Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 515/2097/18 : Окремі процесуальні питання; Заява про роз’яснення судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: 22-з/813/7/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-з/813/7/21 
		Номер справи місцевого суду: 515/2097/18
		Головуючий у першій інстанції Варгаракі С. М. 
		Доповідач Сегеда С. М.
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.02.2021 року                                     м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого            Сегеди С.М.,
		суддів:            Дрішлюка А.І.,
		               Комлевої О.С.,
		за участю секретаря: Ющак А.Ю.,
		 
		розглянувши у спрощеномупозовному провадженні,у відсутностіучасників справи,заяву Старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецької Анастасії Валеріївни про роз`яснення рішення Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,за участютретіх осіб: ОСОБА_3 ,Татарбунарської міськоїради Одеськоїобласті,про зобов`язаннявчинити певнідії,
		встановив:
		 
		Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , Татарбунарської міської ради Одеської області, про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставив питання про скасування рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року, тапостановлення нового-про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
		 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року скасовано (т.2, а.с. 11-20).
		Прийнято постанову,якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , Татарбунарської міської ради Одеської області, про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати (розібрати) дворову вбиральню та під нею засипати вигрібну яму, які розміщені на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять) біля вікна сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_1 .
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір за подання до суду позову, а такожза подання апеляційної скарги узагальній сумі 1966,80 грн. 
		 
		Разом з тим, 27 листопада 2020 року на адресу Одеського апеляційного суду від Старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Татарбунарський районний ВДВС Південного МУМЮ) Лісецької А.В. надійшла заява про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року (т. 2, а.с. 33-48).
		У своїй заяві виконавець просила роз`яснити постанову суду апеляційної інстанції, в частині, яку саме дворову вбиральню треба демонтувати (розібрати), та засипати під нею вигрібну яму, на якій точній відстані від вікна сусідського будинку АДРЕСА_2 знаходиться вказана дворова вбиральня.
		 
		В той же день, тобто 27 листопада 2020 року Одеським апеляційним судом було витребувано цивільну справу з Арцизького районного суду Одеської області для подальшого розгляду заяви про роз`яснення рішення (т.2, а.с. 52).
		Вказана справа надійшла на адресу Одеського апеляційного суду лише 28 грудня 2020 року (т.2, а.с. 53).
		У зв`язку з перебуванням суддів Сегеди С.М. з 29 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року та ОСОБА_4 з 25 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року у відпустці, питання пропризначення розгляду справиза заявоюпророз`яснення рішення вирішувалось 11.01.2021 року - у перший їх робочий день (т.2, а.с. 54-56).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.01.2021 року розгляд справи за вказаною заявою було призначено на 10.02.2021 року на 13 год 00 хв., про що учасники справи були повідомлені належним чином, як то передбачено ст. 130 ЦПК України (т. 2, а.с. 57, 58, 59-62).
		   
		27 січня 2021 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення на заяву про роз`яснення рішення державного виконавця, в яких зазначено, що необхідно роз`яснити державному виконавцю, що боржник ОСОБА_2 зобов`язана за власний рахунок демонтувати (розібрати) дворову вбиральню та під нею засипати вигрібну яму, яка розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 біля вікна сусідського житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_1 та примикає до гаражу боржника ОСОБА_2 (т.2, а.с. 63-70).
		Разом з тим, до початку розгляду заяви у суді апеляційної інстанції від ОСОБА_2 та ОСОБА_3  03.02.2021 року надійшли дві однакові заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (т. 2, а.с. 71-74).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.02.2021 року у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено, через порушення заявниками норм, передбачених ч.2 ст. 212 ЦПК України, а саме не направленнякопій заяви в той самий строк іншим учасникам справи (т.2, а.с. 83-84).
		 
		Заяв від учасників справи про розгляд заяви Старшого державного виконавця Татарбунарського районного ВДВС Південного МУМЮ Лісецької А.В. про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року в режимі відеоконференції поза межамиприміщення суду,з використаннямвласних технічнихзасобів задопомогою програмногозабезпечення «ЕаsуСоn»,до суду апеляційної інстанції не надходило.
		 
