Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2604/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду.
Надіслано судом: 04.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 01.03.2021
Номер судового провадження: 466 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" березня 2021 р. Справа № 922/2604/20 
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. 
		при секретарі Голозубовій О.І., 
		за участю представників: 
		від позивача  Ромашина В.М.  на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 14.01.2020р., положення про самопредставництво ТОВ "Біо Електрікс" в судах; 
		від відповідача - Колісниченко А.С.  на підставі трудового договору від 23.11.2020р.; Чижик К.М.  на підставі Ордеру Серії АХ №1027324 від 15.10.2020р., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс", Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, (вх.№466 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 (суддя Ємельянова О.О., ухвалене в м.Харків о 13:30год., дата складення повного тексту  29.12.2020р.) 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс", Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, 
		до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго", м.Харків, 
		про стягнення 1700000,00грн., 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		17.08.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" про стягнення 1700000,00грн. безпідставно набутих грошових коштів. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.07.2018р. між сторонами у справі було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався на свій ризик виконати за завданням позивача, наступні роботи: монтаж турбіни П-6-3,4/1,0 з конденсатором, електричними та силовими шафами, маслопроводом; монтаж генератора Т6-2УЗ; монтаж системи охолодження конденсатора з циркуляційними насосами; монтаж мостового крана в турбінному залі над турбіною; пусконалагоджувальні роботи турбоагрегату.
		На виконання пункту 3.1.1. договору, 04.07.2018р. позивачем було здійснено передоплату в сумі 520000,00грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень № 385 від 16.05.2019р. на суму 400000,00грн. та № 392 від 24.05.2019р. на суму 1280000, 00 грн. замовником було здійснено передоплату у розмірі 1680000, 00 грн.
		Проте, як стверджував позивач, відповідачем не було виконано будь-яких робіт за договором, у зв`язку із чим, 09.08.2019р. позивачем було направлено лист з вимогою про повернення передоплати у розмірі 2200000,00грн. 
		Відповідач листом вих. №173/08 від 23.08.2019р. відхилив вимогу позивача про повернення оплати у сумі 2200000,00грн. в рахунок оплати робіт за договором підряду, як повністю необґрунтовану.
		У зв`язку із вказаними обставинами, 23.07.2020р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору підряду в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України. У вказаному повідомленні позивач зазначав, що станом на день складання цього повідомлення про відмову від договору, відповідачем повернуто 500000,00грн., а саме: 02.10.2019р. повернуто 100000,00грн.; 24.12.2019р. повернуто 100000,00грн.; 05.02.2020р. повернуто 30000,00грн.; 12.02.2020р. повернуто 70000,00грн.; 27.02.2020р. повернуто 2200000,00грн. 
		Отже, позивач керуючись приписами частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України повідомив про відмову від договору підряду № 596-18 від 02.07.2018р. та вимагав в строк до 03.08.2020р. повернути 1700000,00грн. безпідставно набутих коштів.
		Оскільки відповідачем в добровільному порядку не було повернуто грошові кошти в сумі 1700000,00грн., позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 в позові відмовлено.
		Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 530, 570, 612, 626, 629, 837, 843, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України мотивовані тим, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 07.08.2019р. на суму 555388,20грн.; актом № 1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року від 07.08.2019р. на суму 555388,20грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 16.08.2019р. на суму 1144663,16грн.; актом № 2 приймання будівельних робіт за серпень 2019року від 16.08.2019р. на суму 1144663,16грн., які були направлені на адресу позивача, підтверджується факт виконання відповідачем робіт визначених умовами укладеного між сторонами договору, їх обсяг та вартість.
		У зв`язку із вказаними обставинами місцевий господарський суд відхилив доводи позивача щодо не підписання вищезазначених актів та невиконання будь - яких робіт за договором, оскільки позивачем не було надано до матеріалів справи доказів щодо зауважень або вмотивованої відмови прийняти виконані роботи з переліком претензій замовника за актами надісланими відповідачу.
		Оскільки грошові кошти отримані відповідачем від позивача у розмірі 1700000,00грн. є коштами отриманими за виконані відповідачем роботи за договором № 596-18 від 02.07.2018р. та актами доданими відповідачем до матеріалів справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені кошти не є безпідставно отриманими коштами в розумінні вимог статті 1212 Цивільного кодексу України та відмовив в задоволенні позовних вимог.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при увалені оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, наданим сторонами в обгартування своїх вимог та заперечень, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Зокрема, апелянт наголошує, що додані відповідачем до матеріалів справи копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 07.08.2019р. на суму 555388,20грн.; акту № 1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року від 07.08.2019р. на суму 555388,20грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 16.08.2019р. на суму 1144663,16грн.; акту № 2 приймання будівельних робіт за серпень 2019року від 16.08.2019р. на суму 1144663,16грн., не є належними доказами на підтвердження факту виконання відповідачем робіт визначених умовами укладеного між сторонами договору, їх обсягу та вартості.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20; встановлено відповідачу у справі строк до 24.02.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 01.03.2021р. 
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021р. у зв`язку із перебуванням на навчанні судді Гези Т.Д., для розгляду справи №922/2604/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. 
		24.02.2021р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2418), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 залишити без змін.
		 
