Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2281/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 26.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 23.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/39512/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 лютого 2021 року 
		Київ
		справа №802/2281/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/39512/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №802/2281/16-а за адміністративним позовом Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 (суддя Воробйова І.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 (головуючий суддя Матохнюк Д.Б., судді: Боровицький О. А., Сапальова Т.В.), 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Вінницька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі також ОДПІ, відповідач) звернулась до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 25000грн.
		 
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, адміністративний позов задоволено.
		 
		Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі №802/2281/16-а.
		 
		Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №802/2281/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
		 
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2021 матеріали справи прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд справи у порядку письмового провадження на 23.02.2021.
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає,  що суди дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем у судовому порядку оскаржено податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання зі сплати транспортного податку, стягнення якого є предметом розгляду у цій справі. Як вважає відповідач, внаслідок задоволення позовних вимог у справі №802/301/17 про скасування податкового повідомлення-рішення буде проведено перерахунок суми податку, тому будуть відсутні правові підстави для стягнення податкового боргу.  Крім того, на думку відповідача, судами попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, не застосовано приписи підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
		 
		Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.09.2015 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №14717/17, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25000,00грн.
		 
		30.09.2016 контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №22972-02.
		 
		Несплата податкового боргу стала підставою для звернення податкового органу з позовом до суду про його стягнення.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкового боргу у відповідача, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг в сумі 25000,00грн. Також, рішення, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб не скасовано, то наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. 
		 
		Переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		 
		Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1, підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000куб.см.
		 
		Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України).
		 
		Пунктом 54.5. статті 54 ПК України визначено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
		 
		В силу пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		 
		Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		 
		Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
		 
		Судами попередніх інстанцій враховано, що податковий борг відповідачем не сплачений, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення станом на день розгляду справи є чинним відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2015, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016, якою у справі №802/3816/15-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №14717/17 від 22.09.2015. Суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу в сумі 25000грн.
		 
		Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Проте, наведені судами обставини не можуть свідчити про відповідність рішень судів першої та апеляційної інстанцій вимогам статті 242 КАС України, з огляду на наступне.
		 
		Слід враховувати, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п`ятої статті 11 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		 
		Положеннями Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що 15.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.09.2015 №14717/17.
		 
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 відмовлено у відкритті провадження, у зв`язку з тим, що має місце той самий спір, між тими самими сторонами за результатами розгляду якого вже прийняте судове рішення, що набрало законної сили.
		 
		Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2017 відкрито провадження у справі №802/301/17-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2015 №14717/17.
		 
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №802/301/17-а відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення.
		 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 рішення суду першої інстанції у справі №802/301/17-а скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Апеляційний суд вказав, що усуваючи неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи витребував докази, які підтверджують посилання позивача про те, що він продав автомобіль, відповідач фактично погодився з вимогами позову і надав до суду податкове-повідомлення рішення від 07.02.2018 №12061548, яким контролюючий орган визначив позивачу суму податкового зобов`язання в розмірі 20833,33грн. за період січень-жовтень 2015 року. Як відзначено судом, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. Суд констатував, що в матеріалах справи відсутні дані про надходження позивачу нового податкового-повідомлення рішення. Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		 
		Вищевказаним рішенням суду у справі №802/301/17-а, що є преюдиційним, констатовано протиправність рішення про визначення відповідачу грошового зобов`язання, стягнення якого є предметом розгляду у цій справі.
		 
		Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), положення якої кореспондуються з припасами частини четвертої статті 78 КАС України (у чинній редакції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 25000грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2015 №14717/17.
		 
		З вказаного слідує, що доводи та вимоги касаційної скарги можна вважати обґрунтованими.
		 
		Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		 
		Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. 
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного судового акта по суті, вказані судові рішення слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		Керуючись статтями 340, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №802/2281/16-а скасувати. 
		 
		Ухвалити у справі №802/2281/16-а нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Р.Ф. Ханова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...