088050) [представник відповідача  не прибув], міського голови міста Ватутіне Черкаської області Лисюка Олександра Борисовича (вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250) [відповідач  не прибув]
		третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) [третя особа  не прибула]
		про визнання дій протиправними і скасування рішення, прийняв рішення.
		 
		11.09.2020 з Верховного Суду до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа на новий розгляд за позовом ОСОБА_1 до Ватутінської міської ради Черкаської області, міського голови міста Ватутіне Черкаської області Лисюка Олександра Борисовича, у якому позивач просив:
		визнати неправомірними дії Ватутінської міської ради Черкаської області щодо затвердження її рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» і прийняття на службу до Ватутінської міської ради ОСОБА_2 ;
		скасувати рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови»;
		визнати протиправною бездіяльність Міського голови в частині включення до порядку денного сесії Ватутінської міської ради від 29.06.2017 рішення від 29.06.2017 №34-3/VII.
		Постановою Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 690/232/17 касаційні скарги Ватутінської міської ради Черкаської області та ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 і постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 10.10.2017. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції  Черкаського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою від 11.09.2020 відкрито провадження у справі, залучено третю особу ОСОБА_2 , призначено підготовче засідання на 29.09.2020. Ухвалою від 29.09.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.10.2020, 10.11.2020, 17.11.2020, 02.12.2020, 08.12.2020, 10.12.2020. Ухвалою від 10.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, позивачем уточнено вимоги, справу призначено до розгляду по суті на 18.12.2020.
		Відповідно до заяви від 09.12.2020 про уточнення позовних вимог позивач просить:
		визнати неправомірними дії Ватутінської міської ради Черкаської області під час прийняття (у частині затвердження) рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» і прийняття на службу до Ватутінської міської ради ОСОБА_2 ;
		скасувати рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови»;
		визнати неправомірними дії міського голови під час розгляду проєкту рішення Ватутінської міської ради «Про затвердження на посаду заступника міського голови» на сесії міської ради;
		стягнути витрати із сплати судового збору з відповідачів на користь позивача.
		В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що бездіяльність міського голови м. Ватутіне є протиправною, а рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» протиправним, позаяк прийняте всупереч закону, поза межами повноважень та у спосіб, не встановлений чинним законодавством. Позивач зазначає, що відповідно до частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі  Закон №280/97) рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках  не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, що передбачається внести на розгляд ради. Повідомлення про скликання та проведення пленарного засідання 34-ої сесії Ватутінської міської ради Черкаської області VII скликання було опубліковано в місцевій газеті «Місто робітниче» від 16.06.2017, оприлюдненим проєктом не окреслено питання про включення до порядку денного «Про призначення на посаду заступника міського голови». 29.06.2017 після відкриття повноважної 34-ої сесії Ватутінської міської ради VII скликання (присутні 18 депутатів з 26), міський голова Лисюк О.Б. (на час спірних правовідносин) на початку засідання запропонував внести до порядку денного додатково чотири проєкти рішень міської ради, у тому числі проєкт «Про затвердження на посаду заступника міського голови». Внесена міським головою кандидатура заступника міського голови ОСОБА_2 до включення цього питання в порядок денний сесії не обговорювалась у постійних комісіях, депутатських фракціях та групах, а також депутати чи профільні комісії не готували щодо конкретної кандидатури мотивовані висновки (пропозиції), не оприлюднювали їх на офіційному web-сайті міської ради, чим було порушено вимоги статтей 33, 36, 37, 71 Регламенту та статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування». Позивачем зазначено, що відповідно до частини 11 статті 59 №280/97 акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі  Закон №2939). Проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються у порядку, передбаченому Законом №2939, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, що, зокрема забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману. Позивачем зазначено, що не оприлюднення проєкту оскаржуваного рішення позбавило позивача права опрацювати проєкт та надати висновки та пропозиції щодо запропонованої кандидатури ОСОБА_2 , здійснити повноваження депутата щодо представництва інтересів громади, позбавило права бути обраним. Позивач зазначає, що право на судовий захист виникає не лише у осіб, права яких порушено, але і у осіб, у яких порушено інтерес. У відповіді на відзив позивачем, зокрема зазначено, що відзив не належить брати до уваги, позаяк підписаний особою, яка не має права на представництво інтересів відповідача  міської ради, позаяк не є адвокатом. Порушення встановлених вимог, зокрема з обмеженням інших осіб на реалізацію свого виборчого права, не оприлюдненням інформації, що має певний інтерес (щодо проєкту рішення) та обмеженням свободи думки і слова, що містять реальний (а не беззмістовний) інтерес позивача (як члена громади) та які суперечать Конституції, законам, суспільним інтересам, справедливості та загальноправовим засадам, зачіпають інтереси позивача, тому належать захисту (а.с.209-216 т.2). Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та усних/письмових поясненнях, зазначив, що протиправними діями міського голови позивача було обмежено у праві бути призначеним на вакантну посаду заступника міського голови. 
