Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1540/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2021. Зареєстровано: 24.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2021.
Дата набрання законної сили: 23.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/399/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 806/1540/18
		адміністративне провадження № К/9901/399/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Данилевич Н.А.,
		суддів: Мацедонської В.Е.,  Шевцової Н.В., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції, треті особи: Державне підприємство "Сетам", Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання протиправними дій відповідача щодо передачі в реалізацію шляхом проведення електронних торгів Державному підприємству "Сетам" приміщення НОМЕР_2 загальною площею 179,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо припинення реалізації вказаного майна, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (головуючий суддя - Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року (головуючий суддя - Охрімчук І.Г., судді - Капустинський М.М. Мацький Є.М.) у справі №806/1540/18, -
		у с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
		- визнати протиправними дії Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції щодо передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів Державному підприємству "Сетам" приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо припинення реалізації вказаного приміщення, у спосіб проведення електронних торгів, шляхом направлення ДП "Сетам" постанови про відкликання з реалізації приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		На обґрунтування позову зазначила, що є власником 1/2 нежитлового приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З інформації, розміщеної на сайті біржі електронних торгів "Сетам", стало відомо, що вказане приміщення передано на реалізацію відповідачем. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними і такими, що суперечать законодавству щодо захисту права приватної власності, оскільки вона не є боржником у жодному виконавчому провадженні.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року, позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції (вул.Гната Юри,9, м.Київ, 03148, ЄДРПОУ 34999049) щодо передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів Державному підприємству "Сетам" (вул.Стрілецька,4-б, м.Київ, 01001, 39958500) 1/2 частини приміщення НОМЕР_2 загальною площею 179,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інд. код НОМЕР_1 ) згідно договору купівлі-продажу від 06.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрованого в реєстрі за №2933.
		Зупинено реалізацію арештованого майна - 1/2 частини приміщення НОМЕР_2 загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 06.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрованого в реєстрі за №2933.
		В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.
		Ухвалюючи судове рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів того, що позивач ОСОБА_1 є боржником у будь-якому виконавчому провадженні та на її нерухоме майно звернено стягнення у вигляді арешту, з підстав, передбачених статтями 50, 56, 61 Закону №1404-VIII. Також відповідачем не надано доказів, що заявка на реалізацію арештованого майна - нежитлового приміщення НОМЕР_2 загальною площею 173,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , містила відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) та до неї додано копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень нерухомого майна, яке належить боржнику, як того вимагають п.п.2-3 розділу ІІ Порядку № 2831/5. Також суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у запереченнях. З урахуванням наведеного та з метою захисту права приватної власності позивача, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення реалізації арештованого майна - 1/2 частини приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 06.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрованого в реєстрі за №2933.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		02 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року, в якій третя особа просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено правила територіальної підсудності, а також посилається на те, що спір виник внаслідок порушення цивільних прав позивача. Вказує, що на час проведення дій примусового характеру в тому числі накладання арешту на спірне майно, опис його та оформлення документів на реалізацію, державним виконавцем, проводилось у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" та існування правових підстав щодо належного спірного майна боржнику на праві власності. Однак, позивач придбала спірне майно вже після проведення відповідних дій виконавцем - 06.12.2017 року. А тому вважає дії державного виконавця в частині передачі спірного майна на реалізацію законними та такими, що відповідають вимогам Закону. Скаржник зазначає, що в період оскарження ним рішення місцевого суду у справі №296/3598/17 до скасування вказаного судового рішення апеляційним судом гр. ОСОБА_2 отримала його копію з відміткою про набрання законної сили та звернулась до Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» з метою зняття заборони, накладеної на іпотечне майно. Державним реєстратором 27.11.2017 та 04.12.2017, на думку скаржника, незаконно було знято заборони на нерухоме майно - приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та арешт, накладений відповідачем 05.09.2017, а також 27.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину вказаного нерухомого майна. Крім того, скаржник вважає, що суд, обираючи спосіб захисту прав позивача, не врахував, що право власності ОСОБА_1 на частку в об`єкті нерухомості не було зареєстровано до моменту державної реєстрації іпотеки та вчинення дій примусового характеру відповідачем. 
		Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що   03.08.2017 державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54435769 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/8301/16 від 23.11.2016 про стягнення з ТОВ "Ректайм" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості в розмірі 2642627,59 грн. 
		05 вересня 2017 державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника, а саме нежиле приміщення НОМЕР_2, загальною площею 173,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності боржнику.
		Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року (справа №296/3598/17) відмовлено у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ректайм" до ОСОБА_2 про розірвання договору. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ректайм", Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК" про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об`єкту нерухомого майна та визнання недійсними договорів іпотеки задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі Об`єкту нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір іпотеки від 26.08.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Ректайм" та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3155. Визнано недійсним договір іпотеки від 29.05.2008, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Ректайм" та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2368.
		Знято арешт із майна, а саме: з нежилого приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Колодчука С.В. від 03.08.2017 р. ВП № 54435769 про арешт майна боржника, а також постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Колодчука С.В. від 05.09.2017 р., що винесена в межах виконавчого провадження № 54435769, та виключено нежиле приміщення НОМЕР_2, загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з постанови опису та арешту майна (коштів) боржника ВП № 54435769 від 05.09.2017 (а.с.107-111).
		Судом встановлено, що рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року у справі № 296/3598/17 набрало чинності 13.11.2017 (а.с.111 зв.).
		Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексний номер витягу : 105562602) свідчить, що 27 листопада 2017 року на підставі рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року у справі №296/3598/17 припинено обтяження відносно нежилого приміщення НОМЕР_2, загальною площею 175,5 кв.м, літера "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , застосованого на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 54435769, виданого 03.08.2017, Святоршинським РВДВС м.Київ. Відомості внесено до реєстру 29.11.2017 (а.с.105-106).       
		Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексний номер витягу : 106035495) 27 листопада 2017 року на підставі рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року у справі №296/3598/17 припинено обтяження відносно нежилого приміщення НОМЕР_2, загальною площею 175,5 кв.м, літера "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , застосованого на підставі договору іпотеки, серія та номер: 3155, виданого 26.08.2008 приватним нотаріусом Кияшко А.В. Відомості внесено до реєстру 04.12.2017 (а.с.103-104).       
		Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексні номери витягів : 106032552, 106031017) 04 грудня 2017 року на підставі рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року у справі № 296/3598/17 припинено обтяження та іпотеку відносно нежилого приміщення НОМЕР_2, загальною площею 175,5 кв.м, літера "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , застосованого на підставі договору іпотеки, серія та номер: 2368, виданого 29.05.2008 приватним нотаріусом Кияшко А.В. Відомості внесено до реєстру 04.12.2017 (а.с.96-97, 101-102).       
		27 листопада 2017 року на підставі рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року у справі № 296/3598/17 за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на 1/2 частку нежилого приміщення НОМЕР_2, загальною площею 175,5 кв.м, літера "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексний номер витягу : 106048921) (а.с.98).
		Як встановлено з матеріалів справи, 06 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 1/2 частину нежилого приміщення НОМЕР_2 загальною площею 175,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017 (а.с.11-14).
		Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 грудня 2017 року поновлено ПАТ "Комерційний Банк "УкрСиббанк" строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року та зупинено дію оскаржуваного судового рішення (а.с.112-113).
		05 лютого 2018 постановою апеляційного суду Житомирської області рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2017 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ректайм", публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об`єкту нерухомого майна, визнання недійсним договорів іпотеки та зняття арешту з майна скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні даних вимог (а.с.114-120).
		Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі (а.с.121).
