Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/660/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2021. Зареєстровано: 18.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2021.
Дата набрання законної сили: 17.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/21108/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 806/660/16
		адміністративне провадження № К/9901/21108/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого  Шарапи В.М.,
		суддів  Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Шидловського В.Б. (головуючий), суддів: Мацького Є.М., Капустинського М.М. у справі за його позовом до Міністерства оборони України (далі  МО України), третя особа  військова частина польова пошта НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1. У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
		1.1  визнати протиправними дії МО України, щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги за інвалідністю;
		1.2  зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову допомогу за інвалідністю в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, а саме - 182700,00 грн.
		2. Корольовський районний суд м. Житомира постановою від 14 листопада 2016 року позов задовольнив.
		Визнав бездіяльність МО України щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги протиправною.
		Зобов`язав МО України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент звернення, в розмірі 182700 грн 00 коп.
		2.1 Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив із того, що сам по собі факт проведення службового розслідування, або навіть існування кримінального провадження, тим більше, що і таке розслідування і кримінальне провадження є фактовими, не можуть слугувати підставами невиплати гарантованої державою виплати і у зв`язку з вищезазначеним убачає підстави для задоволення позову.
		3. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.
		3.1 Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову виходив із того, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки ним подані недостовірні відомості щодо її призначення і це підтверджено актом службового розслідування. 
		4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
		4.1 27 листопада 2015 року позивач звернувся з запитом до командувача високомобільних десантних військ України, на який йому повідомлено, що Департамент фінансів МО України листом від 5 листопада 2015 року №248/3/6/3250 вказав призупинити виплату йому одноразової грошової допомоги за інвалідністю.
		4.2 На запит позивача до Департаменту фінансів МО України, відповідач листом від 17 грудня 2015 року №248/3/6/2682/3951 аналогічно повідомив про призупинення виплати до одержання документів з прокуратури, за якими буде визначено, чи підтверджується факт підробки.
		4.3 У відповідь на скаргу позивача від 1 лютого 2016 року щодо незаконних дій відповідача з невиплати належної йому допомоги, військова прокуратура Донецького гарнізону листом від 25 лютого 2016 року №813 вих-16 також повідомила про нарахування позивачу 182 700,00 грн грошової допомоги та зазначила, що не має повноважень зобов`язати відповідача виплатити нараховану йому грошову допомогу, вказавши, що за захистом його майнових прав, необхідно звернутись до суду.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		5.1 На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції та відмовив йому у задоволенні позову. Звертає увагу на те, що Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлює, що одноразова грошова допомога  це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим законом мають право на її отримання. Позивач зазначає, що він набув право на отримання цієї допомоги, яке виникло у нього в момент присвоєння лікарською комісією інвалідності.
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
		7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		8. Згідно пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		9. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 зазначеного закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
		10. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 6 статті 16 цього Закону).
		11. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16 зазначеного Закону).
		12. Стаття 16-4 Закону №2011-XII містить виключний перелік підстав, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, зокрема, у разі подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		13. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок).
		14. Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
		Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
		Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
		Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
		15. Відповідно до абзацу шостого пункту 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.
		16. Згідно пункту 4.10 цього Положення, Департамент фінансів Міноборони доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.
		Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.
		17. Основні завдання і функції, порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами, повноваження директора департаменту та повноваження щодо підпорядкованого підрозділу визначено Положенням про Департамент фінансів Міністерства оборони України, затвердженим наказом МО України від 17 травня 2019 року №242.
		18. Відповідно до пункту 3 зазначеного Положення Департамент фінансів МО України є самостійним структурним підрозділом апарату МО України.
		19. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що існує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		20. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції визнаючи бездіяльність МО України щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги протиправною та зобов`язуючи МО України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу не з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи.
		21. Як встановлено судом першої інстанції позивач звернувся до відповідної установи з заявою та необхідним пакетом документів про призначення одноразової грошової допомоги. За наслідками розгляду такої заяви, прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги, більше того, про виділення розпорядником бюджетних коштів та направлення їх до військової частини для проведення виплати. 
		22. Тобто процедура, що передувала прийняттю рішення про призначення одноразової грошової допомоги була дотримана.
		23. Проте, 5 листопада 2015 року Департамент фінансів МО України листом №248/3/6/3250 вказав військовій частині польова пошта НОМЕР_1 призупинити виплату допомоги до одержання документів з прокуратури.
		24. Суд першої інстанції уважаючи, що МО України діяло протиправно не з`ясував, чи наділений Департамент фінансів МО України, як самостійний структурний підрозділ, повноваженнями зупиняти виплату вже призначеної одноразової грошової допомоги, яким нормативним документом передбачено зупиняти виплату такої допомоги та чи є у зв`язку із цим МО України належним відповідачем по цій справі.
		25. Крім того, суд зобов`язуючи призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу не звернув увагу на те, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги було прийнято ще у вересні 2015 року і є чинним. 
		26. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем подано недостовірні відомості щодо призначення одноразової грошової допомоги, при цьому уважав доведеними такі обставини на підставі акта службового розслідування. 
		27. Колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції обмежившись лише актом службового розслідування, як на підставу для зупинення виплати одноразової грошової допомоги, не з`ясувавши всіх обставин у справі, дійшов передчасного висновку, що позивачем подані недостовірні відомості та ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
		28. При цьому суд апеляційної інстанції не надав оцінки наявності рішення МО України про призначення, нарахування і виплату допомоги, яке не було скасовано та не надав оцінки правовим наслідкам такого рішення. Не спростував висновки суду першої інстанції щодо наявності протиправних дій МО України та обґрунтованості зобов`язання МО України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу. 
		29. Необхідно зазначити, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
		30. Висновок службового розслідування, у якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.
		31. За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
		32. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		32. У силу принципу презумції невинуватості, посилання Департамента фінансів МО України як підставу для зупинення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з поданням акта службового розслідування не є доказом надання позивачем підроблених документів.
		34. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 11 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення судами рішень у справі) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
		35. Аналогічні за змістом вимоги щодо оцінки судами доказів у процесі прийняття рішення містяться і у чинній редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
		36. Колегія суддів зазначає, що в порушення вищезазначеного суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі, не перевірили і не з`ясували істотних для вирішення справи обставин на підставі належних доказів.
		37. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		38. Разом із тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
		39. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
		1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або
		2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;
		3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
		4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		40. Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Суддя-доповідачВ.М. Шарапа
		Судді:І.В. ЖелєзнийС.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...