Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/480/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 23.07.2021
Номер судового провадження: 2643 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"03" лютого 2021 р. Справа № 922/480/20 
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Попков Д.О. , суддя Пушай В.І., 
		за участі секретаря судового засідання Пронози А.П.,
		за участі:
		прокурора - Бойко В.В. (службове посвідчення № 0577663 від 22.10.2020);
		позивача - Сосіна І.О. (cлужбове посвідчення серії ХА № 127 від 01.07.2019); відповідача - Волочаєва О.В. (довіреність № 64/22 від 18.01.2021) та Рєпін В.М. (довіреність № 64/26 від 20.01.2021);
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх. № 2643Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року (повний текст складено 16.09.2020) у справі № 922/480/20
		за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, м. Харків, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,
		до Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків,
		про стягнення шкоди у розмірі 1112953,12 грн,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У лютому 2020 року Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НААН України, в якому просить стягнути на користь бюджету шкоду, заподіяну державі внаслідок порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 1112953,12 грн на підставі ст. 1166 Цивільного Кодексу України.
		Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням посадовими особами ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України (відповідача) службових обов`язків щодо забезпечення захисту від засмічення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 47, кадастровий номер 63101366300:09:029:0105, площею 7,125 га, яка перебуває постійному користуванні відповідача. Зазначає, що в ході здійснення господарської діяльності відповідач допустив засмічення 7 земельних ділянок, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 63101366300:09:029:0105 за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 47, шляхом розміщення будівельних відходів, що є порушенням ст.ст.17, 32, 33 Закону України "Про відходи", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», внаслідок чого державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 1112953,12 грн. Розмір шкоди розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (із змінами згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149). Необхідність представництва інтересів держави прокуратурою по даній справі обґрунтовує з посиланням на те, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем) не здійснюється належним чином захист інтересів держави через відсутність коштів на сплату судового збору.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2020 у справі № 922/480/20 (суддя Жельне С.Ч.) у позові відмовлено повністю.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправності поведінки відповідача та шкоди, як обов`язкових елементів для відшкодування шкоди на підставі ст. ст. 1166 Цивільного Кодексу України. Рішення суду мотивовано тим, що в період з 11 по 24 вересня 2019 року позивачем - Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено планову перевірку дотримання ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НААН України під час своєї господарської діяльності вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природоохоронного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами перевірки позивачем складено акт від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким встановлено, що відповідачем під час здійснення своєї господарської діяльності на земельній ділянці за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 47, кадастровий номер 63101366300:09:029:0105, площею 7,125 га, допущено засмічення 7 земельних ділянок, розташованих на вказаній земельній ділянці за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 47, шляхом розміщення будівельних відходів, в т.ч. віконних рам та скла, які відносяться до малонебезпечних. Вказаний акт перевірки від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 отримано заступником директора ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України - Глущук М.І. Також позивач виніс припис від 25.09.2019 № 77/02-06, яким зобов`язано ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України усунути виявлені порушення природоохоронного законодавства. Місцевий господарський суд зазначає, що в порушення положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (із змінами згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149) в складеному позивачем акті перевірки від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Згідно з протоколом огляду слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Прокопенка І.В. від 16.01.2020, в ході огляду території, на якій розташовано ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України, встановлено, що вказана територія в цілому прибрана та будь-яких засмічень на земельних ділянках за адресою м. Харків, пр. Науки, 47, не виявлено. 
		Наявні в матеріалах справи Висновки експертів № 11354/11381-11391 від 19.06.2020, № 11875/11876 від 25.06.2020 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, складені за результатами проведеної комплексної судово-економічної та інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42019221090000292 від 21.11.2019, підтверджують правильність проведення розрахунків шкоди від засмічення відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:029:0105 за адресою: 61103, м. Харків, пр.-т Науки, 47. При цьому, жодних ґрунтових досліджень для встановлення наявності самої шкоди, яка могла бути заподіяна внаслідок засмічення земельної ділянки здійснено не було, що підтверджується листом Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому зазначено, що під час проведення перевірки в період з 11 по 24.09.2019, Інспекцією здійснювався лише огляд засмічених ділянок відповідача, відбір проб ґрунту не здійснювався. Згідно з Висновком комісійного інженерно-екологічногое експертного дослідження від 20.08.2020 № 12360/12361/12362, проведеного за зверненням відповідача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса (а.с. 184-207), виявлені на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України предмети (речовини) двох видів «будівельні відходи, віконні рами, скло» до відходів не належать, а є вторинними матеріальними та вторинними енергетичними ресурсами. Спосіб поводження з вторинними матеріальними та вторинними енергетичними ресурсами на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України відповідає визначеному у ДСанПІН 2.2.7.029-99 (15) та допустимому для даної категорії. Знаходження вищезазначених будівельних відходів та вторинних матеріалів (віконні рами, скло) у виявлених Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем) на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України не є забрудненням земельної ділянки і не має негативних екологічних наслідків. 
