Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-23/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2010. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            Справа № 1-23/10р. 
		 В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		     27 травня 2010 року            Староміський районний суд міста Вінниці  
		      
		   в складі: 
		      головуючого судді                Татаурової І.М., 
		            при секретарі               Сускові А.О., 
		      з участю: 
		      прокурора                            Охоти І.Р.,  
		            потерпілих                         ОСОБА_1, ОСОБА_2, 
		            захисника                          ОСОБА_3., 
		   
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення : 
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народження,  уродженця  смт. Турбів  Липовецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ПП  «Сінхронавто» м. Вінниця, проживаючого та  зареєстрованого  за  адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 
		-  27.05.2005р. Староміським районним судом м. Вінниці за ст.ст. 122 ч.2, 296 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 31.03.2007р. умовно-достроково на 1 рік 8 місяців;                          
		                          
		 у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, 
		 в с т а н о в и в : 
		 18.11.2004 р. у другий половині дня ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вирішивши задовольнити свою статеву пристрасть, вийшов з території підприємства «Ремпобуттехніка», що по вул. Чехова, 39 в м. Вінниці та направився у бік «Вінницького олієжиркомбаніту» у пошуках особи жіночої статі. 
		Приблизно о 19.00 год. на перехресті вул. А. Іванова та С.Ценського м. Вінниці він познайомився з раніше йому незнайомою ОСОБА_5, разом з якою попрямував вздовж залізничних колій, які розташовані між «Вінницьким олієжиркомбінатом», що розташований по вул. А. Іванова та АТП № 10556, що розташоване по вул. С. Ценского,14 в м. Вінниці. Наблизившись до тупику залізничних колій, які розташовані біля паркану зазначеного АТП, між ними раптово виникла сварка на ґрунті того, що ОСОБА_5 відмовилась вступати з підсудним у статевий акт. В ході сварки ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 удари рукою та ногою в область задньої поверхні правої кісті та у верхню третину лівого стегна, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді синців, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого умисно, безпідставно без наявних на те причин, з використанням малозначного приводу, з метою позбавлення життя ОСОБА_5, висмикнув з її куртки шнурок чорного кольору та накинувши його на шию потерпілої, здавив шию зашморгом кільцевидно. Потім стиснув шнурок двома руками зліва на право та утримував його на шиї до настання смерті потерпілої. Навмисні дії ОСОБА_4 супроводжувались розривом правого синдесмозу між великим рогом та тілом, крововиливом в сполучні оболонки очей, рідким станом крові темно-червоного кольору, повнокрівям, набряком внутрішніх органів, механічною асфіксією. Після вчиненого злочину ОСОБА_4 зав'язав шнурок на шиї ОСОБА_5 простим вузлом та кинувши труп потерпілої у струмок з місця події зник. 
		19.11.2004р., у ранковий час, біля паркану АТП № 10556 мешканцями м. Вінниці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у струмку з зашморгом на шиї було виявлено труп ОСОБА_5  
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1015 від 21.01.2005р. смерть ОСОБА_5 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї петлею зашморгом, що був затягнутий руками, про що свідчить странгуляційна борозна та синці на шиї. Встановлена причина смерті - механічна асфіксія, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. 
		   Допитаний в судовому засіданні  підсудний ОСОБА_4, свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 115 ч.1 КК України та цивільний позов не визнав, відмовився від дачі показань, погодився відповідати на запитання. Але, не зважаючи на відмову від дачі показань, під час судового слідства, підсудний повністю заперечив свою причетність до вбивства ОСОБА_5 та дав суду наступні показання. 
		Так, підсудний наполягає на тому, що в день вбивства 18.11.2004р. він приїхав з м. Києва близько 16.00 год., поставив автомобіль на стоянці фірми «Сінхронавто», що розташована по вул. Чехова в м. Вінниці. Разом зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підсудний випив по 100 грам горілки та ліг спати у своєму автомобілі, а проснувшись близько 18.00 год., ОСОБА_4 поїхав на залізничний вокзал м. Вінниці на громадському транспорті. На вокзалі підсудний зустрів своїх знайомих хлопців та жінку на імя «ОСОБА_10», яка торгувала пиріжками. Загалом їх було пять чоловік, вони всі разом випили пива, після чого ОСОБА_11, який працював таксистом відвіз його з жінкою, з якою він познайомився на вокзалі, до автомобіля ОСОБА_4 що знаходився на стоянці по вул. Чехова в м. Вінниці. Після чого домовився з ОСОБА_11, що останній заїде за підсудним та його знайомою вранці та відвезе на вокзал. Близько 05.00-05.30 год. ранку ОСОБА_11 приїхав за ОСОБА_4 та відвіз підсудного разом з жінкою на залізничний вокзал, звідки жінка поїхала до себе додому, а ОСОБА_11 поїхав на роботу здавати зміну. Близько 07.30 год. підсудний на тролейбусі №7 приїхав до себе на роботу.  
		Крім того, підсудний ОСОБА_4 відмовився від показань, які він давав в ході досудового слідства, та від написаних ним явок з каяттям, суду показав, що в грудні 2004 року його затримали працівники міліції, які на протязі трьох днів наносили йому тілесні ушкодження, аби змусити його зізнатися у вбивстві ОСОБА_5 Підсудний зазначив, що працівники міліції погрожували створити неприємності дочці підсудного у разі невизнання ним своєї вини. Під фізичним та психологічним тиском ОСОБА_4 погодився написати явку з повинною. Текст явки з повинною та обставини вбивства ОСОБА_5 йому продиктував слідчий. Через деякий час під тиском підсудний написав у прокуратуру теж явку з повинною. Підсудний зазначає, що писав скарги на дії працівників міліції, однак жодної відповіді з цього приводу не отримав.  
		Крім того, ОСОБА_4 наполягає на тому, що зі своїми співкамерниками з приводу злочину, у якому його обвинувачують, він взагалі не розмовляв, вважає, що такі показання їх змусили давати працівники установи, де вони перебували. Зазначив, що з висновком психолого-психіатричної експертизи він згоден лише частково, оскільки відповіді, які він давав лікарям, були нещирі та базувалися на показаннях надиктованих йому слідчим. З висновком поліграфа підсудний не згоден, оскільки поставлені перед ним запитання були двоякими та неконкретними.  
		   Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини в вчинені злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, його вина повністю доводиться зібраними під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства доказами. 
		   Так,  потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що вона підтримує показання, які давала під час досудового та судового слідства. 18.11.2004р. близько 18.45год. її онука ОСОБА_5 пішла на зустріч до ОСОБА_12, щоб піти на шейпінг. В той день ОСОБА_5 була вдягнена у сіру куртку, вельветові штани та у високі чоботи. В куртці, у яку була одіта онука, був чорний шнурок, де взявся білий шнурок, яким була задушена її онука, потерпілій не відомо. Ввечері онука не повернулася додому, хоча, раніше, вона завжди ночувала вдома. Наступного дня о шостій годині ранку, потерпіла зателефонувала своїй дочці і повідомила, що онука не повернулася додому. Зателефонувати онучці потерпіла не могла, оскільки 14.11.2004р. у онуки викрали мобільний телефон. Дочка потерпілої сказала, що о 08.00 год. ранку піде в технікум, щоб розпитати подруг ОСОБА_5 про місце її знаходження. Приблизно о 08.30 год. ранку потерпілій зателефонувала дочка і повідомили, що її онуку знайшли вбитою біля Вінницького «Олієжиркомбінату». Вважає, що її онуку вбив не ОСОБА_4, а ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Вказала, що її онука нікуди би не пішла вночі з незнайомою особою. Доказів для обвинувачення ОСОБА_4, на думку потерпілої, у справі не має. Потерпіла зазначила, що її онука не вживала міцних алкогольних напоїв, лише іноді могла випити трішки пива.  
		Просила суд призначити особі, винній у смерті її онуки, максимальну міру покарання.  
		Цивільний позов підтримала в повному обсязі з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просить суд його задовольнити та стягнути з підсудного 31560 грн. у відшкодування матеріальної шкоди  та 500 000грн. у відшкодування моральної шкоди. 
		   25.05.2010р., у судових дебатах, потерпіла ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_4 винним у вбивстві її онуки та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. 
		   Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що її дочка ОСОБА_5 мешкала разом зі своєю бабусею по вул. Блюхера в м. Вінниці. 18.11.2004р. їй зателефонувала дочка та сказала, що вона хоче піти на шейпінг. Потерпіла дозволила дочці піти на шейпінг. Заняття по шейпингу проходили в клубі «Богатир» по вул. Гладкова в м. Вінниці, тому ОСОБА_5 мала зустрітися біля озера з ОСОБА_12 та разом з нею піти на шейпинг. Ввечері потерпіла зателефонувала своїй матері, яка повідомила, що ОСОБА_5 не повернулася додому. Наступного дня зранку потерпілій зателефонували та повідомили, що в районі Вінницького «Олієжиркомбінату» знайшли вбитою її доньку. Потерпіла вважає, що її донька все ж таки зустрілася з ОСОБА_12 та відвідала шейпинг. Яким чином донька опинилася на залізничних коліях потерпілій не зрозуміло, адже клуб «Богатир» знаходиться на великий відстані від колій, на яких було знайдено тіло її доньки. Вважає, що на це місце загибла могла прийти лише з добре знайомою їй людиною. Потерпіла вказала, що її донька не вживала алкогольних напоїв, про будь-які проблеми чи борги донька не розповідала. Потерпіла давала своїй дочці дрібні гроші не власні потреби. У день вбивства донька потерпілої була вдягнута у сіру куртку, який був шнурок у даній куртці потерпіла не памятає. Взагалі ОСОБА_5 мала багато друзів, як своїх однолітків так і на декілька років старших за неї, однак найближчою її подругою була ОСОБА_15. Одного разу донька повідомила матері, що у неї забрали мобільний телефон, однак сказала, що з даною проблемою вона розбереться самостійно, іншого мобільного телефону у доньки не було. Охарактеризувала доньку, як добру людину, яку вона виховувала сама, зазначила, що донька була легкою у вихованні, тому між ними склалися довірливі відносини. Просить призначити вбивці її доньки довічне позбавлення волі, а якщо ОСОБА_4 вчинив злочин, то необхідно покарати його суворо. 
		   Просить суд цивільний позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та стягнути з підсудного 31560 грн. у відшкодування матеріальної шкоди  та 500 000грн. у відшкодування моральної шкоди. 
		   С відок ОСОБА_15 суду показала, що вона була знайома з ОСОБА_5 з дитячих років. 18.11.2004 р. близько 16.00 год. вона бачила померлу ОСОБА_5 разом з ОСОБА_12, вони їхали на тролейбусі в сторону «Універмагу». Неодноразово ОСОБА_5(вона ж ОСОБА_5)відвідувала сауну в колі хлопців. Одного разу до свідка подзвонив ОСОБА_14 і ОСОБА_16, які сказали забрати ОСОБА_5 з сауни, оскільки та дуже пяна. Свідок приїхала за ОСОБА_5 і побачила, що ОСОБА_17 забрав ОСОБА_5 телефон, однак свідок промовчала, бо боялася його та забравши ОСОБА_5 відвела її додому. Останнім часом свідок не спілкувалася з померлою. ОСОБА_15 повідомила, що у  ОСОБА_5 був конфлікт з ОСОБА_18, через хлопця на прізвище «ОСОБА_19». Свідок зазначила, що на її думку підсудний ОСОБА_4 не винен в смерті ОСОБА_5, швидше за все ОСОБА_5 вбив хтось із знайомих хлопців. Свідок охарактеризувала ОСОБА_5 з позитивної сторони, повідомила, що ОСОБА_5 добре вчилася і була хорошою людиною.  
