Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/389/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2021. Зареєстровано: 07.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2021.
Дата набрання законної сили: 04.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/19452/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 824/389/20-а
		адміністративне провадження № К/9901/19452/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 824/389/20-а 
		за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, постановлену суддею Левицьким В.К.
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів: Шидловського В.Б., Боровицького О.А.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Суть спору
		1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, де просив:
		1.1. визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В. та Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.;
		1.2. стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь три мільйони сімсот п`ятдесят тисяч гривень моральної шкоди, завданої йому протиправними діями та бездіяльністю суб`єктів владних повноважень в повному обсязі;
		1.3. зобов`язати відповідні служби видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію, щодо нього в адміністративній справі Національної поліції України Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області № 2607, у справі Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30.08.2019 та у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2 Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. 
		3. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач об`єднав у позовних вимогах вимоги, які належить розглядати суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, чим порушив правила об`єднання позовних вимог, що в свою чергу унеможливлює застосування положень статті 172 цього Кодексу. Крім того, позивач звернувся до суду з позовною вимогою, в тому числі щодо оскарження дій та бездіяльності посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже, в цій частині позовні вимоги підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду. Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
		4. 01 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 824/389/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, де просить скасувати вказані судові рішення з підстав неправильного застосування норм процесуального права.
		5. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права. На думку скаржника, повернення позовної заяви ухвалою від 10 березня 2020 року судом першої інстанції було здійснено лише на основі позовних вимог, які були викладені в прохальній частині на скасування постанови Садгірського районного суду м. Чернівці №726/1488/19 від 30.08.2019р. та постанови ГО № 257808 у справі про адміністративне правопорушення від 30.05.2019 без урахування судом доводів та підстав наведених у змісті позовної заяви. Оскаржуване судове рішення скаржник вважає необґрунтованим та упередженим, без встановлення істини, суті та мети позовної заяви, без забезпечення верховенства права та рівності сторін в ігноруванні гарантованих Основним Законом прав і свобод, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 824/389/20-а.
		7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		8. Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи 
		9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		10. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
		11. Статтею 55 Конституції України   встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		12. Частиною третьою статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		13. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
		14. За приписами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		15. Відповідно до частини третьої статті 27 КАС України, норми якої регулюють правила виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
		16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач оскаржує дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В., які стосуються винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
		17. Так, суд першої інстанції перевіряючи дотримання позивачем правил підсудності при поданні позовної заяви виходив з того, що оскарження позивачем дій та бездіяльності судді Садгірського районного суду міста Чернівці стосуються під час винесення постанови Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30 серпня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
		18. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у випадку незгоди з постановою Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30 серпня 2019 року та діями судді під час прийняття рішення, позивач наділений правом на звернення у порядку апеляційного провадження до апеляційного суду.
		19. Крім того, судами встановлено, що позивачем оскаржуються дії та бездіяльность посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., які стосуються складання протоколів про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення від 30.05.2019, а також постанови ГО № 257808 від 30.05.2019.
		20. Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд  першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині оскарження дій та бездіяльності посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з приводу притягнення позивача до адміністративної відповідальності підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.
		21. Водночас судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи та підстави наведені позивачем в обґрунтування позовної заяви та апеляційної скарги, де позивач зазначав, що не оскаржує а ні постанову Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30 серпня 2019 року а ні постанову ГО № 257808 від 30.05.2019. 
		22. Так, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про оскарження ним зазначених постанов Садгірського районного суду м. Чернівці про адміністративне правопорушення від 30.05.2019 та постанови ГО № 257808 від 30.05.2019, адже ні мотивувальна ні прохальна частина позовної заяви не містить прохання скасувати вказані постанови. Натомість скаржник вказує, що відповідно до норм КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи    підсудні Чернівецькому окружному адміністративному суду. Наголошує, що в позовній заяві вказує саме на незаконність та протиправність дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема судді Садгірського районного суду м. Чернівці та посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій  при ухваленні оскаржуваних судових рішень не вирішено питання  щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.
		23. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій при визначенні предметом позову постанов Садгірського районного суду м. Чернівці у справі № 726/1488/19 та постанову ГО № 257808 від 30.05.2019 Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП. 