		Повний текст зазначеного рішення складено 16.09.2020.
		Харківська обласна прокуратура 02.10.2020 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відшкодувати судові витрати за рахунок відповідача.
		В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства № 171 від 27.10.1997, засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів; забрудненням земель є накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. Тобто, розміщення відповідачем будівельних відходів (зокрема віконних рам та скла) на земельних ділянках, які не пристосовані для зберігання сміття та не є місцем чи об`єктом зберігання або видалення відходів, в силу ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», є засміченням земель. Вважає, що факт засмічення землі та завдання відповідачем шкоди державі таким засміченням підтверджено наявними в матеріалах справи документами, а саме: актом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06; приписом № 77/02-06 від 25.09.2019; протоколом про адміністративне правопорушення від 27.09.2019 № 001219; розрахунками розміру шкоди, складеними спеціалістами Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем). Зазначає, що правильність розрахунку розміру шкоди підтверджено Висновками експертів ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса за результатами проведення комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи від 19.06.2020 №11354/11381-11391 та від 25.06.2020 № 11875/11876. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 922/480/20 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 258 та чч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
		Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 922/480/20 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву, заяв та клопотань по апеляційній скарзі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
		Державна екологічна інспекція у Харківській області (позивач) 06.11.2020 за вх. № 10757 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що актом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06, складеним за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 11 по 24 вересня 2019 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НААН, встановлено, що відповідачем при здійсненні своєї господарської діяльності не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному впливу, а саме: внаслідок порушення правил зберігання (видалення) відходів допущено засмічення земельних ресурсів на 7 ділянках, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 47, кадастровий номер 63101366300:09:029:0105, площею 7,125 га, шляхом розміщення будівельних відходів, в т.ч. віконних рам та скла. Зазначає, що чинним законодавством України не передбачено яке засмічення земельної ділянки призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, оскільки сам факт знаходження та зберігання на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів і сміття без відповідних дозволів призводить до забруднення навколишнього природного середовища.
		Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (відповідач) 02.11.2020 за вх. № 10514 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та відзиві позивача на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на пп. 3.1, 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства № 171 від 27.10.1997. Зазначає, що на підтвердження позовних вимог доказів наявності на відкритому ґрунті сторонніх предметів (віконних рам) не надано та не визначено чи призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища віконні рами, під час проведення планової перевірки позивачем не досліджувалися та не були виявлені кількісні або якісні зміни землі, зокрема при проведенні перевірки позивачем не проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, не проведено відбір проб та інструментарно-лабораторні вимірювання. Зазначає, що відповідач своєчасно виконав припис від 25.09.2019 № 77/02-06. Відповідно до протоколу від 16.01.2020, складеного слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Прокопенком І.В., за результатами проведеного огляду території відповідача встановлено, що територія прибрана, на земельному покрові вбачаються сліди садового інструменту з прибирання території», будь-яких будівельних відходів, віконних рам та скла при огляді не виявлено. Відповідач вважає не обґрунтованим розрахунок розміру шкоди, оскільки позивачем не доведено наявність самої шкоди. В акті перевірки від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 зазначено, що відходи відносяться до малонебезпечних, та не відображено і не надано доказів, що віконні рами мають ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною забруднення навколишнього природного середовища. Посилається на те, що Методика № 171 від 27.10.1997 не встановлює наявність шкоди, вона спрямована на визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (п. 1.1 Методики) та встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами (п. 1.2).
