Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1326/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2021. Зареєстровано: 04.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2021.
Дата набрання законної сили: 03.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/21605/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 806/1326/17
		адміністративне провадження № К/9901/21605/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Желєзного І. В.,
		суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Державного агентства рибного господарства України
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Нагірняк М. Ф., суддів: Романченко Є. Ю., Шуляк Л. А. від 19.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Капустинського М. М., суддів: Моніча Б. С., Охрімчук І. Г. від 21.11.2017 
		у справі №806/1326/17
		за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави
		до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України,
		третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд",
		про визнання протиправними та скасування погоджень від 14.03.2016 та 13.04.2016
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У травні 2017 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області (далі також - відповідач 1), Державного агентства рибного господарства України (далі також - відповідач 2, Держрибагентство), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" (далі також - третя особа, ТОВ "Захід Акватрейд"), в якому просив визнати незаконними та скасувати погодження ТОВ "Захід Акватрейд" режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області.
		2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позов задоволено: визнано незаконним та скасовано погодження Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області від 14.03.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт.      Корнин Попільнянського району Житомирської області; визнано незаконним та скасовано погодження Державного агентства рибного господарства України від 13.04.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р.Дніпро біля смт.      Корнин Попільнянського району Житомирської області.
		3. 13.02.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного агентства рибного господарства України, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю. 
		4. 19.02.2018 від Державного агентства рибного господарства України до Верховного Суду надійшли пояснення до касаційної скарги.
		5. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
		6. 22.03.2018 від заступника прокурора Житомирської області до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		7. 26.12.2018 до Верховного Суду надійшли пояснення Державного агентства рибного господарства України, в яких просить задовольнити касаційну скаргу.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на замовлення ТОВ "Захід Акватрейд" Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект" 09.03.2016 розроблений режим рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області (далі також - Корнинське водосховище).
		9. 14.03.2016 цей режим погоджено Головою комісії з ліквідації Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області, а 13.04.2016 - Державним агентством рибного господарства України.
		10. В ході дослідження водогосподарського паспорта на Корнинське водосховище встановлено, що вказане водосховище використовується лише для зволожування та зрошування, в рибогосподарській діяльності не використовується і на водосховищі відсутні рибопропускні споруди.
		ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		11. Позивач в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що оспорювані погодження режиму господарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області, відповідачами проведено із порушеннями вимог чинного законодавства, оскільки відповідачами не визначено статус вказаного водосховища як рибогосподарського та його межі, не враховано відсутність у ТОВ "Захід Акватрейд" права на використання земельної ділянки водного фонду. Вказаний режим не погоджено із відповідними органами у сфері екології та природних ресурсів. Погодження режиму рибогосподарської експлуатації вказаного водосховища та його використання ТОВ "Захід Акватрейд" без правовстановлюючих документів та дозволу власника, розпорядника водного об`єкта на здійснення рибогосподарської діяльності порушує інтереси держави і суперечить вимогам Водного та Земельного кодексів України. Зазначене водосховище не призначене для здійснення промислового рибальства. 
		12. Представники відповідачів, заперечуючи щодо задоволення позову, посилалися на те, що відповідачі не мали правових підстав для відмови у погодженні режиму користування водним об`єктом, ТОВ "Захід Акватрейд" надано усі необхідні документи, перелік яких чітко встановлений законодавством. З погодженням режиму користувачу погоджується лише використання і відтворення водних біоресурсів, а не використання водного об`єкта чи землі водного фонду.
		13. Представник третьої особи, заперечуючи щодо задоволення позову, зазначив, що для погодження режиму користування водним об`єктом ним були подані всі необхідні документи. Таке погодження є правомірним, а користування водними біоресурсами не потребує користування земельною ділянкою та самим водним об`єктом. 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Корнинське водосховище не відноситься до рибогосподарського водного об`єкта, а тому відносно нього не підлягав ні розробці, ні погодженню жоден режим. Спірний режим територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України взагалі не був погоджений, від імені територіального органу рибоохорони він з незрозумілих причин погоджений в особі Голови комісії з ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області. У подальшому, незважаючи на відсутність у Корнинського водосховища статусу рибогосподарського водного об`єкта та погоджень режиму, з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, Державним агентством рибного господарства України режим був протиправно погоджений. У ТОВ "Захід Акватрейд" відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували його законне право користування спірним водним об`єктом, та які б підтверджували правомірність користування рибогосподарським водним об`єктом відповідно до статті 17 Закону України "Про тваринний світ" та      Закону України "Про аквакультуру".
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ПОЯСНЕНЬ ДО НЕЇ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
		15. Відповідач 2 у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів щодо наявності або ж відсутності повноважень у Житомирської обласної адміністрації щодо погодження режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища. Всупереч вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не надано доказів попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про виявлені ним порушення. Держрибагентство у межах своїх повноважень погоджує режим в частині його відповідності вимогам правилам промислового рибальства та інших нормативних документах. Погодженням режиму користувачу погоджується порядок використання та відтворення водних біоресурсів, а не використання. Для погодження режиму користування водним об`єктом третьою особою подані всі необхідні документи. В законодавстві відсутня вимога про необхідність мати правовстановлюючі документи на право користування водним об`єктом та земельною ділянкою. Корнинське водосховище розташоване на р. Ірпінь та відноситься до басейну р. Дніпро, а тому входить до переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів. ТОВ "Захід Акватрейд" на законних підставах отримав право для використання водних біоресурів у господарських водних об`єктах (їх частинах). Судами попередніх інстанцій не враховано, що головою комісії з ліквідації визначено заступника начальника управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області - Гонтара І. О. Помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта є певним дозвільним документом на користування Корнинським водосховищем. Відсутні докази поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду. Також позивач у позовній заяві просить скасувати погодження режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, а не сам режим, однак не доводить наявність порушення процедури його погодження.
