Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5719/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2021.
Дата набрання законної сили: 27.01.2021
Номер судового провадження: 14-8цс21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		27 січня 2021 року
		м. Київ
		 
		Справа № 359/5719/17
		Провадження № 14-8 цс 21
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		 
		судді-доповідача Пророка В. В.,
		 
		суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
		 
		перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: приватний нотаріус Мороз Олена Анатоліївна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними договору про резервування об`єкта нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, актів про пред`явлення до погашення та погашення пакета облігацій, акта приймання-передачі майнових прав на квартиру та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, витребування її із чужого незаконного володіння та визнання майнових прав на квартиру.
		 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року та
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		1.        У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва» (далі - ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: приватний нотаріус Мороз О. А., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними договору про резервування об`єкта нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, актів про пред`явлення до погашення та погашення пакета облігацій, акта приймання-передачі майнових прав на квартиру та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, витребування її із чужого незаконного володіння та визнання майнових прав на квартиру.
		2.        Позов мотивований тим, що 29 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» було укладено договір № 9/05/2008-88 про резервування об`єкта нерухомого майна та порядок погашення облігацій.
		3.        За умовами договору ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» зобов`язалось закріпити (здійснити резервування) за квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира), в обмін на погашення пакета облігацій, емітованих у кількості 8 283 облігації та придбаних позивачкою, що дорівнює метражу цієї квартири.
		4.        На виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Укрпромбанк» договір купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) № Б237-1/08 та договір про відкриття рахунку в цінних паперах фізичній особі № 129/08; внесла кошти в сумі 602 588,25 грн як оплату за іменні цінні папери. У подальшому рахунок був переведений до ВАТ «БМ Банк», де облігації зберігалися до їх погашення.
		5.        У зв`язку із затримкою будівництва будинку у 2010 році між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» було укладено додаткову угоду до договору про резервування об`єкта нерухомості та порядок погашення облігацій № 29/05/208-88, якою було встановлено зобов`язання ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» здійснити введення будинку в експлуатацію в ІV кварталі 2010 року.
		6.        Відповідно до умов договору між сторонами було підписано акт пред`явлення облігацій до погашення, акт погашення пакета облігацій та акт приймання - передачі майнових прав на квартиру.
		7.        У січні 2013 року позивачка дізналася, що будинок був зданий в експлуатацію наприкінці грудня 2012 року, та почала вимагати оформлення права власності на квартиру.
		8.        21 травня 2013 року позивачка оплатила квитанцію, отриману від керівника ОСББ Олени Кравчук, про оплату послуг БТІ, проте забудовник не  передав їй технічний паспорт на квартиру.
		9.        20 червня 2013 року позивачці стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 незаконно заволодів правом на майно шляхом отримання свідоцтва про право власності від 05 червня 2013 року, хоч майнові права на квартиру належали виключно позивачці.
		10.   Того ж дня вона звернулась із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за № 12013100100001322 від 21 червня 2013 року.
		11.   Документи, на підставі яких виникло майнове право в ОСОБА_1 та у відповідача ОСОБА_3 , є майже тотожними між собою, відмінність полягає лише в тому, що позивачка уклала угоду з торговцем цінними паперами, як це передбачено законом, а ОСОБА_3 - з ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд», яке не мало на це відповідної ліцензії. Також відсутні будь-які відомості щодо оплати відповідачем ОСОБА_3 пакета облігацій.
		12.   Договір про резервування об`єкта нерухомості та порядок погашення облігацій був підписаний позивачем з уповноваженою особою ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» ОСОБА_8 , який на той момент виконував обов`язки директора.
		13.   Укладений ОСОБА_3 29 травня 2008 року договір № 29/05/2008-88 був підписаний з другої сторони ОСОБА_2 , який на той момент відповідно до наказу № 2 від 09 березня 2001 року виконував обов`язки директора ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» та не мав права підпису.
		14.   Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 02 липня 2015 року № 424, проведеної в межах кримінального провадження, яке перебувало на розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області, підписи від імені ОСОБА_8 у документах, підписаних між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд», виконані відповідачем ОСОБА_2 .
