Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1540/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2021.
Дата набрання законної сили: 02.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/44913/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 806/1540/16
		провадження № К/9901/44913/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (суддя Шимонович Р.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (головуючий суддя Охрімчук І.Г., судді Капустинський М.М.,        Моніч    Б.С.)
		у справі № 806/1540/16
		за позовом ОСОБА_1 
		до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича 
		про зобов`язання вчинити дії.
		І. РУХ СПРАВИ
		1.          У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка О.В., в якому просила зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка О.В. вжити усіх необхідних заходів щодо відшкодування ОСОБА_1 грошових коштів за Договором № 26007000632942 банківського рахунку від 08 жовтня 2015 року в сумі 34815,95 грн та за Генеральним Договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи від 09 листопада 2015 року № 632942/1 в сумі 84700,00 грн та нарахованих процентів на суму вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому порядку, у тому числі включити до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві "ФІДОБАНК" фізичну особу ОСОБА_1 за Договором № 26007000632942 банківського рахунку від 08 жовтня 2015 року в сумі 34815,95 грн та за Генеральним Договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи від 09 листопада 2015 року № 632942/1 в сумі 84700,00 грн та нарахованих процентів на суму вкладу; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити виплати.
		2.          Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду 08 листопада 2016 року, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
		3.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2017 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду 08 листопада 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		4.          Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
		5.           ОСОБА_1 з вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		6.          Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вони просять суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		7.          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" укладено договір банківського рахунку № 26007000632942 .
		8.          09 листопада 2015 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Вкладник) укладено Генеральний договір № 632942/1 короткострокового банківського вкладу юридичної особи, за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_2 для зберігання грошових коштів вкладника на строк з 09 листопада 2015 року по 08 листопада 2016 року.
		9.          Додатковою угодою від 05 травня 2016 року № 632942/1/8 до Генерального договору короткострокового банківського вкладу юридичної особи від 09 листопада 2015 року №632942/1, Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" (Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Вкладник) погодили, зокрема, те, що Власник розміщує на вкладному рахунку у Банку грошові кошти в сумі 84700 грн зі строком зберігання до 23 травня 2016 року. За користування грошовими коштами Вкладника, розміщеними на Вкладному рахунку, Банк нараховує і сплачує проценти в розмірі 21 процентів річних.
		10.          У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Первісний кредитор) і фізичною особою ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 05 травня 2016 року.
		За змістом п. 1 цього Договору Первісний кредитор відступає Новому кредиторові права вимоги, належного Первісному кредиторові, в межах яких Новий кредитор стає кредитором за Генеральним договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи від 09 листопада 2015 року № 632942/1 та додатками до даного договору, які є невід`ємною частиною, укладеними між Первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" (Боржник).
		У п. 2 договору про відступлення права вимоги від 05 травня 2016 року указано, що за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимогами (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання обов`язків, визначених Генеральним договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи від 09 листопада 2015 року № 632942/1 та додатками до даного договору, які є його невід`ємною частиною. Загальна сума складає 84700,00 грн та нараховані проценти на суму вкладу.
		11.          Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Первісний кредитор) і фізичною особою ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 19 травня 2016 року № 1, відповідно до якого Новий кредитор стає кредитором за договором № 26007000632942 банківського рахунку від 08 жовтня 2015 року, укладеного між Первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" на залишок коштів, що знаходяться на поточних рахунках Первісного кредитора в установі Боржника в сумі 35543,95 грн.
		12.          24 травня 2016 року та 15 червня 2016 року позивач зверталася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка О.В. із заявами з проханням перевести грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" на її рахунок, у зв`язку з відступленням прав кредитора.
		13.          Однак, листом від 29 червня 2016 року відповідач повідомив позивача, що у період з 16 травня 2016 року по 20 травня 2016 року Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" не здійснювало виконання платіжних доручень, відповідно платіжні доручення, що подавалися клієнтами в зазначений період були повернуті без виконання або були відхилені в програмно-технічному комплексі "Банк-Клієнт", у відповідності до вимог Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2.
