Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 221/7657/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2021. Зареєстровано: 01.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: 3/221/72/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		221/7657/20 
		3/221/72/2021
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2021 року                                                        м. Волноваха
		Волноваський районний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді Чальцевої Т.В., 
		за участю секретаря судового засідання Сєрих І.С.,
		прокурора Темертей О.В.,
		особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
		розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області ДСР НП України відносно
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головою Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 
		про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП,
		 
		встановив:
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 19.11.2020 року, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки голови Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та будучи згідно п.п. «б» ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції»  суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги статей 28  Закону України «Про запобігання корупції» та ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», 08.05.2019р., точний час не встановлено, перебуваючи в робочому кабінеті Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області за адресою: Донецька обл., Волноваський район, с.Калинове, вул. Центральна, 19, діючи умисно, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та службовими повноваженнями, не повідомила у встановленому Законом випадку Національне агентство з питань запобігання корупції та (або) колегіальний орган - сільську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про прийом на роботу згідно цивільно-правового договору свого чоловіка ОСОБА_2 (як робітника з благоустрою с. Калинове) розпорядженням:
		- № 16 від 08.05.2019 року« Про прийняття ОСОБА_2 робітником з благоустрою села Калинове 10.05.2019 р. згідно цивільно-правового договору» , 
		чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП.
		Окрім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 19.11.2019 року, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки голови Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та будучи згідно п.п. «б» ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги статей 28  Закону України «Про запобігання корупції» та ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», 08.05.2019 року, точний час не встановлено, перебуваючи в робочому кабінеті Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області за адресою: Донецька обл., Волноваський район, с.Калинове, вул. Центральна, 19 вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про прийом на роботу згідно цивільно-правового договору свого чоловіка ОСОБА_2 ( як робітника з благоустрою с. Калинове) розпорядженням:
		- № 16 від 08.05.2019 року « Про прийняття ОСОБА_2 робітником з благоустрою села Калинове 10.05.2019 р. згідно цивільно-правового договору», 
		чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, не визнала, надала пояснення, аналогічні письмовим поясненням по справі. 
		Прокурор Волноваської місцевої прокуратури Донецької області Темертей О.В. у судовому засіданні вважала доведеним факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та просила притягнути останню до адміністративної відповідальності.
		Суд, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 172 7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, виходячи з наступного. 
		Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
		Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Судом встановлено, що відповідно до Рішення Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області від 12.11.2015 р. № VIІ/1-2 «Про визнання повноважень сільського голови Калинівської сільської ради », визначено повноваження голови Калинівської сільської ради Волноваського району Донецької області (далі - Ради). 
		17.04.2018р. на пленарному засіданні чергової тридцять третьої сесії Ради VIІ скликання прийнято рішення № VIІ/33-156, яким внесено зміни до рішення Ради від 22.12.2007р. № VIІ/30-132 « Про бюджет Калинівської сільської ради на 2018р.
		06.05.2019р. на пленарному засіданні чергової сорок четвертої сесії Ради VIІ скликання прийнято рішення № VIІ/44-218, яким внесено зміни та доповнення до рішення Ради від 19.12.2018р. № VIІ/41-194 « Про сільський бюджет на 2019р.»
		Зазначеними рішеннями, серед іншого, передбачено виділення вільних коштів на проведення робіт з благоустрою. 
		Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»,  суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. 
		Згідно з ч.2 ст. 59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшість депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. 
		У судовому засіданні встановлено, даний факт не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 участі у прийнятті та розгляді порядку денного щодо виділення коштів на проведення робіт з благоустрою не приймала. 
		Відповідно до п.12 ч.4 ст.42 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова зобов`язаний забезпечувати виконання рішень відповідної ради, її виконавчого комітету. 
		У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що на виконання зазначених рішень Ради вона була зобов`язана забезпечити проведення робіт з благоустрою на території Ради. З огляду на обмеженість коштів, виділених Радою на зазначені потреби, жодна особа не виявила зацікавленості в укладенні договору на проведення відповідних робіт, що підтверджується листом Волноваського районного відділу філії державної установи « Центр пробації» у Донецькій області від 07.12.2020р. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 видано розпорядження №16 від 08.05.2019р. про прийом на роботу ОСОБА_2 згідно цивільно-правового договору для виконання робіт з благоустрою на території Ради. ОСОБА_1 пояснила, при виданні зазначених розпоряджень вона не мала дискреційних повноважень , оскільки, з одного боку, була зобов`язана забезпечити виконання рішень Ради, а з іншого - жодна особа, окрім ОСОБА_2 не виявила бажання укласти відповідний цивільно-правовий договір. 
		Згідно п.п.1.1.1 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017р. № 839, « відсутність дискреційних повноважень виключає наявність реального конфлікту інтересів». 
		З досліджених у судовому засіданні матеріалів , встановлено, що виконання рішення Ради від 06.05.2019р. здійснювалось під контролем постійної комісії з питань комунальної власності, планування бюджету та фінансів, про що прямо зазначено безпосередньо у рішенні. 