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 01.03.2021р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю
		Представники відповідача заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 залишити без змін.
		Крім того, представники відповідача просили суд керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення надати можливість довести розмір фактично понесених судових витрат ПрАТ "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго", у зв`язку із розглядом справи №922/2604/20.
		 
		Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (надалі - замовник) та Приватним акціонерним товариством "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (надалі - підрядник) було укладено договір №596-18 (надалі - договір т. 1 а.с. 11-13), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати за завданням замовника, наступні роботи: монтаж турбіни П-6-3,4/1,0 з конденсатором, електричними та силовими шафами, маслопроводом; монтаж генератора Т6-2УЗ; монтаж системи охолодження конденсатора з циркуляційними насосами; монтаж мостового крана в турбінному залі над турбіною; пусконалагоджувальні роботи турбоагрегату (пункт 1.1. договору). 
		Місце виконання робіт: 30350, Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Клубівка, вул. Заводська, 1 (пункт 1.2. договору).
		Сума договору становить 5200000,00грн., з ПДВ 20 % - 866 666, 67 грн. (пункт 2.1. договору).
		Розділом 3 договору, сторони погодили умови оплати: 
		3.1. Оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний в договорі, в наступному порядку:
		3.1.1. передоплата, в розмірі 10 % від загальної вартості робіт, сплачується протягом 3-ї банківських днів, після підписання договору;
		3.1.2. передоплата на момент початку монтажних робіт становить 40 % від загальної вартості робіт, сплачується на момент початку монтажних робіт, після отримання письмового повідомлення від підрядника про початок монтажних робіт; 
		3.1.3. оплата 40 % від загальної вартості робіт після закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, сплачується після підписання замовником та підрядником двостороннього акту виконаних пусконалагоджувальних робіт; 
		3.1.4. кінцевий розрахунок у розмірі 10 % від загальної вартості робіт сплачується після закінчення гарантійного строку (12 місяців з моменту вводу в експлуатацію об`єкта).
		Відповідно до пункту 6.1. підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 60 календарних днів з моменту отримання передоплати, згідно пунктів 3.1.1 т 3.1.2. даного договору. 
		Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що здача  приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін цього договору. 
		Згідно пункту 7.2. договору, у разі вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, а якщо він визнає можливим  із зазначенням (переліком) необхідних доробок і терміну їх виконання. У цьому випадку все усунення недоліків виконаних робіт, доопрацювання виробляється за рахунок підрядника.
		Пунктом 8.1. договору, сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. 
		 