		Згідно роздруківки скріншоту на офіційному веб-порталі біржі електронних торгів "Сетам" розміщено інформацію про лот за реєстраційним номером 259989, передано на реалізацію нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 173,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , арешт нерухомого майна № 21724230 на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 54435769, виданий 03.08.2017 Святошинським РВ ДВС м.Києві (а.с.65-70).
		Інформація з офіційного веб-порталу біржі електронних торгів "Сетам" свідчить, що 14 березня 2018 розміщено інформацію про лот за реєстраційним номером 269727 (уцінено лот № 259989), продовжується реалізація нежитлового приміщення НОМЕР_2, загальною площею 173,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , арешт нерухомого майна № 21724230, на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 54435769, виданий 03.08.2017 Святошинським РВ ДВС м.Києві (а.с.122-127).
		Суди також встановили, що письмові пояснення щодо позову третьої особи - державного підприємства "Сетам" підтверджують, що вказане нежитлове приміщення передано на реалізацію (електронні торги) згідно заявки відповідача, номер виконавчого провадження №54435769 де стягувачем є ПАТ "УкрСиббанк", а боржником ТОВ "Ректайм", відомості про чинні обтяження - арешт майна боржника, на підставі постанови ВП №54435769 від 03.08.2017 (а.с.83-88).
		Згідно додатку до заявки зазначено, зокрема, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.89).
		Листом ДП "Сетам" від 12.01.2018 № 419/18-18-18 відповідача, ПАТ "УкриСиббанк" та ТОВ "Ректайм" повідомлено про реалізацію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 173,9 кв. м предмету іпотеки шляхом проведення електронних торгів, реєстраційний номер лота 259989. Днем проведення торгів визначено 9 лютого 2018 року о 09:00, початкова ціна продажу майна становить 2333089,00 грн (а.с.15).
		З метою захисту своїх прав, 01.02.2018 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про негайне винесення постанови про зняття арешту з майна та направлення її ДП "Сетам" для припинення електронних торгів та зняття з реалізації вказаного приміщення (а.с.16-17).
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Згідно зі ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 1404-VIII, із змінами і доповненнями (далі - Закон № 1404-VIII) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
		Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
		Статтею 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту.
		Згідно ст.61 вказаного Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
		Пунктом п.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 (далі - Порядок №2831/5) передбачено, що арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.
		Згідно п.п.1-2 розділу ІІ Порядку №2831/5 реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
		Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема, відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).
		Пунктом 3 вказаного розділу Порядку передбачено, що державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
		Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
		Статтею 50 Закону № 1404-VIII передбачено підстави звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна фізичної особи.
		Так, звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до   Кодексу адміністративного судочинства   (далі -КАС України), внесені   Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим   Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За визначенням пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України   адміністративна справа   - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;   публічно-правовий спір   - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
		Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно- владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
		До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно- правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно- правових відносин і стосується саме цих відносин.
		У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.
		Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність і майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
		Крім того, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент звернення позивачки до суду з позовом) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
		Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.
		На обґрунтування позову позивачкою зазначено, що вона є власником 1/2 нежитлового приміщення НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, з інформації, розміщеної на сайті біржі електронних торгів "Сетам", їй стало відомо, що вказане приміщення передано на реалізацію відповідачем. Отже, такі дії відповідача позивачка вважає протиправними і такими, що суперечать законодавству щодо захисту права приватної власності, оскільки вона не є боржником у жодному виконавчому провадженні.
		Отже, Суд зазначає, що зміст заявлених позовних вимог у цій справі зводиться до захисту права власності або іншого речового права позивачки і відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень не здійснював жодних владних управлінських функцій щодо позивачки.
		Аналогічний висновок у подібних правовідносинах (за участю позивача) викладено у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2020 року у справі №806/2067/18.
		За змістом статей 15-16, 21 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права.
		Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Пунктом 5 ч.1 ст.349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.
		Суд також роз`яснює позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 238, 239, 341, 343, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерне товариство "УкрСиббанк" задовольнити частково.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року скасувати та закрити провадження в адміністративній справі 806/1540/18.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська   Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...