Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1078/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2021. Зареєстровано: 12.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2021.
Дата набрання законної сили: 11.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/29908/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 580/1078/19
		адміністративне провадження № К/9901/29908/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Рибачука А.І.,
		суддів: Желєзного І.В.,  Стеценка С.Г., 
		розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/1078/19
		за позовом  Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - Держекоінспекція) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Дізарт плюс» про тимчасову заборону діяльності, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ТОВ «Дізарт плюс»  
		на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2019, ухвалене у складі головуючого судді Тимошенко В.П.
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., Безименної  Н.В., Кучми А.Ю.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ 
		1. 28.03.2019 Державна екологічна інспекції Центрального округу звернулась до суду з позовом, у якому просила застосувати заходи реагування до ТОВ «Дізарт Плюс», а саме зобов`язати ТОВ «Дізарт Плюс» повністю тимчасово зупинити діяльність до отримання робочого проекту з матеріалами оцінки впливу на навколишнє середовище та висновку з оцінки впливу на довкілля.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач здійснює планову господарську діяльність з порушенням природоохоронного законодавства, а саме за відсутності робочого проекту із матеріалами оцінки впливу на навколишнє природнє середовище та висновку з оцінки впливу на довкілля.
		2. Черкаський  окружний адміністративний суд рішенням від 20.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого  апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, задовольнив позовні вимоги.
		3. 28.10.2019 ТОВ «Дізарт плюс» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №580/1078/19 за вищевказаними позовом.
		4. Ухвалою Верховного Суду  від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою.
		5. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №633/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
		6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Желєзний І.В.
		7. Ухвалою судді Верховного Суду Рибачука А.І від 23.04.2020 прийнято зазначену справу до свого провадження.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ТОВ «Дізарт Плюс», код ЄДРПОУ 42149108, здійснює господарську діяльність за основним КВЕД: 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».
		21.11.2018 на підставі наказу відповідача від 21.11.2018 №375/07-03 видано направлення №357/07-04, яким у період із 17.12.2018 по 28.12.2018 направлено головних спеціалістів відділу екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря державних інспекторів з охорони навколишнього природнього середовища Центрального округу Ласун О.С. та Комісарову-Вовкодав І.В. здійснити планову перевірку відповідача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
		За наслідками перевірки відповідача, позивачем складено акт №70/03.3/2018/ПЛ, яким зафіксовано зокрема порушення статті 51 Закону України від 25.06.1991             № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закону №1264-XII), що виразилось у відсутності робочого проекту реконструкції з розділом оцінки впливу на навколишнє середовище на господарську діяльність та комплексного експертного звіту (висновку) та висновку екологічної експертизи.
		04.01.2019 приписом №56 Держекоінспекція приписала відповідачу до 20.03.2019, зокрема, розробити (представити) робочий проект з розділом ОВНС, комплексний експертний звіт (висновок) та висновок екологічної експертизи на господарську діяльність.
		Оскільки відповідачем не надано робочого проекту господарської діяльності із розділом оцінки впливу на навколишнє середовище, висновку із оцінки впливу на довкілля у встановлений строк, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що  здійснюючи господарську діяльність без робочого проекту господарської діяльності із розділом оцінки впливу на навколишнє середовище та висновку із оцінки впливу на довкілля, які передують початку здійснення господарської діяльності, відповідач створює загрозу для життя та здоров`я оточуючих людей та грубо порушує вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		10. Касаційна скарга відповідача обґрунтована зокрема, тим, що позивачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки він вийшов за межі встановлених перевіркою питань. Окрім цього, відповідач вказує на те, що вимоги позивача щодо виготовлення робочого проекту з матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище, а також проведення екологічної експертизи є безпідставними, оскільки на підставі Закону України від 23.05.2017  № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон № 2059-VIII) було виключено Розділ VI Закону № 2164-ХІІ, яким регламентувалась обов`язковість проведення екологічної експертизи. Також ТОВ «Дізарт Плюс» вказує на те, що воно при здійсненні своєї господарської діяльності не здійснює зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, відтак у нього відсутній обов`язок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.  
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX); далі - КАС України], колегія суддів виходить із такого.
		12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		13. Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон № 1264-XII. 
		14. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон               № 877-V).
		15. Відповідно до статті  1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
		16 Згідно із частинами першою та четвертою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		17. При цьому, частина п`ята статті 4 Закону № 877-V визначає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
		Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		18. У частині сьомій статті 7 Закону № 877-V зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
		19.  Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		20.  Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.