		15.   У подальшому ОСОБА_3 продав спірну квартиру ОСОБА_4 .
		16.   Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договір № 29/05/2008-88 про резервування об`єкта нерухомості спірної квартири та порядок погашення облігацій, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» від 29 травня 2008 року; визнати недійсним договір № Б237-1/08 купівлі-продажу цінних паперів від 29 травня 2008 pоку, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»; визнати недійсним акт пред`явлення пакета облігацій до погашення від 17 червня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»; визнати недійсним акт від 17 червня 2010 року про погашення пакета облігацій, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»; визнати недійсним акт від 17 червня 2010 року приймання-передачі майнових прав на спірну квартиру укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05 червня 2013 року за індексним номером 4461964 на спірну квартиру, видане ОСОБА_3 державним реєстратором реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Гапоненко С. В.; скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, зареєстровану 04 червня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Гапоненко С. В., номер запису про право власності 1396679 на ім`я ОСОБА_3 ; витребувати із чужого незаконного володіння  ОСОБА_4 спірну квартиру на користь ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру зареєстровану за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 3478 від 29 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Мороз О. А.; визнати за ОСОБА_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) майнові права на спірну квартиру; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
		17.   Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, позов задоволено.
		18.   Визнано недійсними договір про резервування об`єкта нерухомості спірної квартири та порядок погашення облігацій, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» 29 травня 2008 року за № 29/05/2008-88.
		19.   Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 29 травня 2008 pоку № Б237-/08, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд».
		20.   Визнано недійсним акт пред`явлення пакета облігацій до погашення від 17 червня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд».
		21.   Визнано недійсним акт від 17 червня 2010 року про погашення пакета облігацій, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд».
		22.   Визнано недійсним акт від 17 червня 2010 року приймання-передачі майнових прав на спірну квартиру укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд».
		23.   Визнано недійсним свідоцтво на нерухоме майно від 05 червня 2013 року індексним номером 4461964 на спірну квартиру видане реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, державний реєстратор Гапоненко С. В.
		24.   Скасовано державну реєстрацію права власності на спірну квартиру зареєстровану 04 червня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області Гапоненко С. В., номер запису про право власності 1396679 на ім`я   ОСОБА_3 .
		25.   Витребувано із чужого незаконного володіння   ОСОБА_4 спірну квартиру на користь       ОСОБА_1 .
		26.   Скасовано державну реєстрацію права власності на спірну квартиру зареєстровану за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 листопада 2013 року № 3478, посвідченого приватним нотаріусом Мороз О. А.
		27.   Визнано за ОСОБА_1 майнові права на спірну квартиру; вирішене питання щодо розподілу судових витрат.
		28.   Рішення місцевого суду, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що позивачка виконала умови договору резервування квартири від 29 травня 2008 року № 29/05/2008-88, договору купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) від 29 травня 2008 року № Б237 - 1/08, договору з ТОВ «Укрпромбанк» про відкриття рахунку у цінних паперах фізичній особі від 29 травня 2008 року № 129/08. Внесла грошові кошти в сумі 602 588,25 грн згідно з меморіальним ордером № 7 як оплату за іменні цінні папери. ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» своїх зобов`язань не виконало та не передало позивачці документів, необхідних для оформлення права власності.   ОСОБА_3 достовірно знав про підробку документів на спірну квартиру та, незважаючи на це, уклав із   ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірної квартири від 29 листопада 2013 року № 3478, посвідчений приватним нотаріусом Мороз О. А., чим були порушені права позивача.
		29.   У липні 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		30.   Касаційна скарга, серед іншого, мотивована тим, що, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суди безпідставно позбавили його як добросовісного набувача права власності на законно придбане житлове приміщення. Наявність державної реєстрації права власності продавця ОСОБА_3 на квартиру та відсутність заборони її відчуження перевірялось нотаріусом перед посвідченням відповідного правочину.
		31.    ОСОБА_4 вчинив усі можливі дії щодо реєстрації права власності на придбане на законних підставах нерухоме майно, тому саме він і є тією особою, яка, на відміну від позивача, на момент розгляду справи в суді мала законні підстави вважатися належним власником спірної квартири.
