Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/2756/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2021. Зареєстровано: 13.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2021.
Дата набрання законної сили: 12.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/32963/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 814/2756/16
		адміністративне провадження № К/9901/32963/18
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І.,  Ханової Р.Ф., 
		розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНИВАЮГ» до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення суми збитків, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 (суддя - Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (суддя-доповідач - Турецька І.О., судді: Косцова І.П.,  Стас Л.В.) у справі № 814/2756/16.
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОНИВАЮГ» (далі - ТОВ «АГРОНИВАЮГ») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило:
		 
		визнати неправомірними дії Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Баштанська ОДПІ) щодо виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування;
		 
		скасувати рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування від 09.12.2016  №2/14-20-08;
		 
		зобов`язати поновити у вказаному реєстрі;
		 
		стягнути 88 512,00 грн. збитків.
		 
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії щодо виключення ТОВ «АГРОНИВАЮГ» з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ. Скасовано рішення Баштанської ОДПІ № 2/14-20-08 від 08.12.2016 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування. В решті позову відмовлено.
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Баштанська ОДПІ звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		 
		В обґрунтування своїх вимог Баштанська ОДПІ зазначає про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, оскільки підприємство відповідно до податкової інформації від 08.12.2016 не відповідало вимогам пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України.
		 
		Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		 
		Як встановлено попередніми судовими інстанціями, з 29.10.2015 позивач зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності та є платником податку на додану вартість, а з 01.09.2016 зареєстрований суб`єктом спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.
		 
		Рішенням № 2/14-20-08 від 09.12.2016 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування позивача виключено з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування на підставі підпункту «а» пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України та абзацу «б» пункту 209.12 статті 209 Податкового кодексу України, в зв`язку з тим, що відповідно до податкової інформації від 08.12.2016 не підтверджено факт постачання сільськогосподарської продукції протягом вересня-жовтня 2016 року. Сільськогосподарське підприємство, як новостворений суб`єкт господарювання, протягом вересня-жовтня 2016 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів(послуг) - 0 грн., в т.ч сільськогосподарських товарів (послуг), на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування 0 грн., що становить 0 % та не перевищує 75% вартості всіх поставлених товарів (послуг).
		 
		Відповідно до пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
		 
		Сільськогосподарським відповідно до пункту 209.6 цієї ж статті вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
		 
		Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб`єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
		 
		У відповідності до пункту 209.11 вказаної статті Кодексу, якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.
		 
		За змістом пункту 209.12 статті 209 Податкового кодексу України    сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації. За наявності підстав, визначених у підпунктах «а», «б» цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб`єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.
		 
		Зміст наведених законодавчих положень свідчить про те, що підставою для застосування до сільськогосподарського підприємства правил загального режиму оподаткування ПДВ та, як наслідок, виключення контролюючим органом його з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування є недотримання таким виробником питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів/послуг, яка повинна становити не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
		 
		При цьому у залежності від строку діяльності такого підприємства встановлено певні особливості визначення питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг): або за 12 попередніх послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно; або за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.
		 
		ТОВ «АГРОНИВАЮГ» декларувало в спірному періоді - 0% сільськогосподарських товарів та 0% несільськогосподарських.
		 
		В обґрунтування своїх доводів Баштанська ОДПІ посилається на те, що головним критерієм для виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування є встановлення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг менше 75 відсотків від вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом вересня-жовтня 2016 року.
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що у позивача в період вересня-жовтня 2016 року господарські операції по поставці товарів/послуг (як сільськогосподарських, так і несільськогосподарських) були взагалі відсутні й такі обставини, як правильно вважали суди, не є тотожним постачанню несільськогосподарських товарів/послуг, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг.
		Враховуючи, що ТОВ «АГРОНИВАЮГ» протягом вересня-жовтня 2016 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів/послуг 0 гривень, у тому числі і несільськогосподарських товарів/послуг, позивач не порушив положення пункту 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.
		 
		Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що пунктом 209.12 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах: б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.
		 
		Відповідно до пункту 6.13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року за № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення), в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, у випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов`язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб`єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.
		 
		Згідно з пунктом 6.14 Положення, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.
		 
		Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, жодних перевірок, за результатами яких би приймалися акти про те, що підприємство не відповідає критеріям сільськогосподарського підприємства, контролюючим органом не проводилося та відповідно податкові повідомлення-рішення не приймалися
		 
		Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
		 
		В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		постановив:
		Касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі                       № 814/2756/16 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева  Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...