		У зв`язку з перебуванням на навчанні судді Попкова Д.О., а також відпусткою суддів Барбашової С.В. та Істоміної О.А., проведено повторні автоматичні розподіли справи № 922/480/20 від 13.11.2020, 11.12.2020 та 15.12.2020 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Пелипенко Н.М., суддя Попков Д.О., суддя Пушай В.І. 
		За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку.
		Під час розгляду апеляційної скарги в судових засіданнях оголошувались перерви до 15.12.2020, 20.01.2021 та 03.02.2021.
		Прокурор Харківської обласної прокуратури в судових засіданнях 15.12.2020, 20.01.2021 та 03.02.2021 підтримав апеляційну скаргу. 
		Представник Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивача) в судових засіданнях 15.12.2020, 20.01.2021 та 03.02.2021 підтримав відзив на апеляційну скаргу. 
		Представник ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НААН України (відповідача) в судових засіданнях 15.12.2020, 20.01.2021, 03.02.2021 підтримав відзив на апеляційну скаргу. 
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, викладені в апеляційні скарзі та відзивах на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників учасників справи в судових засіданнях, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосуванням норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Статтею 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, має компетенцію, зокрема: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів; бути позивачем та відповідачем у судах; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (далі - Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо використання та охорони надр, а також щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.
		Підпунктами 8, 9, 10 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію від 19.04.2017 № 275 встановлено, що Держекоінспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах; вживає відповідно до закону заходів щодо припинення самовільного користування надрами 
		У відповідності до п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
		Отже, Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.
		На підставі пунктів 6, 7 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, Інспекція, розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
		Таким чином, Державна екологічна інспекція у Харківській області, яка реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Харківській області, є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави зокрема щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення водного законодавства.
		З матеріалів справи вбачається, що в період з 11 по 24 вересня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області, на підставі ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Положення Про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі, наказу № 621/11-02 від 05.09.2019 та направлення на перевірку № 621/11-02/02-06 від 05.09.2019 Держекоінспекції у Харківській області, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 47, що здійснює діяльність з дослідження й експериментальних розробок у сфері природних і технічних наук.
		За результатами перевірки Інспекцією складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 (т. 1 а.с. 20-22).
		З акту від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 вбачається, що відповідач здійснює свою господарську діяльність на земельній ділянці за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 47, кадастровий номер 63101366300:09:029:0105, площею 7,125 га, яка перебуває в його постійному користуванні. 
		Під час натурного обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 63101366300:09:029:0105 виявлено факт засмічення 7 земельних ділянок, які знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Науки, 47, а, саме:
		-Земельна ділянка № 1  площею  23,52 м.2, об`ємом  11,76 м3 (довжина-4,8 м, ширина- 4,9 м, висота  0,5 м), шляхом розміщення будівельних відходів;
		-Земельна ділянка № 2  площею  10,8 м2, об`ємом  2,016м3 (довжина  2,4м, ширина  4,2м, висота  0,2 м), розміщення будівельних відходів;
		-Земельна ділянка № 3 - площею  11,75 м2, об`ємом  5,875м3 (довжина  4,7м, ширина  2,5м, висота  0,5 м), розміщення будівельних відходів  віконні рами, скло;
		-Земельна ділянка № 4 - площею  34,04 м2, об`ємом  5,875м3 (довжина  4,7м, ширина  2,5м, висота  0,5 м), розміщення будівельних відходів  віконні рами, скло;
		-Земельна ділянка № 5- площею  3,42м2, об`ємом  1,71м3 (довжина  1,9м, ширина  1,8м, висота  0,5 м), розміщення будівельних відходів  віконні рами, скло;
		-Земельна ділянка № 6  площею  3,74м2, об`ємом  1,87м3 (довжина  3,4м, ширина  1,1м, висота  0,5 м), розміщення будівельних відходів  віконні рами, скло; 
		-Земельна ділянка № 7  площею  13,44м2, об`ємом  6,72м3 (довжина  4,8м, ширина  2,8м, висота  0,5 м), розміщення будівельних відходів.
		Вищевказані відходи відносяться до малонебезпечних. Заміри площі засмічення земельної ділянки проводилися рулеткою вимірною металевою типу Р50УЗК зав. № 100135 (свідоцтво повірки засобу випробувальної техніки № 03/1833 від 18.02.2019). 