		Свідок ОСОБА_20, суду показав, що з померлою ОСОБА_5 він був знайомий протягом 1-2 років до її смерті. Вони спілкувалися в одній компанії та мали дружні стосунки, тому ніхто з їхньої компанії не міг вбити ОСОБА_5. В день смерті ОСОБА_5 він бачив її разом з подругою ОСОБА_12 біля підїзду останньої близько 18.00 год. ОСОБА_5 перебувала у веселому настрої. Ввечері, у день події, свідок заступив на нічну зміну на фірму «Анюта», де він працював охоронцем, з 18.00 год. вечора до 07.00 год. ранку наступного дня. У ОСОБА_5 були конфлікти з ОСОБА_18 через хлопців. Про те, що у ОСОБА_5 на кануні її смерті був вкрадений мобільний телефон свідку нічого не відомо. Свідок охарактеризував ОСОБА_5 з позитивної сторони і зазначив, що йому не відомі випадки, коли померлу хтось ображав, оскільки вона була неконфліктна, весела та дружелюбна людина.  
		   З оголошених в судовому засіданні показань  свідка ОСОБА_21 вбачається, що він був знайомий з померлою ОСОБА_5 декілька років, познайомився з нею на річці в районі «Олієжиркомбінату». Знав ОСОБА_5 з позитивної сторони, як веселу та компанійську дівчину. Вони інколи зустрічались в одній компанії на зупинці або в дитячому садку «Білочка», чи в кафе «Телус». У ОСОБА_5 не було хлопця і він її ніколи не бачив в компанії дорослих чоловіків. В день смерті ОСОБА_5 він бачив її разом з подругою ОСОБА_12 біля підїзду будинку №5 по вул. Гладкова в м. Вінниці і це була світла пора доби. Наступного дня йому на роботу подзвонив ОСОБА_22 і повідомив про смерть ОСОБА_5 і сказав, що його чекають в міліції і щоб він відпросився з роботи. Хто саме міг вбити ОСОБА_5 свідку не відомо. Будь - яких скарг від ОСОБА_5 він не чув. 18 листопада 2004 року свідок був у себе вдома (Т.№1 а.с.40, Т.№7 а.с. 187). 
		Свідок ОСОБА_23 суду показав, що з померлою ОСОБА_5 у нього були дружні стосунки, вони гуляли разом в одній компанії. Померла була доброю та неконфліктною людиною у неї були дружні стосунки зі всіма їхніми спільними знайомими. 18.11.2004 р. свідок в останнє бачив ОСОБА_5 близько 16.00-17.00 год. Коли він повернувся з навчання додому на лавочці він побачив ОСОБА_5. Після чого свідок зайшов на 10 хвилин додому, а коли вийшов, то ОСОБА_5 вже не було і він пішов на день народження до своєї бабусі, де були батьки свідка та сусіди. Через деякий час після того, як всі зібралися, прибіг брат свідка ОСОБА_24 та повідомив, що на озері бійка і якісь хлопці намагалися догнати і ОСОБА_24, однак він встиг втекти. Ким були ті хлопці з озера ОСОБА_24 не бачив. Міліцію в той день свідок та його рідні не викликали. Після вечері свідок залишився ночувати у бабусі, що можуть підтвердити його бабуся та мати. Свідок зазначив, що будь - якої бійки між ним та померлою ОСОБА_5 у нього не було, звідки на померлій ОСОБА_5 взялася його кров свідку не відомо. Про будь-які погрози на адресу ОСОБА_5 та про те, що у неї вкрали мобільний телефон свідку нічого не відомо. В що була вдягнута ОСОБА_5 у день смерті свідок не памятає. Зазначив, що йому не відомо, хто саме вбив ОСОБА_5. 
		Свідок ОСОБА_12  суду показала, що вона була подругою померлої ОСОБА_5 з якою вона познайомилася в жовтні 2004 року. В листопаді 2004 року разом зі своїми знайомими, серед яких були і ОСОБА_5 вони святкували «день студента». Між ОСОБА_18 та ОСОБА_5 відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_18 почала ображати та бити ОСОБА_5. Свідок заступилася за ОСОБА_5 та побилася з ОСОБА_18, однак їх розборонили, після чого вони пішли в кафе. 18.11.2004 р. свідок разом з ОСОБА_5 на тролейбусі поїхала до брата свідка, який на той час лежав у лікарні, після чого повернулись близько 18.30 год. і ОСОБА_5 пішла до себе додому переодягтися для тренування по шейпингу в клубі «Богатир». Свідок прочекала ОСОБА_5 вдома, однак, остання в той день до свідка більше не прийшла. Наступного дня від працівників міліції вона дізналася про вбивство ОСОБА_5 Свідок зазначила, що ОСОБА_5 була дружньою і відкритою для спілкування людиною. Хто саме вбив ОСОБА_5 свідку не відомо, однак від ОСОБА_15 на прізвисько «ОСОБА_15» вона чула, що знайшли не ту людину, яка дійсно вбила ОСОБА_5  
		Свідок ОСОБА_25, суду показав, що померлу ОСОБА_5 він знав досить поверхнево, оскільки майже не спілкувався з компанією у яку вона входила. Вона спілкувалася з братом свідка, тому іноді вони знаходилися в одній компанії. Будь - якою інформацією з приводу смерті ОСОБА_5 свідок не володіє. 
		   Свідок ОСОБА_26 , суду показав, що він познайомився з ОСОБА_5 на проводах до армії їх спільного друга ОСОБА_27 за декілька років до загибелі ОСОБА_5 На протязі кількох місяців свідок зустрічався з померлою. Вона приходила до нього дому іноді сама, а іноді з подругами. Свідок вказав, що він не знає якою саме дорогою ОСОБА_5 добиралася до його будинку, однак по залізничним коліям з боку «Олієжиркомбінату» також можливо дістатися його будинку. Свідок вступав з ОСОБА_5 у статеві зносини за спільною згодою. З нею він розійшовся за рік до її смерті мирним шляхом, чому саме, свідок не памятає. Де він був и що робив в день смерті ОСОБА_5 свідок не памятає. Показання дані ним на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі. 
		   Свідок ОСОБА_28  суду показала, що вона станом на 2004 рік була тренером по шейпінгу і проводила зайняття в спортивному клубі «Богатир». Одного разу ОСОБА_5 висловила намір зайнятись шейпінгом. Зайняття проходили у клубі з 18.00 год. по 19.30 од., одразу після занять в секції боксу. Чи проводилися зайняття з шейпингу у день смерті ОСОБА_5 свідок не памятає. Від працівників міліції їй стало відомо про вбивство ОСОБА_5 Показання данні нею під час досудового слідства підтримала в повному обсязі.  
		   Свідок ОСОБА_18 суду показала, що з померлою ОСОБА_5 вона була знайома на протязі 2-3 років до смерті останньої, однак дружніх стосунків між ними не було. Одного разу у свідка був конфлікт з ОСОБА_5, оскільки батьки свідка забороняли їй знаходитися у одній компанії з ОСОБА_5. В ході конфлікту свідок штовхнула ОСОБА_5, яка у свою чергу штовхнула свідка. ОСОБА_18 не відомо, чи мала ОСОБА_5 ворогів, особисто свідок з померлою не конфліктувала, після їхньої сутички вони продовжували вітатися одна з одною.  
		   Свідок  ОСОБА_29  суду показав, що він забороняв своїй дочці спілкуватися з померлою, оскільки декілька разів бачив ОСОБА_5 в стані алкогольного спяніння в компанії дорослих чоловіків, а також неодноразово бачив померлу в нічний час на вулиці.  
		   Свідок  ОСОБА_11 суду показав, що з ОСОБА_4 він знайомий по спільній роботі. Восени 2004 року він працював на таксі та перебував на залізничному вокзалі м. Вінниці. Вночі, приблизно біля 01.00 год., він зустрів ОСОБА_4, який попросив відвезти його разом з дівчиною до місця стоянки автомобіля ОСОБА_4, за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова. Від підсудного відчувався запах алкоголю, однак пяним він не був. Коли свідок відвіз підсудного з дівчиною, то вільно заїхав на територію «Ремпобуттехніки», нікого з охорони він не бачив. Підсудний попросив заїхати за ним о 06.00 год. ранку. В період часу з 06.00 год. до 07.00 год. ранку свідок приїхав до «Ремпобуттехніки», забрав ОСОБА_4 з тією самою дівчиною, відвіз їх на залізничний вокзал станції Вінниця. За послуги таксі розраховувався ОСОБА_4 у якого була велика сума грошей. Свідок зазначив, що жінка, яку він підвозив разом з підсудним, мала неохайний вигляд. Про що саме говорив підсудний та дівчина у машині свідку не відомо, оскільки в салоні автомобіля грала музика. Через місяць після цієї події свідок дізнався, що ОСОБА_4 посадили.  
		   Свідок ОСОБА_7, суду показав, що він працює черговим механіком АТП. Восени три роки потому, близько 07.30 год., коли він перебував на робочому місці, ОСОБА_6 крикнув, що біля паркану лежить якесь тіло. Свідок подивився і побачив тіло дівчини, яке знаходилося біля їх забору у канаві. Свідок викликав працівників міліції. 
		   З оголошених в судовому засіданні показань  свідка ОСОБА_6 вбачається, що прийшовши на роботу він помітив тіло дівчини, яке лежало за забором АТП. Свідок одразу покликав ОСОБА_7 та показав йому знайдене тіло, про цю подію вони повідомили механіка ОСОБА_30 На підприємстві завжди чергує механік та охоронець, однак чия саме була зміна в день події свідку не відомо. ОСОБА_6 показав, що територія на якій знайшли тіло не освітлюється вночі (Т.№5 а.с.28).  
		   Свідок ОСОБА_9, суду показав, що з підсудним знайомий протягом тривалого часу, оскільки раніше він завідував складом, біля якого ОСОБА_4 ставив свій автомобіль. У листопаді 2004 року в період часу з 16.00 год. до 19.00 год. свідок разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_32 вживали спиртні напої у кількості одної чи двох пляшок горілки, оскільки на роботі було дуже холодно, після чого вони розійшлися по домівках. Свідок зазначив, що в стані алкогольного спяніння підсудного завжди тягнуло до жінок, яких він часто приводив до себе в службовий автомобіль, тому він не виключає, що в стані алкогольного спяніння ОСОБА_4 міг вчинити вбивство. Свідок охарактеризував підсудного, як трудолюбиву людину. 