		Як зазначав в позовній заяві позивач, на виконання пункту 3.1.1. договору 04.07.2018р. ним було здійснено передоплату в сумі 520000,00грн. (т. 1 а.с. 34).
		18.12.2018р. замовником було направлено на адресу підрядника лист за вих.№ 42, в якому було повідомлено, що турбіна П-6-3,4/1,0 знаходиться за місцем виконання робіт в с. Клубівка, Ізяславського району, Хмельницької області та просив розпочати роботи згідно договору підряду (т. 1 а.с. 14).
		Листом від 26.03.2019 року за вих. № 5003 підрядник повідомив замовника про свою готовність приступити до виконання монтажних робіт згідно умов договору підряду № 596-18 від 02.07.2018 року (т. 1 а.с. 15).
		11.04.2019р. підряжником було виставлено замовнику рахунок на оплату №7 від 11.04.2019р. на суму 1680000,00грн. (т. 1 а.с. 16).
		Відповідно до доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень № 385 від 16.05.2019р. на суму 400000,00грн. та № 392 від 24.05.2019р. на суму 1280000, 00 грн. замовником було здійснено передоплату у розмірі 1680000, 00 грн. (т. 1 а.с. 35-36).
		09.08.2019р. замовником було направлено на адресу підрядника лист вих. № 0908/01, в якому було повідомлено про те, що станом на 09.08.2019р. підрядником в порушення умов укладеного між сторонами договору не було виконано будь-яких робіт, передбачених договором, у зв`язку із чим, замовником було запропоновано підряднику повернути передоплату у розмірі 2200000,00грн. до 26.08.2019р. (т. 1 а.с. 17).
		23.08.2019р. підрядником було надано відповідь на вищевказаний лист, в якій було повідомлено про те, що замовником не було виконано передбачених договором обов`язків, у зв`язку з чим підрядник не мав можливості своєчасно виконати передбачені договором роботи. 
		Зокрема, замовник не вчинив дії, до вчинення яких виконання підрядником зобов`язань, передбачених договором є не можливим, а саме пункту 5.1 договору, яким встановлено, що замовник зобов`язаний надати підряднику фронт робіт та передати необхідну документацію для початку робіт.
		Проте, в порушення вказаного пункту договору замовник не надав підряднику необхідну проектно - технічну документацію, не надіслав письмового попередження про готовність фронту робіт та наявності на монтажному майданчику необхідної кількості матеріалів, не надав виконавчу документацію на фундамент турбогенератора, монтажний майданчик за актом не передав.
		Отже, за наведених обставин підрядник вважав, що не є таким, що прострочив виконання зобов`язання.
		Підрядником було повідомлено про те, що додаткових угод про розірвання договору підряду сторони відповідно до вимог статті 54 ЦК України не вчиняли, отже договір підряду № 596-18 від 02.07.2018 р. є чинним і Приватне акціонерне товариство "Науково - технічне підприємство "Укрпроменерго" підтверджує свої зобов`язання за цим договором та негайно готове приступити до виконання монтажних робіт після отримання письмового попередження від замовника про готовність фронту робіт та наявності на монтажному майданчику необхідної кількості матеріалів, зокрема опорної рами турбіни, та за умови належного передання замовником монтажного майданчику за відповідним актом та передання необхідної проектно - технічної документації.
		Крім цього, цінним листом з описом вкладень замовнику надісланий проект Організації робіт (ПОР) з відповідним актом приймання передачі виконаних робіт. 
		З огляду на вищевикладене, підрядником було відхилено вимогу замовника про повернення попередньої оплати в сумі 2200000,00грн. в рахунок оплати робіт за договором підряду (т.1 а.с.18-19). 
		 
		23.07.2020р. замовником було направлено на адресу підрядника повідомлення про відмову від договору підряду в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, в якому було зазначено, що з урахуванням умов договору, а саме пункту 6.1. підрядник, отримавши передоплату у повному обсязі повинен був виконати роботи за договором підряду протягом 60 календарних днів, тобто у термін до 27.07.2019р., однак відповідач так і не приступив до виконання робіт і розпочав процес повернення отриманого авансу. 
		Станом на день складання цього повідомлення про відмову від договору, відповідачем повернуто 500000,00грн., а саме: 02.10.2019р. повернуто 100000,00грн.; 24.12.2019р. повернуто 100000,00грн.; 05.02.2020р. повернуто 30000,00грн.; 12.02.2020р. повернуто 70000,00грн.; 27.02.2020р. повернуто 2200000,00грн. (т.1 а.с.30-38) 
		У зв`язку із чим, замовник керуючись приписами частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України повідомив про відмову від договору підряду № 596-18 від 02.07.2018р. та вимагав в строк до 03.08.2020р. повернути 1700000,00грн. безпідставно набутих коштів (т. 1 а.с. 20  21).
		 
		Листом від 27.07.2020р. за вих. № 50/077 підрядник повторно повідомив замовника про те, що додаткових угод про розірвання договору підряду сторони відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України не вчиняли, отже договір підряду № 596-18 від 02.07.2018 року є чинним та підрядник підтверджує свої зобов`язання за цим договором. 
		Також, у вказаному листі підрядником було повідомлено замовника, що цінним листом з описом вкладення на його адресу було надіслано проект організації робіт (ПОР) з відповідним актом прийняття-передачі виконаних робіт. 
		З а таких обставин, підрядником було відхилено вимогу замовника про повернення попередньої оплати в сумі 2200000,00грн. в рахунок оплати робіт за договором підряду (т. 1 а.с. 27-28).
		Оскільки, на думку позивача, договір № 596-18 від 02.07.2018р. було припинено в порядку приписів частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а за наслідками припинення договору підряду та приписів статті 1212 Цивільного кодексу України залишок коштів у сумі 1700000,00грн. замість передоплати став безпідставно набутими коштами, останній звернувся до господарського суду Харківської області з відповідним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" безпідставно набутих коштів (т.1 а.с.1-38).
		Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у даній справі в позові відмовлено повністю, з підстав викладених вище (т.2 а.с.146-155).
		 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
		Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
		У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписами частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статтею 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
		За змістом частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України авансом є певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів.
		Відповідно до вимог статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
		Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду. Зобов`язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Згідно з частиною 2 статті 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або спосіб її визначення.
		Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
		 
