Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-5730св09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.05.2010. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   У Х В А Л А      
		і м е н е м  у к р а ї н и    
		 
		 
		 17 березня 2010 року м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Верховного Суду України в складі: 
		головуючого    Патрюка М.В.,         
		 суддів:         Лященко Н.П. ,            Костенка А.В.,          
		          Мазурка В.А.,              Перепічая В.С.,- 
		 розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Національного виробничо-аграрного обєднання «Масандра», третя особа: відділ громадянства, реєстрації та імміграції фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та зняття з реєстрації; за позовом Національного виробничо-аграрного обєднання «Масандра» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення; за позовом ОСОБА_7 до Національного виробничо-аграрного обєднання «Масандра», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, про визнання неправомірними дій, визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_9 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2008 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2009 року, 
		  в с т а н о в и л а : 
		   
		   У листопаді 1996 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до     ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 про визнання такими, що втратили право користування АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 без поважних причин не проживали в цій квартирі з січня 1996 року, тобто, більше 6 місяців. 
		        
		Рішенням Ялтинського міського суду від 9 грудня 1996 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 були визнані такими, що втратили право на користування АДРЕСА_1. Наказом №21 від 18 лютого 1997 року   ВАТ “Масандра” передало зазначену квартиру у приватну власність ОСОБА_5 
		       Постановою Президії Верховного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 1997 року рішення Ялтинського міського суду від 9 грудня  1996 року було скасовано і справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		        
		У травні 1997 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виробничо-аграрного обєднання “Масандра” про визнання таким, що втратила право на користування квартирою, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання договору купівлі-продажу недійсним і витребування квартири з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що син позивача ОСОБА_5 після розірвання шлюбу між його батьками постійно проживав з матірю в АДРЕСА_2, звідки в 1996 році був призваний на дійсну військову службу і ніколи не проживав у спірній квартирі, а тому втратив право користування цією квартирою. Після передачі зазначеної квартири в приватну власність за дорученням від його імені мати приватизувала спірну квартиру, а 21 березня 1997 року продала її ОСОБА_11, а остання продала 26 квітня 1997 року квартиру ОСОБА_12 
		 ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10 просили також визнати недійсними свідоцтво про право власності на квартиру, договори купівлі-продажу спірної квартири та виселити із цієї квартири ОСОБА_7 - спадкоємця останніх власників квартири та її дочку - ОСОБА_9, які в ній фактично проживають. 
		       У червні 1999 року виробничо-аграрне обєднання “Масандра” звернулось до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, правонаступниками якого є ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу і витребування майна та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна квартира була приватизована на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано. Тому вважали, що її було відчужено без згоди наймача ОСОБА_3 незаконно, а тому просило позов задовольнити.  
		        
		У березні 2003 року ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом до виробничо-аграрного обєднання “Масандра”, третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4,   ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання неправомірною приватизації спірної квартири після скасування рішення суду, яке не набрало чинності та визнати дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири  від 28 квітня 1997 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 - її покійним чоловіком.  
		 Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим  від 25 травня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, виробничо-аграрного обєднання “Масандра” задоволено. Визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1 Визнано недійсним свідоцтво Е/56-П про право власності на АДРЕСА_1, видане на ім`я ОСОБА_5 Визнано недійсними договори купівлі-продажу АДРЕСА_1   № 1-712 від 21 березня 1997 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, № 3-1230 від 26 квітня 1997 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Виселено ОСОБА_7 та ОСОБА_9 із АДРЕСА_1. У задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. 
		        Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим         від 13 жовтня 2004 року частково скасовано рішення Ялтинського міського суду від 25 травня 2004 року та ухвалено нове, яким ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 м. Ялта і відмовлено у виселенні ОСОБА_7 та ОСОБА_9 із вказаної квартири. 
		 Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 квітня 2007 року рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2004 року в частині скасування рішення Ялтинського міського суду АРК від 25 травня 2004 року  про   визнання недійсним свідоцтва про право власності на жиле приміщення скасовано, залишено в силі в цій частині рішення Ялтинського міського суду АРК від 25 травня 2004 року. 
		      
		Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2004 року і рішення Ялтинського міського суду від 25 травня 2004 року в частині позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними і витребування квартири з чужого незаконного володіння скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишити без зміни. 
		 Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 27 вересня 2007 року рішення Ялтинського міського судуду від 25 травня 2004 року в частині зустрічного позову ОСОБА_7 до виробничо-аграрного обєднання „Масандра» про визнання неправомірними дій юридичної особи та визнання дійсним договору скасовано за нововиявленими обставинами.  
		 У листопаді 2007 року ОСОБА_7 уточнили позовні вимоги та просила вважати її такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_12 у вигляді АДРЕСА_1, інших особистих речей та предметів домашнього побуту; визнати за нею право власності на ці речі, визнати її правонаступником ОСОБА_12 та скасувати розприватизацію спірної квартири, оформлену Національним виробничо-аграрним обєднанням „Масандра» на підставі рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 21 серпня 2000 року, на підставі рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 21 серпня 2000 року поновивши належність квартири відповідно до останнього договору купівлі-продажу, укладеного 26 квітня 1997 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12  
		 Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим         від 2 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_10 та позовні вимоги Національного виробничого аграрного об'єднання «Масандра» в частині визнання недійсними договорів купівлі - продажу АДРЕСА_1, в частині виселення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 задоволено. 
		 Визнано недійсним договір купівлі - продажу АДРЕСА_1, який було укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 21 березня 1997 року, реєстровий номер №1-721. посвідчений Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою. 
		 Визнано недійсним договір купівлі - продажу АДРЕСА_1 який було укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 26 квітня 1997 року, реєстровий номер № 3-1230 і посвідчений Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою. 
		Виселено ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з вказаної квартири. 
		 Задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_10 в частині вселення та реєстрації у спірній квартирі та зняття ОСОБА_7 з реєстрації у АДРЕСА_1 
		 Зобов'язано відділ громадянства, реєстрації й міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим зняти ОСОБА_7 з реєстраційного обліку у АДРЕСА_1 
		 Вселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 у АДРЕСА_1 
		 Зобов'язано відділ громадянства, реєстрації й міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим зареєструвати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 у АДРЕСА_1 
		 У частині позовних  вимог про  витребування квартири з  чужого  незаконною володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка дії в своїх  інтересах  та  інтересах  неповнолітньої дочки  ОСОБА_10 відмовлено. 
		 Позовні вимоги Національного виробничого аграрного обєднання “Масандра” в частині витребування квартири з чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру задоволено. 
		 Витребувано  з чужого незаконного  володіння  ОСОБА_7 та ОСОБА_9 АДРЕСА_1 та повернуто її у власність Національного виробничого аграрного обєднання “Масандра” і в користування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 
		 Визнано за Національним виробничим аграрним обєднанням “Масандра” право власності на АДРЕСА_1      
		 У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. 
		 Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим           від 27 січня 2009 року рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2008 року змінено, доповнено його резолютивну частину наступним абзацом. 
		Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 4350 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь спадкоємців ОСОБА_13  ОСОБА_7 і ОСОБА_14 4500 грн. 
		 Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року виправлено описку в рішенні Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2008 року та вказано в резолютивній частині: “Виселити ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з АДРЕСА_1 
		 У касаційній скарзі ОСОБА_7 ОСОБА_9 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі, залишивши в законній силі лише відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки  ОСОБА_10 про витребування майна з чужого незаконного володіння; скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Національного виробничо-аграрного обєднання «Массандра» у частині заперечування законності угоди, укладеної ОСОБА_12 і вимог про приведення сторін у первісне положення, відмовити. 
		 Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. 
		 Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобовязана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі  відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.  
		 Згідно ст. 145 ЦК УРСР якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.  
		 Аналогічні норми містяться в ЦК України. 
		 Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.  
		 У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. 
		 
		Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та задовольняючи позовні вимоги Національного виробничо-аграрного обєднання “Масандра”, суд першої інстанції виходив з того, що укладені угоди є недійсними відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, права власника на витребування свого майна, у тому числі і й від добросовісного набувача, передбаченого ст. ст. 387, 388 ЦК України та наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, а також того, що обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало чинності по цивільній, господарській або адміністративній справі, не доводяться при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті ж самі особи, або особа, у відношенні якої встановлені ці обставини. Не вирішуючи питання про повернення сторонам грошових компенсацій у звязку визнанням договорів купівлі-продажу недійсними, суд виходив з відсутності таких позовних вимог.  
		 Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7, суд першої інстанції посилався, що Національне виробничо-аграрне обєднання “Масандра” рішення Алуштинського міського суду від 21 серпня 2000 року БТІ не надавало, наказу про зміну власника не видавало та не вчиняло і дій відносно спірної квартири, будь-хто до БТІ із заявою про внесення змін до Реєстру в частині власника не звертався, квартира зареєстрована за Національним виробничо-аграрним обєднанням “Масандра”, а законодавство не містить такого поняття як розприватизація квартири.  
		 Частково змінюючи рішення суду першої інстанції та доповнюючи його резолютивну частину апеляційний суд посилався на те, що судом не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин, укладений ОСОБА_15 від імені ОСОБА_5 з ОСОБА_16 та правочин, укладений ОСОБА_11 з ОСОБА_13 є оспорюваними. У відношенні оспорюваних правочинів ч. 5 ст. 216 ЦК України не наділила суд правом незастосування наслідків його недійсності у разі відсутності такої вимоги.  
		 Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		 Судом апеляційної інстанції досліджені обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.  
		 Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.  
		Керуючись ст. ст. 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 
		 у х в а л и л а: 
		  Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_9 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2008 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2009 року відхилити. 
		 Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим     від 2 квітня 2008 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2009 року залишити без змін. 
		 Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий М.В. Патрюк  Судді: Н.П. Лященко 
		  А.В. Костенко  В.А. Мазурок 
		  В.С. Перепічай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...