Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/5056/17-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2021.
Дата набрання законної сили: 01.02.2021
Номер судового провадження: 61-7333ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала 
		 
		01 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 320/5056/17-ц
		провадження № 61-7333св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 
		позивач -  ОСОБА_4 ,
		відповідачі:  ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2019 року у складі судді Редько О. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у спадкодавця ОСОБА_6 є троє синів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_3 (третя особа). 
		29 березня 2011 року ОСОБА_6 склав заповіт у якому все своє майно заповів ОСОБА_1 . Останній час перед смертю спадкодавець проживав у м. Єкатеринбург Російської Федерації, де й помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Спадкодавцю за життя належало наступне майно: на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 червня 2011 року квартира АДРЕСА_1 ; на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08 жовтня 2002 року належала квартира АДРЕСА_2 ; гараж № НОМЕР_1 у обслуговуючому гаражному кооперативі № 1 по вул. Жуковського № 4 у м. Мелітополі Запорізької області на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08 жовтня 2002 року № 2-3554, право власності зареєстровано у комунальному підприємстві «Мелітопольське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Мелітопольське БТІ»).
		Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно.
		На території України спадкодавець був зареєстрований у АДРЕСА_3 . 
		У встановлений законом шестимісячний строк, а саме, 14 жовтня 2011 року, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори за місцем смерті та останньої реєстрації спадкодавця у Російській Федерації із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується довідкою нотаріуса Російської Федерації.
		Спадкова справа № 127/2011 після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстрованого на день смерті за адресою: АДРЕСА_4 , заведена 11 жовтня 2011 року , про що свідчить довідка, видана нотаріальною конторою м. Єкатеринбург від 04 березня 2015 року. 
		Спадкова справа № 649/2011 після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена у Бердянській державній нотаріальній конторі в Україні за заявою іншого спадкоємця - відповідача по справі ОСОБА_3 
		ОСОБА_3 (третя особа по справі) звернувся до нотаріальної контори у м. Єкатеринбург із заявою про відмову від спадщини на користь позивача.
		ОСОБА_1 на підставі довіреності відчужив належні спадкодавцю квартири третім особам по справі, однак угоди купівлі-продажу у подальшому були визнані судом недійсними. 
		Позивач звернувся до нотаріальної контори в Україні з метою оформити спадщину, однак йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
		Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на гараж у порядку спадкування за заповітом, а саме: гараж № НОМЕР_1 , розташований в обслуговуючому кооперативі № 1 на вул. Жуковського № 4 у м. Мелітополі Запорізької області.
		У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд стягнути на свою користь завдані збитки на суму 669 992 грн та понесені витрати на утримання та поліпшення майна на загальну суму 147 892,05 грн. 
		Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що 29 січня 2015 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування від 14 липня 2011 року квартири АДРЕСА_2 , який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про зобов`язання реєстраційної служби Мелітопольського МУЮ Запорізької області скасувати запис про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 , та про витребування у ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 . 
		Підставою для визнання недійсним вказаного договору дарування від 14 липня 2011 року є факт того, що брат позивача - ОСОБА_3 діяв на підставі довіреності від 11 березня 2011 року від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 .
		Вказана довіреність втратила свою чинність у зв`язку зі смертю, а тому ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу повноважень для реалізації майна, яке належало померлому на момент смерті. 
		ОСОБА_3 у шестимісячний строк звернувся до Бердянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності квартири проведена саме на ОСОБА_4 
		02 грудня 2011 року ОСОБА_1 як власник квартири уклав договір купівлі - продажу з ОСОБА_4 .
		На виконання договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 передав квартиру ОСОБА_4 , а вона в свою чергу передала грошові кошти у розмірі 25 000,00 дол. США під розписку та при свідках. Продавець зазначив, що придбана квартира АДРЕСА_2 потребувала ремонту. 
		У період з 01 жовтня 2012 року по кінець вересня 2014 року були виконані ремонтні роботи, вартість яких складала 32 071 грн, а вартість ремонтних матеріалів складала 100 436 грн. 
		Крім того, з грудня 2011 року по січень 2015 року були понесені витрати по сплаті комунальних послуг у сумі 8 243,55 грн, а з січня 2015 року по березень 2018 року витрати на утримання квартири складали 7 141,50 грн. 
		Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції
		Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2019 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на гараж у порядку спадкування (справа № 320/10063/18, провадження №2/320/10063/18, провадження №2/320/968/19) була об`єднана в одне провадження з об`єднаною цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до  ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
		Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2019 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 . 
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин гаража № НОМЕР_1 , розташованого в обслуговуючому гаражному кооперативі № 1 на вул. Жуковського, № 4 у м. Мелітополі Запорізької області , у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 завдані збитки у сумі 669 992 грн.
		Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 завдані збитки у сумі 147 892,05 грн. 
		Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 20 лютого 2015 року по цивільній справі № 320/3935/14-ц.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єкатеринбург Російської Федерації. Спадкодавцю належали на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 , розташований в обслуговуючому гаражному кооперативі № 1 на вул. Жуковського, № 4 у м. Мелітополі Запорізької області, грошові вклади, які зберігалися у філії Акціонерного комерційного ощадного банку Російської Федерації.
		ОСОБА_1 14 жовтня 2011 року подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори Російської Федерації за місцем останнього місця проживання батька. Спадкова справа була відкрита 11 жовтня 2011 року нотаріусом міста Єкатеринбург Російської Федерації ОСОБА_7 . Постановами державного нотаріуса Бердянської державної нотаріальної контори Сальнік О. Ю. від 17 серпня 2016 року та від 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Оскільки до спадкоємців першої черги належить також ОСОБА_3 , який звернувся до нотаріальної контори у м. Єкатеринбург із заявою про відмову від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 , тому за наявності обов`язкової долі спадкоємця ОСОБА_3 , суд першої інстанції визнав право власності за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом у розмірі 5/6 частин на всі об`єкти спадкового майна, що залишилось після померлого спадкодавця ОСОБА_6 .
		Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 місцевий суд виходив з того, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року у справі № 329/3935/14-ц договір купівлі-продажу квартири на АДРЕСА_2 було визнано недійсним, вказуючи, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь ОСОБА_4 вартість квартири, яку остання сплатила при укладенні договору купівлі-продажу у розмірі 668 992 грн, а з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємців - солідарно збитки у сумі 147 892,05 грн, які складаються з витрат на утримання та поліпшення квартири.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2019 року скасовано у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та ухвалено у цій частині нове рішення про залишення без задоволення зустрічних позовних вимог.
		В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки місцевого суду про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно (на 5/6 частки) у порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_6 , відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. 
		Разом з тим, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4 суд першої інстанції не взяв до уваги рішення Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року у справі № 320/3935/14-ц, яким було скасоване рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року у частині витребування у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 спірної квартири у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не є єдиним спадкоємцем після померлого батька. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку  про те, що суд першої інстанції прийшов передчасного висновку про можливість задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 щодо стягнення на її користь збитків.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У квітні 2020 року  ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги останнього залишити без задоволення.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. 
		Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував наявність постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 320/2866/17, якою було скасовано рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області                    від 13 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області                від 20 грудня 2017 року і ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
		Таким чином,  ОСОБА_1 не прийняв спадщину.
		Також заявник вказує про його неналежне повідомлення про час і місце розгляду справи у місцевому суді.
		Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
		20 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. 
		 
		Доводи відзиву на касаційну скаргу 
		ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
		Позиція та висновки Верховного Суду
		Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		 
		Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді А. І. Грушицький    В. С. Висоцька   І. В. Литвиненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...