Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/615/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано судом: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.01.2021
Номер судового провадження: 22-ц/810/809/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 409/615/20 
		Провадження № 22-ц/810/809/20 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                                                                                                                
		18 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого - Лозко Ю.П. 
		суддів - Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю.,
		за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
		апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»
		на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2020 року, ухваленого судом у складі судді Третяка О.Г.
		у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором
		учасники справи:
		позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»
		відповідач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 
		 
		встановив:
		 
		У березні 2020 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду із вказаним вище позовом, в якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії №16/Зд/09 від 04.09.2009 року станом на 27.02.2020 року в сумі 36 950,10 грн, з яких:
		-прострочені проценти за користування кредитом за період з 06.07.2017 по 22.04.2018 - 7208,91;
		-три проценти річних за прострочення сплати боргу кредитом за період з 01.02.2013р. по 27.02.2020р. - 2617,26 грн.;
		-три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.02.2013р. по 27.02.2020р. - 3421,67 грн.
		-інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з жовтня 2014р. по лютий 2020р. - 8124,74 грн.
		-інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014р. по лютий 2020р. - 15577,52 грн.
		Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2020 року в задоволені позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити в повному обсязі.
		За доводами апеляційної скарги судом не в повному обсязі та невірно встановлені обставини справи, неправильно досліджено та надано оцінку доказів наданих позивачем на підтвердження обставин якими обґрунтовуються позовні вимоги.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 04.09.2009 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір відновлюваної кредитної лінії №16/Зд/09 зі зміною та доповненями, внесеними додатковою угодою №1 та додатковим договором від 29.09.2010, додатковою угодою №2 від 02.09.2011 за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 47 000,00 грн, а позичальник ОСОБА_1 зобов`язався отримати, належним чином використати та повернути кредит, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25 % річних. Кредит надавався окремими траншами за відновлюваною кредитною лінією, у період до 04.09.2011 року на споживчі потреби.
		На дату закінчення вказаного періоду визначається сума фактичної заборгованості за кредитом, яка підлягає погашенню щомісячно ануїтетними платежами до 25 числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2011 року, з остаточним терміном повернення кредиту 04.09.2019 року.
		Для забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань за вказаним вище договором, 04.09.2011 року між банком та відповідачем   ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до п. 3.1, 3.2 якого Поручитель відповідає по зобов`язаннях за вказаним договором відновлюваної кредитної лінії, перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники запишаються зобов`язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов`язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.
		Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року у справі №420/1174/17, яке набрало законної сили 03.11.2017 року, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії №16/Зд/09 від 04.09.2009 року станом на 06.07.2017 року в сумі 75793,44 грн., з яких:
		- борг за кредитом - 36168,46 грн.
		- відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2014р. по 05.07.2017р. - 27250,19 грн.
		-інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з жовтня 2014р. по травень 2017р. - 2902,85 грн.
		-інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014р. по травень 2017р. - 7747,07 грн.
		-три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.10.2014р. по 05.07.2017р. - 528,30 грн.;
		-три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2014р. по 05.07.2017р. - 1196,57 грн.
		Вказане рушення суду не виконане та заборгованість за вказаним договором відповідачами не сплачена.
		Зазначені обставини свідчать про те, що акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилась несплаченою, а також процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, звернувшись у червні 2017 року до суду із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 .
		Зазначеними діями позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, позбавляє кредитора права на нарахування процентів та пені за кредитним договором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
		Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
		Отже, у зв`язку з наявністю у позичальника ОСОБА_1 заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії, акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" у червні 2017 року, відповідно до умов вказаного договору та положень частини другої статті 1050 ЦК України, використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, а тому колегія суддів доходить висновку про те, що після зміни банком строку кредитування, у зв`язку з чим настав строк повного погашення кредиту позичальником, банк не мав правових підстав для нарахування позичальнику процентів за користування кредитом на умовах договору відновлюваної кредитної лінії №16/Зд/09 від 04.09.2009 року, а тому позовні вимоги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 06.07.2017 по 22.04.2018 року в сумі 7 208,91 гривень, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.
		Посилання скаржника на те, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку є не обґрунтованими, оскільки після спливу строку кредитування, у разі прострочення виконання зобов`язання позичальником, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів.