		   З оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_8 вбачається, що він працював у ПП « Рихлецького» разом з ОСОБА_4, який був водієм і їздив на автомобілі у відрядження. Інколи ОСОБА_4 залишав автомобіль біля складу на території підприємства, яка була огороджена та охоронялася. Свідку не відомі випадки, щоб ОСОБА_4 залишався ночувати в автомобілі разом з дівчатами. Приблизно восени 2004 року він разом з ОСОБА_4 та іншими працівниками вживав спиртні напої, однак, свідок не памятає випадків вживання алкоголю до 03.00 год. ранку, оскільки найпізніше він уходив з роботи о 21.00 год. Свідок охарактеризував підсудного з позитивної сторони та зазначив, що після вживання алкоголю у ОСОБА_4 характер не змінювався, він був нормальний та адекватний. З приводу загибелі ОСОБА_5 свідку нічого не відомо (Т.№ 3 а.с.121,126). 
		   З оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_33, вбачається, що він був затриманий за підозрою у вчиненні пограбування та в травні 2006 року разом з ОСОБА_4 перебував у одній камері. Підсудний розповідав свідку про події злочину, а саме, що підсудний працюючи водієм, після зміни вжив алкогольні напої, після чого вночі пішов на вокзал через вул. Чехова та зустрів на залізничних коліях дівчину, яка була дуже сумна через втрату мобільного телефону. Підсудний заспокоїв дівчину і запропонував піти разом на вокзал пообіцявши допомогти їй у пошуку телефону, на що дівчина погодилася. По дорозі на вокзал підсудний хотів зґвалтувати дівчину, тому роздягнув її, однак, статевий акт у нього не вийшов, тому він висмикнув з куртки дівчини шнурок за допомогою якого і задушив дівчину. Після вбивства дівчини ОСОБА_4 повернувся на вокзал та на «пятачку» придбав горілку у знайомої жінки, аби забезпечити собі алібі. Свідок бачив, як ОСОБА_4 возили для відтворення на місце злочину, після повернення ОСОБА_4 розповідав, що після того, як він все показав, йому стало легше. Про те, що на підсудного здійснювали тиск, чи били підсудний йому не повідомляв, побоїв на його обличчі свідок не бачив. Між свідком та підсудним проводилася очна ставка, однак під час її проведення підсудний всі показання заперечував (Т.№ 3а.с.196, Т.№7а.с.255).  
		   З оголошених в судовому засіданні показань  свідка ОСОБА_34,  вбачається, що він разом з ОСОБА_4 перебував у одній камері. Підсудний розповідав, що він приїхав з відрядження, заїхав до своїх знайомих на склад, та вжив з ними алкогольні напої, після чого пішов спати у свій автомобіль. Прокинувшись, підсудний пішов на залізничний вокзал, де пробув з 21.00 год. до 23.00 год., випив з таксистом кави та похмелився. Після чого повернувся туди, де був його автомобіль. На залізничних коліях зустрів дівчину, яку хотів зґвалтувати. Дівчина погрожувала підсудному міліцією, тому він висмикнув з її балонової куртки шнурок, повалив на землю та задушив її, а тіло дівчини кинув у канаву. Речі задушеної дівчини свідок кинув неподалік, бо вони були брудними. Підсудний радився зі свідком 2-3 рази про те, які йому слід давати показання, аби уникнути великого строку покарання. Після допитів ОСОБА_4 не повідомляв, що його били, будь-яких побоїв на його обличчі свідок не бачив. Свідок зазначив, що між ним та підсудним проводилася очна ставка, однак під час її проведення підсудний все заперечував (Т.№3 а.с199).  
		   З оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_35 вбачається, що у березні 2008 року, він разом з підсудним знаходився в одній камері. Підсудний розповідав свідку, що він восени 2004-2005 року, в темну пору доби, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, зустрів в районі «олієжиркомбінату» світловолосу дівчину якій на вигляд було 20 років та хотів вступити з нею в статевий зв'язок, однак посварився з нею та задушив її шнурком. Свідок зазначив, що підсудний позитивно висловлювався на адресу слідчого, який вів його справу, та говорив, що визнав вину, щоб отримати менший строк покарання (Т.№4 а.с. 254).  
		   З оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_36  вбачається,  що в березні 2008 року він разом з підсудним утримувався в одній камері протягом пяти днів. Крім них в камері був затримані на імя «ОСОБА_35» та «ОСОБА_36». Підсудний розповідав свідку, що, восени, приблизно, пять років потому він закінчив роботу, поставив автомобіль, по дорозі зустрів молоду дівчину зі світлим волоссям, з якою намагався домовитися про статеві відносини, однак домовитися з дівчиною не зміг, тому задушив її. Свідок через декілька днів попросив перевезти його в іншу камеру, оскільки ОСОБА_4 по ночах ходив по камері та щось писав ручкою у зошиті (Т.№4 а.с. 256).  
		   З оголошених в судовому засіданні показань  свідка ОСОБА_37 , вбачається, що він перебував у ІТТ Калинівському РВ разом зі ОСОБА_4, який в процесі розмови на вільні теми сам, добровільно, розповів деякі обставини вчинення ним вбивства. Зі слів ОСОБА_4, свідку стало відомо, що в листопаді 2004 року підсудний приїхав у м. Вінницю на вантажному автомобілі, який він залишив на якісь території і разом зі своїми товаришами вжив спиртні напої . Коли його товариші розійшлись по домівкам він вирішив знайти для себе жінку для сексуального звязку. Прямуючи вулицями він побачив незнайому йому раніше дівчину, з якою вирішив познайомитись. Дівчина була віком приблизно 16-18 років, волосся біляве, яка була одягнута у куртку та светр. Між ними завязалась розмова в процесі якої ОСОБА_4 запропонував дівчині вступити з ним у сексуальні відносини. Дівчина прийняла його пропозицію та вони пішли в район масложиркомбінату. Коли вони дійшли до місця в якому мали намір вступити у зносини, між ними виникла сварка, яка полягала у тому, що у ОСОБА_4 було недостатньо коштів для оплати інтимних послуг, які вона йому надасть. Перед цим дана дівчина зняла з себе куртку. В процесі сварки дівчина кілька раз вдарила підсудного по обличчю та відштовхувала його від себе. Внаслідок дій дівчини підсудний на її шию накинув шнурок та задушив (Т.№5 а.с. 131-132).  
		   З оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_38  вбачається, що під час перебування в камері він познайомився з ОСОБА_4, який розповів, що біля стоянки фур неподалік від кафе, заправки та складу підсудний зустрів молоду дівчину та запропонував дівчині вступити з ним у статеві відносини. Дівчина вдарила підсудного по обличчю. ОСОБА_4 дуже розізлився на дівчину та задушив її шнурком (Т.№5 а.с. 133-134, Т.№7 а.с.254).  
		   Свідок ОСОБА_39, суду показала, що у 2003 році близько 24.00 год. після відвідування клубу, вона поверталась додому. Коли вона доходила до свого будинку то до неї підійшов ОСОБА_4, який запропонував вжити вино, на що свідок відмовила. Незадоволений такою відповіддю ОСОБА_4 схопив її за шию і поволік у бік магазину та притиснувши її до стінки схопив її за шию і почав душити. ОСОБА_4 сказав, щоб вона заспокоїлась тому, що він знає як треба душити та висловив свідку свій намір вступити з нею у статеві стосунки. Після цього підсудний сів на неї зверху та зґвалтував її.  
		   З оголошених в судовому засіданні показань  свідка ОСОБА_40, вбачається, що 31.12.2004 р. біля 18.30 год. вона поверталась додому з перехрестя вулиць Бучми та Трублаїні м. Вінниці. Коли вона проходила територію, яка вже не була освітлена то побачила, як з боку будинковолодіння № 52 вийшов ОСОБА_4, який перейшов вулицю та прямував їй на зустріч. Коли він наблизився до неї на відстані 2-х метрів вона бачила, що він не звертає з її шляху, тому зробила крок ліворуч пропускаючи його. ОСОБА_4 також зробив крок ліворуч та рушив їй на зустріч. Порівнявшись з нею підсудний лівою рукою обхватив її шию та повернув її ліворуч, при цьому, іншою рукою закрив їй рота. Він почав тягнути свідка у безлюдне місце. Вона чинила опір його противоправним діям. У звязку з тим, що було слизько, вони обоє впали на землю. Свідок почала кликати на допомогу. ОСОБА_4 своєю рукою почав закривати їй рота, однак вона продовжувала кричати і при цьому вкусила його за палець. Коли їй вдалось вирватись від нього вона побігла до найближчого будинку і почала кликати на допомогу (Т.№5 а.с.40-41).  
		   З оголошених в судовому засіданні показань  свідка ОСОБА_41,  вбачається, що 04.09.2004р. приблизно о 22.00 год. вона поверталась з роботи додому по вул. Чехова біля підприємства «Рембиттехніка», де вона побачила раніше їй незнайомого ОСОБА_4, який сидів на бордюрі біля виїзду автомобілів з території цього підприємства. Коли свідок наблизилась до кута паркану, то зупинилась на залізничних коліях чекаючи на свого чоловіка. В цей час до неї підійшов ОСОБА_4, який сказав, що він охоронник і почав її ображати. Вона стояла на території, яка не належала підприємству «Рембпобуттехніка», тому на її думку, вона нічого не порушувала і не мала наміру щось вкрасти. Вона відчувала від ОСОБА_4 запах алкоголю, тому не бажаючи вести з ним ніяких розмов почала переходити по залізничним коліям на інший бік дороги, яка не освітлювалась електрикою. Коли свідок перейшла на інший бік дороги і подивилась назад, то побачила, що ОСОБА_4 замахнувся у її бік рукою щоб вдарити, але вона уникла удару. ОСОБА_4 ще кілька разів кулаком намагався нанести їй удари, які не досягли цілі. У відповідь на його дії вона також кілька разів нанесла йому удари по плечах. Тоді він накинувся на неї намагаючись кинути на землю, однак вона діям чинила опір. Він фізично був сильніший за неї, тому йому вдалось кинути її на землю. Він намагався сісти на неї, але вона не давала йому такої можливості. Тоді він вдарив її голову об бетонний паркан, біля якого відбувались ці події. На деякий час вона втратила свідомість і коли прийшла до тями то ОСОБА_4 сидів на ній та наносив удари по її обличчю. Свідок почала чинити підсудному опір, тоді він однією рукою схопив її за руки, а іншу поклав на шию і почав її душити. ОСОБА_41 вдалось вирвати свою рукою. Свідок зняла з ноги босоніжок і намагалась нанести ОСОБА_4 удар, однак він перехватив в неї босоніжок, та наніс їй удар по обличчю і голові. Внаслідок нанесених ударів з її носа почала йти кров. Потім ОСОБА_4 висловив своє намагання вступити з нею у статевий акт. В цей час свідок побачила, як неподалік від них рухалась жінка з хлопчиком. Коли ОСОБА_4 побачив їх, то закрив їй рота. Однак їй вдалось забрати його руку та вона почала кликати на допомогу. Налякавшись жінка та хлопчик втекли з місця події. Тоді ОСОБА_4 сказав, що вб'є свідка, якщо вона буде кричати. Ще на протязі 5-ти хвилин ОСОБА_41 чинила йому опір. ОСОБА_4 наказав їй показати йому груди та зняти брюки. Вона підняла свою футболку і показала йому свої груді, які були у бюстгальтері. Тоді він почав наполягати на тому, щоб вона зняла з себе брюки. Вона почала імітувати зняття брюк, а ОСОБА_4 розщібнув свої штани і трохи приспустив з себе нижню білизну. ОСОБА_4, взявши її руку поклав на свій статевий орган, який був у незбудженому стані, тоді він наніс їй черговий удар наказавши щось зробити. Вона сказала йому, що нічого робити не буде тому, що не вміє, тоді він знову почав її душити рукою. В цей час свідок побачила, як до них наближався її чоловік. ОСОБА_4 закрив їй рота рукою. Коли чоловік під'їхав ближче до них, то свідок відмахнула руку ОСОБА_4 та почала кликати на допомогу. Її чоловік побачивши їх накинувся на ОСОБА_4, якому завязав руки паском. Свідок наголосила, що ОСОБА_4 її душив настільки сильно, що вона почала хрипіти та втрачати голос і у неї виникало таке враження, що ще трохи і він би її задушив (Т№5 а.с.37-39).   
