Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/1116/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2021. Зареєстровано: 07.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2021.
Дата набрання законної сили: 22.02.2021
Номер судового провадження: 2/350/52/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 350/1116/20
		Номер провадження 2/350/52/2021
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 січня 2021 року                                селище Рожнятів 
		Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:
		в складі головуючого судді                                Пулика М.В.,
		секретаря судового засідання                        Левицького О.Р.,
		адвокатів                                                Родікова І.С., Ткачук Т.В.,
		позивача                                                 ОСОБА_1 ,
		відповідача                                                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
		ВСТАНОВИВ:
		І. Зміст позовних вимог та стислий виклад позицій сторін:
		ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд зобов`язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні його земельною ділянкою, що за адресою АДРЕСА_1 , шляхом перенесення дворової вбиральні та дерев на відстань, передбачену ДБН Б.Б.2.2-12:2018 "Планувальння і забудова територій" (дворову вбиральню - на відстань не менше 20 метрів від житлового будинку, а дерев - на відстань 4-6 метрів від межі земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 ). Стягнути з відповідачів судові витрати по справі.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що він є власником будинковолодіння та земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . По сусідству, у житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 проживають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відповідачі на належній їм земельній ділянці в безпосередній близькості до межі (близько 7 метрів) та на відстані менше 15 метрів від найближчого вікна його житлового будинку звели дворову вбиральню. Крім того, на присадибній ділянці росте більше 30-ти дерев, серед яких 22 виші, 10 яблунь, 9 слив та 2 горіхи на відстані від 10 см. до 1 метра від межі. Дані плодові дерева затіняють його житловий будинок, стайню, стодолу та інші господарські споруди, листя та гілля падає на будівлі та земельну ділянку, цим самим пошкоджуючи належне йому майно.
		Комісією Сваричівської сільської ради було рекомендовано відповідачам перенести дерева на відстань не менше 4 метрів від межі та облаштувати туалет відповідно до санітарно-гігієнічних норм, однак відповідачі не виконали жодної рекомендації комісії. Викладені обставини змушують його звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду. ОСОБА_3 звернулася із скаргою на нього в сільську раду, що ніби-то гілки з його горіха падають на її земельну ділянку. Тоді, він подав зустрічну скаргу на своїх сусідів. Комісія, яка провела обстеження господарств по АДРЕСА_2 та 25 на підставі їхніх заяв, встановила невідповідність нормам ДБН і дала відповідне розпорядження, що необхідно зробити. Він, позивач, добровільно виконав всі приписи сільської ради, зокрема вирізав дерева, що були посаджені не на встановленій законом відстані, а тому ОСОБА_2 також повинен зрізати всі дерева, що ростуть вздовж його земельної ділянки. Дерева затіняють будинок, стайню, стодолу та інші споруди, листя та гілля падає на будівлі та земельну ділянку, тим самим пошкоджуючи майно. Крім того, він планує перекривати свою господарську споруду бляхою, а опале листя може пошкодити йому новий дах. 
		У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги з викладених в позовній заяві підстав. Крім того суду пояснив, що садовина була висаджена безпосередньо відповідачем ОСОБА_2 . Вважає, що вбиральню яку поставив ОСОБА_2 , слід перенести, як мінімум на 15 метрів від найближчого вікна його будинку. На якій відстані від його житлового будинку знаходиться вбиральня, він не точно вказати не може, оскільки не здійснював заміри, приблизно відстань складає 7-8 метрів. Які саме дерева створюють і яку саме перешкоду вони створили не може сказати, однак просить взяти до уваги акти сільської ради про обстеження земельних ділянок.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Вказав, що садовину посадив він, так само вбиральня поставлена особисто ним, тому ОСОБА_3 до позовних вимог немає жодного відношення. Він не буде вирізати дерева. Просив суд врахувати, що його будинок був побудований раніше, ніж будинок позивача. Сад росте вже десятки років, і жодних претензій позивач до нього не ставив. Вважає, що ні він особисто, ні члени його сім`ї перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачу не створюють. 
		Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не прибула.
		ІІ. Заяви та клопотання сторін, (інші) процесуальні дії у справі:
		ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського районного суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 14.08.2020.
		Ухвалою суду від 17.08.2020 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі із подальшим проведенням розгляду справи в порядку загального провадження та призначено справу до підготовчого засідання з повідомленням учасників справи, за результатами якого 11.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням його учасників.
		ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
		Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння, що розташоване на присадибній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
		Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками домоволодіння по 1/2 частини кожен, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами (а.с. 28, 29).