		Щодо вимог про солідарне стягнення 3 % річних за прострочення боргу за кредитом та за прострочення процентів за користування кредитом, інфляційних втрат за прострочення боргу та прострочення процентів за користування кредитом, то колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		У статті 89 ЦПК  зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Судом першої інстанції не виконані вимоги статті 89 ЦПК України, не з`ясовані всі обставини справи, на які посилався позивач в позовній заяві, та не досліджені наявні у справі докази та відповідно не надана належна правова оцінка таким доказам.
		Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів 3% річних за прострочення сплати боргу кредитом за період з 01.02.2013 по 27.02.2020 року в розмірі 2617,26 грн., за прострочення сплати процентів за користування кредитом за вказаний період в розмірі 3421,67 грн та інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з жовтня 2014 по лютий 2020 року в розмірі 8124,74 грн., за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014 року по лютий 2020 року в розмірі 15577,52 грн, при цьому надано розрахунок.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Оскільки заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року, яким стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом не виконане, то банк має право на отримання компенсаційних виплат, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.
		Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
		Разом з цим, колегія суддів зауважує наступне.
		Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним договором, колегія суддів вважає позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів трьох процентів річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.02.2013 по 30.09.2014 року та трьох процентів річних за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.02.2013 по 31.07.2014 року є необгрунтованими, оскільки вказане позивачем не доведено суду, тому ці вимоги задоволенню не підлягають. 
		Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серед іншого, заборгованість за вказаним вище договором відновлюваної кредитної лінії від 04.09.2009 року станом на 06.07.2017 року у тому числі: трьох процентів річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.10.2014 по 05.07.2017 року, трьох процентів річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2014 по 05.07.2017 року, інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з жовтня 2014 по травень 2017 року, інфляційні втрати за прострочення процентів за Кредитом за період з серпня 2014 по травень 2017 року, що колегія суддів вважає є підставою для закриття провадження у даній справі за цими позовними вимогами на підставі п.3 ч.1 статті 255 ЦПК України.
		Отже, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, і виходячи з наданого позивачем розрахунку (а.с.5-8) заборгованість відповідачів перед позивачем за договором відновлюваної кредитної лінії №16/Зд/09 від 04.09.2009 року станом на 27.02.2020 року становить 15 841,96 гривень, з яких: три проценти річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 06.07.2017 по 27.02.2020 року в розмірі 2088,96 гривень; три проценти річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 06.07.2017 по 27.02.2020 року в розмірі 1740, 20 гривень; інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з червня 2017 по лютий 2020 року в розмірі 5221,89 гривень; інфляційні втрати за прострочення процентів за Кредитом за період з червня 2017 по лютий 2020 року в розмірі 6790,91 гривень, яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.
		На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до вимог п.2,п.4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково.
		Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення суду скасуванню з вказаних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн, а за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 3153 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.4, 83).
		Оскільки позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк  України» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог по 1126,40 гривень з кожного. 
		Керуючись ст.ст. 367, п. 2,п.4 ч. 1 ст. 374,  ст. 376, 384 ЦПК України,  апеляційний суд у складі колегії суддів
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.
		Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
		Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: ( АДРЕСА_2 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ ВП 09304612) заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії №16/Зд/09 від 04.09.2009 року станом на 27.02.2020 року в сумі 15841 гривень 96 копійок, з яких: три проценти річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 06.07.2017 по 27.02.2020 року в розмірі 2088,96 гривень; три проценти річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 06.07.2017 по 27.02.2020 року в розмірі 1740, 20 гривень; інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з червня 2017 по лютий 2020 року в розмірі 5221,89 гривень; інфляційні втрати за прострочення процентів за Кредитом за період з червня 2017 по лютий 2020 року в розмірі 6790,91 гривень.
		Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за період з 06.07.2017 по 22.04.2018 року; про стягнення трьох процентів річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.02.2013 по 30.09.2014 року та трьох процентів річних за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.02.2013 по 31.07.2014 року.
		Закрити провадження у справі за позовними вимогами Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення трьох процентів річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.10.2014 по 05.07.2017 року; трьох процентів річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2014 по 05.07.2017 року; інфляційних втрат за прострочення боргу за Кредитом за період з жовтня 2014 по травень 2017 року; інфляційних втрат за прострочення процентів за Кредитом за період з серпня 2014 по травень 2017 року.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: ( АДРЕСА_2 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ ВП 09304612) у відшкодування судового збору по 1126,40 гривень з кожного. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		Дата складення повної постанови 22 січня 2021 року.
		 
		Головуючий                                                                                    Ю.П. Лозко
		 
		Судді:            В.К. Гаврилюк
		 
		О.Ю. Карташов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...