		   Свідок ОСОБА_42, суду показав, що у листопаді 2004 року він працював у слідчому управлінні та отримав вказівку виїхати на місце події до «Олієжиркомбінату», де був знайдений труп дівчини. Він не входив до складу СОГ по даній кримінальній справі, однак декілька місяців допомагав проводити слідчі дії. Вперше підсудного свідок побачив у слідчому управлінні, а в друге під час проведення відтворення обстановки та обставин події. Свідок зазначив, що тиску на підсудного він не здійснював. Крім того, свідок зазначив, що в ІТТ, де утримувався підсудний він зайти не міг, оскільки не був слідчим по даній справі, тому його би не пропустили в приміщення ІТТ, що свідчить про те, жодних вказівок з приводу того, що саме ОСОБА_4 повинен казати під час проведення відтворення обстановки та обставин події він підсудному дати не міг. Під час проведення вказаної слідчої дії підсудний вів себе спокійно та врівноважено, давав чіткі показання, що також було зафіксовано.  
		Свідок ОСОБА_43,  суду показала, що вона працює в прокуратурі Вінницької області прокурором відділу по нагляду за міліцією. Виконуючі свої посадові обовязки свідок проводила бесіду з ОСОБА_4 з метою зясування правдивості його явок з повинною. Розмова відбувалася в окремому кабінеті віч-на-віч і тривала приблизно годину. Підсудний давав зізнавальні показання, розповів, що є адекватною людиною, однак в стані алкогольного спяніння не може контролювати свої дії та гостро реагує на образи з боку жінок. ОСОБА_4 не скаржився на протиправні дії з боку працівників міліції чи слідчого, не говорив, що на нього здійснюється тиск. Навпаки, підсудний зазначав, що показання він дає добровільно, оскільки хоче зняти тягар зі своєї душі та бути покаянним перед Богам. В ході розмови, яка проходила у довільній формі, підсудний цікавився, чи буде судовий процес закритим, чи дізнається про його дії дружина підсудного. ОСОБА_4 розповідав про злочини, вчинені ним раніше та зазначав, що всі ці злочини були вчинені ним в стані алкогольного спяніння, тому йому не потрібно, в подальшому, вживати алкогольні напої. Після бесіди ОСОБА_4 в довільній формі написав відповідну заяву.  
		   Свідок ОСОБА_44 суду показав, що він працює у слідчих органах міліції з 1992 року. В березні 2008 року йому було доручено розслідування вбивства ОСОБА_5 По підозрі у вчинені даного злочину був затриманий ОСОБА_4, який добровільно писав явки з каяттям, остання з яких була написана підсудним в середині березня 2008 року, без будь-якого тиску. Відтворення обстановки та обставин події були проведені свідком за участю підсудного та понятих, при цьому підсудний давав чіткі показання та показував все на місцевості. Підсудний не дійшов до місця де було знайдено тіло ОСОБА_5 приблизно 10 метрів, що з точки зору свідка стало можливим у звязку з тим, що пора року проведення слідчої дії та вчинення злочину, а також пора доби відрізнялися. Крім того, підсудний вчинив злочин у стані алкогольного спяніння, що також могло вплинути на запамятовування підсудним місцевості, решта його показань узгоджувалися з матеріалами кримінальної справи. Свідок наголосив, що на підсудного а ні психологічного, а ні фізичного тиску ніхто із працівників міліції не здійснював, скарг з боку підсудного на дії слідчого не поступало, відмов у прийнятті скарг від підсудного, чи відмов надати ОСОБА_4 папір та ручку не висловлювалося. Свідок  вважає, що саме ОСОБА_4 вчинив вбивство ОСОБА_5, оскільки даний злочин має багато спільного з його попередніми злочинами.  
		Також, свідком були перевірені версії вбивства ОСОБА_5 її друзями, однак дані версії не знайшли свого підтвердження в звязку з відсутністю у друзів ОСОБА_5 мотиву для вчинення злочину та у звязку наявністю у них алібі. При розслідувані даної кримінальної справи було проведено експертизу із застосуванням поліграфа, на яке погодився підсудний, і яке проходило лише за участі експерта та підсудного, свідка при проведення даної експертизи поряд з ОСОБА_4 не було. Після завершення дослідження експерт надав висновок у якому зазначив, що підсудний схильний до брехні та вводить слідство в оману.  У співкамерників ОСОБА_4 були відібрані показання, оскільки свідку стало відомо, що у камері підсудний ділився з ними подробицями вчинення вбивства ОСОБА_5 На початку розслідування підсудний відмовився від адвоката, пізніше його інтереси почав захищати адвокат ОСОБА_3, який був допущений до участі у розслідуванні справи за першою вимогою ОСОБА_4, тому з твердженнями підсудного, щодо відмови у його праві на захист свідок не згоден.  
		Свідок ОСОБА_16, який допитаний в судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_1, суду показав, що ОСОБА_5 він знав візуально, оскільки остання проживала разом з ним в одному районі. Будь-яких дружніх стосунків він з померлою не підтримував, оскільки вона була на пять років молодше за свідка, а про те, що він подобався ОСОБА_5 він дізнався зі щоденника померлої у кабінеті слідчого. Одного разу свідок заїхав в кафе «Вікторія» та побачив, що за спільним столом сидять ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_17, ОСОБА_5 і ОСОБА_15. Оскільки всі вони вже розходилися, то свідок підвіз ОСОБА_5 і ОСОБА_15 до сходів біля озера. В цей же день ОСОБА_17 попросив свідка продати мобільний телефон. Чий саме це був телефон свідок не запитував та продав його брату ОСОБА_18, який на той час служив в армії. Про те, що даний телефон належав ОСОБА_5 свідок дізнався від працівників міліції. ОСОБА_17 родом з Львівської області, звідки він уїхав через проблеми з міліцією. На момент смерті ОСОБА_5 ОСОБА_17 проживав в готелі «Південний Буг», гроші на оплату якого надсилала мати. Чому потерпіла наполягала на виклику ОСОБА_16 в якості свідка та чому потерпіла підозрює його у вбивстві онуки йому не відомо. Хто міг вбити ОСОБА_5 свідку не відомо, однак особисто він не причетний до Люсиної смерті та вважає, що його знайомі вчинити такий злочин теж не могли. В день смерті ОСОБА_5 свідок знаходився разом зі своїм батьком та дівчиною, які підтвердили даний факт, коли були допитані слідчим. Чи вживала ОСОБА_5 алкогольні напої свідку не відомо в силу того, що вони дуже рідко спілкувалися.  
		   Свідок ОСОБА_19, який допитаний в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1, суду показав, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_15 він познайомився на річці, після чого вони гуляли однією компанією. Крім того, свідок разом з ОСОБА_5 навчався у кооперативному технікумі. Між ними склалися дружні стосунки, однак парою вони ніколи не були, оскільки свідок зустрічався з ОСОБА_18. ОСОБА_5 також зустрічалася з іншим хлопцем, з яким її познайомили її батьки та який був старший за ОСОБА_5 на два роки. Даний хлопець та батьки ОСОБА_5 забороняли померлій спілкуватися з її компанією. Одного разу свідок був в гостях у ОСОБА_5 на Свердловському масиві, вони пили чай, статевих стосунків між ними ніколи не було. Одного разу ОСОБА_5 подарувала свідку бувший у використанні мобільний телефон при цьому повідомила, що придбала його особисто. Через деякий час свідок дізнався, що купила вона цей телефон за вкрадені у її дядька гроші. Про ОСОБА_5 ходили чутки, ніби вона зустрічається зі старшими чоловіками, але з ким точно свідок не знає. Свідок охарактеризував ОСОБА_5 з позитивної сторони та зазначив, що вона була відкритою людиною. 
		Свідок ОСОБА_24, який допитаний в судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_1, суду показав, що він 18 листопада 2004 року йшов по Хуторах по коліям біля річки до своєї бабусі у якої був день народження та почув, жіночий крик та крик дорослих чоловіків, облич яких він не бачив. Свідок перелякався та почав тікати, а один з чоловіків кинувся бігти за ним. Свідок прибіг додому до свого знайомого ОСОБА_16 і повідомив про цей випадок, після чого жінка, що винаймала у ОСОБА_16 житло відвезла свідка на таксі додому до його бабусі. А ні жінки, а ні чоловіків що сварилися свідок не бачив, бо було темно. Про цей випадок він розповів своїм родичам, коли приїхав до бабусі. Після чого він, його старший брат і батьки залишилися у бабусі на ніч. Наступного дня старший брат поїхав в училище. Саму ОСОБА_5 свідок знав, однак в компанію де вона знаходилася його не пускали старші хлопці. Крім того, ОСОБА_5 іноді курила в  підїзді в якому він проживав. Коли в останнє бачив ОСОБА_5, свідок не памятає, а про її смерть дізнався від хлопця на імя «ОСОБА_22». На прохання ОСОБА_15 свідок спілкувався з дядьком ОСОБА_5, якому розповів про цей випадок, за що дядько дав свідку 100 грн. На момент смерті ОСОБА_5 свідку було 11 років.  
		Свідок ОСОБА_14,  допитаний в судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_1,  суду показав, що з ОСОБА_5 він познайомився в кафе. Свідок знав померлу, однак тісних дружніх стосунків з нею не мав, вона дружила з ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_24. Свідок спілкувався з іншою компанією у яку входили ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47. Разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_13 свідок займався спортом в клубі «Богатир». Під час відпочинку на Шацьких озерах свідок познайомився з ОСОБА_17, який приїхав у Вінницю та деякий час мешкав у ОСОБА_16 вдома. Про те, чи зустрічалася померла зі старшими чоловіками свідку не відомо. Хто саме міг вбити ОСОБА_5 свідку не відомо, звідки взявся зразок його крові на шнурку, яким була задушена ОСОБА_5 свідку не відомо. Про смерть ОСОБА_5, свідок дізнався після повернення від ОСОБА_46. Останнього разу свідок бачив ОСОБА_5 під час святкування дня студента, який вони святкували у кафе в своїй компанії, з ними також святкувала ОСОБА_5 та її подруга ОСОБА_15. В ніч смерті ОСОБА_5 свідок був вдома, що можуть підтвердити його батьки, брат та дружина брата. Свідок підтвердив, що іноді ОСОБА_5 вживала легкі алкогольні напої, курила, ходила на дискотеки. Він також чув, що померла крала гроші у свого дядька. Свідок заперечив той факт, що він вступав з ОСОБА_5 у статеві стосунки. 