		16. У відзиві на касаційну скаргу позивач, заперечуючи щодо її задоволення, посилаючись на те, що доводи відповідача 2, викладені у ній є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		17. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		18. Щодо пояснень до касаційної скарги від 18.12.2018, які надійшли до Верховного Суду 26.12.2018, із зазначенням "представник Держрибагентства А.      П.      Левченко", то колегія суддів не враховує такі, оскільки останні не підписані та зважаючи на положення частини першої статті 337 КАС  України, згідно з якими особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких доповнень.
		19. Відповідно до    статті 19 Конституції України    органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		20. З огляду на підстави оскарження рішення судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що насамперед потребує вирішення питання щодо наявності підстав у прокурора на звернення до суду з цим позовом, оскільки лише за наявності такого суд може вирішувати питання щодо законності рішення судів першої та апеляційної інстанції по суті.
		21. В силу положень частини другої статті 60 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді  прокурор  в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
		22. Частиною третьою статті 53 КАС України в чинній редакції передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		23. Згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (тут і далі також - в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) визначено, що представництво      прокурором      інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.
		24. Відповідно до частини четвертої даної статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована      прокурором у суді.    Прокурор    здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		25. Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що      прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		26. Зі змісту даної норми Закону вбачається, що  прокурор  може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
		27. Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
		28. У першому випадку  прокурор  набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
		29. Таке "нездійснення захисту" полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		30. Водночас "здійснення захисту неналежним чином" полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		31. Проте "неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		32. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		33. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16.
		34. З огляду на викладене,  прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення  прокурора  до суду, а суд зобов`язаний перевірити такі.
		35. Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 17.07.2018 у справі №804/6296/15, від 17.07.2019 у справі №824/14/19-а, від 21.08.2019 у справах №802/1873/17-а та №263/2038/16-а.
		36. Водночас колегія суддів зазначає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду і повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для відкриття провадження у справі недостатньо.
		37. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №263/2038/16-а.
		38. Як вбачається із змісту адміністративного позову у цій справі, такий подано з метою захисту інтересів держави від порушень вимог природоохоронного законодавства щодо неправомірного фактичного використання водного об`єкту (земель водного фонду).
		39. Відповідно пункту "в" частини першої статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель.
		40. Згідно з положеннями статті 17-2 Водного кодексу України до компетенції обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить: видача дозволів на спеціальне водокористування; погодження проектів водоохоронних зон; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.
		41. Зважаючи на наведене, органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах у цій справі є місцева державна адміністрація.
		42. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №806/3184/18 та від 29.09.2020 у справі № 806/3182/18.
		43. Однак судами попередніх інстанцій не надано оцінку тому, чи неподання відповідним уповноваженим органом позовної заяви у цьому випадку є тим виключним випадком, за якого      прокурор      може представляти інтереси держави, а також не перевірено наявність підстав, які перешкоджають захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесені відповідні повноваження. Судами не перевірено наявність доказів про нездійснення або неналежне здійснення державною місцевою адміністрацією захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а також не досліджено, чи є наявною у цьому випадку обов`язкова умова для представництва прокурором держави у суді - попереднє повідомлення про це суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено захист спірних правовідносин, в тому числі, і для реалізації останнім свого права на оскарження цього представництва.
		44. У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
		45. Зважаючи на наведене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		46. Водночас у цьому контексті колегія суддів зазначає про необхідність перевірки судами під час нового розгляду справи наявності або ж відсутності порушення чи загрози порушення інтересів держави оспорюваними погодженнями режиму рибогосподарської експлуатації.
		47. Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (далі також - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).
		48. Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, погодження режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкту регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітетом рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 (далі також - Інструкція № 4).
		49. Згідно з пунктом 1.1 Інструкції № 4 штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об`єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об`єктів з метою їх вилову.
		50. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 4 для здійснення штучного розведення, вирощування риби та інших водних ресурсів та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України:
		2.1.1 Заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка).
		2.1.2. Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування.
		2.1.3. Науково-біологічне обґрунтування (далі - НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ).
		2.1.4. Карту-схему розташування СТРГ.
		2.1.5. Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи); при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) - ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.
		51. Пунктом 2.3 Інструкції № 4 передбачено, що режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання.
		52. Системний аналізу наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду та не визначає правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої розроблено цей режим.
		53. Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18.
		54. Зважаючи на наведене, встановленню підлягає той факт, чи було видано третій особі правовстановлюючий документ, яким надається право користування землями водного фонду та визначає правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої розроблено цей режим.
		55. Встановлення даної обставини має важливе значення, оскільки свідчитиме про обґрунтованість або ж необґрунтованість представництва прокурора для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави.
		56. Іншим доводам касаційної скарги колегія суддів не надає оцінки, оскільки такі стосуються незгоди відповідача 2 з оскаржуваними судовими рішеннями по суті.
		57. Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		58. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		59. Зважаючи на те, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню      на новий розгляд      до суду першої інстанції, якому необхідно встановити зазначені у цій постанові обставини та у подальшому в залежності від зроблених висновків надати оцінку аргументам учасників справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Державного агентства рибного господарства України задовольнити частково.
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          І. В. Желєзний
		Судді:                                                                                                    С. М. Чиркін          
		                                                                                                    В. М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...