		Актом обстеження земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 18.06.2020, встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться у АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,25 га згідно обліку в по господарській книзі №17 за 2016-2023 роки облікована по 1/2 частині за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на якій розташовані житловий будинок, стайня, стодола та господарські споруди. Суміжним користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . На земельній ділянці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 насаджені наступні плодові дерева у кількості: вишні - 22 шт., яблуні - 10 шт., сливи - 9 шт., горіхи - 2 шт., від межі земельної ділянки ОСОБА_1 на відстані 1-2 метри. Дані плодові дерева затіняють житловий будинок, стайню, стодолу, інші господарські споруди ОСОБА_1 , листя і гілля падає на будівлі та земельну ділянку, чим завдають пошкоджень будівлям і земельній ділянці. Дворова вбиральня ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розташована від найближчого вікна житлового будинку ОСОБА_1 на відстані менше 15 метрів.
		За результатами проведеного обстеження земельної ділянки відповідачів, зроблено висновок, зазначений в акті, яким комісією було рекомендовано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перенести дерева і дворову вбиральню на відстань передбачену ДБН Б 2.2-12:2019 (а.с.8).
		Аналогічний за своїм змістом висновок був зроблений комісією ще 16.10.2019, який зазначено в акті обстеження господарств по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 однак як вбачається з акту від 27.11.2019 відповідачка ОСОБА_3 не виконала жодної рекомендації комісії (а.с. 6,7).
		Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу усунення відповідачами перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача.
		IV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів, наведених учасниками справи.
		Вивчивши зміст позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, та з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
		Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
		Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).
		Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до положень частин першої, другої статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо); власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
		Згідно зі статтею 104 цього Кодексу, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
		Згідно з положеннями статей 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачі на належній їм земельній ділянці в безпосередній близькості до межі та на відстані менше 15 м. від найближчого вікна його житлового будинку звели дворову вбиральню. 
		При цьому ОСОБА_1 посилається ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", які передбачають допустиму відстань від господарських будівель і споруд, зокрема майданчиків для компосту, дворових вбиралень, тощо, до житлових будинків та літньої кухні - 20 метрів.
		Такі ж допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд, передбачені і ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".
		Як встановлено актом обстеження земельної ділянки від 18.06.2020, дворова вбиральня відповідачів розташована від найближчого вікна житлового будинку ОСОБА_1 на відстані менше 15 метрів (а.с. 8). 
		Зазначений факт не заперечується відповідачем ОСОБА_2 .
		Отже позивачем доведено, що дворова вбиральня встановлена відповідачем з порушення п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", а тому вимога ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення дворової вбиральні на передбачену нормативним актом відстань, підлягає задоволенню.
		Окрім цього, позивач стверджує, що на присадибній ділянці, що належить відповідачам, ростуть плодові дерева у кількості: вишні - 22 шт., яблуні - 10 шт., сливи - 9 шт., горіхи - 2 шт., на відстані 1-2 метра від межі його земельної ділянки, і таке розміщення дерев призводить до затінення його житлового будинку, стайні, стодоли та інших господарських споруд; листя та гілля падає на будівлі та земельну ділянку, цим самим пошкоджуючи належне йому майно. Розміщення дерев з порушенням Державних будівельних норм України є підставою для перенесення дерев ( фактичного їх зрізання).
		При цьому ОСОБА_1 не заперечив, що дерева посаджені відповідачем багато років назад.
		Вимогами ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
		За змістом ст. 109 ЗК України позивач вправі вимагати від відповідачки ліквідувати дерева, які стоять на межі їхніх суміжних земельних ділянок.
		Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Однак, об`єктивних доказів стосовно наявності кореневої системи дерев , яка б призводила до руйнування житла чи інших будівель та споруд позивача, у суду немає.
		Крім цього, суд приймає до уваги, що згідно ст. 105 Земельного кодексу України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.
		Разом з тим, з огляду на те, що згідно акту від 18.06.2020 листя і гілля з дерев падає на земельну ділянку позивача, відповідача слід зобов`язати обрізати гілки своїх фруктових дерев, які виступають на земельну ділянку, яка належить  ОСОБА_1 . 
		Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст. 103-105, 109, 152 ЗК України, 391 ЦК України, 2, 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141 ЦПК України, суд - 
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити частково.
		Зобов`язати ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом перенесення дворової вбиральні від житлового будинку ОСОБА_1 на відстань, передбачену ДБН Б.Б.2.2-12:2018 " Планувальний і забудова територій", та обрізати гілки своїх фруктових дерев, які виступають на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 .
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судового збору.
		На рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...