Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/5261/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 31.12.2020. Зареєстровано: 01.01.2021. Оприлюднено: 04.01.2021.
Дата набрання законної сили: 31.12.2020
Номер судового провадження: А/857/14643/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		 
		31 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/5261/20 пров. № А/857/14643/20
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
		суддів Сеник Р.П., Хобор Р.Б.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гінди Оксани Миколаївни від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Державної казначейської служби України про стягнення збитків,
		 
		                                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		01.12.2020 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 460/5261/20 (апеляційне провадження № 857/14643/20) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Державної казначейської служби України про стягнення збитків.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01 грудня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гінда О.М., судді Ніколін В.В., Пліш М.А..
		Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 460/5261/20 залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
		17 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Гінди О.М., керуючись п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
		В обґрунтування заявленого відводу зазначає, що ухвала судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 про залишення його апеляційної скарги, суперечить п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, судовий збір не справляється, зокрема, за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Крім цього, розцінює постановлення такої ухвали, як створення перешкод у захисті порушеного права. Вважає, що дії судді про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору мають ознаки злочину, а відтак не може довіряти судді під час розгляду апеляційної скарги.
		 
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративногосуду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області  на рішення Рівненського окружного адміністративного суду  від 20 жовтня 2020 року  у справі № 460/5261/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення збитків.
		 
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Гінди О.М. у справі № 460/5261/20 - відмовлено та визнано необґрунтованим заявлений відвід.
		Питання про вирішення відводу судді Гінди О.М., передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України. 
		Відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
		 
		Автоматизованим розподілом в порядку, встановленим частиною першою статті 31 КАС України, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Судової-Хомюк Н.М. , суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б. для вирішення питання про відвід.
		 
		Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.
		Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого ОСОБА_1 відводу, колегія суддів зазначає таке.
		 
		Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
		1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
		2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
		3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
		5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
		Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
		 
		Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
		 
		Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		 
		Відповідно до ч.4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду, судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
		Також у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ветштайн проти Швейцарії» Суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
		 
		Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді, підставою для відводу є незгода заявника із залишенням його апеляційної скарги без руху, тобто з вирішенням судом процесуальних питань під час розгляду справи.
		Проте, суд зазначає, що наведені у заяві про відвід судді обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності, оскільки за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		 
		Колегія суддів констатує, що наведені у вказаній заяві факти є безпідставними, оскільки головуючою суддею, відповідно до вимог Кодексу адміністратвного  судочинства України вчинені усі належні дії при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
		Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в ч. 2 ст. 126 Конституції, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз`яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб`єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.
		 
		Зважаючи на вищенаведене та норми Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гінди О.М у справі № 460/5261/20, колегія суддів дійшла висновку про її безпідставність та необґрунтованість, оскільки будь-яких підстав, які б викликали сумнів у об`єктивності чи неупередженості судді, позивач не зазначив, не встановлено таких обставин і під час розгляду заяви про відвід, а тому ця заява задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись статтями 36, 37, 40, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд
		 
		                                                       У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гінди Оксани Миколаївни від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Державної казначейської служби України про стягнення збитків - відмовити.
		 
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник   Р. Б. Хобор

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...