		28.09.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов відзив від 24.09.2020 (а.с.42-45 т.2), підписаний представником за довіреністю відповідача  міської ради Кругляк В.О., а 27.11.2020  заперечення на відповідь на відзив від 16.11.2020 (а.с.111-126 т.2). 27.11.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Міського голови м. Ватутіне Заборовця О. (новообраний голова) відповідно до якого Ватутінська міська рада позовні вимоги не визнає та просить розглянути справу без участі її представника та з урахуванням позиції, зазначеної у відзиві на позов від 24.09.2020 та у запереченні на відповідь на відзив від 25.11.2020 (а.с.178 т.2). У відзиві зазначалось, що оскаржуване рішення від 29.06.2017 №34-3/VII є актом індивідуальної дії та не належить обов`язковому оприлюдненню. Проєкт оскаржуваного рішення був погоджений начальником відділу юридичного та правового забезпечення ОСОБА_3 . У положенні про постійні комісії Ватутінської міської ради до питань жодної із постійних комісій не передбачено/ не записано окремим пунктом розгляд кадрових питань, що належать до повноважень голови міськради і сесії ради. Оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законами України. Оскаржуване рішення не стосується особистих прав/інтересів позивача та не може вплинути на його приватні права та інтереси. Пункт «д» Регламенту передбачає можливість включення до порядку денного додаткових питань, за умови набрання 1/3 голосів від загального складу ради, що було дотримано/здійснено згідно протоколу 34 сесії VII скликання. Під час прийняття рішення від 29.06.2017 №34-3/VII позивач був присутній, мав змогу реалізувати представницький мандат і проголосувати проти. Розгляд справи відповідач просив здійснити за відсутності відповідача/представника відповідача (а.с.106, 194, 198, т.2).
		Відповідач ОСОБА_4 05.10.2020 направив клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.72 т.1).
		Третя особа 09.10.2020 подала пояснення, у яких просила відмовити у задоволенні позову, позаяк оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, стосується її прав та інтересів, не впливає на права та обов`язки позивача і не порушує його приватних інтересів. Розгляд справи третя особа просила здійснити за її відсутності (а.с.80 т.2).
		Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем, третьою особою доводи, аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно з огляду на правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
		Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба  діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Закон №2939 визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		У первинному позові від 10.07.2017 1441/17 вх.11.07.2017 Ватутінського міського суду (а.с.2 т.1), у позові від 09.12.2020 вх.34275/20 10.12.2020 (а.с.210 т.2) позивач обґрунтовував порушення частини 3 статті 15 Закону №2939 (у редакції чинній на час спірних правовідносин): проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону №2939 щодо обов`язків з оприлюднення інформації розпорядниками визначено (у редакції чинній на час спірних правовідносин): нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проєкти рішень, що належать обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
		Згідно з частиною 15 статті 46 Закону №280/97-ВР порядок скликання чергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Рішенням Ватутінської міської ради Черкаської області від 22.12.2015 №3-6/VII (з доповненнями та змінами) було затверджено «Регламент роботи Ватутінської міської ради VII скликання» (далі  Регламент), відповідно до статті 71 якого передбачено, що виключно міський голова вносить на розгляд ради кандидатуру заступника міського голови, яка обговорюється у постійних комісіях, депутатських фракціях та групах, які готують щодо кандидатури мотивовані висновки і за потреби роблять доповіді на пленарних засіданнях. Кандидати на посади заступників міського голови обов`язково виступають на пленарному засіданні, відповідають на запитання і обговорюються на пленарному засіданні. В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови можуть брати участь тільки депутати. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. Згідно з частинами 3, 4 статті 33 Регламенту пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами регламенту. Пропозиції з порядку денного можуть офіційно вноситься міським головою не пізніше, ніж за п`ять днів до сесії. Статтями 36, 37 Регламенту встановлено, що проекти рішень повинні бути оформлені відповідно до вимог цього Регламенту, Положення про постійні комісії міської ради, Інструкції з ведення діловодства в органах самоврядування, згідно з «листом погодження» який додається до проектів рішень, в якому вказується назва, за чиєю пропозицією він вноситься на розгляд сесії, якій відділ його готує. До оригіналу проекту рішення додаються відповідні документи, пояснювальні записки, довідкові матеріали, акти та висновки. За десять днів до початку роботи сесії міської ради проекти рішень погоджуються із заступником міського голови, до відання якого віднесені дані питання, юристом міськвиконкому та секретарем міської ради, який фіксує дату надходження документів. Не пізніше, ніж п`ять днів до початку роботи сесії проекти рішень подаються в постійні комісії, які візують їх і фіксують свої зауваження та пропозиції у «листі погодження». Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради підлягають обов`язковому розгляду профільними постійними комісіями і не розглядаються на пленарних засіданнях сесій міської ради без їх висновку та пропозицій, наданих у письмовій формі та оприлюднення на офіційному web-сайті міської ради. Попередній розгляд питань до проекту порядку денного (після розгляду його у постійній комісії відповідного профілю) проводиться за участю голів фракцій (заступників, секретарів або інших представників фракцій), голів постійних комісій (заступників, секретарів або інших представників постійних комісій) та депутатів (за бажанням) не пізніше як за сім календарних днів. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу міського голови за погодженням не менше двох третин депутатів від складу ради, засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого головою питання може бути проведене під час пленарного засідання. Згідно із статтею 47 Закону №280/97 постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. 
		Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97 міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону №280/97). Згідно з частиною 1 статті 46 Закону №280/97-ВР міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (частини 15 статті 46 Закону №280/97).
		Статтею 59 Закону №280/97 передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1); рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 2); проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч. 11).
		Судом встановлено, що рішенням Ватутінської міської ради Черкаської області від 22.12.2015 №3-6/VII (з доповненнями та змінами) було затверджено «Регламент роботи Ватутінської міської ради VII скликання» (далі  Регламент) (а.с.17-28 т.1).