		Як було зазначено вище, розділом 3 договору, сторони погодили умови оплати, а саме:
		3.1. Оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний в договорі, в наступному порядку:
		3.1.1. передоплата, в розмірі 10 % від загальної вартості робіт, сплачується протягом 3-ї банківських днів, після підписання договору;
		3.1.2. передоплата на момент початку монтажних робіт становить 40 % від загальної вартості робіт, сплачується на момент початку монтажних робіт, після отримання письмового повідомлення від підрядника про початок монтажних робіт; 
		3.1.3. оплата 40 % від загальної вартості робіт після закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, сплачується після підписання замовником та підрядником двостороннього акту виконаних пусконалагоджувальних робіт; 
		3.1.4. кінцевий розрахунок у розмірі 10 % від загальної вартості робіт сплачується після закінчення гарантійного строку (12 місяців з моменту вводу в експлуатацію об`єкта).
		Відповідно до доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень № 385 від 16.05.2019р. на суму 400000,00грн. та № 392 від 24.05.2019р. на суму 1280000,00грн. замовником було здійснено передоплату у розмірі 1680000,00грн. (т. 1 а.с. 35-36).
		 
		Підставою для звернення до суду з відповідним позовом позивачем було вказано ту обставину, що відповідач не виконав будь-яких робіт за договором, у зв`язку із чим, 09.08.2019р. замовником було направлено на адресу підрядника лист вих. № 0908/01, в якому було повідомлено про те, що станом на 09.08.2019р. підрядником в порушення умов укладеного між сторонами договору не було виконано будь-яких робіт, передбачених договором, у зв`язку із чим, замовником було запропоновано підряднику повернути передоплату у розмірі 2200000,00грн. до 26.08.2019р. (т. 1 а.с. 17).
		23.08.2019р. підрядником було надано відповідь на вищевказаний лист, в якій було повідомлено про те, що замовником не було виконано передбачених договором обов`язків, у зв`язку з чим підрядник не мав можливості своєчасно виконати передбачені договором роботи. 
		Зокрема, замовник не вчинив дії, до вчинення яких виконання підрядником зобов`язань, передбачених договором є не можливим, а саме пункту 5.1 договору, яким встановлено, що замовник зобов`язаний надати підряднику фронт робіт та передати необхідну документацію для початку робіт.
		Проте, в порушення вказаного пункту договору замовник не надав підряднику необхідну проектно - технічну документацію, не надіслав письмового попередження про готовність фронту робіт та наявності на монтажному майданчику необхідної кількості матеріалів, не надав виконавчу документацію на фундамент турбогенератора, монтажний майданчик за актом не передав.
		Отже, за наведених обставин підрядник вважав, що не є таким, що прострочив виконання зобов`язання.
		Крім того підрядником було повідомлено про те, що додаткових угод про розірвання договору підряду сторони відповідно до вимог статті 54 ЦК України не вчиняли, отже договір підряду № 596-18 від 02.07.2018 р. є чинним і Приватне акціонерне товариство "Науково - технічне підприємство "Укрпроменерго" підтверджує свої зобов`язання за цим договором та негайно готове приступити до виконання монтажних робіт після отримання письмового і попередження від замовника про готовність фронту робіт та наявності на монтажному майданчику необхідної кількості матеріалів, зокрема опорної рами турбіни, та за умови належного передання замовником монтажного майданчику за відповідним актом та передання необхідної проектно - технічної документації.
		Крім цього, цінним листом з описом вкладень замовнику надісланий проект Організації робіт ПОР) з відповідним актом приймання передачі виконаних робіт.
		З огляду на вищевикладене, підрядником було відхилено вимогу замовника про повернення попередньої оплати в сумі 2200000,00грн. в рахунок оплати робіт за договором підряду (т.1 а.с.18-19). 
		 