		14.          Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.
		15.          Також судами з`ясовано, що 20 травня 2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних".
		16.          На підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ФІДОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
		Згідно з цим рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу.
		17.          18 липня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 142-рш, яким відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" та вирішено ліквідувати вказаний Банк.
		18.          Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 липня 2016 року винесено рішення №1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		19.          Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою і укладення такого договору не може замінити собою основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у даному випадку - між Банком і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна". Тобто, на підставі договорів про відступлення права вимоги від 5 та 19 травня 2016 року позивач не набуває статусу вкладника банку на тих же умовах, що й Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна". Маючи документально підтверджені грошові вимоги до Банку (боржника) щодо його грошових зобов`язань позивач стає кредитором Банку. Разом з тим, кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорах про відступлення права вимоги від 5 та 19 травня 2016 року, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення (відшкодування коштів за вкладами).
		Оскільки заміна кредитора у зобов`язанні за договорами банківського вкладу відбулася у відповідності з вимогами ст.ст. 512-517 Цивільного кодексу України, то позивач не отримала права вкладника за вищезазначеними договорами банківського вкладу. Вимоги позивача про повернення кредиторської заборгованості, що виникли під час запровадження процедури тимчасової адміністрації банку, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відтак, уповноваженою особою правомірно не включено позивача до переліку вкладників, яким гарантовано відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
		20.          Касаційну скаргу мотивовано порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, позивач посилається на невмотивованість постанови суду апеляційної інстанції як процесуальне порушення.
		21.          Скаржник зазначає, що суди зробили помилковий висновок про відсутність у позивача статусу вкладника банку, не врахували того, що правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на вклад не ставилася під сумнів при розгляді цієї справи, доказів оскарження договору відступлення права вимоги матеріали справи не містять. У зв`язку з цим позивач вважає себе вкладником банку у розумінні п.4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		22.          У запереченнях на касаційну скаргу відповідачі погоджуються з висновками судів попередніх інстанцій та вказують про те, що Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах не передбачено зміни власника рахунка, оскільки поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів.
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23.          Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
		24.          Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також - Закон № 4452-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		25.          Відповідно до пунктів 3, 4 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник -   фізична особа   (у тому числі   фізична   особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
		26.          За приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення   Фондом   банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості   вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		27.          Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
		28.          У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону № 4452-VI.
		29.          Таким чином, умовою для включення фізичної особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність у нього статусу вкладника у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI.
		30.          У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" своє право вимоги до банку передало позивачу відповідно до Договорів про відступлення права вимоги від 05 та 19 травня 2016 року.
		31.          Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою   особою   внаслідок передання ним своїх   прав   іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		32.          Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		33.          Відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
		34.          У цій справі укладені між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіль Україна» договори про відступлення права вимоги підтверджують грошові вимоги ОСОБА_1 як кредитора зазначеного банку. Разом із тим, кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорах про відступлення права вимоги, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і не характеризують позивача саме як владника банку.
		35.          Такий правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 лютого 2019 року № 826/1501/15, 08 серпня 2019 року у справі №826/19560/15, 03 жовтня 2019 року у справі № 826/9406/17, від 27 січня 2021 року у справі № 826/4509/16.
		36.          При цьому позивач не позбавлений права заявити свої вимоги до банку саме як кредитор в порядку черговості, визначеної Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		37.          З урахуванням викладеного, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні постанови суду апеляційної інстанції.
		38.          Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача є необґрунтованими.
		39.           Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.
		Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.
		40.          І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи (п. 26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п. 53 рішення у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року).
		41.          Переглядаючи, в межах свої повноважень, судові рішення у цій справі, касаційним адміністративним судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.
		42.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		43.          Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 806/1540/16- залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    Я.О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                    І.В. Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...