		Акт від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 був власноручно отриманий заступником директора ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України - Глущук М.І. 
		Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 25.09.2019 № 77/02-06, яким зобов`язано ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України усунути виявлені порушення природоохоронного законодавства, зокрема у строк з 15.10.2019 по 25.12.2019: забезпечити захист земель від забруднення, засмічення та вжити заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, ліквідувати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, а саме ліквідувати засмічення земельних ділянок, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 47, (земельна ділянка з кадастровим номером 63101366300:09:029:0105), здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів як вторинної сировини, облаштувати спеціальне обладнані місця для роздільного збору відходів, не допускати змішування відходів (т. 1 а.с. 28).
		Також Державною екологічною інспекцією у Харківській області стосовно посадових осіб ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України складено протоколи про адміністративне правопорушення від 27.09.2019 №№ 001735, 001736, 001210 (т. 1 а.с. 29, 30, 31) та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.09.2019 №№ 02-14/250, 02-14/251, 02-14/252 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 32, 33, 34) на керівників ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.
		У зв`язку з виявленими порушеннями Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено розрахунки заподіяної державі шкоди на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 № 422/13689), згідно з якими загальний розмір шкоди, заподіяної державі відповідачем - ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України внаслідок засмічення земель складає 1112953,12 грн.
		Вказані розрахунки направлено на адресу відповідача разом із претензіями від 29.10.2019 №№ 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156 з вимогою про відшкодування шкоди (т. 1 а.с. 47-60).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: забезпечувати захист земель, зокрема від забруднення та засмічення.
		Відповідно до п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
		Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
		Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		У відповідності до приписів ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
		Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
		Згідно зі ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. 
		Для відшкодування завданої шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
		Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 № 422/13689 (далі - Методика).
		Зазначена Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).
		Згідно з підпунктом 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). 
		У відповідності до пп. 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. 
		Відповідно до пп. 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. 
		Підунктом 3.4 Методики передбачено, що визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.
		За приписами пп. 3.4.1 Методики, якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики. 
		При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (пп. 3.5 Методики).
		Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пп. 3.5.1 Методики).
		Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
		У відповідності до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
		Згідно з п. 4.14 Порядку від 10.09.2008 № 464, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами. 
		Пунктом 4.15 Порядку від 10.09.2008 № 464 встановлено, що до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб`єкта господарювання, що перевіряється. 
		В акті перевірки також зазначається інформація, пов`язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. 
		Тобто, відповідно до приписів природоохоронного законодавства, умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.
		За таких обставин, сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.
		Як вбачається з акту перевірки від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06, позивачем, в порушення п. 4.15 Порядку від 10.09.2008 № 464 не зазначено в акті перевірки відомості на підтвердження висновку про розміщення будівельних відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, що підтверджується листом Державної екологічної інспекції у Харківській області (а.с. 176), в якому зазначено, що Інспекцією під час проведення перевірки ФТІНТ, яку було здійснено в термін з 11 по 24.09.2019, відбір проб ґрунту не здійснювався, а здійснювався лише огляд засмічених ділянок.
		Під час проведення перевірки позивачем не досліджувався статус перебування віконних рам та скла на території відповідача, зокрема чи мають подальше використання зазначені віконні рами. В акті не встановлено та позивачем до матеріалів справи не надано доказів, що віконні рами мають ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною забруднення навколишнього природного середовища. 
		Будівельні відходи, які мають подальше використання не відносяться до відходів, які спричиняють засмічення земельних ділянок, та площа, яку займають будівельні відходи подальшого використання не може бути складовою в розрахунку шкоди від засмічення земельних ділянок.
		Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність шкоди, спричиненої відповідачем внаслідок його господарської діяльності, що унеможливлює покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.
		Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру шкоди. В порушення пп. 4.14, 4.15 Порядку від 10.09.2008 № 464, додатку 10 Методики, позивачем до акту перевірки від 11-24.09.2019 № 621/11-02/02-06 не додано первинних документів, які б вказували на спосіб та порядок визначення площі засмічених земельних ділянок та об`єм відходів, які знаходяться на цій площі, в акті відсутня схема розміщення відходів.
		Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі Методики здійснено розрахунки шкоди, згідно з якими загальний розмір шкоди, заподіяної державі відповідачем - ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України внаслідок засмічення земель складає 1112953,12 грн.
		Порядок визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель визначено пунктом 5 Методики. 
		Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (пп. 5.1 Методики).
		Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пп. 5.2 Методики).
		Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пп. 5.6 методики).
		В порушення пп. 5.2, 5.6 Методики, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", позивачем не підтверджено належними доказами показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який є основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, не надано належної довідки про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. 
		Отже, надані позивачем розрахунки шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки будівельними відходами, є необгрунтованими, тому не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження розміру шкоди, оскільки позивачем не доведено наявність самої шкоди, розміру площі земельної ділянки під відходами, які не мають подальшого використання. 
		Позивач безпідставно посилається на наявні в матеріалах справи Висновки експертів № 11354/11381-11391 від 19.06.2020, № 11875/11876 від 25.06.2020 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, що складені за результатами проведеної комплексної судово-економічної та інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42019221090000292 від 21.11.2019 (а.с. 151-164, 166-172), оскільки зазначені висновки фактично підтверджують правильність розрахунків шкоди від засмічення відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:029:0105 за адресою: 61103, м. Харків, пр.-т Науки, 47, у відповідності до Методики та не стосуються питань щодо визначення згідно з Методикою розміру площі земельної діялянки під відходами, які спричиняють засмічення (забруднення), ненадання підтверджуючих документів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення (забруднення). 
		Згідно з пунктом 5.2 Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Розмір шкоди визначається за формулою, в складову частину якої входить площа засміченої земельної ділянки, з врахуванням коефіцієнтів забруднення земельної ділянки. Позивачем при визначенні площі засміченої земельної діялнки не враховано категорію відходів з подальшим використанням, а саме: будівельних відходів - віконних рам та скла, які взагалі не відносяться до відходів.
		Разом з тим, питання, які були розглянуті під час комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса за зверненням відповідача, за результатами якого складено Висновок комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження від 20.08.2020 № 12360/12361/12362 (а.с. 184-207), безпосередньо стосуються наявності шкоди від засмічення спірної земельної ділянки.
		Зазначеним висновком встановлено, що виявлені на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України предмети (речовини) двох видів «будівельні відходи та будівельні відходи віконні рами, скло» до відходів не належать, а є вторинними матеріальними та вторинними енергетичними ресурсами. Спосіб поводження з вторинними матеріальними та вторинними енергетичними ресурсами на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України відповідає визначеному у ДСанПІН 2.2.7.029-99 (15) та допустимому для даної категорії. Знаходження вищезазначених предметів (будівельних відходів - віконні рами, скло) у виявлених Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем) на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України не є забрудненням земельної ділянки і не має негативних екологічних наслідків.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчасно були усунуті порушення на виконання припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 25.09.2019 № 77/02-06 щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, що підтверджується листом позивача від 18.10.2019 № 64/546 (а.с. 64).
		Відповідно до протоколу огляду місця від 16.01.2020, складеного слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Прокопенком І.В. за результатами проведеного огляду території відповідача (т. 1 а.с. 87-88), територія, на якій здійснює свою господарську діяльність ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України, в цілому прибрана, на земельному покрові вбачаються сліди садового інструменту з прибирання території», будь-яких засмічень на земельних ділянках за адресою м. Харків, пр. Науки, 47, при огляді не виявлено. 
		Здійснені Державною екологічною інспекцією у Харківській області розрахунки заподіяної державі шкоди були направлені на адресу відповідача разом із претензіями від 29.10.2019 №№ 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, тобто через 1 місяць після проведеної позивачем у період з 11 по 24 вересня 2019 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НААН України та вже після усунення відповідачем порушень, встановлених перевіркою. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність вини в діях відповідача щодо порушення природоохоронного законодавства, тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не доводять наявності шкоди та не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2020 у справі № 922/480/20.
		У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
		Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року у справі № 922/480/20 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року у справі № 922/480/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 08.02.2021. 
		 
		 
		Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
		 
		 
		Суддя Д.О. Попков 
		 
		 
		Суддя В.І. Пушай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...