Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10/146 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.05.2010. Оприлюднено: 26.05.2010.
Дата набрання законної сили: 19.05.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" березня 2010 р.           Справа № 10/146.  
			 
				 
			
			За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль“, м. Київ
		
		до відкритого акціонерного товариства “Хотинське автотранспортне підприємство”, м. Хотин Чернівецької області
		 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 216580,20 грн.
		 Суддя Т.І. Ковальчук
		 Представники:
		Від позивача –не з’явився
		Від відповідача –не з’явився
		 СУТЬ СПОРУ:
		Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № L507-04/07 від 10.04.2007 р. у сумі 216580,20 грн., що складають лізингові платежі за період з грудня 2008 р. по жовтень 2009 р.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уклавши договір лізингу та зобов’язавшись щомісячно сплачувати лізингові платежі, відповідач порушив взяте на себе зобов’язання і перестав сплачувати такі платежі, починаючи з грудня 2008 року.
		Після порушення провадження у справі позивач подав заяву про збільшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача 305632,54 грн. боргу, в тому числі заборгованість із лізингових платежів у сумі 269767,96 грн. за період з грудня 2008 р. по грудень 2009 року, пеню в сумі 21163,31 грн., 3950,26 грн. 3% річних та 10751,01 грн. інфляційних. Зазначена заява відповідає вимогам ГПК України і прийнята судом до розгляду.
		Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що 15.12.2009 р. позивач в односторонньому порядку відмовився від договору фінансового лізингу, відтак всі зобов’язання сторін за цим договором є припиненими, позивач набув права вимагати повернення йому предмета лізингу та відшкодування збитків, а не стягнення заборгованості.
		Ухвалою від 08.02.2010 р. за погодженою заявою сторін строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 16.03.2010 р., явку представника позивача визнано необов’язковою.
		Після відкладення розгляду справи позивач надав заперечення на відзив, у яких зазначає, що згідно чинного законодавства та умов укладеного з відповідачем договору лізингу позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі несплати лізингових платежів, чим позивач і скористався, надіславши відповідачеві листа від 15.12.2009 р., у зв’язку з чим спірний договір припинив свою дію з 01.01.2010 р., а до вказаної дати відповідач зобов’язаний сплатити всі належні лізингові платежі.
		У судове засідання 16.03.2010 р. представники сторін не з’явилися, однак це не перешкоджає розгляду справи. 
		Так, ухвалою від 08.02.2010 р. явку представника позивача в судовому засіданні 16.03.2010 р. визнано необов’язковою, окрім того, позивачем надіслано клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. 
		Представник відповідача належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання після відкладення розгляду справи, що засвідчується його підписом у протоколі судового засідання від 08.02.2010 р., клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи не надходило. 
		Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 16.03.2010 р. і вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
		Заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях 18.01.2010 р. та 08.02.2010 р., розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
		10.04.2007 р. між позивачем і відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № L507-04/07 (далі –договір), згідно якого позивач (за текстом договору Лізингодавець) зобов’язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу без надання послуг з експлуатації у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього договору), а відповідач (за текстом договору Лізингоодержувач) зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (а.с. 8-10).
		За цим договором відповідно до Специфікації від 10.04.2007 р. по акту приймання-передачі предмета лізингу від 16.04.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг тягач МАN TGA 03 з надбудовою (бортовий тентований) вартістю 712000 грн. (а.с. 12,13, 17).
		Умовами розділу 4 договору визначено лізингові платежі та порядок розрахунків, а саме:
		- лізингові платежі складаються з першого лізингового платежу та поточних лізингових платежів що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця (п. 4.1);
		- розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку (п. 4.2);
		- перший лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 20% від вартості предмета лізингу (п. 4.3);
		- поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4.);
		- комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення предмету лізингу (п. 4.5);
		- до складу комісії в повному обсязі включається винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов’язані з ним (п. 4.6);
		- оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних) здійснюється лізингоодержувачем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п. 4.7);
		- лізингоодержувач одночасно зі сплатою першого лізингового платежу сплачує адміністративну комісію за організацію правочину у визначеному Графіком розмірі, адміністративна комісія не входить до складу лізингових платежів та в будь-якому разі не підлягає поверненню лізингоодержувачу (п. 4.8); 
		- всі визначені цим розділом лізингові платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку.
		Згідно з Графіком платежів (додаток № 1 до договору) відповідач сплачує перший лізинговий платіж у розмірі 142400 грн. (часткова оплата вартості предмета лізингу) та 3560,00 грн. адміністративної комісії, у подальшому сплачує поточні лізингові платежі протягом 60 періодів з розміром лізингового платежу 13304,64 грн. (а.с. 11). Зазначений в Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом Національного банку України по долару США на перший робочий день лізингового періоду, у випадку зміни на день складання рахунку лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого Національним банком України курсу гривні до долара США по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.
		Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа на підставі рахунку лізингодавця (п. 5.3, а.с. 14-16).
		Відповідно до п. 5.4 Загальних умов фінансового лізингу поточні лізингові платежі сплачуються, починаючи з першого періоду лізингу, при цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачеві за актом приймання-передачі, зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку. 
		За несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 5.1 договору).
		Як видно з матеріалів справи, після отримання відповідачем предмета лізингу –тягача МАN TGA 03 з надбудовою, починаючи з грудня 2008 року по грудень 2009 р. відповідач припинив сплачувати позивачеві належні за договором платежі.
		Так, позивачем відповідно до умов договору, Графіку та Загальних умов фінансового лізингу виставлено рахунки-фактури на оплату лізингових платежів за вказаний вище період та на оплату компенсації частини страхового платежу і витрат на техогляд на загальну суму 269767,96 грн. (а.с. 18-29,36-39,44-48). Указану суму платежів відповідач позивачеві не сплатив.
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначає Закон України “Про фінансовий лізинг”.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1 цього Закону за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11, ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку, встановленому договором. 
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем свого обов’язку по сплаті лізингових платежів за період з грудня 2008 р. по грудень 2009 року в порядку, строки та на умовах, визначених договором, тому в частині стягнення основного боргу позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню, однак у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.
		Так, за змістом п. 1.3 та п. 7.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток до договору № 4) лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю додаткові витрати –на технічний огляд предмета лізингу та щодо його страхування.
		До складу загальної заборгованості позивачем, зокрема, включено додаткові витрати зі страхування на загальну суму 20812,30 грн.:
		-          рахунки-фактури № L507-04/07/доп від 07.05.2009 р. на суму 10173,54 грн., № L507-04/07/Дод2 від 28.10.2009 р. на суму 2565,17 грн. та № L507-04/07/Дод3 від 27.11.2009 р. на суму 8073,59 грн. (а.с. 23, 36, 38), 
		а також додаткові витрати з компенсації витрат за техогляд на суму 150 грн. (рахунок-фактура № L507-04/07/Дод1 від 04.09.2009 р., а.с. 28).
		Однак, позивачем не надано доказів понесення фактичних витрат по оплаті 150 грн. за техогляд по рахунку-фактурі № L507-04/07/Дод1 від 04.09.2009 р., тому розмір основного боргу, який доведено наявними доказами і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складатиме:
		269767,96 грн. –150 грн. = 269617,96 грн.
		Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. 
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Також законодавством (ст. 549 ЦК України, ст. 230-232 ГК України) та укладеним між сторонами договором передбачено стягнення пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів.
		З урахуванням зменшення суми основного боргу, що підлягає до стягнення, на розмір непідтверджених витрат позивача в сумі 150 грн. та виключення з підрахунку пені, інфляційних і процентів річних нарахувань, здійснених за прострочку оплати рахунку-фактури № L507-04/07/Дод1 від 04.09.2009 р., вимоги про стягнення пені за період з 08.12.2008 р. по 25.12.2009 р. підлягають задоволенню частково в сумі 21154,30 грн., вимоги про стягнення інфляційних за період з грудня 2008 р. по грудень 2009 р. підлягають задоволенню частково в сумі 10746,76 грн., а вимоги про стягнення 3% річних за період з 09.12.2008 по 25.12.2009 р. –в сумі 3948,94 грн.
		Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що позивач листом від 15.12.2009 р. № 2695-12/09 в односторонньому порядку відмовився від договору лізингу, а тому договір є припиненим і відсутні підстави для покладення на відповідача зобов’язання погасити заборгованість по лізингових платежах за припиненим договором.
		Так, дійсно, згідно з вказаним вище листом позивач повідомив відповідача про відмову в тому числі від договору фінансового лізингу № L507-04/07 від 10.04.2007 р. з 31.12.2009 р. і з цієї дати позивач набуває права вимагати повернення предмету лізингу та відшкодування збитків, однак до 31.12.2009 р. відповідач зобов’язаний виконати свої зобов’язання щодо сплати лізингових платежів, у тому числі й у примусовому порядку згідно з рішенням господарського суду. Позовні ж вимоги заявлені позивачем за період до 31.12.2009 р., тобто до припинення дії договору.
		Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
		В И Р І Ш И В :
		 1.          Позов задовольнити частково.
		2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Хотинське автотранспортне підприємство-17741” (м. Хотин Чернівецької області, вул. Васильєва,61, р/р 2600430237 у Хотинському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України”, код ЄДРПОУ 05461316) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, п/р 2600514928 у ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДРПОУ 34480657) 269617,96 грн. основного боргу, 10746,76 грн. інфляційних, 3948,94 грн. 3% річних, 21154,30 грн. пені, 3056,17 грн. державного мита та 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
		З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
		 Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу рішення підписане 16 березня 2010 року.
		 Суддя Т.І.Ковальчук

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...