Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2341/20 : не визначено.
Надіслано судом: 01.02.2021. Зареєстровано: 01.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2021.
Дата набрання законної сили: 01.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		(ДОДАТКОВА) ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.02.2021                   Справа № 922/2341/20
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А. 
		розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін заяву       ТОВ "Белвіт" про розподіл судових витрат у справі № 922/2341/20
		за позовом ФОП Щербань Олени Павлівни, м. Біла Церква Київської області
		до ТОВ "Белвіт", м. Харків
		про стягнення коштів,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу ФОП Щербань Олени Павлівни на рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/20 залишено без змін, ухвалено змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі № 922/2341/ в редакції, викладеній у даній постанові.
		За змістом       статті 244 Господарського процесуального кодексу України       (далі -    ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
		11.01.2021, до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, ТОВ "Белвіт" подано відзив, разом з яким було надано розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, та в прохальній частині якого ТОВ "Белвіт"  просило здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги та стягнути з позивача фактично оплачену відповідачем суму витрат наданої правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн..
		28.01.2021 ТОВ "Белвіт" звернулося до апеляційного суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якому просило ухвалити додаткову постанову у справі № 922/2341/20, якою стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
		Розглядаючи заяву    ТОВ "Белвіт" про розподіл судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Положеннями       статті 59 Конституції України       встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Відповідно до пункту 12 частини 3       статті 2 Господарського процесуального кодексу України       основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Відповідно до ст. 1312       Конституції України       для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
		За змістом      статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»    договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Згідно п.1 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. 
		Згідно п. 5 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
		Згідно п. 6 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		Згідно зі       статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України       передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до частин 1, 2       статті 126 Господарського процесуального кодексу України       витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8       статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3       статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		Водночас за змістом частини 4       статті 126 Господарського процесуального кодексу України       розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6       статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
		При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
		У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»       визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до адвокатського бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» з метою надання останнім правової допомоги, пов`язаної із захистом прав та інтересів відповідача у даній справі.
		На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відповідач надає копії додаткової угоди №1-2021 до договору про надання правової (правничої, юридичної) допомоги від 06.05.2020, акта здавання-прийому наданої правничої (правової, юридичної) допомоги до договору про надання правничої (правової, юридичної) допомоги від 06.05.2020, рахунку на оплату №06/01 від 06.01.2021, платіжного доручення № 20553 від 06.01.2021, свідоцтва адвоката Потерайло А.М. про право на заняття адвокатською діяльністю №2407 від 23.10.2018, оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1028675, виданого адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» адвокату Потерайло А.М. Копія договору про надання правової (правничої, юридичної) допомоги від 06.05.2020 міститься в матеріалах справи (том 1, а.с. 156-160).
		Так, відповідно до умов договору про надання правової (правничої, юридичної) допомоги від 06.05.2020, який укладений між ТОВ "Белвіт" (клієнт) та адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» (виконавець), виконавець зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу на умовах та в порядку, передбачених у цьому договорі, а клієнт зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити її (п.1.1). 
		Згідно із положеннями п.6.3 надання послуг підтверджується актом наданих послуг, який виконавець направляє клієнту протягом 5 робочих днів після надання послуг за цим договором. Відповідно п.6.6 договору розрахунок вартості послуг визначається в актах наданих послуг. 
		06.01.2021  між відповідачем та адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» підписаний акт здавання-прийому наданої правничої (правової, юридичної) допомоги до договору про надання правничої (правової, юридичної) допомоги від 06.05.2020, відповідно до якого загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 12 000,00 грн.
		На підтвердження доказів оплати наданих послуг відповідачем надано копію платіжного доручення № 20553 від 06.01.2021 на суму 12 000,00 грн.
		Суд вважає підтвердженими витрати відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів ТОВ «Белвіт» у Східному апеляційному господарському суді,  ознайомлення з матеріалами справи та аналізу аналіз тексту апеляційної скарги ФОП Щербань О.П., складання тексту відзиву на апеляційну скаргу, підготовка додатків до відзиву на апеляційну скаргу, відправка копії відзиву позивачу та до апеляційного суду.
		Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом (адвокатським бюро), суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням виконавця з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у       ст.126 Господарського процесуального кодексу України       та у       ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		З огляду на приписи       ст. 15 Господарського процесуального кодексу України       при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката Потерайло А.М., наявність доказів фактичного перерахування   адвокатському бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега» коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до       ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правничу професійну допомогу в сумі 12000,00 грн. покладаються на позивача.
		Крім того, від позивача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
		Враховуючи те, що відповідач надав суду докази отримання ним правничої допомоги, довів витрачений час адвокатом Потерайло А.М. на вирішення питань, які виникають при вирішення даного спору, а постановою суду апеляційної інстанції від 26.01.2021 у цій справі апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, то заяву відповідача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з покладенням на позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00  грн.
		Керуючись статтею       129,       244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Заяву       ТОВ "Белвіт" про розподіл судових витрат у справі № 922/2341/20 задовольнити.
		Стягнути з ФОП Щербань Олени Павлівни ( АДРЕСА_1 , РКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Белвіт" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, ЄДРПОУ: 40038443) суму витрат наданої професійної правничої допомоги в розмірі 12000,00 грн.
		Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
		 
		Дана додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено       ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Головуючий суддя                                                                         М.М. Слободін  
		 
		 
		Суддя                                                                                                В.В. Россолов
		 
		 
		Суддя                                                                                                І.А. Шутенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...