		32.   Вказує, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій була залишена та обставина, що цей позов заявлено повторно, оскільки у квітні 2016 року ОСОБА_1 зверталася до суду з аналогічним позовом, який за її заявою залишено судом без розгляду. На переконання заявника, така обставина може свідчити про порушення завдань цивільного судочинства, визначених статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		33.   Заявник також указує на порушення апеляційним судом порядку автоматизованого розподілу справи, оскільки в долученому до матеріалів справи протоколі розподілу від 04 березня 2019 року відсутні відомості про час закінчення автоматизованого розподілу, коефіцієнт складності судової справи, імена (найменування) учасників справи, інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі, підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу).
		34.   Суд апеляційної інстанції неналежно повідомив про час і місце розгляду справи ОСОБА_7 та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд». Фактично судовий розгляд відбувся за відсутності вищезгаданих осіб, думка яких залишилася невідомою.
		35.   Апеляційний суд не прийняв подані заявником докази, хоча ОСОБА_4 договір про надання професійної правничої допомоги уклав лише 24 січня 2019 року.
		36.   Заявник звертає увагу, на те що суди попередніх інстанцій не перевіряли справжність підпису керівника ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» ОСОБА_8 у документах, що укладались із позивачкою, що, на думку ОСОБА_4 , дає підстави для висновку, що фактично окремі докази набули для суду заздалегідь установленої сили.
		37.   Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України.
		38.   Частиною третьою статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду в складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		39.   Свою позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду мотивував тим, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		40.   Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка посилалась на ті обставини, що 29 травня 2008 року уклала із забудовником - ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» договір № 9/05/2008-88 про резервування об`єкта нерухомого майна та порядок погашення облігацій, за умовами якого ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» зобов`язалось закріпити (здійснити резервування) за позивачкою спірну квартиру в обмін на погашення пакета облігацій, емітованих в кількості 8 283 облігації та придбаних позивачкою, що дорівнює метражу спірної квартири.
		41.   Відповідач - ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» умов указаного договору не виконав.
		42.   Позивачка зазначає, що внаслідок незаконних дій директора ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» ОСОБА_2 , який видав завідомо неправдиві офіційні документи, за що в подальшому був притягнутий  до кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру, а потім продав її ОСОБА_4 .
		43.   Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції  зазначив, що ОСОБА_3 достовірно знав про підробку документів на спірну квартиру та, незважаючи на це, уклав із ОСОБА_4 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, чим було порушено права позивачки. Зважаючи на зазначене, суд визнав за позивачкою майнові права на об`єкт інвестування, а також витребував спірну квартиру з володіння ОСОБА_4 .
		44.   При вирішенні справи за позовом ОСОБА_1 виникають питання щодо того, чи має право витребувати нерухоме майно від добросовісного набувача власник майнових прав на це майно та у який спосіб інвестор має захистити свої права - шляхом визнання права власності на майнові права чи права власності на об`єкт нерухомості закінчений будівництвом та прийнятий до експлуатації.
		45.   Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		46.   Згідно з пунктом 7 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
		47.   Аналізуючи висновки суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду звернула увагу на те, що чинне законодавство, яким регулюється ринок первинної нерухомості, передбачає можливість залучення для спорудження об`єктів будівництва грошових коштів фізичних та юридичних осіб шляхом укладання з ними договорів - інвестиційних, пайової участі у будівництві, купівлі-продажу майнових прав. Учасники цивільних справ у своїх процесуальних зверненнях неодноразово звертають увагу суду на наявність різної судової практики у цих правовідносинах, що дає можливість забудовникам продавати одні й ті самі об`єкти нерухомості по декілька разів, отримуючи прибутки та залишаючи громадян України без своїх грошових коштів та без інвестованого нерухомого майна (наприклад, ухвала Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 522/1029/18).
		48.   У постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16 Верховний Суд України зазначив: «За змістом договорів резервування приміщення та комісії щодо купівлі цінних паперів позивачка отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за нею майнових прав на об`єкт інвестування відповідно до статей 331, 392 ЦК України немає».