		Рішенням Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.12.2016 №25-11/VII «Про структуру та штатну чисельність апарату та виконавчого комітету Ватутінської міської ради» було затверджено склад апарату виконавчого комітету з 01.01.2017, до складу якої за посадою входить заступник міського голови (а.с.81-83 т.1). Відповідно до структури та штатної чисельності апарату Ватутінської міської ради до штату Ватутінської міської ради входить відділ юридичного та правового забезпечення: начальник відділу; головний спеціаліст, юрист; головний спеціаліст, юрист з питань роботи ради (а.с.82 т.1  зворотній бік). Згідно з пунктом 2.12 положення про відділ юридичного та правового забезпечення виконавчого комітету Ватутінської міської ради, затвердженого рішенням від 30.03.2017 №30-9/VІІ відділ представляє інтереси Ватутінської міської ради та її виконавчого комітету в судах (а.с.180 т.2  зворотній бік). 
		Надаючи оцінку твердження позивача про повноваження представника і участь адвоката, варто зазначити про таке.
		Згідно із статтею 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
		Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи) або через представника.
		Статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені : довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності). Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
		Справа відкрита Ватутінським судом 13.07.2017 (а.с.32) за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15.12.2017 та призначено попереднє судове засідання. Згідно протоклів судового засідання участь брали: представники відповідачів Логінов О.В., Стеценко Т.В., відповідач Лисюк О.Б. (а.с.89, 121, 142).
		Представництво в суді у справах, провадження у яких розпочато до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», тобто до 30.09.2016. 
		29.12.2019 набрав чинності Закон № 390-IX відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти останніх у суді.
		Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності). В ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд), залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, що дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). В ухвалі від 21.02.2020 у справі №924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.
		Судом встановлено, що повноваження представника відповідача підтверджено Положенням про відділ юридичного та правового забезпечення (а.с.179-181 т.2), розпорядженням від 13.11.2019 про призначення ОСОБА_5 на посаду начальника відділу юридичного та правового забезпечення (а.с.182 т.2), посадовою інструкцією №35 (а.с.183-184 т.2).
		Надаючи оцінку доказам у справі щодо вимоги «визнати неправомірними дії Ватутінської міської ради Черкаської області під час прийняття (у частині затвердження) рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» і прийняття на службу до Ватутінської міської ради ОСОБА_2 », суд зазначає про таке.
		У газеті «Місто робітниче» від 16.06.2017 розміщено оголошення про планування проведення 29.06.2017 о 10.00 год у сесійній залі міської ради засідання 34-ої сесії Ватутінської міської ради VII скликання із запланованим переліком порядку денного, в якому не зазначено питання про включення до порядку денного «Про призначення на посаду заступника міського голови» (а.с.9 т.1).
		29.06.2017 після відкриття повноважної 34-ої сесії Ватутінської міської ради VII скликання (присутні 18 депутатів з 26), міський голова Лисюк О.Б., на початку засідання запропонував внести до порядку денного додатково чотири проєкти рішень міської ради, у тому числі «Про затвердження на посаду заступника міського голови». Голосували «за» пропозицію  14; «проти»  1; «утримались»  3 (а.с.10 т.1). 
		Відповідно до «листа погодження» від 29.06.2017 проєкт рішення Ватутінської міської ради з питання «Про затвердження на посаду заступника міського голови» було узгоджено з начальником відділу юридичного та правового забезпечення Логіновим О.В. та підписано міським головою ОСОБА_4 (а.с.44 т.1, а.с.46 т.2).
		29.06.2017 прийнято рішення Ватутінської міської ради № 34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови», яким на посаду заступника міського голови затверджено Дудник Т.І. (а.с.47 т.2).
		Позивач, визначивши відповідачами Ватутінську міську раду та міського голову м. Ватутіне ОСОБА_4 (а.с.2 т.1 позовна заява від 11.07.2017 вх №1441/17) в уточненій позовній заяві від 10.12.2020 вх №34275/20 (а.с.209 т.2) зазначає про перешкоди у доступі до публічної інформації та реалізації пасивного виборчого права позивача через неоприлюднення проєкта рішення Ватутінської міської ради від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» з метою стати заступником голови міськради (обрано у той час третю особу ОСОБА_2 ).
		У обґрунтуванні заяви про уточнення вимог, викладених в адміністративному позові зазначено, що неоприлюднення проєкту оскаржуваного рішення порушило право позивача бути обраним на посаду. Позивачем зазначено: «мої свободи були звужені» із зазначенням про втручання у свободу думки і слова без надання доказів на підтвердження протиправності такого втручання.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.
		Відповідно до статті 2 Закону України №93-IV від 11.07.2002 «Про статус депутатів місцевих рад» (далі  Закон №93) депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини  виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади у судах. Позивачем у обґрунтуванні позову не зазначено доводів і не надано у справі доказів звернення до компетентних органів для здійснення перевірки законності прийняття рішень стосовно себе та/або щодо неналежного їх реагування.
