Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/14723/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: A/855/615/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 756/14723/19                                                                     
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		09 лютого 2021 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача: Бужак Н. П.
		Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
		За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2020 року, суддя Юзькова О.Л., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
		 
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просила скасувати постанову відповідача від 28 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною 1 статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу та закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. 
		Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України), на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2019 року №1339, відповідачем проведено фактичну перевірку офісу ТОВ «Фінансова Компанія «№1» (код 38945877) за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6.
		За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 17.10.2019 року (бланк 000294) реєстраційний №0358/26/15/05/38945877. Перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів в сумі 1085,00 грн в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів.
		28 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у місті Києві винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ТОВ «Фінансова компанія «№1» ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною 1 статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.
		Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач допустила порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а саме не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства у період 01.11.2018 року по 18.10.2019 року, саме порушення п. 11 р. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою НБУ № 148 від 29.12.2017 року із змінами.
		Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її протипраною, з метою відновлення порушеного права, позивачка звернулась з відповідним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, ст. 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		У відповідності до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
		Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Положеннями ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		У статті 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений у ст. 279 КУпАП, де зокрема, зазначено, що головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
		У силу приписів ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Приписами ч. 1 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів
		Відповідно до п. 11 р. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 148 від 29.12.2017, із змінами, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
		Як було встановлено відповідачем при проведенні перевірки за період з 01.11.2018 по 18.10.2019, в перевіряємий період ТОВ «Фінансова компанія «№ 1» здійснювало діяльність з переказу коштів, приймаючи готівку для подальшого переказу через програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі - ПТКС), та не оприбутковувало готівкові кошти в сумі 1 085,00 грн. в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів. Також, відповідачем встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «№ 1» не веде касову книгу підприємства.
		Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ТОВ «Фінансова компанія «№ 1» є небанківською фінансовою установою, має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 23 від 16.12.2014 та здійснює діяльність з переказу коштів, прийнятих за допомогою ПТКС.
		ПТКС у значенні наведеному в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - це пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
		З матеріалів справи вбачається, що Національний банк України, що прийняв Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, 10.10.2019 за № 50-0006/53002 надав роз`яснення Асоціації «Небанківські фінансові установи» окремих вимог нормативно-правових актів НБУ.
		У зазначених роз`ясненнях зазначено, що згідно з п. 16 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, небанківські фінансові установи, які у встановленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, здають готівку (готівкову виручку), отриману через платіжні пристрої та пункти приймання готівки для подальшого переказу, на окремий поточний рахунок /рахунки, відкритий у банку/банках для обліку коштів, прийнятих для подальшого переказу. Зазначена норма Положення № 148 повністю відповідає вимогам постанови Правління НБУ від 12.02.2013 № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу» (зі змінами).
		НБУ також зазначено, що при розрахунку ліміту каси не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам; небанківські фінансові установи, які в установленому законом порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, фактично є посередником між платником та отримувачем коштів.
		За висновком НБУ, зробленим у вищезазначеному роз`яснені, у разі прийняття небанківською фінансовою установою через програмно-технічні комплекси самообслуговування готівкових коштів та інкасації їх службою інкасації банку без фізичного втручання до програмно-технічного комплексу самообслуговування працівників небанківської фінансової установи, такі кошти не потрапляють до її каси, а зараховуються на окремий поточний рахунок/рахунки небанківської фінансової установи у безготівковому порядку і не повинні відображатися в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
		Отже, зважаючи на те, що готівка прийнята небанківською фінансовою установою - ТОВ «Фінансова компанія «№ 1» через ПТКС, то такі кошти не потрапляють до її каси та зараховуються на окремий поточний рахунок/рахунки небанківської фінансової установи у безготівковому порядку, у зв`язку із чим така готівка не повинна відображатись в касовій книзі на підставі прибуткових ордерів.
		Доводи апелянта на відсутність будь-яких доказів того, що готівкові кошти з ПТКС інкасувалися службою інкасації банку та не було фізичного втручання до ПТКС працівниками небанківської фінансової установи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки протилежного Головним управлінням ДПС у м. Києві не було доведено. 
		Таким чином, колегія суддів ввжає, що контролюючим органом не підтверджено правомірність прийнятої ним постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 16315 КУпАП.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та скасування постанови від 28 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2020 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
		Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2020 року - без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                Бужак Н.П.
		 
		Судді:                                                                                          Костюк Л.О.
		 
		                                                                                                    Кобаль М.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...