		49.   У постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6 - 104цс13 Верховний Суд України зазначив: «На підставі положень статей 387, 388 ЦК України власнику надається право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача. Вимога титульного володільця про визнання права власності є додатковою до вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння і є такою, що супроводжує віндикаційний позов. Якщо позивачем повністю проведено оплату за договором інвестування, то він є власником майнових прав на об`єкт інвестування. Вибуттям об`єкта нерухомості, створеного в результаті інвестування в капітальне будівництво, з володіння власника майнових прав на об`єкт інвестування на підставі нікчемного правочину порушуються права цього власника, які підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності на майно, яке було утворено внаслідок виконання умов договору інвестування».
		50.   У вказаній постанові Верховний Суд України погодився з правовими висновками, що викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року, наданій як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, якою залишено в силі судові рішення про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, що були предметом договору інвестування, та витребувано ці приміщення на його користь (провадження № 6-29811св12).
		51.   Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначає, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 331 ЦК України).
		52.   Відповідно до статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
		53.   Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
		54.   Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
		55.   У справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) від 29 листопада 1991 року (заява № 12742/87) та «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року (заява № 25921/02) ЄСПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «наявним майном», або коштами, уключаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
		56.   У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, це поняття охоплює як «наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» (Von Maltzan and Others v. Germany) від 02 березня 2005 року (заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом».
		57.   В іншій справі «НКМ проти Угорщини» (NKM v. Hungary) від 14 травня 2013 року (скарга № 66529/11) ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.
		58.   Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у пункті 115 постанови від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Разом з тим у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду, враховуючи недоведеність позивачкою наявності в неї майнового права на спірне новостворене майно, вважала відсутніми підстави для розгляду питання про наявність чи відсутність виключної правової проблеми, зокрема, в контексті застосування положень статті 392 ЦК України щодо захисту інтересів позивачки шляхом визнання за нею права власності на спірне майно (пункт 132).
		59.   Отже, у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду не вирішувала питання про те, чи має право інвестор витребувати нерухоме майно від добросовісного набувача та у який спосіб він може захистити свої права - шляхом визнання права власності на майнові права чи права власності на об`єкт нерухомості закінчений будівництвом та прийнятий до експлуатації.
		60.   У справі, яка переглядається, позивачка виконала свої грошові зобов`язання, що підтверджується підписаними сторонами документами: актом пред`явлення облігацій до погашення, актом погашення пакета облігацій та актом приймання-передачі майнових прав на квартиру, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об`єкт будівництва, а отже, вчинила достатні і необхідні дії для набуття майнових прав, а після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію - права власності на квартиру.
		61 .   Проте за змістом договору резервування об`єкта нерухомості позивачка отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.
		62.   За таких обставин, у разі якщо суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив наявність в інвестора майнових прав на об`єкт інвестування, то вирішити питання щодо можливості визнання за позивачкою майнових прав та витребування новоствореного майна від добросовісного набувача можна лише з відступом від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-104цс13 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16.
		63.   Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що на стадії передачі цивільної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду спір по суті не вирішується, тому, на думку колегії суддів, ця ухвала не може містити висновків по суті спору, зокрема щодо наявності підстав для задоволення чи відхилення касаційної скарги.
		64.   При цьому однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське прийняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
		65.   Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції.
		66.   Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		67.   З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі цієї справи на її розгляд відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України та для забезпечення правової визначеності та єдності судової практики приймає цю справу до розгляду.
		68.   Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		69.   Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Необхідності викликати учасників справи для надання пояснень у справі немає.
		70.   Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
		71.   Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
		Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		1.        Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: приватний нотаріус Мороз Олена Анатоліївна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними договору про резервування об`єкта нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, актів про пред`явлення до погашення та погашення пакета облігацій, акта приймання-передачі майнових прав на квартиру та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, витребування її із чужого незаконного володіння та визнання майнових прав на квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року.
		2.        Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 09 березня 2021 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  В. В. ПророкСудді:Т. О. Анцупова Г.Р. Крет В. В. Британчук Л. М. Лобойко Ю. Л. Власов К. М.Пільков І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач В. С. Князєв С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...