Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3098/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 08.02.2021
Номер судового провадження: A/855/21378/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3098/20                                                                              Головуючий у 1 інстанції: Кармазін О.А.
		                                                                                   Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
		 
		 
		ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		  08 лютого 2021 року                                                                                            м. Київ
		 
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача                                    Вівдиченко Т.Р.
		Суддів                                                      Бужак Н.П.
		                                                                 Черпіцької Л.Т.
		За участю секретаря                               Борейка Д.Е.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Полєтаєва Ігоря Олексійовича про стягнення судових витрат у справі апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, третя особа - Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про визнання нечинним нормативно-правового акта (в частині), скасування рішення, скасування наказу (в частині), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України), Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України (далі - Атестаційна колегія), третя особа - Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, в якому просив:
		- визнати таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та нечинним підпункт 2 пункту 7 Розділу ІІ Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14.01.2016 р. із змінами, внесеними, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 174 від 06.02.2017 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 р. за № 183/28313;
		- визнати протиправним та скасувати підпункт 2 пункту 1 протоколу № 6 засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2019 року в частині рішення щодо скасування рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння ОСОБА_1 вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка»;
		- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 16.12.2019 року №1573 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 16 грудня 2019 року та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 5 липня 2018 року № 728» щодо скасування рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка» та відмови у видачі атестата старшого дослідника ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не видачі атестата старшого дослідника ОСОБА_1 та зобов`язати Міністерство освіти і науки України видати атестат старшого дослідника ОСОБА_1 . 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
		Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та прийняти  нове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. 
		28 грудня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Полєтаєва Ігоря Олексійовича надійшла заява про стягнення судових витрат з Міністерства освіти і науки України.
		04 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції від Міністерства освіти і науки України надійшло клопотання, в якому відповідач заперечував проти стягнення судових витрат з відповідача.
		14 січня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Полєтаєва І.О. надійшла заява про стягнення судових витрат з Міністерства освіти і науки України, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь позивача судові витрати в розмірі 30 338,02 грн.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року     апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення.
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили та нечинними абзаци 2-3 підпункту 2 пункту 7 Розділу ІІ Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14 січня 2016 року із змінами, внесеними, згідно  наказу Міністерства освіти і науки України № 174 від 06 лютого 2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 183/28313.
		Визнано протиправним та скасовано підпункт 2 пункту 1 Протоколу № 6 засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2019 року в частині рішення щодо скасування рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння ОСОБА_1 вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка».
		Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2019 року №1573 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 16 грудня 2019 року та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 5 липня 2018 року № 728» щодо скасування рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка» та відмови у видачі атестата старшого дослідника ОСОБА_1 .
		Зобов`язано Атестаційну колегію Міністерства освіти і науки України повторно розглянути питання про затвердження рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння ОСОБА_1 вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.              
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника ОСОБА_1 - Полєтаєва Ігоря Олексійовича про стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно частин 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		В силу ч. 1   ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Так, в заяві про стягнення судових витрат представник ОСОБА_1 - Полєтаєв І.О. просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь позивача судові витрати в розмірі 30338,02 грн., зокрема: 16  906,18 грн. - витрати на правову допомогу в суді першої інстанції; 10  000,00 грн. - витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції; 3  362,20 - судовий збір; 68,64 - комісія банку.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3  363,20 грн., згідно квитанції про сплату №2262 від 12 лютого 2020 року. 
		Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1  витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 363,20 грн. 
		Щодо стягнення витрат  на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.
		За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Згідно  ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Разом з тим, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
		При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
		Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_1 - Полєтаєвим І.О. надано: 
		- Договір про надання правової допомоги від 23 грудня 2019 року №1-23/12/2019;
		- Додатковий договір від 20 жовтня 2020 року до Договору №1-23/12/09 про надання правової допомоги від 23 грудня 2019 року; 
		- копію Ордеру про надання правової допомоги від 10 лютого 2020 року серії КВ №352845;