		З оголошених, за клопотанням потерпілої ОСОБА_1, показань  свідка ОСОБА_13  вбачається, що з померлою ОСОБА_5 вони жили в одному районі. З ОСОБА_5 знайомі 2-3 роки до її смерті. Він товаришує разом з ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_19, з ними, ще товаришував ОСОБА_17, який приїхав на роботу в м. Вінницю. Одного разу вони зустрілися в сауні, він був разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_14 на процедурах, а ОСОБА_5 зі своєю подругою ОСОБА_15  сиділи у барі. З ОСОБА_5 він близьких стосунків не мав, лише дружні. Один раз підвозив ОСОБА_5 та ОСОБА_15 на автомобілі. Після того, як вони бачились в сауні, він більше з ОСОБА_5 не зустрічався. Про викрадений мобільний телефон ОСОБА_5, йому нічого не відомо. Після смерті ОСОБА_5 його перший раз затримали разом із ОСОБА_16, для дачі показань, і в нього брали волосся та слину на експертизу. Де він знаходився у ніч коли вбили ОСОБА_5, він точно не памятає, чи дома, чи на гральних автоматах на залізничному вокзалі, додому він добирався на таксі. де була дружина та бабуся. Про смерть ОСОБА_5 свідок дізнався вранці близько 10.00 год., так як за ним приїхали працівники міліції. Не памятає чи його допитували в грудні, та чи на першому допиті фотографували. Смерть ОСОБА_5 він обговорював у колі друзів, ніхто не казав, що знає хто вбив ОСОБА_5 Щодо висновків експертизи, вважає, що експерт міг помилитися, куртку померлої ОСОБА_5 він в руках не тримав, і як його клітини могли попасти під нігті та на тіло померлої не знає. Померлу ОСОБА_5 бачив востаннє у кафе за тиждень до смерті. ОСОБА_5 ні на що ніколи не скаржилася. Підсудного він ніколи не бачив. Чув, що ОСОБА_5 була дівчиною легкої поведінки, від кого саме не памятає. В колі дорослих чоловіків її ніколи не бачив. Не знає чому є різниця у даних ним показаннях та показання дані ним 28.12.2004 р. не памятає, але їх підтримує (Т.№ 2 а.с.10-11,Т.№ 5 а.с.64-65, Т.№7 а.с.249).  
		Експерт ОСОБА_48, висновок судово-психолого-фізіологічної експертизи з використанням поліграфа відносно ОСОБА_4 підтримала та суду показала, що вона отримала постанову слідчого на проведення експертизи на поліграфі відносно ОСОБА_4 Для виконання даної постанови вона сформувала тестові запитання для тестування підсудного на поліграфі, попередньо ознайомившись з матеріалами справи. Прилад, на якому проводилося дослідження, пройшов відповідну сертифікацію. Дана експертиза була нею проведена в серпні 2009 року. Суть дослідження полягає у визначенні реакцій мозку на певні запитання. Дана реакція людського мозку не може контролюватися людиною, а поліграф визначає психологічні реакції мозку, які потім обробляються і тлумачаться експертом. Перед початком експертизи, досліджуваному розяснюються його права та сам метод дослідження. При проведенні дослідження підсудний був досить напруженим та здійснював певні вольові зусилля, намагаючись контролювати свої емоції при наданні відповідей, щодо обставин вбивства ОСОБА_5. При проведенні дослідження ОСОБА_4 не було виявлено реакції на словосполучення «взяв чужу вину, обмовив себе, давав покази під впливом, писав бо диктували, злякався того що вчинив, писав щоб відчепилися», що свідчить, про те, що явки з каяттям написані ним добровільно. Реакція була виявлена ОСОБА_4 при зясуванні питання, чому підсудний відмовився від показань на словосполучення «бо злякався тюрми, вирішив що немає доказів, бо це ніхто не бачив», невелика реакція у ОСОБА_4 була на словосполучення «не хотів вбивати». Експерт вважає, що умисел на вбивство ОСОБА_5 виник у ОСОБА_4 раптово, внаслідок миттєвої агресії, що відповідає його психологічному типу, оскільки підсудний має домінуючий процес збудження і уповільнений процес гальмування. З проведеної відносно ОСОБА_4 експертизи, відповідно до його асоціативних реакцій, вона впевнилася в тому, що ОСОБА_4 володіє прихованою інформацією щодо обставин вбивства ОСОБА_5 Крім того, експерт зазначила, що під час дослідження спостерігала приховану агресію ОСОБА_4 як по відношенню до неї, так і по відношенню до самого дослідження. 
		   Крім того, вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме: 
		   - протоколом огляду місця події від 19.11.2004 р., відповідно до якого, була оглянута територія розташована між АТП-10556 м. Вінниці та «Олієжиркомбінату» біля залізничної колії та виявлено напівоголений труп невідомої особи жіночої статі, який лежить в струмку, навколо шиї виявлений зашморг із шнурка чорного кольору діаметром 0,3 см розташований горизонтально, якій щільно обтягує шию. (Т.№ 1 а.с. 3-5);. 
		   - планом-схемою виявлення та огляду трупа жіночої статі по вул. Могильчака в м. Вінниці (між АТП-10556 м. Вінниці та «Олієжиркомбінату» біля залізничної колії) від 19.11.2004 р., з якого вбачається місце та положення труп невідомої особи жіночої статі, розташування речей загиблої та фототаблиці (Т.№ 1 а.с.11-19); 
		   - протоколом огляду речей вилучених з місця події та виявлення трупу ОСОБА_5 (Т.№ 1 а.с.124-127);  
		   - висновком експерта №885/1900 від 10.12.2004 р. та фототаблицями до нього, згідно якої встановити яким способом були відділені надані на експертизу шнурки (обрізані чи обірвані), не представляється можливим по причині вказаній в дослідницькій частині експертизи. До розділу дані мотузки раніше могли складати одне ціле. Вузол був утворений шляхом складання мотузки в дві частини та завязуванням навколо шиї трупа подвійним простим вузлом (Т.№ 1 а.с. 155-157);  
		   - висновком експерта №1015 від 21.01.2005 р., згідно якої причиною смерті ОСОБА_5 є механічна асфіксія від здавлення шиї петлею. Висновок підтверджується петлею на шиї та странгуляційною борозною під нею характерною для затягування петлі сторонньою рукою, а також синцями саднами на шиї, розривом правого синдесмозу у підшкіро-жирову клітковину на шиї, цятковими крововиливами в сполучених оболонках очей, рідким станом крові темно-червоного кольору, повнокрівям та набряком внутрішніх органів. Встановлена причина смерті  механічна асфіксія, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння . При дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено садно на лівому стегні, синець на правій кісті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Стан внутрішніх органів свідчить про те, що ОСОБА_5 до настання смерті жила статевим життям. Наявність крововиливів та тріщин на слизовій пристінку піхви свідчить про те, що вони утворились від дії тупого твердого предмету, яким міг бути і статевий прутень в напруженому стані. У піхві, у ротовій порожнині та у прямій кишці сперматозоїдів не виявлено, даних, які б свідчили про скоєння з ОСОБА_5 насильницьких статевих актів як природним так і неприродним способом, не виявлено. Комплексна оцінка вираженності трупних ознак смерті дає підстави вважати, що смерть ОСОБА_5 настала у межах 15-25 годин до часу проведення розтину її трупа ( розтин проведено 19.11.2004 р. о 12 год. 45 хв.). При судово-токсилогічному дослідженні крові та нирки від трупа ОСОБА_5 етилового спирту не виявлено. Це свідчить про те, що ОСОБА_5 на час настання смерті була твереза (Т.№ 2 а.с. 19-24); 
		   - висновком експерта №12-533 від 01.03.2005 р., відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0. Мікроволокна вилучені з штанів є живим волоссям людини. Волосина є регіональною і вирвана повільно. При порівняльному дослідженню обєкта №33 із зразком волосся з лобка ОСОБА_5, ознак подібності, за основними макро - і мікро морфологічними ознаками, не виявлено. На обєктах № 32, 33 ознак фарбування, та дії термічних, або хімічних факторів не виявлено. Групова належність волосся не встановлювалася у звязку з тим, що при проведенні імунологічного дослідження вони будуть використані, а також в звязку із можливою необхідністю їх подальшого порівняння з експериментальними зразками. В результаті проведеного дослідження були визначені ДНК-профілі зразку крові ОСОБА_5 та волосу. ДНК-профілі волосу, вилученого з штанів є змішаним, і , містить як генетичні ознаки характерні для зразку крові потерпілої ОСОБА_5, так і генетичні ознаки невстановленої особи генетичної жіночої статі. Походження волосини від ОСОБА_5 виключається (Т.№ 2 а.с.27-29); 
		   - висновком експерта №347 від 06.12.2004р., кров трупа ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. В плямах на куртці, парі чобіт, штанах, які належать ОСОБА_5, плавках та плавках-трусах, вилучених з місця події, сперматозоїди не знайдені, наявність крові не встановлено (Т.№ 2 а.с. 31-34); 
		   - висновком експерта №189 від 16.12.2004р., відповідно до якої, кров ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А ізосерологічної системи АВО. При дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої руки трупа ОСОБА_5 знайдені епітеліальні клітини людини, розміщенні ізольовано, невеликими групами та у вигляді невеликих багатошарових пластів ( останні можливо травматичного походження), при визначенні групової належності яких був виявлений антиген В ( він виявляє групу В (ІІІ)), який властивий трупу ОСОБА_5 Статева належність епітеліальних клітин в обєктах №№ 1, 2 не встановлена в звязку з відсутністю серед них зі збереженими та придатними для цитологічного дослідження ядрами. Таким чином, враховуючи отриманні результати, а також групову характеристику трупу ОСОБА_5 можна прийняти до висновку, що походження цих епітеліальних клітин в обєктах №№ 1, 2 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові яких міститься антиген В, в тому числі від потерпілої ОСОБА_5 не виключається. При дослідженні піднігтьового вмісту з пальців рук потерпілої ОСОБА_5 (обєкт №№1, 2) наявність крові не встановлена (Т.№ 2 а.с. 36-38); 
		   - висновком експерта № 909-1974 від 14.12.2004 р. з фототаблицями, відповідно до якого, встановити яким способом були відділені надані на експертизу шнурки (обрізані чи обірвані), не представляється можливим по причині вказаній в дослідницькій частині експертизи. До розділу дані мотузки раніше могли складати одне ціле (Т.№ 2 а.с. 41-42);  
		   - явкою з каяттям написаною власноручно ОСОБА_4 від 13.09.2005 р., у якій підсудний повідомив, що по вул. Іванова, біля «Олієжиркомбінату» він зустрів раніше невідому йому дівчину, імя якої він не памятає. Вона була вдягнута в балонову куртку, джинсові штани та туфлі, колір одежі він ре розгледів через погане освітлення. Познайомився з дівчиною, яка запропонувала надати ОСОБА_4 сексуальні послуги, на що він погодився, тому вони відійшли подалі від дороги. Дівчина роздяглася, однак дізнавшись про відсутність коштів у ОСОБА_4 почала висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою, бити по обличчю та погрожувати міліцією. Такі дії дівчини роздратували ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного спяніння, тому він нахилився і висмикнув з куртки дівчини мотузку, яку він накинув на шию дівчини та затягнув. Дівчина почала хрипіти та присіла. Підсудний злякавшись відштовхнув дівчину від себе і вона впала, після цього він побіг в сторону залізничного вокзалу. ОСОБА_4 зазначив, що явка з каяттям написана ним власноручно, без будь - якого фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції (Т.№ 2 а.с. 105-106); 