		21. При цьому, Верховний Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. 
		22. При оцінці доводів скаржника щодо правомірності оцінки суб`єктом контролю питань про перевірку наявності робочого проекту з матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище та висновку з оцінки впливу на довкілля, Верховний Суд виходить із такого.
		23. Статтею 1 Закону України від 09.02.1995 № 45/95-ВР «Про екологічну експертизу» (далі - Закон N 45/95-ВР) було визначено, що екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
		24. Згідно із статтею 4 Закону №45/95-ВР метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.
		25. Закон  №45/95-ВР втратив чинність на підставі пункту 4 статті 17 Закону                № 2059-VIII.
		26. Згідно із пунктом 5 статті 17 Закону № 2059-VIII у низці нормативних актів, у тому числі Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення «екологічної експертизи» замінено або доповнено на «оцінка впливу на довкілля», а також виключено розділ VI Закону № 1264-XII, яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.
		27. У пояснювальній записці до законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля" вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов`язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.
		28.  За змістом наведених норм Закон № 2059-VII фактично замінив у цьому контексті Закон № 45/95-ВР.
		29. Отже, окреме невключення посадовими особами Держекоінспекції у перелік питань дослідження питання про перевірку наявності робочого проекту з матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище та на довкілля  не свідчить про перевищення органом державного нагляду своїх повноважень щодо вивчення цього питання та прийняття рішення щодо виявлених порушень.
		30 З урахуванням зазначеного та предмету спору, ключовим питанням при вирішенні справи залишається наявність або відсутність порушень природоохоронного законодавства з боку суб`єкта господарської діяльності та наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді призупинення діяльності підприємства.
		31. Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, колегія суддів виходить із такого.
		32. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон № 2059-VIII. 
		33. За змістом частини першої статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
		1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
		2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
		3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті  9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
		4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
		5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
		34. Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частини друга  статті 2 цього ж Закону).
		35.  Частиною третьою статті 2 названого Закону визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
		36. Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		37. Планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 1 Закону № 2059-VIII).
		38. Частиною третьої статті 3 Закону № 2059-VIII встановлено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.
		39. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
		40. Частинами першою - третьою статті  9 Закону № 2059-VIII визначено уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
		41. Відповідно до частин першої - третьої статті 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.
		Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.
		42. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що зберігання рідкого палива об`ємом 15 кубічних метрів і більше безвідносно до мети зберігання є втручанням в природне середовище, яке справляє значний вплив на довкілля, і потребує здійснення оцінки впливу на довкілля шляхом підготовки суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, який враховується при прийнятті рішення про провадження суб`єктом господарювання планованої діяльності.
		43. Разом з цим, у справі, яка розглядається суди встановили, що підставою для звернення Держекоінспекції до суду з цим позовом, стало невиконання відповідачем вимог припису від 04.01.2019 №56 розробити (представити) до 20.03.2019  робочий проект з розділом оцінки впливу на навколишнє середовище, комплексний експертний звіт (висновок) та висновок екологічної експертизи на господарську діяльність, у зв`язку із виявленням під час перевірки за додержанням  ТОВ «Дізарт Плюс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних порушення статті 51 Закону № 1264-XII.
		44. Так, відповідно до статті 51 Закону № 1264-XII при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.
		Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
		Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.
		Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.
		Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.
		Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).
		45. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідач на підставі договору оренди від 01.01.2018 №1 здійснює користування комплексом резервуарів, за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, загальної кількістю 9 штук, об`ємом 75 м3. Основним видом господарської діяльності відповідача є КВЕД:46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».
		46. За таких обставин,  на думку колегії суддів відповідач повинен мати робочий проект господарської діяльності із розділом оцінки впливу на навколишнє середовище та висновок із оцінки впливу на довкілля на виконання вимог частини першої статті 3 Закону №  2059-VIII.
		47. З урахуванням наведеного  колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки відповідач створює загрозу для життя та здоров`я оточуючих людей та грубо порушує вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, позовні вимоги у цій справі є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		48. В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		49. У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		50. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		51. Враховуючи наведене, Верховний Суд визнає, що  суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення та постанову суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дізарт плюс» залишити без задоволення.
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №580/1078/19 - залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіА.І. Рибачук І.В. Желєзний   С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...