		- квитанції до касових ордерів №21 від 24.12.2019 року, №3 від 06.02.2020 року, №13 від 20.05.2020 року, №15 від 10.06.2020 року, №21 від 17.08.2020 року, №22 від 03.07.2020 року, №25 від 17.08.2020 року, №27 від 14.09.2020 року, №34 від 21.10.2020 року, №37 від 05.11.2020 року, №44 від 14.12.2020 року, №1 від 12.02.2021 року;
		- дублікат квитанції від 20.01.2020 року №0.0.1589819804.1.
		Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, згідно яких: «… При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
		…При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
		Із пунктів 3.1-3.1 Договору про надання правової допомоги від 23 грудня 2019 року №1-23/12/2019 укладеного між Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем (Адвокат) та   ОСОБА_1 (Клієнт) вбачається, що правова допомога зі збору доказів для формування правової позиції, направлення адвокатських запитів Сторони визначили гонорар у розмірі 3000,00 грн. Правова допомога з підготовки документів, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду Сторони визначили гонорар у розмірі 5000,00 грн. Правова допомога з представництва Клієнта в суді (розташованому у місті Києві) Сторони визначили гонорар у розмірі 1500,00 грн. за кожне судове засідання.
		Матеріали справи свідчать, що, на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 23 грудня 2019 року №1-23/12/2019, адвокатом Полєтаєвим І.О. у суді першої інстанції було надано наступні послуги професійної допомоги:  збір доказів для формування правової позиції, направлення адвокатських запитів; підготовка документів, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду; представництво позивача в судових засіданнях 10 червня 2020 року, 02 липня 2020 року, 12 серпня 2020 року, 07 липня 2020 року, 10 вересня 2020 року, 01 жовтня 2020 року.
		Здійснення ОСОБА_1 оплати за надання вищевказаних послуг підтверджується наступними квитанціями до касових ордерів: №21 від 24.12.2019 року на суму 3000,00 грн., №3 від 06.02.2020 року на суму 5000,00 грн., №13 від 20.05.2020 року на суму 1500,00 грн., №15 від 10.06.2020 року на суму 1500,00 грн., №21 від 17.08.2020 року на суму 1500,00 грн., №22 від 03.07.2020 року на суму 1000,00 грн., №25 від 17.08.2020 року на суму 1500,00 грн., №27 від 14.09.2020 року на суму 1500,00 грн.
		Крім того, позивачем було понесено витрати пов`язані з витребуванням доказів, а саме: сплачено на рахунок Міністерства освіти і науки України оплату витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є МОН України від 03.01.2020 №11, що підтверджується дублікатом квитанції від 20.01.2020 року №0.0.1589819804.1 на оплату 406,18 грн.
		Враховуючи вищезазначене, судові витрати ОСОБА_1 , пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги в суді першої інстанції становлять 16  906,18 грн. (3000,00 + 5000,00 + 1500,00 + 1500,00 + 1500,00 + 1000,00 + 1500,00 + 1500,00 + 406,18).
		20 жовтня 2020 року між Полєтаєвим І.О. та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору №1-23/12/09 про надання правової допомоги від 23 грудня 2019 року.
		З вищевказаного Додаткового договору вбачається, що Сторони домовились внести наступні зміни до Договору № 1- 23/12/2019 про надання правової допомоги від 23.12.2019 року, зокрема, визначили, що правова допомога з підготовки документів, складання апеляційної скарги, подання її до суду Сторони становить гонорар у розмірі 7000,00 грн., правова допомога з представництва Клієнта в суді апеляційної інстанції (розташованому у місті Києві) Сторони визначили гонорар у розмірі 1500,00 грн.
		З метою надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції адвокатом - Полєтаєвим І.О. було надано наступні послуги: підготовка документів, складання апеляційної скарги, подання апеляційної скарги до суду; представництво позивача в судових засіданнях 14 грудня 2020 року та 01 лютого 2020 року.
		Здійснення позивачем оплати за надання вищевказаних послуг підтверджується квитанціями до касових ордерів №34 від 21.10.2020 року на суму 1500,00 грн., №37 від 05.11.2020 року на суму 5500,00 грн., №44 від 14.12.2020 року на суму 1500,00 грн., №1 від 12.02.2021 року на суму 1500,00 грн.
		Отже, витрати позивача на правову допомогу, яка надана йому адвокатом в суді апеляційної інстанції, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, становлять 10  000,00 грн. (1500,00 + 5500,00 + 1500,00 + 1500,00).
		Загальний розрахунок судових витрат: 16  906,18 грн. - витрати на правову допомогу в суді першої інстанції; 10  000,00 грн. - витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції; 3  362,20 - судовий збір; 68,64 - комісія банку.
		Таким чином, загальний розмір судових витрат ОСОБА_1 становить 30  338,20 грн. (16  906,18 + 10  000,00 + 3363,20 + 68,64).
		З приводу посилання Міністерства освіти і науки України на те, що позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказів обґрунтування часу, витраченого адвокатом, колегія суддів зазначає наступне.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;  представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 грудня 2020 року зазначив наступне:  «…розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним».
		З огляду на зазначене, посилання Міністерства освіти і науки України на те, що позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Проаналізувавши надані документи, враховуючи предмет позову та обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів вважає, що сума 30  338,02 грн. є співмірною та підлягає відшкодуванню.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним прийняти додаткову постанову шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України  на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 30  338,02 грн.
		Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 252, 311, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Заяву представника ОСОБА_1 -  Полєтаєва Ігоря Олексійовича про стягнення судових витрат задовольнити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 30 338 (тридцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 02 коп.
		Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
		 
		 
		 Суддя-доповідач                                                                               Вівдиченко Т.Р.
		          
		 Судді                                                                                                  Бужак Н.П.
		                                                                                                  
		                                                                                                           Черпіцька Л.Т.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...