		   - первинними поясненнями ОСОБА_4, де він розповідав про обставини події, а саме, що в ніч з 18-19 число, місяць не памятає, він повернувся з м. Києва, де він перебував в командировці, розгрузивши товар залишив автомобіль на стоянці «Рембуттехніки».Після чого разом з двома вантажниками ОСОБА_32 та ОСОБА_49, прізвища якого він не памятає, вжив три пляшки горілки з 15.00год. до 18.00год. Після вжитих алкогольних напоїв ОСОБА_4 спянів та вирішив поспати у своєму автомобілі. Прокинувшись о 20.00 год. ОСОБА_4 вирішив піти на залізничний вокзал і випити пива. Біля «Рембуттехніки» проходять залізничні путі, які ведуть до залізничного вокзалу, тому підсудний пішов цією дорогою. Поблизу «Олієжиркомбінату» ОСОБА_4 зустрів дівчину зі світлим до плечей волоссям, якій на вигляд було 18 років. Вона була вдягнута в коротку балонову куртку. Познайомившись з дівчиною, ОСОБА_4 запропонував їй відпочити разом та запросив у кафе, однак дівчина відмовилася, після чого підсудний запросив дівчину випити з ним разом у його автомобілі, однак дівчина відмовилася. Дівчина запропонувала нікуди не йти та розважитися неподалік на траві. Вона запропонувала надати ОСОБА_4 сексуальні послуги, на що він погодився. Відійшовши від дороги приблизно на 50 метрів в сторону АТП-10556, дівчина зняла з себе куртку, кофту, ліфчик, брюки, плавки, однак дізнавшись про відсутність у ОСОБА_4 коштів почала висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою, вдарила правою рукою по обличчю та пригрозила, що якщо ОСОБА_4 не дасть їй гроші, то вона напише заяву про зґвалтування в міліцію. Такі дії дівчини роздратували ОСОБА_4, тому він нахилився і висмикнув з куртки дівчини мотузку, яку накинув на шию дівчини та затягнув. Дівчина почала хрипіти та присіла. Підсудний злякавшись відштовхнув дівчину від себе і вона впала.  Після цього він побіг в сторону вул. Немирівське шосе в м. Вінниці і сівши на маршрутне таксі приїхав на залізничний вокзал, де випив 100 гр. горілки і пива та на таксі поїхав на «Рембуттехніку», де до 08.00 год. ранку проспав у своїй машині. ОСОБА_4 зазначив, що 11.09.2005р. він написав явку з каяттям, через докори сумління. Пояснення ОСОБА_4 прочитані, з його слів записані вірно (Т.№ 2 а.с. 107-109) та схемою до пояснень (Т.№ 2 а.с. 110);  
		   - явкою з каяттям від 25.04.2006р. написаною власноручно ОСОБА_4, де зазначено, що він розкаюється у вчиненому злочині та при призначені покарання, просить врахувати явку з каяттям, як обставину, що помякшує покарання. Явка з каяттям написана ОСОБА_4 добровільно та без будь - якого морального та фізичного тиску (Т.№ 3 а.с.19); 
		   - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26.04.2006 р., проведеного в присутності понятих, в якому ОСОБА_4 зазначає про події, які мали місце 18.11.2004р. та описує обставини вбивства ОСОБА_5 (Т.№ 3 а.с. 28-32); 
		   - схемами маршруту ОСОБА_4 від 27.04.2006р. та від 28.04.2006р., з яких вбачається маршрут пересування підсудного 18.11.2004р. з урахуванням часу його пересування (Т.№ 3 а.с. 41, 59); 
		   - висновком експерта №143 від 16.05.2006р., згідно якого кров ОСОБА_4 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В; при дослідженні слини встановлено, що ОСОБА_4 є виділювачем групового антигену по системі АВО. В обєктах №1,2,3,4,5 на трусах-плавках, вилучених на місці події, встановлено наявність поту. При встановленні групової належності поту в вищевказаних обєктах виявлений антиген В. Таким чином, піт належить особі кров якої містить в собі антиген В і походження цього поту від ОСОБА_4 виключається (Т.№ 3 а.с.132-136); 
		   - висновком експерта № 59 від 18.05.2006 р., відповідно до якого кров із трупа ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютининами анти-А ізосерелогічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В А ізосерелогічної системи АВО. Враховуючи отримані результати по судово-цитологічному дослідженню піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_5 і групову характеристику ОСОБА_4 можна прийти до висновку, що походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті рук трупу ОСОБА_5 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму ОСОБА_4 виключається (Т.№ 3 а.с. 140-141); 
		   - висновком експерта № 175 від 27.06.2006 р., відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров ОСОБА_4 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. На шнуркові виявлена наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антиген В і Н. Отриманий результат можливий, якщо піт походить від декількох осіб тобто сліди поту є змішаними, то сліди утворились в даному випадку, від змішування поту особи, кров якої містить антиген В, як з супутнім антигеном Н, так і без нього, і поту особи, кров якої містить антиген Н . В такому разі, враховуючи групи крові осіб, що проходять по справі, домішок поту самої потерпілої ОСОБА_5 і домішок поту ОСОБА_4 не виключається (Т.№ 3 а.с. 156-159); 
		   - висновком експерта №119 від 05.09.2006 р., відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров ОСОБА_4 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А ізосерологічної системи АВО. При дослідженні шнурка від куртки епітеліальних клітин з ядрами та крові не виявлено (Т.№ 3 а.с. 163-165); 
		   - протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_34 від 22.12.2006 р., відповідно до якої ОСОБА_34 повідомив, обставини вбивства ОСОБА_5, які йому розповідав ОСОБА_4, підсудний не підтримав показання ОСОБА_34 (Т.№ 3 а.с. 209-211); 
		   - протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_33 від 22.12.2006 р., щодо події злочину, а саме вбивства ОСОБА_5, які йому розповідав ОСОБА_4, підсудний не підтримав показання ОСОБА_33 (Т.№ 3 а.с. 212-214); 
		   - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2008 р., проведеного у присутності понятих, відповідно до якого ОСОБА_4 зазначає події, які мали місце 18.11.2004 р. та описує обставини вбивства ОСОБА_5 та відтворює дані події за допомогою макету людини (Т.№ 4 а.с. 213-219); 
		   - явкою з каяттям від 10.03.2008 р. зі схемою, у якій ОСОБА_4 зізнається у вбивстві ОСОБА_5 та описує події та обставини вбивства ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що явка з каяттям написана ним власноручно без фізичного та психічного впливу зі сторони працівників міліції (Т.№ 4 а.с. 221-226); 
		   - додатком до явки з каяттям у якому ОСОБА_4 уточнив обставини вбивства ОСОБА_5 (Т.№ 4 а.с. 230-231); 
		   - висновком експерта №18 від 23.03.2008 р., відповідно до якого запаховий слід вилучений з мотузки  зашморг з шиї трупа ОСОБА_5  не наявний та не придатний для подальшої ідентифікації. Порівняльний зразок запаху вилучений з футболки ОСОБА_4  наявний та придатний для подальшої ідентифікації. Порівняти дані зразки запахів не представляється можливим (Т.№ 5 а.с. 71-78); 
		   - висновком експерта № 20 від 25.03.2008 р., відповідно до якого запаховий слід вилучений з мотузки  зашморг з шиї трупа ОСОБА_5  не наявний та не придатний для подальшої ідентифікації. Порівняльний зразок запаху вилучений з футболки ОСОБА_4  наявний та придатний для подальшої ідентифікації. Запаховий слід вилучений з плавок з фекаліями знайдених при ОМП  не придатний для ідентифікації (Т.№.5 а.с. 79-86); 
		   - заявою ОСОБА_4 від 19.03.2008р., у якій підсудний зазначив, що у присутності прокурора Вишневської О.С. та свого адвоката, свою вину у вбивстві ОСОБА_5 він визнає добровільно та в повному обсязі (Т.№ 5 а.с. 89); 
		   - висновком № 804 від 03.04.2008 р. відповідно до якого зразки ґрунту, виявлені на жіночих чоботях є середньокарбонатним легкою супісю зеленувато-коричневого кольору. Зразки ґрунту, виявлені на жіночих чоботях відрізняються від ґрунту, вилученому при ОМП з №№ 1-7 згідно план-схеми, за груповими ознаками  кольором, за родовими ознаками  механічним складом та карбонатністю, та за якісними елементним складом та відносним кількісним вмістом виявлених елементів. Грунт виявлений на жіночих чоботах індивідуалізуючи характерних ознак не має (Т.№ 5 а.с. 148-152);   
		   - протоколом додаткового огляду місця події від 20.04.2006 р., відповідно до якого у присутності понятих було оглянуто місце вчинення злочину, а саме місце вбивства ОСОБА_5, відібрані експериментальні зразки ґрунту та складено схему місця відібрання зразків ґрунту (Т.№ 5 а.с. 153-155);  
		   - висновком експертів №14/1015(05) В від 12.05.2008 р., відповідно до якої судово-медичні дані дають підстави зробити висновок, що особа, яка заподіяла ОСОБА_5 механічну асфіксію шляхом стиснення органокомплексу шиї петлю, могла знаходитися відносно потерпілої у будь-якому положенні, в тому числі і стоячи. Не виключається можливість здавлення шнурком шиї потерпілої ОСОБА_5 при обставинах на які посилається ОСОБА_4 «… я вихватив з її куртки шнурок та накинув його на її шию та затягнув його на ній обома руками …» в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2008 р. та в протоколі допиту від 21.03.2008 р. (Т.№ 5 а. с. 158-159); 
		   - протоколом встановлення технічних засобів від 21.03.2008 р. відповідно до якого було встановлено спеціальну техніку для аудіосупроводу зустрічі на аудіокасети з метою майбутньої ідентифікації плівки на касетах (Т.№ 5 а.с.161); 
		   - протоколом про наслідки застосування аудіотехніки від 24.03.2008 р., відповідно до якого, у розмові яка відбулася в ІТТ Вінницького МУ УМВС України у Вінницькій області була записана розмова між ОСОБА_4, ОСОБА_35, ОСОБА_36 в ході якої ОСОБА_4 повідомляє про свої відчуття після вчинення вбивства та поясняє, що він намагається своїми свідченнями змусити слідчі органи перекваліфікувати його дії на ст.116 КК України, аби його відпустили на підписку про невиїзд (Т.№ 5 а.с. 162-166); 
		   - протоколом про наслідки застосування аудіотехніки від 24.03.2008 р., відповідно до якого, у розмові яка відбулася в ІТТ Калиновського РВ УМВС України у Вінницькій області була встановлена спеціальна аудіотехніка та записана розмова між ОСОБА_4, ОСОБА_38, ОСОБА_37, в ході якої ОСОБА_4 повідомив, що восени 2004 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в районі «Олієжиркомбінату» він зустрів дівчину, яку задушив шнурком та кинув, а сам пішов спати у машину, яка стояла за 50 метрів від місця вчинення злочину (Т.№ 5 а.с. 199-205); 
		   - протоколом огляду місця події від 27.05.2008 р., відповідно до якого було оглянута часина дороги, що веде до місця вчинення злочину (Т.№ 5 а.с. 207-215); 
		   - висновком експерта № 6 від 15.03.2008 р. відповідно до якого, кров ОСОБА_4, відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютининінами анти-А анти-В ізосерологічної системи АВО (Т.№ 5 а.с. 224-227); 
		   - висновком експерта №11 від 20.03.2008 р., відповідно до якого, кров ОСОБА_5 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютинином анти-А ізосерологічної системи АВО (Т.№ 5 а.с. 230-234);  