		Виборче право означає можливість кожного громадянина України вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах свободи вираження поглядів і обміну думками та інформацією, вільного формування власного ставлення до участі у виборах, а обов`язковою складовою цього права є, зокрема, право на повагу до волевиявлення людини, її демократичного вибору та результатів виборів (абзац перший підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини дев`ятої статті 61, частини третьої статті 105 Закону України «Про вибори народних депутатів України», пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі» (справа про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку політичної партії) від 21.12.2017 №3-р/2017). Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 38 Конституції України, за яким громадяни мають право «вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» у контексті положень частини другої статті 78 Конституції України треба розуміти так, що громадянину України надано право вільно бути обраним до будь-якого органу державної влади, зокрема до Верховної Ради України, до органу місцевого самоврядування  сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, а також бути обраним сільським, селищним, міським головою, але реалізувати набутий представницький мандат громадянин може тільки в одному з цих органів чи на посаді сільського, селищного, міського голови (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України і виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 38, 78 Конституції України, статей 1, 10, 12, частини другої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) від 06.07.1999 №7-рп/1999.
		Позивач був обраний до міської ради, тобто пасивне виборче право позивача під час виборчого процесу було реалізоване (https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/ pvm058 1pid112=30pid102=7775pf7691=7775pt001f01=100rej=0pt00_t001f01=100.html).
		Правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені Конституцією України, Законом №280-97 та Законом №93-IV відповідно до яких депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних із його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. Сесія місцевої ради є певним періодом, протягом якого працює місцева рада; пленарні засідання є однією з форм роботи місцевої ради, які проводяться відповідно до встановленої процедури і протягом роботи сесії. 
		Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на свій вибір.
		У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 ЄКПЛ (Lingens проти Австрії, №9815/82, від 08.07.1986). Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є відповідно до Конституції України частиною українського національного законодавства.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 №9 встановлено, що оскільки Конституція України, як зазначено в ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди під час розгляду конкретних справ має оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
		Свобода слова являє собою одну з головних опор демократичного суспільства і є основоположною умовою, яка слугує його прогресу і самореалізації кожного індивіда. Позивачем не надано доводів щодо обмеження його свободи слова, зокрема щодо форми, часу, підстав, місця, суб`єкта застосування будь-якого обмеження слова (публічного виступу, заклику) чи права позивача щодо вираження поглядів та/або права на свободу висловлювань у контексті сформульованих позовних вимог та обґрунтування позову. Термін «висловлювання» охоплює не лише виявлення поглядів за допомогою слів, а поширюється також на малюнки, зображення, дії, вчинені з наміром висловити позицію чи подати інформацію. Так само і засоби виявлення поглядів не обмежуються мовленням. Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, що можна підтвердити:вона включає також погляди, критику, припущення.
		Європейський суд з прав людини бере до уваги ту обставину, коли предметом розгляду стає право на свободу слова публічних, «обов`язки і відповідальність», про які йдеться в пункті 2 статті 10 ЄКПЛ набувають особливого значення, що виправдовує надану національним владам певну свободу уяви в оцінці того, наскільки відповідає оскаржуване втручання вказаній вище меті. Демократична держава може вимагати від своїх державних службовців лояльності до конституційних принципів. 
		Свобода «одержувати інформацію» не передбачає права доступу до конфіденційної інформації, стаття 10 ЄКПЛ зобов`язує державу не обмежувати доступ до вже наявної інформації (Leander проти Швеції, Серія А, №116 (1997), № 74). ЄСПЛ зазначив, що «рівень захищеності для інформації комерційного характеру має бути нижчим, ніж у випадку, коли висловлюються «політичні» ідеї в найширшому розумінні, за якими стоять цінності, що з точки зору ЄКПЛ складають саме суть ідеї свободи висловлювання (Х та Церква Сайєнтології проти Швеції, рішення від 05.05.1979 №7805/77).
		У позові про неправомірні дії під час ухвалення спірного рішення не йдеться про обмеження висловлювань позивача та/або про втручання у його свободу слова з боку відповідачів під час затвердження кандидатури ОСОБА_2 на посаду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №369/10789/14-ц (ЄДРСР 92747345) зазначено, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Оцінюючи твердження позивача про порушення його «пасивного» виборчого права, суд зазначає про таке.
		Згідно із статтею 7 Виборчого кодексу України від 19.12.2019 №396-IX (далі - Кодекс №396) вибори в Україні є загальними. Право голосу мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади. Статтею 6 Кодексу №396 передбачено, що виборчі права громадян України  це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. 
		Позивачем у справі не наведено зрозумілих доводів, що би свідчили про порушення спірним рішенням особисто його прав та охоронюваних законом інтересів під час здійснення відповідачем виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням місцевих виборів, та не зазначено під час якого саме виборчого процесу чи поза межами яких саме виборів. Позивачем не доведено порушення особистого виборчого права або охоронюваного законом інтересу щодо участі у виборчому процесі і не зазначено про яку виборчу систему йдеться. 
		Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення ЄСПЛ у справі Olsson проти Швеції від 24.03.1988, №10465/83).
		Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, крім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені Кодексом адміністративного судочинства України критерії. 
		Захисту в адміністративному судочинстві належить законний інтерес, що має, зокрема такі ознаки: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним оскільки благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним; особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та у чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі позивачу (на це вказує слово «її»); суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.
		Виходячи з положень пункту 8 частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право звернутися до суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або інтереси.
		Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або порушується (щодо протиправних діянь, що тривають); або створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, що тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або мають місце інші ущемлення законних інтересів. З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач має навести доводи і міркування, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень, тобто здатний довести, що оскаржуване рішення «зачіпає його безпосередньо».
		Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу, зокрема є: незаконність інтересу  його суперечність Конституції, законам України, принципам права; неправовий характер вимог  вимоги не породжують правових наслідків для позивача, оскільки це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України; встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу; коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить; позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб  держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.
		Верховний Суд застосовував критерії, що дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2020 у справі №9901/216/19 ЄДРСР 88265085, постанова Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 ЄДРСР 80167902).
		В ухвалі від 02.01.2018 в адміністративній справі № 9901/22/17 Верховним Судом зазначено, що відсутність у позивача прав та/або обов`язків у зв`язку з прийняттям оскарженого рішення не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Для виникнення у особи права на судовий захист, рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень повинні бути порушені саме її права. Якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень для особи не породжуються правові наслідки, право на судовий захист для неї не виникає.
		Суд зазначає, що охоронюваний законом інтерес  прагнення особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Порушення охоронюваного законом інтересу, що дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/489/17 (ЄДРСР 74777516), від 12.06.2018 у справі №800/587/17 (ЄДРСР 74777504).
		Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Надаючи оцінку діям Ватутінської міської ради Черкаської області під час прийняття рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» у частині затвердження, судом враховано наявність кворуму та дотримання процедури голосування / фіксації розподілу голосів депутатів міської ради.
		У протоколі чергової 34-ої сесії VII від 29.06.2017 зазначено, що всього обрано депутатів  26, присутні на сесії  18, порядок денний становить 25 питань. Пунктом 4 протоколу зазначено, що ОСОБА_4 поставлено питання про затвердження на посаду заступника міського голови. У обговоренні питання брали участь депутати міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 . Ватутінська міська рада колегіально вирішувала питання про затвердження ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови за результатами голосування: «за»  14, «проти»  0, «утримались»  5 (а.с.11 т.1).
		Твердження позивача щодо права «бути обраним» на посаду заступника міського голови не підтверджується характером правового регулювання спірних правовідносин і матеріалами справи, позаяк відповідно до пункту 5 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР заступник міського голови не «обирається» ( позивач стверджує, що своєї кандидатури не подав, бо не знав), а затверджується у відповідь на пропозицію міського голови (позивач брав участь в обговоренні запропонованої міським головою ОСОБА_4 кандидатури ОСОБА_2 на посаду заступника міського голови на пленарному засіданні).
		У постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №640/21594/18 (ЄДРСР 91353822), від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18 (ЄДРСР 82759443) зазначено: порушення процедури не повинно породжувати правових наслідків, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури вчинення певної дії необхідно розуміти не як вимоги до самої дії, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх вчинення. Дефектні процедури, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект робить дії неправомірною. Фундаментальне порушення  це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, що мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а у певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, ВС вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
		Оцінюючи твердження позивача, що не оприлюднення проєкта рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» позбавило позивача права бути обраним на посаду заступника міського голови, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права самостійно висунути свою кандидатуру на посаду заступника міського голови.
		Відповідно до частини 3 статті 12 Закону №280/97-ВР міський голова очолює виконавчий комітет міської ради, головує на її засіданнях. Згідно з частиною 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (частина 5 статті 42 Закону №280/97-ВР).
		Згідно з частиною 11 статті 46 Закону №280/97-ВР сесію міської ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради. Відповідно до частини 3 статті 51 Закону №280/97-ВР виконавчий комітет міської ради утворюється у складі міського голови, заступника міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. 
		Відповідно до структури та штатної чисельності апарату та виконавчого комітету Ватутінської міської ради, затвердженої рішенням від 29.12.2016 №25-11/VII, посада заступника міського голови входить до апарату виконавчого комітету, тому акт індивідуальної дії про затвердження на посаду заступника голови міської ради у розумінні частини 1 статті 15 Закону №2939 належить до внутрішньоорганізаційних.
		У нормативно  правових актах, що регулюють порядок затвердження на посаду заступника міського голови відсутні посилання щодо можливості самовисування на посаду заступника міського голови або внесення кандидатури заступника міського голови не міським головою.
		Відсутність порушеного права чи інтересу позивачів є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
		Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (речення перше-третє абзацу п`ятого пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03.10.1997 №4-зп/1997).
		Для проєктів рішень вимога з оприлюднення є відсилочною до інших нормативно-правових актів, якими має бути передбачене обов`язкове винесення їх на громадське обговорення («Про житлово-комунальні послуги» стосовно планів, проектів розвитку, реформування житлово-комунального господарства відповідного населеного пункту (стаття 10); «Про благоустрій населених пунктів» стосовно правил та проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою (статті 17, 18 та 40); та «Про регулювання містобудівної діяльності» (стаття 21 Закону) стосовно проєктів місцевих правил забудови та проєктів містобудівної документації: схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин; генеральних планів населених пунктів; планів зонування територій; детальних планів територій; проектів забудови територій; містобудівного обґрунтування розміщення об`єктів містобудування; «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» стосовно планів реконструкції застарілого житлового фонду (стаття 11); «Про відходи» стосовно питань, пов`язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об`єктів поводження з відходами (стаття 14); «Про захист населення від інфекційних хвороб» стосовно питань щодо розміщення та будівництва об`єктів, що можуть негативно впливати на епідемічну ситуацію, проектів регіональних і місцевих програм з питань захисту населення від інфекційних хвороб (стаття 17); «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» стосовно питань, пов`язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання (стаття 11); «Про охорону навколишнього природного середовища» стосовно матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища (стаття 9); «Про екологічну мережу України» стосовно проектів відповідних програм розвитку екологічної мережі (стаття 6); «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно проектів регуляторних актів (стаття 9), інше).
		Доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом (стаття 5 Закону №2939).
		Оприлюднення проєктів документів має на меті надати можливість провести громадське обговорення документів до моменту прийняття, що не охоплюється питання призначення і звільнення на посаду. Процедурні питання проведення громадського обговорення проєктів рішень органів місцевого самоврядування врегульовано постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», від 29.06.2011 №771 «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля».
		Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2939 інформація, передбачена частиною 1 цієї статті, належить обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №823/1871/18 (ЄДРСР 92927944), залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до Ватутінської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача  ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними та скасування рішення Ватутінської міської ради від 12.12.2017 №44-3/VІІ «Про затвердження на посаду заступника міського голови»  відмовлено повністю. У зазначеному рішенні (набрало законної сили 17.06.2019) встановлено обставину відсутності існування порушеного права позивачів у публічно-правових відносинах оскаржуваним рішенням про затвердження на посаду заступника міського голови (ЄДРСР 83102931).
		Надаючи оцінку твердженню відповідача  міської ради «у положенні про постійні комісії Ватутінської міської ради до питань жодної із постійних комісій не передбачено / не записано окремим пунктом розгляд кадрових питань, що належать до повноважень голови міськради і сесії ради» суд зазначає про таке.
		Рішенням Ватутінської міської ради від 22.12.2015 № 3-7/VII затверджено положення про постійні комісії Ватутінської міської ради (далі  Положення №3-7/VII) (а.с.63-67 т.1), у статті 2 якого визначено перелік постійних комісій ради: з питань Регламенту, депутатської діяльності і етики та розвитку місцевого самоврядування; планово-бюджетна та з питань інвестицій; з питань роботи підприємств промисловості, комунального господарства, будівництва, транспорту, зв`язку, екології та раціонального природокористування; з питань освіти, культури, охорони здоров`я, соціального забезпечення та у справах молоді і спорту; з питань правопорядку, боротьби з організованою злочинністю, торгівельного, побутового обслуговування та захисту прав споживачів. Рада може відповідно законодавства, Регламенту ради, або рішення ради, реорганізовувати або ліквідовувати постійні комісії.
		Відповідно до статті 13 Положення №3-7/VII Рішення комісії приймаються після всебічного обговорення та вивчення питання, що розглядається шляхом голосування. Рішення комісії ухвалюються у формі висновків, рекомендацій та постанов. Рішення у формі висновків приймається під час розгляду питань, віднесених до компетенції комісії, які стосуються підготовки проектів нормативних актів до розгляду радою, у тому числі щодо призначення чи обрання посадових осіб. Рекомендації ухвалюються комісіями щодо питань, які стосуються контрольної діяльності комісії, вивчення проблеми із застосуванням механізмів слухань та громадських обговорень, а також за наслідками перевірок, що проводились за ініціативою чи за участю комісії. Висновки комісії є обов`язковими до розгляду сесією ради, міським головою та виконавчими органами ради. Рекомендації комісії підлягають обов`язковому розгляду органами та посадовими особами, яким вони надсилаються, які зобов`язані дати вмотивовану відповідь щодо рекомендацій у визначений комісією термін, але не пізніше одного місяця від дня їх отримання. У формі постанов більшістю голосів членів комісії ухвалюються рішення, що стосуються внутрішньої діяльності комісії: обрання заступників та секретаря комісії, створення підкомісій, робочих та експертних груп, затвердження планів роботи комісії тощо.
		Згідно з частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Інформація про проведення пленарного засідання 34-ї сесії Ватутінської міської ради VII скликання була доведена депутатам, в тому числі і позивачу, який був присутній під час ухвалення оспорюваного рішення, що прийнято за наявності кворуму, тому підстави для скасування рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» відсутні.
		Судом не встановлено підстав для визнання неправомірними дій Ватутінської міської ради Черкаської області під час прийняття (у частині затвердження) рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» і прийняття на публічну службу до Ватутінської міської ради ОСОБА_2 відповідно до цього рішення.
		Надаючи оцінку доказам у справі щодо вимоги скасувати рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови», суд зазначає про таке.
		До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, проте обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
		Депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, позаяк обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов (постанова КАС ВС від 05.08.2020 у справі № 811/1228/18 ЄДРСР 90804451).
		Під «внутрішньоорганізаційними» актами можна розуміти всі акти, що стосуються кадрових питань, у сфері трудових відносин, інші акти, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи органу місцевого самоврядування та відповідних посадових осіб місцевого самоврядування (акти про прийняття на роботу; звільнення з роботи; переведення на іншу роботу; направлення у відрядження; направлення на навчання; встановлення надбавок, доплат, премій; надання та відкликання з відпустки; зарахування до кадрового резерву; виплату допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо) http://volynrada.gov.ua/news/rezolyutsiya-kruglogo-stolu-na-temu-pro-roz-yasnennya-okremikh-polozhen-zakonu-ukrayini-pro-dos.
		Проходження публічної служби іншою особою не свідчить про порушення прав та інтересів позивача, тому підстави для скасування рішення Ватутінської міської ради від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» відсутні.
		Судом встановлено, що згідно з розпорядженням міського голови Ватутінської міської ради від 29.11.2017 № 177/04-01 ОСОБА_2 звільнено з посади заступника міського голови у зв`язку з припиненням повноважень (а.с.82 т.2).
