Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/4887/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2021.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/21881/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа №240/4887/18
		провадження №К/9901/21881/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єзерова А.А., 
		суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України 
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 (головуючий суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів: Боровицького О.А. Сушка О.О.)
		у справі №240/4887/18 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України, 
		третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		про визнання протиправним та скасування рішення.
		I. РУХ СПРАВИ
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
		визнати протиправним і скасувати пункт 15 рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності з 18.05.2016 внаслідок поранення, контузії, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постановах від 22.03.2018 року у справі №278/2478/17, від 10.07.2018 року у справі №816/488/16, від 21.08.2018 року у справі №278/2478/17, від 11.09.2018 року у справі №760/20297/16-а, про право особи звільненої із військової служби, в тому числі строкової, на отримання одноразової грошової допомоги на дату встановлення вищої групи інвалідності незалежно від часу звільнення з військової служби та встановлення інвалідності вперше, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) в редакції чинної із 01.01.2014 року та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок №975);
		зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу, як особі після її звільнення з військової служби, одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 18.05.2016, відповідно до Закону №2011-XII та Порядку № 975.
		2.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позов задоволено:
		визнано протиправним та скасовано п. 15 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, з 18.05.2016, внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;
		зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності - 18.05.2016.
		3.У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		4.Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.06.2011 №г/219 ОСОБА_1 проходив службу на території Республіки Афганістан, де в той час велись бойові дії, брав участь у бойових діях в складі в/ч пп89933 з 25.05.1981 по 12.11.1982.
		5.Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії, що поранення (контузія), захворювання ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
		6.За висновками акту судово-медичного дослідження від 23.06.2011 №1754 описані ушкодження у вигляді рубців є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних поранень, отриманих у 1982 році під час бойових дій у Афганістані.
		7.Відповідно до довідки МСЕК серія 10 ААА №732719 від 03.10.2011 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Датою чергового переогляду зазначено 03.10.2016.
		8.Під час повторного огляду 20.05.2016 позивачу, відповідно до довідки МСЕК від 20.06.2016 Серія 12, ААА №514435 встановлено другу групу інвалідності.
		9.18 жовтня 2017 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності з 18.05.2016.
		10.Зі змісту протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 24.11.2017 №121 встановлено, що ОСОБА_1 за результатами розгляду поданих документів відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги.
		11.Рішення Міністерства оборони України обґрунтовано тим, що інвалідність позивача встановлено понад 3-місячний термін після звільнення з військової служби, у зв`язку із чим позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності у 2011 році, окрім того, зміна групи інвалідності встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
		12.Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13.Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що інвалідність позивача встановлено понад тримісячний термін є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси. Позивач набув право на отримання одноразової допомоги саме з 18.05.2016, тобто з моменту встановлення йому ІІ групи інвалідності.
		14.Стосовно способу захисту прав позивача суд першої інстанції дійшов висновку, що покладення на відповідача обов`язку вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень у реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		15.У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону №2011-XII та Порядку №975, оскільки вперше інвалідність встановлена йому більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби. 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16.Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
		17.Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		18.Колегія суддів звертає увагу, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням 1, 2 чи 3 групи інвалідності є окремим і не залежним один від одного, оскільки таке право визначає різний розмір для кожної групи інвалідності та не ставиться у залежність від черговості призначення групи інвалідності. Проте, при обрахунку кінцевого розміру грошової допомоги законодавцем встановлено застереження, що в разі отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з призначенням нижчої групи інвалідності, розмір за вищою групою інвалідності визначається з врахуванням раніше отриманих виплат. 
		19.Згідно частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		20.Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
		21.Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
		22.Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком № 975.
		23.Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
		24.Частиною другою пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		25.Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІ групи.
		26.Другу групу інвалідності позивачу встановлено в травні 2016 року.
		На день встановленні ІІ групи інвалідності позивачу діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.
		27.Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
		Частиною другою пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		28.Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. 
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року у справі 750/5074/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 807/15426/18, від 26 жовтня у справі № 820/2504/18.
		Таким чином, ІІ група інвалідності встановлена позивачу в період, коли законодавством не передбачалось обмеження трьохмісячним строком настання інвалідності від дати звільнення зі служби для виплати одноразової грошової допомоги, відтак, суди першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
		29.Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
		Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №752/19447/15.
		30.При цьому, колегія суддів звертає увагу, що для реалізації зазначеного права повинен бути дотриманий певний алгоритм, встановлений Порядком №975 (чинний на момент встановлення позивачу інвалідності).
		Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
		До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
		31.Судами у цій справі аналізувались виключно наявність/відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, проте не досліджувались інші питання, як то відповідність його заяви про отримання грошової допомоги вимогам законодавства. 
		32.Зі змісту оскаржуваного рішення Міноборони України суди встановили, що відповідач у рішенні про відмову позивачу в призначенні грошової допомоги посилався виключно на відсутність у останнього права на призначення допомоги відповідно до чинної на момент звернення редакції Закону № 2011-XII та Порядку №975.
		Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, оскільки Міноборони не надавало оцінку «комплектності» поданих позивачем задля отримання допомоги документів. 
		33.Органом, уповноваженим на прийняття рішення стосовно призначення позивачу спірної грошової допомоги, є саме Міністерство оборони України, до компетенції якого і входить розгляд документів, поданих позивачем, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе вирішення такого питання, досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність підстав для призначення вказаної вище допомоги, бо таке рішення у даній ситуації відноситься до дискреційних повноважень Міністерства оборони України. 
		34.З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, буде зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
		35.Відповідно до статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		36.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись ст. 341, 350, 356 КАС України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №240/4887/18 змінити, виклавши абзац 3 зазначеного судового рішення у такій редакції:
		Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 2 групи інвалідності, внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
		В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №240/4887/18  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачА.А. Єзеров
		 
		СуддяВ.М. Кравчук
		 
		СуддяО.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...