		   - висновком спеціаліста №2 від 11.03.2008 р., згідно якої на представленому на дослідження одязі виявлені тринадцять мікрообєктів зовні схожих на волосся (Т.№ 5 а.с.304-307); 
		   - висновком експерта №7 від 19.03.2008 р., відповідно до якого на представлених на дослідження плавках потожирових виділень не виявлено. Кров ОСОБА_4, відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютининінами анти-А анти-В ізосерологічної системи АВО (Т.№ 5 а.с. 308-313); 
		   - протоколом огляду речового доказу від 06.06.2008 р., оглядом встановлено куртку чорно-білого кольору довжиною 64 см; мотузку чорного кольору довжиною 94 мм, мотузку чорного кольору довжиною 265 мм; мотузку чорного кольору довжиною 155 мм; одну пару чобіт чорного кольору; металевий ключ стального кольору; труси синього кольору (Т.№ 5 а.с.316); 
		   - постановою про приєднання до справи речових доказів від 06.06.2008 р., відповідно до якої до матеріалів кримінальної справи приєднані і якості речових доказів: куртку чорно-білого кольору довжиною 64 см; мотузку чорного кольору довжиною 94 мм, мотузку чорного кольору довжиною 265 мм; мотузку чорного кольору довжиною 155 мм; одну пару чобіт чорного кольору; металевий ключ стального кольору; труси синього кольору, вказані речові докази передані на зберігання в камеру схову речових доказів Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області (Т.№ 5 а.с.317); 
		   - квитанцією про прийняття речових доказів до камери схову речових доказів Староміського РВУ МВС України у Вінницькій області (Т.№ 5 а.с. 319); 
		   - висновком експерта №334-П від 20.07.2009р., відповідно до якого, рукописний текст в явці з повинною від імені ОСОБА_4 від 13.09.2005р., явці з повинною від імені ОСОБА_4 від 25.04.2006 р., явці з повинною від імені ОСОБА_4 від 10.03.2008 р. та додатку до явки з повинною від імені ОСОБА_4 від 12.03.2008 р., виконані гр. ОСОБА_4 Підписи від імені ОСОБА_4 в явці з повинною від імені ОСОБА_4 від 13.09.2005р., явці з повинною від імені ОСОБА_4 від 25.04.2006р., явці з повинною від імені ОСОБА_4 від 10.03.2008 р. та додатку до явки з повинною від імені ОСОБА_4 від 12.03.2008 р., виконані гр. ОСОБА_4 Вирішити питання: «Чи не знаходився гр. ОСОБА_4, під час написання явок з каяттям, під впливом збиваючих факторів?», не представляється можливим у звязку з відсутністю зразків виконання рукописного тексту під впливом збиваючих факторів та відсутнім  
			комплексом ознак (Т.№ 7 а.с.221-232); 
		
		- судово-психолого-фізіологічною експертизою з використанням поліграфа, відповідно до якої, ОСОБА_4 володіє скритою інформацією про обставини скоєного вбивства ОСОБА_5 Показання, які данні ним раніше являються психологічно достовірними. Причиною скоєного злочину стало те, що ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, домовився з потерпілою про статевий акт, однак в нього виявились труднощі з ерекцією, що викликало насмішки з боку потерпілої та спонукало його до подальших агресивних дій. ОСОБА_4 плутається в деяких деталях скоєного вбивства у зв'язку з тим, що в ніч вбивства був сильно п'яним, тому не пам'ятає усіх обставин злочину. ОСОБА_4 проявляв вербальні та невербальні ознаки брехні та намагався протидіяти процесу опитування. В межтестових та після тестових бесідах проявляв ознаки девіантної поведінки поєднаної з підвищеної агресією до самої процедури тестування (Т.№ 7 а.с. 293-297). 
		Аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю доведена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами. 
		Показання підсудного ОСОБА_4, щодо непричетності його до вчинення вбивства неповнолітньої ОСОБА_5, яке мало місце 18 листопада 2004 року у тупіку залізничних колій, які розташовані біля паркану АТП № 10556 м. Вінниці та категоричне заперечення ним перебування на місці події суд розцінює як спосіб захисту підсудного ОСОБА_4 від предявленого обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України і намагання уникнути відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин, оскільки його показання спростовується наступними доказами: 
		- показаннями самого підсудного, які він давав в ході досудового слідства і які підтверджуються з наукової точки зору проведеними експертизами,  зокрема судово-психолого-фізіологічною експертизою з використанням поліграфа, з якої вбачається, що ОСОБА_4 причетний до вбивства ОСОБА_5, володіє скритою інформацією про обставини скоєного злочину, зізнавальні показання, данні ним під час досудового слідства, являються психологічно достовірними, а також те, що в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 схильний до сексуальної розгальмованості та проявів агресії; 
		- явками з каяттям, у яких ОСОБА_4 детально описував обставини вбивства ОСОБА_5 і зазначав, що вони написані без будь - якого тиску з боку працівників міліції; 
		- відеозаписом та протоколом відтворення обстановки та обставин події, які повністю відповідають фактичним даним встановленим в ході досудового та судового слідства; 
		- показаннями свідків, які хоч і не були очевидцями вбивства ОСОБА_5, однак зі слів ОСОБА_4 повністю обізнані про подробиці вчинення підсудним злочину, що підтверджується аудиозаписами розмов між ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_37, які були зроблені таємним шляхом та під час розповіді ОСОБА_4 обставин вбивства ОСОБА_5 працівників міліції поряд не було, що свідчить про відсутність будь-якого тиску на нього з боку працівників міліції та дачі ним вільних показань про обставини вбивства ОСОБА_5 
		Крім того, суд звертає увагу на те, що вчинені ОСОБА_4 попередні злочини мають такий самий характер та аналогію, а саме вчинені підсудним у темну пору доби, у стані алкогольного спяніння, на сексуальному підґрунті, із застосуванням фізичного впливу на потерпілих шляхом здавлювання дихальних шляхів, що також узгоджується з обставинами вбивства ОСОБА_5 
		Дані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_39, ОСОБА_41, ОСОБА_40 та с відка ОСОБА_9, який показав, що в стані алкогольного спяніння підсудного завжди тягнуло до жінок, яких він часто приводив до себе в службовий автомобіль, тому він не виключає, що в стані алкогольного спяніння ОСОБА_4 міг вчинити вбивство. 
		Досудовим слідством встановлено, що перед вчиненням злочину відносно ОСОБА_5 ОСОБА_4 вживав спиртні напої, що підтверджується висновком психолого-психіатричної експертизи в якій зазначено, що підсудний в стані сп'яніння схильний до сексуальної розгальмованості та проявів агресії. 
		Також, суд звертає увагу на те, що підсудний, як особа, що раніше була засуджена за злочини проти жінок, для створення алібі, після вчинення злочину, познайомився з дівчиною та звернувся до знайомого таксиста ОСОБА_11 для створення алібі.  
		Твердження ОСОБА_4, щодо здійснення на нього тиску з боку працівників міліції, задля отримання зізнавальних показань, також не знайшло свого підтвердження під час судового слідства, оскільки вони спростовуються: 
		- постановою помічника прокурора Староміського району м. Вінниці Бандури О.І. про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.01.2009р., згідно якої було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 відносно оперативних працівників Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області та заступника начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області підполковника міліції Шураєва А.С. за відсутності в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст.ст. 364,365,373 КК України (Т.№ 6 а.с. 196-197); 
		- постановою заступника прокурора м. Вінниці Ведешина О.О. про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.01.2010р., згідно якої було відмовлено в порушенні кримінальної справи по скарзі ОСОБА_4, щодо незаконних дій під час його утримання в ІТТ ВМУ ГУМВС області, відносно працівників міліції ГУМВС України у Вінницькій області у звязку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. ст. 364,365,373 КК України (Т.№ 8 а.с. 105).  
		Вказані судом постанови вказують на те, що під час досудового слідства підсудний ОСОБА_4 давав вільні та правдиві показання, щодо своєї причетності до вбивства ОСОБА_5, однак в силу його субєктивних поглядів, відмовився від них в суді, з метою уникнення покарання за скоєний ним злочин.  
		    Для усунення сумнівів щодо причетності підсудного до вбивства потерпілої ОСОБА_5 суд вважає за необхідне надати оцінку висновкам експертів № 143 від 16.05.2006р. (Т.№ 3 а.с.132-136) , № 59 від 18.05.2006р. (Т.№ 3 а.с. 140-141).   
		Так, з вказаних висновків експертів вбачається, що походження поту виявленого на плавках потерпілої, а також піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_5, від організму ОСОБА_4 виключається, але досудовим слідством встановлено, що під час сварки ОСОБА_5 кілька раз ударила підсудного рукою по обличчю. В подальшому він наніс удар рукою та ногою в область задньої поверхні правої кістки та у верхню третину стегна та використовуючи шнурок з її куртки задушив ОСОБА_5 Зазначені обставини свідчать про те, що внаслідок нанесених ударів в піднігтьовий вміст ОСОБА_5 не могли потрапити біологічні сліди підсудного ОСОБА_4 
		Відповідно до висновків проведених у справі експертиз № 123 від 12.06.2007р., №150 від 15.06.2007р., № 159 від 15.06.2007р., № 160 від 15.06.2007р., № 156 від 15.06.2007 р., № 154 від 15.06.2007р., вбачається, що до злочину вчиненого відносно ОСОБА_5 можуть бути причетні ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_14 Висновки проведених експертиз базуються тільки на тому, що співпадіння відбулось по групі крові. У людства земної кулі існує тільки чотири групи крові і такі співпадіння не виключаються. В результаті проведених у справі слідчих дій причетність кожного з них до вбивства ОСОБА_5 не підтвердилась, а враховуючи некатегоричні висновки експертиз суд вважає, що вони будь-якого відношення до вчиненого злочину не мають. 
		На чоботах ОСОБА_5 було виявлено грунт, який згідно експертизи № 804 від 03.04.2008 р. відрізняється від вилученого з місця події. В процесі досудового слідства було прослідковано приблизний рух потерпілої від місця проживання в районі «Олієжиркомбінату». Відповідно до протоколу огляду місця події (Т.№5 а.с.206-215) вбачається, що вона неодмінно повинна була проходити по греблі ставка, яка зроблена з землі коричнюватого кольору схожою на глину перемішану з чорноземом. Згідно довідки з Вінницького обласного центру гідрометеорології ( Т.№ 5 а.с.236) вбачається, що 18.11.2004р. на території м. Вінниці був короткочасний дощ. При дощовій погоді грунт на греблі розмокав, тому потерпіла при пересіканні даного відрізку шляху повинна була забруднити свої чоботи. На теперішній час перевірити ідентичність грунту на чоботах потерпілої та грунту з греблі не представляється можливим оскільки з часу здійснення огляду місця події було змінено дорожнє покриття греблі озера, що не уможливлює отримання порівняльних зразки грунту для проведення ґрунтознавчої експертизи. 
