Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1534/10 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2021. Зареєстровано: 24.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2021.
Дата набрання законної сили: 11.03.2021
Номер судового провадження: 6/299/39/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		_____________________________________________________________________
		Справа № 2-1534/10 
		 
		У Х В А Л А
		23.02.2021 року м. Виноградів
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого  судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.
		Посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 60828952 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1534/10, виданого Виноградівським районним судом 23.01.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у розмірі 1196720 гривень, 1820 гривень судових витрат.
		Зазначає, що за боржником зареєстровано транспортний засіб і виконавцем винесено постанову про розшук транспортного засобу.
		Приватним виконавцем здійснено перевірку майнового стану боржника ОСОБА_1 та виявлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 24.06.2008 ОСОБА_1 придбав, зокрема, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 21212101100:00:003:0431 площею 0,0595 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Однак, право власності на таку земельну ділянку, на думку приватного виконавця, не зареєстроване у встановленому законом порядку.
		Посилаючись на вказане та положення ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», просив вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку - земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 21212101100:00:003:0431 площею 0,0595 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Доводи подання зводяться до того, що боржник не виконує рішення суду; грошові кошти, на які може бути звернуто стягнення, у нього відсутні, а тому слід звернути стягнення на майно боржника, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.
		Приватний виконавець в судове засідання не зявився, про розгляд подання повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
		Суд розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, констатує про відсутність правових підстав для задоволення подання.
		Так, згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 24.06.2008 ОСОБА_1 придбав одночасно житловий будинок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, здійснив державну реєстрацію права власності, право власності на нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку.
		Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 24.06.2008, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній набув у власність житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Такий договір посвідчено приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 1975 (а.с. 21).
		Предметом даного правочину, крім житлового будинку, є також земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 2121210100:00:003:0431, котра належала попередньому власнику (продавцю ОСОБА_2 ) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 444525 від 05.05.2008.
		На момент укладення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 24.06.2008 чинною була норма ч.ч.3, 4 ст. 334 ЦК України, згідно вимог якої передбачалося, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
		Указаний договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 24.06.2008 зареєстровано нотаріусом в реєстрі за № 1975 (а.с. 21).
		У ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		Набуття права власності на будинок передбачає реєстрацію відповідного права шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та особа стає власником майна з моменту державної реєстрації.
		Згідно Договору іпотеки від 24.06.2008, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 , останній передав в іпотеку банку житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Такий договір укладено для забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит від 24.06.2008 № 119, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 .
		Рішенням Виноградівського районного суду від 14.12.2010 у справі № 2-1534/10 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за цим договором про іпотечний кредит від 24.06.2008 № 119 у розмірі 1196720,75 грн. та судові витрати в розмірі 1820 грн. Саме за цим рішенням 23.01.2011 Виноградівським районним судом видано виконавчий лист № 2-1534/10, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В., виконавче провадження № 60828952 (а.с. 171).
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.
		Звертаючись до суду з поданням про звернення стягнення на майно божника, приватний виконавець посилався на положення ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно вказаної норми звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. В той же час, положення ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
		Таким чином, виходячи з системного аналізу ст. 1 та ч. 4 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає, що в ч. 1 ст. ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» ідеться про земельну ділянку, на якій не розташовано будинок. Позаяк на земельній ділянці кадастровий номер 21212101100:00:003:0431, про яку ідеться в поданні приватного виконавця, розташовано жилий будинок, право власності на який зареєстровано та який передано в іпотеку, а із зверненням стягнення на житловий будинок стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, тому підстав для звернення стягнення на таку земельну ділянку в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 10 ст. 440 ЦПК України - немає, у зв"язку з чим подання задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 260, 440 ЦПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в "установленому законом порядку, відмовити.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
		Учасник справи, якому повна ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України). 
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Головуючий В. Р. Трагнюк
		 
		 
		Повний текст ухвали суду 
		складено 23.02.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...