Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 164/627/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2021. Зареєстровано: 04.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2021.
Дата набрання законної сили: 03.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/33762/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа №164/627/17
		провадження №К/9901/33762/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації 
		на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25 травня 2017 року (суддя Невар О.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року (головуючий суддя Кушнерик М.П., судді Гінда О.М., Ніколін В.В.)
		у справі № 164/627/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації
		про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії
		І. РУХ СПРАВИ
		1.          У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, у якому із врахуванням збільшення позовних вимог, просить скасувати рішення управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області від 23.02.2017 № 9 та від 28.02.2017 про припинення виплати щомісячної компенсації позивачці як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, та зобов`язати управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області призначити їй виплату щомісячної компенсації як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років.
		2.          Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 25.05.2017 позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області щодо припинення виплати щомісячної компенсації позивачу як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років; скасовано рішення управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області від 28.02.2017 про припинення виплати щомісячної компенсації позивачці як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років; зобов`язано управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області вирішити питання про відновлення позивачці виплати щомісячної компенсації як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, з 23.02.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		3.          Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25.05.2017 змінено в частині судового збору, а в іншій частині постанову залишено без змін.
		4.          Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
		5.          Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6.          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11.03.2015 по 22.02.2017 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області та одержувала щомісячну компенсацію як непрацююча працездатна особа, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років. Позивач зареєстрована в с. Цміни Маневицького району Волинської області, однак фактично з квітня 2016 року проживає в с.Хряськ Маневицького району Волинської області. ОСОБА_3 , за якою позивач здійснює догляд, проживає в с. Цміни Маневицького району Волинської області. Відстань від будинку, в якому проживає позивач в с. Хряськ Маневицького району, до будинку, в якому проживає ОСОБА_3 в с. Цміни Маневицького району, становить 1.5 км.
		7.          Рішенням управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області від 23.02.2017 № 9 та від 28.02.2017 виплату позивачці щомісячної компенсації як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, було припинено з тих підстав, що позивач проживає в іншому населеному пункті та не може постійно надавати ОСОБА_3 якісні соціальні послуги.
		8.          Незгода ОСОБА_1 з припиненням виплати компенсації стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		9.          Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що припинення позивачу компенсаційної виплати як непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, є безпідставною.
		10.          Суди попередніх інстанцій врахували те, що рішення про припинення компенсаційної виплати позивачу прийнято на підставі актів обстежень матеріально-побутових умов проживання від 15.08.2016 № 125, від 07.02.2017 №97 та від 13.03.2017  № 453. У жодному із вказаних актів не зафіксовано скарг ОСОБА_3 , за якою здійснює догляд позивач, не наведено фактів не здійснення чи не належного здійснення такого догляду.
		11.          Також суди зазначили про те, що ні постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» (далі-Постанова №832), ні Стандартом надання послуги з призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку, не передбачено підстави припинення таких виплат, як проживання особи, що доглядає в іншому населеному пункті або неможливість постійного надання якісних соціальних послуг, як і сам висновок акту обстеження.
		12.          Львівський апеляційний адміністративний суд зробив висновок про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, стягнувши на користь позивача судовий збір з бюджетних асигнувань відповідача, хоча такий повинен бути стягнений з державного бюджету, оскільки Управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області звільнено від сплати судового збору.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
		13.          Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, відповідач наголошує, що ОСОБА_1 проживає в іншому населеному пункті ніж особа, яка досягла 80 років, за якою вона здійснює догляд, а тому вважає, що позивач не може постійно надавати ОСОБА_3 якісні соціальні послуги.
		14.          Також відповідач вважає помилковим посилання судів на Стандарт надання послуги з призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку, оскільки вказаний Стандарт втратив чинність на підставі наказу Мінсоцполітики від 23.09.2015 №958.
		15.          У запереченнях на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає рішення відповідача неправомірним.
		VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16.          Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
		17.          Статтею 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
		18.          Як передбачено статтею 7 Закону України «Про соціальні послуги», фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
		19.          Пунктом 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 (далі - Порядок № 558), передбачено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
		20.          Механізм призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку регламентований постановою Кабінету Міністрів України № 832, якою встановлено щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку, які призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення та фінансуються органами Пенсійного фонду.
		21.           З метою спрощення надання соціальних виплат через застосування принципу призначення усіх видів соціальної допомоги за однією заявою й підвищення контролю за правильністю призначення та надання усіх видів соціальної допомоги наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція № 345).
		22.          Пунктом 5.1 Інструкції № 345 передбачено, що надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.
		23.          Як слідує з матеріалів справи, оскаржуване рішення про припинення компенсаційної виплати відповідачем прийнято на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов та показів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 надає ОСОБА_3 якісні соціальні послуги на відміну від тих, що раніше їй надавали соціальні працівники. Постійно допомагає по господарству, прибирає, готує їсти, купує ліки, возить до лікарів в разі необхідності. Будь-яких скарг на позивача ОСОБА_3 ні в сільську раду, ні в управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації не подавала. Позивачка постійно приїжджає до ОСОБА_3 велосипедом в межах 5 хвилин, в разі необхідності, вони спілкуються по телефону. Потреби, щоб позивач постійно проживала з ОСОБА_3 в одному будинку, немає.
		24.          Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції надали обґрунтовану правову оцінку вказаним доводам сторін та вірно зроблено висновок про те, що встановлені у ході судового розгляду обставини не могли бути підставою для прийняття відповідачем рішення про припинення компенсаційної виплати і не здійснювати її в подальшому.
		25.          Також Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що така підстава для припинення виплати компенсації як проживання особи, що доглядає в іншому населеному пункті не ґрунтується на приписах чинного законодавства. 
		26.          Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
		27.          Посилання судів попередніх інстанцій на Стандарт надання послуги з призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку, який втратив чинність на момент спірних правовідносин не призвело до прийняття невірного рішення і не може бути підставою для скасування.
		28.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		29.          Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у справі № 164/627/17 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    А.Ю. Бучик
		 
		Суддя                                                                                                    Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...