Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 809/1567/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 26.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 25.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/47325/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 809/1567/17
		адміністративне провадження № К/9901/47325/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шарапи В.М.,
		суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року у складі судді Микитюка Р.В. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року у складі колегії суддів: Большакової О.О. (головуючий), суддів: Пліша М.А., Макарика В.Я. у справі за його позовом до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА          
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
		1.1 визнати протиправною відмову у видачі посвідчення ветерана військової служби та зобов`язати видати вказане посвідчення.
		2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 8 грудня      2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовив.
		2.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відсутні правові підстави для надання позивачу статусу ветерана військової служби, а також у видачі посвідчення ветерана військової служби.
		3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
		3.1 ОСОБА_1 в період 1993-1994 роках проходив військову підготовку при Кам`янець-Подільському сільськогосподарському інституті, за результатами якої 14 червня 1994 року отримав військове звання лейтенант запасу.
		3.2 Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_1 від 1 липня 1994 року позивач закінчив Кам`янець-Подільський сільськогосподарський інститут за спеціальністю економіка і управління в галузях АПК та рішенням державної екзаменаційної комісії від 29 червня 1994 року присвоєно кваліфікацію економіста - організатора.
		3.3 З 1 лютого 1995 року по 9 серпня 2017 року позивач проходив військову службу в органах СБУ на посадах офіцерського складу. 
		3.4 Наказом голови СБУ №131-ОС від 8 серпня 2017 року позивач звільнений з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «б» пункту 63, 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України в запас Служби безпеки України, за станом здоров`я, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, що підтверджується даними про звільнення військовослужбовця.
		3.5 Після звільнення з військової служби позивач подав заяву до відповідача про видачу посвідчення ветерана військової служби і нагрудного знака відповідно до статей 5,10 Закону України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (далі - Закон №203/98-ВР; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), оскільки прослужив на військовій службі більше 25 років.
		3.6 Відповідач, розглянувши вищевказану заяву надав позивачу відповідь             №60/14-392/7/21-11036 від 23 жовтня 2017 року про відмову у наданні статусу ветерана військової служби, а також у видачі посвідчення ветерана військової служби.
		3.7 Уважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у наданні статусу, ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
		4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник з посиланням на довідку управління СБУ в Івано-Франківській області №11/235 від 9 серпня 2017 року, зазначає, що має необхідний стаж для надання йому статусу ветерана військової служби та видачі нагрудного знаку.
		5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. 
		5.1 На обґрунтування відзиву посилається на те, що рішення судів відповідають вимогам матеріального і процесуального права, тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.      
		8. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		9. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №203/98-ВР ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
		10. Статтею 10 Закону №203/98-ВР передбачено, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
		11. Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) до видів військової служби відносяться: 1) строкова військова служба; 2) військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; 3) військова служба за контрактом осіб рядового складу; 4) військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; 5) військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділенні військової підготовки; 6) військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; 7) військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
		12. Пунктом 1 статті 8 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, військову підготовку у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.
		13. Згідно частини четвертої, п`ятої статті 11 Закону №2232-XII військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.
		Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.
		14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що період військової служби позивача становить: 1) військова служба на офіцерських посадах СБУ з 1 лютого 1995 року по 9 серпня 2017 року становить 22 роки 6 місяців і 8 днів; 2) вислуга років у пільговому обчисленні - 6 років 11 місяців 1 день. Отже, загальна військова служба позивача становить 29 років 5 місяців і 9 днів. 
		15. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що час навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі, у тому числі проходження ним військової підготовки з наступним присвоєнням звання лейтенанта запасу не відноситься до військової служби і не може бути врахований до вислуги років передбаченої Законом №203/98-ВР.
		16. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у позивача відсутній стаж необхідний для надання статусу ветерана військової служби.
		17. Наведені скаржником доводи висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.
		18. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		18. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 грудня          2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від                       1 березня 2018 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Шарапа
		Судді:                                                                                                              С.Г. Стеценко 
		                                                                                                              С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...