Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/11643/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2021. Зареєстровано: 17.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2021.
Дата набрання законної сили: 27.01.2021
Номер судового провадження: 2-а/243/11/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 243/11643/20
		Провадження № 2-а/243/11/2021
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		16 січня 2021 року                            м. Слов`янськ
		 
		Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фаліна І.Ю., за участю секретаря судового засідання Федорченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_2 , Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_2 (далі  Відповідач 1), в якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія СхРУ № 074417 від 14.12.2020 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача судові витрати покласти на відповідача.
		Позов обґрунтовує тим, що на час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було наведено жодних доказів на підтвердження його провини у вчиненні адміністративного правопорушення; не роз`яснено його права та обов`язки; проігноровано право позивача скористатися юридичною допомогою (в тому числі за телефоном); усні пояснення позивача не було взято до уваги та не відображено в постанові; в постанові помилково вказано, що позивач тимчасово не працює.
		Ухвалою від 06.01.2021 року залучено другого відповідача у справі  ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі  відповідач 2).
		Відповідач 2 в судове засідання не прибув, однак належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю, оскільки позивач у своїх поясненнях підтвердив данні викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
		В судове засідання сторони не з`явились про дату та час судового засідання повідомлялись в порядку, визначеному ст. 268 КАС України.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
		Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії СхРУ № 074417 від 14.12.2020 року, складеною начальником віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
		З копії зазначеної постанови вбачається, що 14.12.2020 року о 10 год. 10 хв. в пункті пропуску «Гоптівка» виявлено гр. ОСОБА_1 , який пояснив, що виїхав до тимчасово окупованої території Донецької області 25.02.2020 року о 15 год. 50 хв. через КПВВ «Майорське» (Зайцево), а 13.12.2020 року приблизно о 16:20 год. він в пішому порядку перетнув державний кордон України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Маринівка», чим порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», порушив порядок виїзду з тимчасово окупованої території України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Аналогічні обставини зазначені в письмових поясненнях позивача від 14.12.2020 року, які додані відповідачем 2 до відзиву на позов.
		Спірним у даній справі є правомірність винесення відповідачем 1 постанови серії СхРУ № 074417 від 14.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Так, частиною 1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
		Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
		Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.
		Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.
		28.11.2019 набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815 (надалі Порядок).
		Згідно з пунктом 3 Порядку (в редакції чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.
		Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
		Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
		З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду  це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.
		Лінія розмежування  умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
		Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.
		Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску «Маринівка».
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України  суші, вод, надр, повітряного простору.
		Згідно з частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
		Пункт пропуску через державний кордон України  це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
		Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
		Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.
		Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.
		Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Відповідач 1, приймаючи спірну постанову не звернув уваги на вищезазначені положення законодавства, а тому постанова серії СхРУ № 074417 від 14.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача  закриттю на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
		За положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не є юридичною особою, а діє від імені Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, витрати на сплату судового збору у відповідності до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
		При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.
		Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
		Переплачений позивачем судовий збір у розмірі 420,40 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
		Керуючись ст.ст. 12, 46, 48, 65, 91, 92, 132, 139, 193, 242-246, 255, 286 КАС України, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		 
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_2 , Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу  задовольнити.
		Постанову про накладення адміністративного стягнення серія СхРУ № 074417 від 14.12.2020 року, складену начальником віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 ., якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1700,00 грн.  скасувати.
		Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 14321742, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
		Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , переплачений ним судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп., сплачений на рахунок UA698999980313121206000005075, отримувач коштів Слов`янське УК/м.Слов`янськ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, призначення платежу: 101;3059409074; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення складений та проголошений 16 січня 2021 року.
		 
		Суддя Слов`янського
		міськрайонного суду            І.Ю. Фалін
		Донецької області

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...