		При цьому, колегія суддів враховує, що у відповідності до п.п. 1, 5 Розпорядження голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року, з наступними змінами (т.2, а.с. 127), тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки «помаранчевий» або «червоний», зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. 
		Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч.ч.1,2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. 
		 
		Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників, на підставі наявних у справі доказів.
		Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
		Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		У зв`язкуз цим,датою ухвалення цього судовогорішення, яким є ухвала суду, є15.02.2021 року.
		Дослідивши доводи заяви про роз`яснення рішення Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, дослідивши матеріали справи, колегія суддів проходить до висновку про необхідність її задоволення, виходячи з наступних підстав.
		 
		Відповідно дост. 271 ЦПК Україниза заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
		Відповідно до роз`яснень суду касаційної інстанції щодо схожих правовідносин у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення в цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
		Таким чином, суд може роз`яснити рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості, неточності, що ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
		Незрозумілим слід вважати рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
		Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
		Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
		При цьому заяву про роз`яснення судового рішення суд розглядає у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, і в ухвалі викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
		Із змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що вона не містить вказівки, на якій саме відстані від вікна сусідського житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється  ОСОБА_1 , знаходиться дворова вбиральня з вигрібною ямою, яку слід розібрати та під нею засипати вигрібну яму.
		 
		Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає, що судове рішення у вказаній частині слід роз`яснити, оскільки в мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного суду вказано, що дворова вбиральня з вигрібною ямою, яку слід розібрати та під нею засипати вигрібну яму, розташована на відставні близько 4 м від сусідського житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється  ОСОБА_1     (т.2, а.с.14).
		 
		Що стосується доводів відповідачки ОСОБА_2 ,які викладенінею вписьмових поясненняхта якінадійшли наелектронну адресуОдеського апеляційногосуду 10.02.2021року (т.2,а.с.103-105)про те,що натеперішній час дворова вбиральня з вигрібною ямою, яка була розташована в її дворі і примикала до гаражу, вже демонтована, а вигрібна яма засипана, то ці обставини не можуть виплинути на питання про роз`яснення судового рішення, оскільки заявник, яким є Старший державний виконавець Татарбунарського районного ВДВС Південного МУМЮ (м. Одеса) Лісецька А.В. повинна зафіксувати ці обставини у встановленому законом порядку і у разі, якщо вищевказані обставини відповідають дійсності, винести відповідну постанову про це із вказанням про те, що прийнята Одеським апеляційним судом постанова від 31.07.2020 року виконана.
		Однак,із матеріалівсправи невбачається,що наданий часпостанова Одеськогоапеляційного судувід 31.07.2020року виконана,тобто належнихдоказів того,що наданий час дворова вбиральня з вигрібною ямою, яка розташована за земельній ділянці відповідачки ОСОБА_2 , і примикала до її гаражу, вже демонтована, а вигрібна яма засипана, немає, що в свою чергу є порушенням не тільки ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, а і ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського Суду з прав людини, а тому є недопустимим.
		При цьому слід зазначити, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків державним виконавцем Татарбунарського районного ВДВС Південного МУМЮ (м. Одеса) по виконанню судового рішення, ці дії або бездіяльність можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження в порядку Розділу VІІ ЦПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.271, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		            УХВАЛИВ:    
		 
		Заяву Старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецької Анастасії Валеріївни про роз`яснення рішення задовольнити.
		Роз`яснити постановуОдеського апеляційногосуду від 31.07.2020року тавказати,що вбиральня, яку постановою Одеського апеляційного суду зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати та засипати під нею вигрібну яму, розміщена на приватній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на відстані близько 4 м від вікна сусідського житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється  ОСОБА_1 .
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:         С.М. Сегеда    
		 
		 
		 
		 
		 
		А.І. Дрішлюк
		                                    
		 
		О.С. Комлева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...