		Викладені обставини в їх сукупності свідчать про причинний зв'язок між діями підсудного ОСОБА_4 та смертю ОСОБА_5, а саме вчинення підсудним умисного протиправного заподіяння смерті потерпілій. 
		Крім того, суд звертає увагу на те, що підсудний, станом на момент вчинення злочину, будучи раніше судимим, усвідомлюючи наслідки, обрав тактику невизнання вини в інкримінованому йому діяння та непричетності до події, яка мала місце в 18.11.2004р . 
		Проаналізувавши зібрані в справі докази в їх сукупності суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ст. 115 ч.1 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		   При призначені покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує, що умисне вбивство  найтяжчий злочин проти особи. Суспільна небезпека умисного вбивства полягає в тому, що при їх вчиненні відбувається свідоме посягання на життя іншої людини, яке відповідно до ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю. При цьому наслідок у вигляді смерті має незворотній характер, оскільки шкода, заподіяна потерпілому, не може бути усунена. 
		   Також, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, підсудний вчинив особливо тяжкий злочин, особу винного, а саме : 
		- по місцю проживання та роботи характеризується позитивно (Т.№ 4 а.с. 234, Т.№ 5 а.с. 52); 
		   - раніше судимий (Т.№ 3 а.с. 47); 
		- не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога Липовецької ЦРЛ Вінницької області (Т.№ 5 а.с. 7, 8); 
		- не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні імені академіка О.І. Ющенко (Т.№ 5 а.с. 10); 
		- у 2005 році перебував на стаціонарній судово-психічній експертизі у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка, виписаний з діагнозом психічно здоровий (Т.№ 5 а.с. 21); 
		- відповідно до висновку стаціонарної судово-психолого-психіатрічної експертизи №113 від 29.04.2008р. вбачається, що в період вчинення злочину ОСОБА_4 не страждав на хронічне психічне захворювання, перебував поза будь - яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності в період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час не страждає на хронічне психічне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, в теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, до індивідуально-психологічних особистостей ОСОБА_4 належать збереженість пізнавальної функції психічної діяльності, достатній рівень інтелектуального розвитку. В сфері особистості  активність, екстравертованість, товариськість легковажність, зниження морального контролю, образливість, запальність, дратівливість. В стані сп'яніння схильний до сексуальної розгальмованості та проявів агресії, емоційний стан в період часу, який передував вчиненню злочину та безпосередньо в момент його вчинення характеризується емоційним збудженням, роздратуванням, зживанням образи, злоби, причини для вчинення злочину могли слугувати образи з боку потерпілої ,емоційний стан в якому він перебував у період часу який передував удушенню потерпілої, не позбавляв його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, а також контролювати їх. Його емоційний стан міг вплинути на його поведінку в період вчинення ним злочину , але не на свідомість ,в момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не перебував (Т.№ 5 а.с. 135-137 ); 
		- відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи № 209 від 08.04.2008 р. ОСОБА_4 не виявляє ознак алкоголізму. Виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує ( Т.№5 а.с. 58). 
		   Обставин, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, у судовому засіданні не виявлено. 
		   Обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та тяжкі наслідки, завдані злочином.  
		   З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують покарання, а також те, що підсудний під час досудового слідства міняв неодноразово свої показання, чим намагався завести слідство та суд в оману, раніше судимий за вчинення умисних злочинів, думку потерпілих, які просять суд суворо покарати підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення підсудним ОСОБА_4 нових злочинів можливо лише в місцях позбавлення волі, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі ближче до максимальної межі частини санкції статті, за якою кваліфіковано його діяння із застосуванням вимог ст. 70 ч.4 КК України. 
		Наявний в справі цивільний позов суд вирішує наступним чином. 
		Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31 560 грн. 94 коп. підлягає задоволенню частково в доведеному розмірі 20962,94грн., в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 100000 грн.  
		Суд прийшов до такого висновку з наступних підстав. 
		Так, під час досудового слідства 21.05.2008 р. потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов про відшкодування завданої їм матеріальної шкоди в розмірі 19162,94 грн. та моральної шкоди в розмірі 500000 грн. (Т.№5 а.с. 172-187). Загальний розмір матеріальної шкоди завданої потерпілим склав 19162,94 грн., з яких: 17562,94 грн.  витрати повязані з похованням ОСОБА_5, 1600 грн.  вартість послуг адвоката. Зазначений розмір матеріальної шкоди доведений потерпілими в повному обсязі. Моральну шкоду мотивували тим, що вони втратили свою єдину дочку та онуку. Внаслідок смерті ОСОБА_5, потерпілі втратили спокій, сон, їх переслідують головні болі і безсоння, загострилися хронічні хвороби та порушилася нервова система. Мати померлої ОСОБА_5, внаслідок ускладнень зі здоровям більше не може мати дітей, ОСОБА_5 була її єдиною дитиною.  
		   Потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_5, під час судового слідства, подавалися заяви про збільшення розміру цивільних вимог в частині надання правової допомоги в розмірі 1800грн. (Т.№6 а.с. 163-164), та відшкодування завданої їм матеріальної шкоди (Т.№8 а.с. 15). Збільшення розміру позовних вимог у цій частині, потерпілі мотивують тим, що з моменту поховання ОСОБА_5 та до моменту розгляду справи у суді, вартість долара США по відношенню до гривні збільшилась на загальну суму 10597 грн. Тобто, рахуючи на момент поховання ОСОБА_5 19162, 94 грн. були еквівалентні сумі 3950 доларів США, однак на момент розгляду справи в суді, сума в розмірі 3950 доларів США у перерахунку еквівалентна сумі 31560 грн., тому просять стягнути зі ОСОБА_4 на їх користь у відшкодування матеріальної шкоди 31560 грн., а у відшкодування моральної шкоди  500000 грн. 
		   При вирішенні розміру цивільного позову в частині відшкодування завданої потерпілим матеріальної шкоди, суд враховує реально завдані збитки підтвердженні відповідними квитанціями, та вважає доведеною матеріальну шкоду в розмірі 20 962,94 грн. (Т.№5 а.с. 172-187), з яких витрати на правову допомогу в розмірі 1600грн.+1800грн. = 3400грн. та витрати на поховання в розмірі 20962,94грн. - 3400грн.(витрати на правову допомогу) = 17562,94грн., оскільки жодних доказів, щодо понесених потерпілими витрат в іноземній валюті, ними надані не були, суми у квитанціях доданих ними до матеріалів кримінальної справи зазначені у національній грошовій одиниці України.  
		Крім того, суд вважає необхідними здійснити стягнення матеріальної шкоди відповідно до витрат понесених кожним із потерпілих, враховуючі наявність прізвища конкретної особи потерпілого у закупівельних актах і товарних чеках, та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 5584,50 грн. (Т.№5 а.с. 176, 177, 178, 181, 182, 184 ), на користь ОСОБА_5 кошти в розмірі 5 157 грн. (Т.№5 а.с. 180, 186, 187) у відшкодування завданої їм матеріальної шкоди. Витрати понесені потерпілими на поховання ОСОБА_5 в розмірі 10 221,44 грн. (Т.№5 а.с. 175, 183, 184, 185 , Т.№6 а.с.165 ), підтверджені відповідними закупівельними актами та товарними чеками у яких не конкретизовано імя потерпілого, а вказане лише прізвище «ОСОБА_5», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_5 в рівних частинах 10221,44 грн./2= 5110,72грн.  
		При вирішенні позову в частині відшкодування моральної шкоди та визначення розміру суд враховує, що шкода, заподіяна підсудним потерпілим  смерть доньки та онуки, не може бути усунена, також ступінь, глибину та тривалість моральних страждань потерпілих, які втратили свою єдину дочку та онуку, внаслідок чого вони втратили спокій, порушився їх звичайний спосіб життя, мати та бабуся залишилися без допомоги та підтримки молодої особи, тому суд оцінює моральну шкоду в розмірі 100000грн., яку необхідно стягнути з підсудного на користь потерпілих в рівних частинах. 
		Таким чином, з підсудного на користь потерпілих підлягає до стягнення наступні кошти: 
		- на користь потерпілої ОСОБА_2 60695грн.22коп., з яких матеріальна шкода в розмірі 5584,50грн.+ 5110,72грн.=10695грн.22коп. та моральна шкода в розмір 50000грн.; 
		- на користь потерпілої ОСОБА_5 60 267 грн. 72коп., з яких матеріальна шкода в розмірі 5 157 грн. + 5110,72грн. = 10207грн.72коп. та моральна шкода в розмір 50000грн. 
		   Речові докази по справі, а саме: куртка чорно-білого кольору довжиною  64 см; мотузка чорного кольору довжиною 94 мм; мотузка чорного кольору довжиною 265 мм; мотузка чорного кольору довжиною 155 мм; одна пара чобіт чорного кольору; металевий ключ стального кольору; труси синього кольору, вказані речові докази передані на зберігання в камеру схову речових доказів Староміського РВУ МВС України у Вінницькій (Т.№ 5 а.с. 316-319). 
		   Також суд, вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь  Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області та на користь ДНДЕКЦ МВС України  витрати повязанні з проведеними хімічними дослідженнями (Т.№ 1 а.с. 154, Т.№ 2 а.с. 26, Т.№ 2 а.с. 40, Т.№ 5 а.с. 78, Т.№ 5 а.с. 86, Т.№ 5 а.с. 95, Т.№ 5 а.с. 96, Т.№ 5 а.с. 228, Т.№ 5 а.с. 234, Т.№ 5 а.с. 307, Т.№ 5 а.с. 113, Т.№ 7 а.с. 222).ї 
		Відповідно до протоколу про затримання підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_4 був затриманий 12.03.2008р. (Т.№4 а.с.208). 
		Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,  ст. 65 КК України, суд  
		 з а с у д и в : 
		    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років. 
		   Згідно ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, до покарання призначеного за новим вироком зарахувати покарання відбуте частково за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 27 травня 2005 року та остаточно призначити  ОСОБА_4  покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років. 
		   Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання - з 12 березня 2008 року. 
		   В строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати строк перебування його під вартою з 12 березня 2008 року по 27 травня 2010 року. 
		   Позов потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково. 
		   Стягнути з ОСОБА_4  на користь: 
		   - ОСОБА_2  60695 (шістдесят тисяч шістсот девяносто пять)грн.22коп. у відшкодування матеріальної та моральної шкоди; 
		-  ОСОБА_1 60 267 (шістдесят тисяч двісті шістдесят сім)грн. 72коп., у відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь  Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати повязанні з проведенням експертиз в розмірі 6 706 (шість тисяч сімсот шість) грн. 83 коп. 
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного  Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України  витрати повязанні з проведенням експертиз в розмірі 2 928 (дві тисячі девятсот двадцять вісім) грн. 68 коп. 
		Речові докази в справі, а саме: куртка чорно-білого кольору довжиною  64 см.; мотузка чорного кольору довжиною 94 мм,; мотузка чорного кольору довжиною 265 мм; мотузка чорного кольору довжиною 155 мм; одна пара чобіт чорного кольору; металевий ключ стального кольору; труси синього кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Староміського РВУ МВС України у Вінницькій області   знищити. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - «взяття під варту». 
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку. 
		   
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...