У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
|
Синявського О.Г.,
|
суддів
|
Філатова В.М., Школярова В.Ф.
|
за участю прокурора
|
Сухарєва О.М.
|
|
|
розглянула
в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2007 року кримінальну справу за
касаційним поданням прокурора, який брав участь при розгляді справи судом
апеляційної інстанції, на вирок Долинського районного суду від 16.02.2006 р. та
ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.06.2006 р..
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України,
раніше несудимий
засуджений
за ст. 192 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі;
за ст.
358 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі;
за ст.
358 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі;
за ст.
358 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі.
На
підставі ст. 70 КК України
за сукупністю злочинів
ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 3 років обмеження волі.
Ухвалою апеляційного суду
Івано-Франківської області від 08.06.2006 р. вирок суду змінено: ОСОБА_1
пом'якшено покарання - на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від
відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки. Відповідно до
ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України,
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та
роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
По даній справі засуджений ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржено
і на них не внесено касаційне подання прокуратури.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним
та засуджений за те, що протягом серпня - грудня 2002 року організував злочинну
групу, до складу якої входили ОСОБА_3 та інші особи, здійснював керівництво
нею, розподіляв ролі між її учасниками, фінансував злочинні дії угрупування.
Під його керівництвом члени злочинної групи, отримуючи замовлення від громадян
на придбання легкових автомобілів іноземного виробництва, що не підлягали
законному розмитненню та легалізації на митній території України, за
попередньою змовою групою осіб підробили матеріали справ про порушення митних
правил Івано-Франківської митниці, документи виконавчих проваджень державної
виконавчої служби, експертні висновки торгових бірж, використали неправосудні постанови
Івано-Франківського міського суду про конфіскацію в доход держави транспортних
засобів, на підставі чого незаконно зареєстрували в органах МРЕВ ВДАІ УМВС 50
легкових автомобілів, загальною вартістю 1645904 грн., які шахрайським шляхом
відчужили іншим особам без сплати митних платежів на суму 1 827 528 грн., чим
заподіяли державі майнову шкоду у великих розмірах.
У касаційному поданні прокурор, який
брав участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, порушує питання
про скасування постановлених по справі судових рішень в частині призначеного
покарання внаслідок його м'якості.
Заслухавши
доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія
суддів вважає, що подання не підлягає до
задоволення.
Як видно
із вироку, висновок
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, суд зробив на підставі показань самого
засудженого, інших доказах, яким дана оцінка, що не оспорюється у поданні.
Твердження
прокурора про те, що суд першої і апеляційної інстанції призначили засудженому
м'яке покарання, позбавлене підстав.
За змістом
п. 2 ч. 1 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене
покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як видно із
матеріалів справи злочини, за які
засуджено ОСОБА_1 відносяться лише
до категорії невеликої та середньої тяжкості та вчинені в серпні-грудні 2002
року тобто більше як чотири роки тому назад.
Як
вбачається із матеріалів кримінальної справи апеляційний суд, пом'якшуючи
покарання ОСОБА_1 обґрунтовано послався на пом'якшуючі
покарання обставини: позитивні характеристики засудженого за місцем проживання
та праці, його щире каяття, що він має на утриманні престарілу маму та
малолітню дитину, 17 березня 2006 року народження, що сам потребує періодично
лікування.
За таких
обставин на думку колегії суддів Верховного Суду України апеляційний суд
обґрунтовано застосував до засудженого ст. 75 КК України та звільнив його від
відбування покарання з випробуванням.
Твердження
прокурора про те, що державі завдано шкоду у великих розмірах не ґрунтується на
матеріалах кримінальної справи.
Як видно із
матеріалів, які є у розпорядженні Верховного Суду, за вироком апеляційного суду
Івано-Франківської області від 15 квітня 2005 року, яким засуджені інші
співучасники злочинних діянь з участю ОСОБА_1, цивільний позов з урахуванням думки
прокурора (автора касаційного подання по даній справі) залишено без розгляду, а
речові докази - автомобілі повернуті добросовісним набувачам з правом
володіння, користування та розпорядження.
В
матеріалах справи відсутні і переконливі докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 ухилявся від кримінальної відповідальності.
Таким чином
колегія вважає, що покарання, яке обране засудженому ОСОБА_1 апеляційним
судом, є достатнім для його виправлення і з врахуванням конкретних обставин
справи є справедливим.
Виходячи з
наведеного, касаційне подання прокурора не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України,
колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь при розгляді
справи, судом апеляційної інстанції відмовити
С У Д Д І :
Синявський О.Г.
Філатов В.М. Школяров В.Ф.