		23.07.2020р. замовником було направлено на адресу підрядника повідомлення про відмову від договору підряду в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, в якому було зазначено, що з урахуванням умов договору, а саме пункту 6.1. підрядник, отримавши передоплату у повному обсязі повинен був виконати роботи за договором підряду протягом 60 календарних днів, тобто у термін до 27.07.2019 року, однак відповідач так і не приступив до виконання робіт і розпочав процес повернення отриманого авансу. 
		Станом на день складання цього повідомлення про відмову від договору, відповідачем повернуто 500000,00грн., а саме: 02.10.2019р. повернуто 100000,00грн.; 24.12.2019р. повернуто 100000,00грн.; 05.02.2020р. повернуто 30000,00грн.; 12.02.2020р. повернуто 70000,00грн.; 27.02.2020р. повернуто 2200000,00грн. (т.1 а.с.30-38) 
		У зв`язку із чим, замовник керуючись приписами частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України повідомив про відмову від договору підряду № 596-18 від 02.07.2018р. та вимагав в строк до 03.08.2020р. повернути 1700000,00грн. безпідставно набутих коштів (т. 1 а.с. 20  21).
		 
		Листом від 27.07.2020р. за вих. № 50/077 підрядник повторно повідомив замовника про те, що додаткових угод про розірвання договору підряду сторони відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України не вчиняли, отже договір підряду № 596-18 від 02.07.2018 року є чинним та підрядник підтверджує свої зобов`язання за цим договором. 
		Також, у вказаному листі підрядником було повідомлено замовника, що цінним листом з описом вкладення на його адресу було надіслано проект організації робіт (ПОР) з відповідним актом прийняття-передачі виконаних робіт. 
		З огляду на вищевикладене, підрядником було відхилено вимогу замовника про повернення попередньої оплати в рахунок оплати робіт за договором підряду (т. 1 а.с. 27-28).
		Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем неодноразово було повідомлено позивача про те, що частина робіт визначених умовами укладеного між сторонами договору була виконана, про що відповідачем було складено відповідні акти виконаних робіт та надіслано на адресу відповідача.
		Проте, вважаючи свої права порушеними, та наголошуючи на нездійсненні підрядником жодних робіт за договором, позивач вважаючи договір № 596-18 від 02.07.2018р. припиненим в порядку приписів частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення коштів у сумі 1700000,00грн., які замість передоплати стали безпідставно набутими коштами. 
		 
		Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що здача  приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін цього договору. 
		Згідно пункту 7.2. договору, у разі вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, а якщо він визнає можливим  із зазначенням (переліком) необхідних доробок і терміну їх виконання. У цьому випадку все усунення недоліків виконаних робіт, доопрацювання виробляється за рахунок підрядника.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 7.1. договору, 16.08.2019р. підрядником було направлено на адресу замовника: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 07.08.2019р. на суму 555388,20грн.; акт № 1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року від 07.08.2019р. на суму 555388,20грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 16.08.2019 року на суму 1 144 663, 16 грн.; акт № 2 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року від 16.08.2019 року на суму 1 144 663, 16 грн. (т. 1 а.с. 149-157).
		Факт направлення вказаних документів на адресу позивача підтверджується доданими відповідачем до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 16.08.2019р. (т. 1 а.с. 157-158).
		Проте, останній відповідні документи не підписав.
		 
		Відповідно до частини 4 статті 880 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
		Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
		Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
		При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акту.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
		З огляду на вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт направлення відповідачем позивачу актів за формами КБ-2в та КБ-3 разом із документами, передбаченими пунктом 7.1. укладеного договору підряду, ще у серпні 2019 року, а позивачем не було направлено відповідачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаних актів, колегія суддів вважає, що зазначені документи є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт виконання робіт, їх обсяг та вартість.
		Як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи позивач звертав увагу суду на не підписання ним вищезазначених актів у зв`язку із невиконаннмя будь - яких робіт за договором. Крім того, позивач зазначав, що переліченіі в актах роботи не є предметом договору.
		Разом з тим, ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час апеляційного перегляду даної справи позивачем не було надано доказів на підтвердження висловлення зауважень або вмотивованої відмови прийняти виконані роботи з переліком претензій замовника за актами надісланими відповідачу, у зв`язку із чим, вказані доводи відхиляються судовою колегією як безпідставні.
		Враховуючи вищевикладене, та оскільки грошові кошти отримані відповідачем від позивача у розмірі 1700000,00 грн. є коштами за виконані відповідачем роботи за договором № 596-18 від 02.07.2018р. у відповідності до актів, доданих відповідачем до матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зазначені кошти не є безпідставно отриманими коштами в розумінні вимог статті 1212 Цивільного кодексу України та, відповідно, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		 
		Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Срава "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29). 
		Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020р. у справі №922/2604/20 залишити без змін.
		Повний текст постанови складено 04 березня 2021р. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		 
		Головуючий суддя О.В. Плахов
		 
		Суддя В.В. Лакіза 
		 
		Суддя Н.О. Мартюхіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...