		24. Як слідує зі змісту позову, його предметом є, зокрема, дії (бездіяльність) судді Садгірського районного суду м. Чернівці щодо неповідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання у справі № 726/1488/19, несвоєчасного направлення позивачу копії постанови у справі № 726/1488/19, порушення строків оприлюднення постанови у справі № 726/1488/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тобто позивачем оскаржується процесуальні порушення, що їх, на думку позивача, допустив суддя Садгірського районного суду м. Чернівці при розгляді справи № 726/1488/19 та ухваленні у ній рішення.
		25. Таким чином щодо позовних вимог в частині оскарження дій та бездіяльності судді Садгірського районного суду м. Чернівці суд першої інстанції повинен був перевірити наявність підстав для відкриття позовного провадження, зокрема, щодо відповідності пункту 4 частини першої статті 170 КАС України та застосувати відповідні процесуальні наслідки.
		26. Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, та Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію у справах щодо оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень та щодо вирішення вказаних вимог у судах. 
		27. В частині визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., які, як зазначає позивач в позовній заяві, виразилися у  порушенні зазначеними посадовими особами розділів ІІ, ІІІ, VI «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 301089 від 30.05.2019 наявні виправлення, пропуски, закреслення, відсутні паспортні дані позивача та його підпис. В графі «потерпілі» не зазначено жодного потерпілого. В протоколі відсутні дата та час коли мала розглядатися адміністративна справи. Також протокол містить виправлення в часі затримання позивача. В графі «про роз`яснення прав та обов`язків» відсутній підпис позивача. Крім того у протоколі наявні й інші порушення. Незаконними діями, як вказує позивач, є вилучення його посвідчення «постраждалого учасника Революції Гідності» при здійсненні працівниками патрульної поліції його адміністративного затримання. За твердженнями позивача копія протоколу серії ГП № 301089 від 30.05.2019 йому не надавалася. Натомість за запитом позивача 05.06.2019 йому було повідомлено, що справу закрито. Разом з тим, з матеріалів справи № 726/1488/19 слідує, що Садгірським відділенням поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області матеріали справи про адміністративне правопорушення були направлені до Садгірського районного суду м. Чернівці 03.06.2019. Вказані порушення при складенні протоколів та процесуальних дій працівників патрульної поліції при адміністративному затриманні позивача, на його думку, свідчать про його протиправне затримання та порушення проти нього адміністративної справи, незаконність протоколів протоколів про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення від 30.05.2019, а також навмисне зловживання держслужбовцями правоохоронних органів процесуальними строками та свідомий не допуск позивача до матеріалів адміністративної справи. 
		28. На думку суду першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, в цій частині позовні вимоги підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду. А отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
		29. Колегія суддів вважає помилковими такі висновки судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
		30. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.
		31. Таким чином, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		32. Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
		33. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції при розгляді вказаної позовної вимоги повинен був встановити чи здійснювали відповідачі при складанні протоколів про адміністративне правопорушення публічно-владні управлінські функції, чи оскаржувані позивачем процесуальні дії суб`єкта владних повноважень здійснювалися відповідно до положень статті 251 КУпАП та застосувати відповідні процесуальні наслідки.
		34. Правова позиція щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень при складанні адміністративного протоколу неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18, та Верховним Судом.
		35. Таким чином суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, при розгляді позовних вимог щодо визнаня протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В. не вірно визначив предмет заявлених позовних вимог та дійшов помилкового висновку, що вказані вимоги належить розглядати місцевому загальному суду та суду апеляційної інстанції. 
		36. Крім того, в позовній заяві були заявлені позовні вимоги, зокрема, щодо визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.
		37. Так, відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		38. Натомість судом першої інстанції не було вирішено питання щодо позовних вимог в цій частині. 
		39. Не звернуто уваги на цю обставину і судом апеляційної інстанції та відповідно не надано правову оцінку рішенню суду першої інстанції в цій частині при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на оскаржувану ухвалу суду.
		40. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та про наявність підстав для застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		41. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		42. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.
		43. За таких підстав, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки вказане питання не підлягає вирішенню Верховним Судом.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		44. З огляду на відсутність понесених судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		2. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 824/389/20-а - скасувати.
		3. Справу № 824/389/20-а за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько  А.Г. Загороднюк В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...