		Рішенням Ватутінської міської ради від 12.12.2017 №44-3/VІІ «Про затвердження на посаду заступника міського голови» ОСОБА_2 затверджено на посаду заступника міського голови (встановлено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2019 у справі №823/1871/18 та відповідно до пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказування). 
		Встановлені обставини, оцінені доводи і докази у цій справі не вказують на порушення конкретних індивідуальних прав, свобод, інтересів позивача як депутата чи фізичної особи унаслідок затвердження під час проведення пленарного засідання чергової 34-ї сесії ради VІІ скликання рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» з кадрового питання стосовно ОСОБА_2 .
		Надаючи оцінку доказам у справі щодо вимоги «визнати неправомірними дії міського голови під час розгляду проєкту рішення Ватутінської міської ради «Про затвердження на посаду заступника міського голови» на сесії міської ради», суд зазначає таке.
		Право на доступ до публічної інформації гарантується: максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності.
		Згідно частини шостої статті 46 Закону №280/97 у разі немотивованої відмови міського голови або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: міської ради  секретарем міської ради.
		Згідно статті 23 Регламенту рада проводить свою роботу сесійно; сесія  форма роботи ради як представницького органу, що складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради, що відбуваються тільки під час сесії (а.с.20 т.1).
		Ототожнювати сесію з пленарним засіданням є помилковим.
		Верховний Суд у справі №690/446/17 (ЄДРСР 86162366) зазначив: сам по собі факт внесення на розгляд сесії ради проєкту рішення не порушує і не може порушувати права, свободи чи інтереси особи, оскільки такі дії секретаря Ватутінської міської ради не спричиняють жодних правових наслідків для позивача. Бажання позивача працювати у складі комісії недостатньо, позаяк має бути прийняте відповідне рішення Ватутінської міської ради на пленарному засіданні, після обговорення, шляхом голосування більшістю депутатів від загального складу ради.
		Згідно роздруківки з інтернет джерела (а.с.29 т.1) чергове засідання міської ради 29.06.2017 пройшло за участі 18 обранців, до порядку денного попередньо включено 22 питання, за пропозицією міського голови включено ще 4. Міський голова запропонував кандидатуру ОСОБА_10 на посаду заступника міського голови.
		Повідомлення про проведення пленарного засідання чергової 34-ї сесії ради VІІ скликання розміщено у газеті «Місто робітниче» від 16.06.2017 (а.с.9).
		Згідно виписки з ЄДРПОУ з 04.12.2018 Ватутінська міська рада Черкаської області не є засновником редакції газети «Місто робітниче», що тиражується на території м. Ватутіне Черкаської області і дана газета не являється офіційним друкованим виданням, щодо висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема Ватутінської міської ради та її виконавчого комітету (справа №580/3263/19 ЄДРСР 86900170).
		Зі змісту повідомлення про скликання та проведення пленарного засідання 34-ої сесії Ватутінської міської ради Черкаської області VII сесії, що було опубліковано в місцевій газеті «Місто робітниче» від 16.06.2017 встановлено, що спірне рішення затверджено на пленарному засіданні.
		На офіційному сайті Ватутінської міської ради Черкаської області міститься рішення 34-ї сесії ради VІІ скликання від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» https://drive.google.com/file/d/0B6t6TdU3q5A NlYxQkhoOWRMblk/view (а.с.115-119 т.1)
		Згідно статті 47 Закону №280/97 постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету (частина перша); постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань (частина п`ята); за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації (частина 10).
		Частиною 5 статті 47 Закону №280/97-ВР передбачено, що постійні комісії ради попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.
		Позивач під час розгляду справи повідомив, що не входив до складу постійних комісій ради. Судом встановлено, що рішенням Ватутінської міської ради від 28.04.2016 № 10-22/VІІ внесено зміни до додатку 2 рішення Ватутінської міської ради від 12.11.2015 № 1-2/VІІ, яким затверджено персональний склад постійних комісій міської ради (а.с.100 т.1  зворотній бік). Позивач ОСОБА_1 не є членом постійних комісій. 
		Всі питання включені до проєкту порядку денного, що вносяться на розгляд ради, попередньо повинні обов`язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями, крім випадків, передбачених цим Регламентом. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії проводиться за скороченою процедурою.
		Пунктом «б» частини 3 статті 34 Регламенту встановлено, що проєкт порядку денного належить затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання, зокрема внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проєкту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту (а.с.21 т.1). 
		Заступники міського голови, керуючий справами виконавчого комітету здійснюють свої повноваження протягом строку повноважень виконавчого комітету, до складу якого їх включено. Після закінчення строку повноважень виконавчого комітету вони звільняються з посад, крім випадку обрання їх на вказані посади.
		Відповідно до пункту 5 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
		Згідно статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.
		Відповідно до частини 4 статті 40 регламенту одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день (а.с.22 т.1). Голосував проти 1 депутат (а.с.10 т.1), позивач підтвердив у судовому засіданні що голосував проти процедурного рішення про інший розпорядок роботи на день, проте більшістю голосів колегіальне рішення було прийнято.
		Частиною 5 статті 63 Регламенту встановлено, що рішення ради з будь-якого питання приймаються після його обговорення. Рішення ради може прийматись без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього (а.с.25  зворотній бік).