		Рішенням виконавчого комітету Ради від 08.05.2019р. № 20 затверджено заходи щодо проведення на території Ради Міжнародного дня захисту дітей. Зазначеним рішенням передбачено здійснення комісійного обстеження стану виконання робіт з благоустрою та складення актів виконаних робіт.
		Відповідною комісією, до складу якої, згідно досліджених у судовому засіданні письмових доказів, не входила ОСОБА_1 , було складено акт від 27.05.2019р. обстеження стану готовності об`єктів комунальної власності до проведення свят та оздоровлення дітей влітку 2019р. на території с. Калинове Калинівської сільської ради. В акті засвідчено, що роботи виконано в повному обсязі, претензії щодо якості робіт відсутні. 
		За результатами комісійного обстеження та на підставі відповідного рішення, ОСОБА_1 було підписано акт виконаних робіт від 27.05.2019р. №1. Оплата наданих послуг була проведена в установленому законом порядку відповідно до умов договору. 
		Відповідно до ст.54 Закону України « Про запобігання корупції», органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що залучення фізичних, юридичних осіб для проведення робіт з благоустрою на безоплатній основі або за вартості, нижчої від мінімальної заробітної плати, суперечить антикорупційному законодавству, тому відповідно до цивільно-правових договорів встановлено оплату за виконання робіт з благоустрою у розмірі мінімальної заробітної плати на відповідний рік. 
		Згідно ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Згідно ч.2 ст.35 -1 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Відповідно до положень ст. 29 ЗУ «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
		1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
		2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
		3) обмеження доступу особи до певної інформації;
		4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
		5) переведення особи на іншу посаду;
		6) звільнення особи.
		У судовому засіданні встановлено, і цей факт не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 , участі у прийнятті та розгляді порядку денного щодо виділення коштів на проведення робіт з благоустрою не приймала. Крім того, ОСОБА_1 не могла заздалегідь знати результати голосування, стосовно вирішення зазначеного питання та не висловлювала свою позицію щодо включення даного питання до порядку денного. 
		За змістом абз.11 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно з диспозицією ч.1, ч.2ст.172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
		З пункту 2 примітки до ст.172-7 КУпАП, вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Відповідно до п/п «в» п.1 ч.1ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія зазначеного Закону, є в тому числі і посадові особи органу місцевого самоврядування.
		Згідно ч.1ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.
		Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміна «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.
		Згідно ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобіганні корупції»,  особи, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів у випадку перебування особи на посаді в колегіальному органі, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		У ч.1 ст.1ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		За змістом зазначеної статті суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.
		Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
		При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
		       За змістом ст.172-7 КУпАП, особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
		Аналізуючи вищенаведені положення КУпАПу сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Таким чином, хоча ст.28 Закону України «Про запобігання корупції»і передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
		При вирішенні питання про наявності або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд виходить з встановлених в судовому засіданні обставин та відповідних ним норм діючого законодавства.
		Як вбачається з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
		Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
		1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
		Відповідно до п.1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфліктуінтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
		Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
		За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно з положеннями ст.280КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.
		Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
		У свою чергу, уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або па вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема не встановлено, що рішення про прийняття на роботу згідно цивільно-правового договору ОСОБА_2 були необ`єктивними або упередженими, що такими рішеннями завдамо шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування.
		Таким чином суд вважає, що в діях ОСОБА_1 при виданні та підписанні розпорядження про прийняття на роботу згідно цивільно-правового договору ОСОБА_2 відсутня суперечність між її особистими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
		З протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них доказів не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом голови Калинівської сільської ради ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями з вирішення питання щодо видання та підписання розпорядження про прийняття на роботу згідно цивільно-правового договору ОСОБА_2 , не зазначено в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття нею зазначеного рішення.
		Таким чином зазначені обставини унеможливлюють наявність факту реального впливу можливої суперечності між приватним інтересом голови Калинівської сільської ради ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями з вирішення питання про видання та підписання розпорядження про прийняття на роботу на об`єктивність або неупередженість вказаних рішень.
		Підсумовуючи вищенаведене, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-7 КУпАП, оскільки розпорядження про прийняття на роботу ОСОБА_2 , були видані в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня така обов`язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення, і, відповідно, не зазначено, в чому саме такий вплив знайшов свій вияв та яким саме чином вплинув на об`єктивність прийнятого рішення.
		Нормами чинного КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів.
		Виходячи з вищенаведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		Враховуючи вимоги п.1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП. 
		Керуючись ст.ст.2,7,9,172-7,221,245,247,251,252,278-280,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
		 
		постановив:
		 
		Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 
		Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя                                 Т.В.Чальцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...