Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 472/342/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 01.03.2021. Зареєстровано: 02.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/482/103/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014150180000793

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		01.03.2021 
		Справа № 472/342/16-к 
		Номер провадження 1-кп/482/103/2021 
		 
		УХВАЛА
		01 березня 2021 рокум. Нова Одеса
		Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_4 ,
		за участю: 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_7 ,
		представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 стверджував, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, відповідає вимогам КПК України, просив про його призначення до розгляду в судовому засіданні.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник  адвокат ОСОБА_7 , представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8 проти призначення обвинувального акту до розгляду не заперечували.
		Вивчивши обвинувальний акт, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.
		 
		Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду, ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що, 26.12.2014 приблизно о 22.30 год., він, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, з метою здійснення нападу для заволодіння грошима пенсіонерки ОСОБА_10 , які він бачив раніше під час перебування в її будинку, прийшов до її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Діючи умисно та переслідуючи корисний мотив, ОСОБА_6 зірвав навісний замок за допомогою сокири та металевого предмету, які взяв з господарського приміщення домоволодіння з метою нападу та заподіяння смерті ОСОБА_10 . Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_6 проник до приміщення житлового будинку та пройшов до спальної кімнати, де спала ОСОБА_10 , де почав шукати гроші. Під час того, як ОСОБА_6 знайшов гроші в сумі приблизно 300 грн., які знаходилися біля ліжка на стільці, ОСОБА_10 прокинулася та помітила ОСОБА_6 . Діючи умисно, ОСОБА_6 , з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами ОСОБА_10 та позбавлення її життя до кінця, наніс ОСОБА_10 зі значною силою не менше двох ударів сокирою, яку заздалегідь взяв з собою до спальної кімнати, в життєво важливий орган (голову). В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепу та розтрощення головного мозку, від яких вона померла на місці події, а ОСОБА_6 місце події залишив та розпорядився грошима, отриманими в результаті нападу на ОСОБА_10 , на власний розсуд, витративши їх на спиртні напої в с. Поділля в барі ПП Бохонка в той же вечір.
		Також вказано, що згідно висновку експерта № 313 від 11.02.2015 р. смерть настала від тупої проникаючої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами кісток зводу черепа, розтрощення тканин головного мозку, що підтверджується розтином трупу при якому було виявлено три рани в область голови зліва, перелом луски лівої скроневої кисті, частини потиличної, тім`яної, лобної кісток зліва, розтрощення тканин головного мозку в області полюсу лівої скроневої частини.
		Беручи до уваги ступінь вираженості трупного задубіння, часу відновлення кольору трупних плям при надавлюванні, причину смерті, дані судово-гістологічного дослідження шматків органів від трупу, смерть могла настати за 24-48 годин до судово-медичної експертизи трупу.
		При судово-медичній експертизі трупу виявлено: багато-осколковий і багато-фрагментарний перелом луски лівої скроневої кисті з частковими переломами чешу потиличної кисті зліва, лівої тім`яної кисті, чешу лобної кисті зліва з пошкодженням твердої мозкової оболонки, розтрощення головного мозку в області полюсу лівої скроневої частини, ранами на границі лівої скроневої, тім`яної і потиличної областей (рана №2), в тім`яні області ближче до скроневої області (рана №3). Тілесні ушкодження виникли від ударів тупого, тупих предметів з обмеженою контактовою поверхнею незадовго до настання смерті. Тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя (в даному випадку являються смертельними).
		Тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. 
		Після отримання тілесних ушкоджень в області голови потерпіла не могла здійснювати якісь не будь активні дії.
		На трупі тілесних ушкоджень, які вказують на самооборону, не виявлено.
		Смерть настала за короткий проміжок часу після отримання тілесних ушкоджень.
		Зберегти життя при наданні своєчасної медичної допомоги було неможливо.
		Беручи до уваги характеристику осколків і фрагментів виявлених в переломі могло бути нанесено два чи більше ударних впливів.
		У виявлених тілесних ушкодженнях характеристика травматичного предмету не відобразилася. Тілесні ушкодження були нанесені тупим предметом з граничною контактною поверхнею.
		Беручи до уваги місце виявленого трупа і його положення потерпіла в момент спричинення тілесних ушкоджень знаходилася в горизонтальному положенні на правій половині тулуба.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу виявлено етиловий спирт в концентрації 0,54 пром., що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння за даними офіційних таблиць.
		 
		З урахуванням наведеного вказано, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні розбою - тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, та умисне вбивство з корисливих мотивів, тобто умисне протиправному заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України.
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		За змістом п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (ч.1 ст. 337 КПК України).
		Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. 
		Об`єктивна сторона складу злочину - це зовнішній прояв злочинного посягання, що включає суспільно небезпечне і протиправне діяння, вчинене у певний час, визначеним способом, із застосуванням конкретних засобів, з настанням суспільно небезпечних наслідків. Особливе значення об`єктивної сторони складу злочину в теорії та судовій практиці обумовлене тим, що вона структурно входить в основу кримінальної відповідальності, визначає її межі, є умовою правильної кваліфікації та розмежування суміжних складів злочинів, а також елементи об`єктивної сторони складу злочину конструюють диспозицію кримінально-правової норми.
		 
		Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України,обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Проте, у обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, дії обвинуваченого не розмежовані, окремо за статтями ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, не кваліфіковані.
		Таким чином, обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України не відповідає, а викладене у ньому обвинувачення є неконкретним, що є порушення права на захист особи, що підозрюється у вчиненні конкретних злочинів, який має право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення та мати можливість підготуватися до захисту.
		 
		На це звертав увагу Херсонський апеляційний суд в ухвалі від 07.07.2020 р., скасовуючи вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 22.07.2016 р., згідно з якою в тому числі вказано про те, що судом під час ухвалення вироку не розмежовано які дії ОСОБА_6 охоплюється складом злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України, а які за ч.4 ст. 187 КК України.
		При цьому, суд, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, позбавлений можливості розмежувати їх самостійно та вийти за межі викладеного органом досудового розслідування обвинувачення.
		Це суперечить принципам змагальності сторін, публічності, диспозитивності, визначеним ст.ст. 22,25,26 КПК України, не є компетенцією суду, який відповідно до вимог ст. 337 КПК України зобов`язаний проводити судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а звернення до суду з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
		Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України та про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.
		 
		Керуючись ст.ст. 314, 372 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014150180000793 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, повернути прокурору.
		 
		Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя                  ОСОБА_1 
		 
		судді 
		ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...