		Відповідно до відомостей протоколу чергової 34-ї сесії Ватутінської міської ради від 29.06.2017 щодо змісту питання по суті рішення було ухвалено 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови»: голосували «за»  14; «проти»  0; «утримались»  4 (а.с.11 т.1  зворотній бік).
		Суд не встановив, що міський голова скликав засідання чергової 34-ї сесії за відсутності підстави проведення та з порушенням строків, передбачених частиною 10 статті 46 Закону №280/97 і порядку повідомлення депутатів.
		Проєкти рішень органів місцевого самоврядування можуть мати ознаки регуляторних актів та потребувати дотримання процедур, встановлених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі  Закон №1160). Проєкт рішення органу місцевого самоврядування, що є регуляторним актом оприлюднюється разом із відповідним аналізом регуляторного впливу, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проєкту регуляторного акта. Оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
		Згідно зі статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідна рада в межах своїх повноважень ухвалює нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення міської ради у п`ятиденний строк з моменту його ухвалення може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень.
		Позивач не обґрунтував, не навів доводів та мотивів порушення міським головою права позивача на доступ до публічної інформації. З матеріалів справи встановлено запит позивача від 12.07.2017 № 014-17 отриманий 12.08.2017 Ватутінським міським центром зайнятості (а.с.119) після звернення ОСОБА_11 до Ватутінського міського суду з позовом. Листом Ватутінського міського центру зайнятості від 13.07.2017 № 01-18/859 позивача повідомлено, що виконавчим комітетом Ватутінської міської ради 30.06.2017 до центру зайнятості подано інформацію про попит на робочу силу за посадою  заступник міського голови (а.с.59 т.1).
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Відповідно до табелів обліку робочого часу (а.с.101-104 т.1) ОСОБА_2 працювала заступником міського голови Ватутінської міської ради у липні, серпні 2017 року.
		Позивачем не надано доводів щодо того якою саме комісією повинно було обговорюватись питання кандидата на посаду заступника міського голови з метою затвердження. 
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом №2939). Відповідно до статті 1 Закону №2939 публічна інформація  це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Законом №2939-VI (стаття 3) визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації. Відповідно до статті 5 Закону №2939 одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно із статтею 12 Закону №2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації  фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації  суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень, зокрема органи місцевого самоврядування, суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Законом № 2939 (частиною 1 статті 19) визначено, що запит на інформацію  це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Законом № 2939 (пункт 6 частини 1 статті 14) встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Частинами 1, 3 статті 15 Закону №2939 передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що належать обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. 
		Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод): відповідно до духу ЄКПЛ поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому варто надавати сутнісного, а не формального значення. 
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, суть (зміст, характер) правовідносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Згідно з пункту 5 частини 3 статті 50 Закону №280 секретар міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, що відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.
		Судом встановлено, що у матеріалах справи, зокрема додатках до: первинної позовної заяви від 11.07.2017 (а.с.5-30 т.1); відповіді на відзив від 17.11.2020 (а.с.127-131 т.2); уточненні вимог, викладених в адміністративному позові від 10.12.2020 (а.с.217-228 т.2) відсутній запит позивача до відповідачів про отримання публічної інформації у контексті підтвердження порушення прав позивача на доступ до публічної інформації.
		Розпорядник інформації зобов`язаний надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію. Публічний характер як самих органів-суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві. У постанові Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10 зазначено: поняття «суб`єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів місцевого самоврядування, позаяк за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння інших суб`єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VІ. У зв`язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов`язки розпорядника інформації, у тому числі обов`язки щодо обліку та оприлюднення публічної інформації (статті 14, 15 Закону №2939-VІ), тому у задоволенні вимоги про визнання неправомірними дій міського голови під час розгляду проєкту рішення Ватутінської міської ради «Про затвердження на посаду заступника міського голови» на сесії міської ради належить відмовити.
		Доводи позивача щодо порушення відповідачами вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» суд вважає необґрунтованими.
		Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. 
		Якщо деякі твердження позивача можна вважати такими, що становлять оціночні судження, а не констатацію фактів, наявності достатньо точної та достовірної фактологічної бази, пропорційної характеру заявлених позовних вимог до кожного із відповідачів встановлено судом не було.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		Суд зазначає, що включення до порядку денного пленарного засідання міської ради питання для розгляду та ухвалення шляхом обговорення і голосування рішення від 29.06.2017 №34-3/VII колегіальним суб`єктом не є тотожними процедурами. Формулюючи вимогу про визнання неправомірними дій міського голови під час розгляду проєкту рішення Ватутінської міської ради «Про затвердження на посаду заступника міського голови» на сесії міської ради, позивачем не зазначено про яку сесію чи пленарне засідання якої сесії йдеться.
		Оцінюючи дії відповідачів за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо прийняття рішення від 29.06.2017 №34-3/VII «Про затвердження на посаду заступника міського голови» і прийняття на службу до Ватутінської міської ради ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що міський голова м. Ватутіне Черкаської області ОСОБА_4 та Ватутінська міська рада діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
		Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог відмовити повністю
		Копію рішення направити учасникам справи.
		Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];
		відповідачі: Ватутінська міська рада Черкаської області [вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33088050], міський голова міста Ватутіне Черкаської області Лисюк Олександр Борисович [вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250];
		третя особа: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ].
		 
		Повне судове рішення складено 23.12.2020.
		 
		Суддя Л.В. Трофімова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...