Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 459/3108/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 03.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 22.02.2021
Номер судового провадження: 22-ц/811/3699/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 459/3108/20                     Головуючий у 1 інстанції: Отчак Н.Я. 
		Провадження № 22-ц/811/3699/20            Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. 
		Категорія:84
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		    22 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді: Ванівського О.М.
		суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П., 
		секретаря: Івасюта М.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуЧервоноградського міськогосуду Львівськоїобласті від11листопада 2020року у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Костишин Наталії Олексіївни, Координаційного центру з надання правової допомоги, Державної казначейської служби України про визнання відповідей на запити незаконними та стягнення моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою, визнати незаконною бездіяльність, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		   В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до директора Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Костишин Наталії Олексіївни, Координаційного центру з надання правової допомоги, Державної казначейської служби України, у якому просив: стягнути з директора Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 5 000, 00 грн. моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою по відношенню до нього, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили; визнати відповідь директора Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 №03-14/004 від 22.01.2020 р. на його запит на інформацію №03-12/001 від 09.01.2020 р., та відповідь №03-14/010 від 07.02.2020 р. на його зауваження №03-12/009 від 28.01.2020 р.  незаконними, та стягнути моральну шкоду в розмірі по 750,00 грн. за кожну із даних двох вимог; визнати незаконною бездіяльність Координаційного центру з надання правової допомоги у вигляді невиконання його законних вимог, викладених в заяві від 22.01.2020 р. та в неповідомленні про причини невиконання вимог, зазначених у заяві від 22.01.2020 р., та стягнути моральну шкоду в розмірі 750,00 грн.
		   Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 11 листопада 2020 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Костишин Наталії Олексіївни, Координаційного центру з надання правової допомоги, Державної казначейської служби України про визнання відповідей на запити незаконними та стягнення моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою, визнати незаконною бездіяльність відмовлено.
		    Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
		    В апеляційній скарзі просить позовну вимогу до Координаційного центру з надання правової допомоги залишити без розгляду. Оскаржувану ухвалу в частині, що стосується Координаційного центру з надання правової допомоги залишити без змін. На підставі ст.. 379 ЦПК України, оскаржувану ухвалу в частині, що стосується директора Червоноградського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги визнати такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати в цій частині, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.Також просить позовну вимогу щодо визнання бездіяльності Координаційного центру з надання правової допомоги у вигляді невиконання законних вимог позивача - залишити без розгляду.
		   Просить визнати, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди жодним чином не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а підлягає розгляду за правилами ЦК та ЦПК., а п`ять судових рішень, доданих до позовної заяви, відповідно до ст.. 82 ЦПК України мають преюдиційне значення.
		   Зазначає, що оскільки своє питання у запиті на інформацію від 09.01.2020 року №03-12/001 він сформував наступним чином: «чи маю я право оскаржити наказ відповідача №1 №03-04-004/6 від 14.03. 2019 р. за правилами ст.. 264 КАС України» , тому позовні вимоги про визнання незаконними відповідей повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства. Посилається на ст.. 16 ЦК України, відповідно до якої, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		   12 лютого 2021 року директор Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Костишин Н.О. надіслала відзив на апеляційну скаргу. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		   Згідно з ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України суд, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		   Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		   Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		   Згідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		   Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		   Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
		   Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. 
		   Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції прийшов до висновку, що розгляд позовних вимог ОСОБА_1 має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.
		   Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		   Відповідно до ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників .
		   Згідно із частиною першою статті 2Кодексу адміністративногосудочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		   Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 цього Кодексу, публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		   Пунктом 7 частини першоїстатті 4КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		   Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		   У даній справі спірні правовідносини пов`язані з відшкодуванням ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої протиправними, на думку позивача, діями Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бездіяльністю Координаційного центру з надання правової допомоги .
		   Окрім цього, вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди заявлені в одному провадженні з вимогами вирішити публічно-правовий спір, а саме про визнання відповідей на запити Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги незаконними, визнання незаконною бездіяльності Координаційного центру з надання правової допомоги.
		   Згідно з частиною п`ятоюстатті 21 КАС Українивимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
		   Таким чином, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		   В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить залишити без розгляду позовну вимогу до Координаційного центру з надання правової допомоги.
		   Відповідно до ч.6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		   Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі  Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд йогосправи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
		   Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідьЄвропейськоїкомісіїз прав людинивід 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
		   Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) у порядку адміністративного судочинства.
		   З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
		Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Ухвалу Червоноградськогоміського судуЛьвівської областівід 11листопада 2020року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 01 березня 2021 року.
		 
		Головуючий :                         Ванівський О.М.
		 
		 
		 
		Судді:                             Крайник Н.П.
		 
		 
		 
		                               Цяцяк Р.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...